Спортивна радіопеленгація (СРП / ARDF)
Автор: Гоголенко Є. Ю.
| |
Спортивна радіопеленгація (СРП / ARDF)Автор: Гоголенко Є. Ю. |
Унікальний характер ARDF – це знаходження за якомога менший час (обмежений зазвичай 120-ма хвилинами) необхідного числа передавачів (звичайно 5, 4 або 3), прихованих на невідомій території. Це вимагає спеціальних навичок: володіння радіоприймачем і визначення відстані, точне читання карти, оцінка вибору маршруту, концентрація мислення, швидке прийняття рішення, біг в природному ландшафті і таке інше.
«Полювання на лисиць» або спортивна радіопеленгація (СРП) – дисципліна радіоспорту, що зародилася в Європі відразу після Другої світової війни. Також спортивна радіопеленгація відома під абревіатурою ARDF (Amateur Radio Direction Finding).
Для створення рівних умов для спортсменів існує кілька вікових категорій, які час від часу змінювалися. На 2011 рік молодші категорії М-14 і Ж-14 (хлопчики та дівчатка до 14 років), старші категорії Ж-50 (жінки від 50 років та старші) і М-60 (чоловіки старше 60 років), також є категорії М-19, М-21, М-40, Ж-19, Ж-21, Ж-35. Категорії М-21 і Ж-21 за аналогією зі спортивним орієнтуванням вважаються «елітними», в цих категоріях можуть брати участь спортсмени будь-якого віку, що мають відповідну фізичну підготовку.
Близький вид спорту до спортивної радіопеленгації – радіоорієнтування (Radio-orienteering). У радіоорієнтуванні на карті позначені радіозони, в межах яких чути «лисицю» (радіопередавач). У СРП радіозони не позначені, а радіопередавачі чути на всій території змагання обмеженою картою або заздалегідь організаторами змагань.
Правила проведення міжнародних змагань встановлюються Міжнародним радіоаматорським союзом («International Amateur Radio Union», IARU). Офіційні Чемпіонати Світу проводяться раз на два роки, чергуючись з чемпіонатами континентів (регіонів IARU). На даний час розвиток спортивної радіопеленгації, як і інших напрямів радіоспорту здійснюється під патронажем Ліги Радіоаматорів Україні (ЛРУ / UARL) [3].
Чемпіонати ARDF проводяться на двох аматорських радіодіапазонах: 3,5 МГц і 144 МГц [2].
 |
 |
| а) | б) |
Рисунок 1. Радіопеленгатори для СРП: а) для діапазону 3,5 МГц; б) для діапазону 145 МГц.
(Зверніть увагу на конструкцію антен пеленгаторів: для діапазону 3,5 МГц - феритова антена та несиметричний вібратор; для діапазону 145 МГц - двовібраторна логоперіодична антена)
Місце для проведення змагань, зазвичай, являє собою пересічену місцевість з лісовим покривом і без штучних споруд які можуть вплинути на процес пеленгації.
Довжина дистанції від 3 до 12 км, в залежності від статі і віку учасників.
| Категорія | Кількість передавачів | Ефективна довжина траси |
| W19 | 4... 5 + маяк на фініші | 6... 8 км |
| W21 | 4... 5 + маяк на фініші | 7... 9 км |
| W35 | 4... 5 + маяк на фініші | 6... 8 км |
| W50 | 3... 4 + маяк на фініші | 5... 7 км |
| W60 | 3... 4 + маяк на фініші | 4... 6 км |
| M19 | 4... 5 + маяк на фініші | 8... 10 км |
| M21 | 5 + маяк на фініші | 9... 12 км |
| M40 | 4... 5 + маяк на фініші | 8... 10 км |
| M50 | 4... 5 + маяк на фініші | 6... 8 км |
| W21 | 4... 5 + маяк на фініші | 7... 9 км |
| M60 | 3... 4 + маяк на фініші | 5... 7 км |
| M70 | 3... 4 + маяк на фініші | 4... 6 км |
У районі проведення змагання розташовується по 6 передавачів на кожному з діапазонів. Передавачі працюють на кожному діапазоні в такій послідовності:
| Передавач | Сoпередаваний код Морзе | Частота | Період передачі |
| маяк на фініші | МО | A | безперервно |
| передавач номер 1 | МОI | B | протягом першої хвилини |
| передавач номер 2 | МОE | B | протягом другої хвилини |
| передавач номер 3 | МОS | B | протягом третьої хвилини |
| передавач номер 4 | МОH | B | протягом четвертої хвилини |
| передавач номер 5 | МО5 | B | протягом п'ятої хвилини |
з розрахунку 5-хвилинного циклу, що починається о 0:00 контрольного часу.
Місце розташування передавача - найважливіший елемент дистанції ARDF і значною мірою визначає її якість.
Слід зазначити, що правила ARDF для проведення спринту (змагань на короткі дистанції) такі, як і для звичайних змагань з поправкою на довжину дистанції та/або період роботи передавача.
«Полювання на лисиць»(зараз воно називається спортивна радіопеленгація – СРП) «народилася» в 1947 році в Голландії [1]. Цю подію описують так: Одного разу пізно ввечері, на вулицях м. Гаага з'явилася велика група молодих людей, велосипеди яких були обладнані «дивними»для перехожих апаратами і антенами. Рівно о 12 годині ночі за командою одного з них всі сіли на велосипеди і кудись поїхали і на одному з перехресть вони, нібито як по команді, роз'їхалися в різні боки і, повільно рухаючись, час від часу зупинялися, звірялися з картою і прослуховували ефір, обертаючи при цьому антени. Визначивши напрям, тобто «узявши пеленг» по максимуму сигналу, велосипедисти методично наближалися до будинку, де був розташований шуканий ними передавач – так званий «лисиця» [1].
Перші змагання в СРСР провели влітку 1957 року в районі с. Бортничі (Київська обл., Україна). У них взяли участь радіоаматори Києва, Харкова, Слов'янська (Сталінської обл., нині – Донецька обл.), Миколаєва, Львова та Сімферополя. Пошук відбувався на двох діапазонах: 38 МГц і 144 МГц. Довжина дистанції (траси) становила 6 км, на ній необхідно було знайти по дві «лисиці».
«Полювання на лисиць» спочатку виникло як військово-прикладний вид спорту, і довгий час таким залишалася – оскільки тут в ігровій формі імітується робота військових контррозвідників: відшукати і знешкодити ворожу розвідувальну групу. На проведених у СРСР змаганнях спортсмени часто крім власне пошуку «лисиць» змагалися і в інших військово-прикладних дисциплінах: метання гранат, стрільба.