RUS | ENG | ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Левашова Ольга Петрівна

Левашова Ольга Петрівна

Факультет Економіки

Спеціальність: Економіка підприємства (ЕПР)

Тема випускної роботи:

"Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів"

Науковий керівник: д.е.н., проф. Хобта Валентина Михайлівна


Матеріали до теми випускної роботи: Про автора

Реферат з теми випускної роботи

Вступ

Актуальність теми. Дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги економічних наук. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найбільш глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, що склалася, структурних зрушень в народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.
      Економічна ситуація, що склалася нині в Україні значно ускладнює інвестиційну діяльність: потрібна розробка адекватного ринковим відносинам інвестиційного механізму, що органічно поєднує форми приватного і державного інвестування, оптимізації взаємозв'язків різних суб'єктів інвестиційної діяльності, розробки відповідної законодавчо-нормативної бази і інші заходи, що регламентують інвестиційний процес, як на рівні окремої фірми, компанії або галузі, так і на рівні національної економіки.
      Інвестиційні процеси кожної країни тісно пов'язані з її загальноекономічним розвитком. Активізація інвестиційної діяльності у періоди економічної стагнації не тільки сприяє оновленню морально застарілого основного капіталу, а й є неодмінною умовою впровадження у виробничий процес новітніх науково-технічних досягнень. Водночас модернізація економіки на основі технологічного інноваційного оновлення стимулює нову хвилю інвестиційних витрат.
      Особливе значення для економічного розвитку країни має інвестування техніко-технологічного оновлення і розбудови підприємств, що випускають наукомістку продукцію виробничо-технічного призначення. До таких підприємств відносяться підприємства машинобудівної галузі, продукція яких, з одного боку, реалізуючись на ринку вітчизняних виробників, забезпечує технологічний розвиток багатьох галузей економіка, а з іншого — служить джерелом поповнення державного бюджету у разі її конкурентоспроможності на світових ринках.

Метою магістерської роботи є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо оцінки і підвищення ефективності інвестиційних процесів на підприємствах України, а також розробка рекомендацій щодо їх активізації.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано комплекс задач:

  • дослідити сучасний стан і проблеми інвестиційної діяльності в Україні;
  • розкрити суть інвестицій і інвестиційного процесу;
  • виявити чинники активізації інвестиційної діяльності;
  • вивчити механізм управління інвестиційною діяльністю підприємства;
  • удосконалити механізм ухвалення інвестиційних рішень;
  • розробити рекомендації щодо удосконалення методики оцінки ефективності інвестиційної діяльності промислового підприємства.
  • Об'єктом роботи є інвестиційні процеси, які плануються і здійснюються на підприємствах України.

    Предметом роботи є шляхи активізації і підвищення ефективності інвестиційних процесів.

    Методи дослідження. Класичні положення економічної теорії, фундаментальні праці учених і практиків з питань активізації інвестиційних процесів і підвищення їх ефективності. В процесі дослідження використовувалися наступні методи: діалектичний (для визначення суті інвестицій), методи системного і комплексного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, статистичні і графічні методи.

    Наукова цінність роботи полягає в наступному:

  • з'ясовані нові теоретичні і методологічні аспекти визначення ефективності інвестиційних процесів;
  • виявлені основні складнощі, що виникають на українських підприємствах при спробах залучення засобів іноземних інвесторів;
  • визначені чинники активізації інвестиційних процесів;
  • узагальнений досвід багатьох відомих економістів із обґрунтуванню критеріїв оцінки інвестиційного проекту;
  • впорядковані основні етапи відбору інвестиційних проектів;
  • доповнений алгоритм формування інвестиційного рішення;
  • розроблені рекомендації з вдосконалення методики оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства.
  • Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями інвестицій і інвестиційного процесу займалися як зарубіжні так і вітчизняні учені, зокрема В. Беренс, Л. Гитман, П. Самуельсон [1], Я. Хонко, І.А. Бланк [2], А.Д. Дубрава, І.Й. Дорош, М.І. Кисіль, М.Ю. Коденська, І.В. Ліпсиц, О.В. Мертенс, А.А. Пересада, Г.М. Підлісецький, П.С. Рогожин, П.Т. Саблук, В.П. Савчук, О.Ю. Старіков, Т.С. Хачатуров, В.М. Хобта [3], В.Я. Шевчук та інші. Проте, не дивлячись на багатоаспектність наукових досліджень, питання, пов'язані з ефективністю інвестиційних процесів, джерелами фінансування і методами активізації інвестиційної діяльності підприємств залишаються недостатньо пропрацьованими. Необхідність і практична значущість рішення цих питань зумовили вибір теми дослідження.

    Основний зміст роботи

    Перший розділ — "Теоретичні основи інвестиційних процесів" присвячено розкриттю сутності інвестицій, аналізу сучасного стану інвестиційних процесів України, виявленню факторів їх активізації і підвищенню ефективності.
         Сучасна економічна ситуація в Україні значно ускладнює інвестиційну діяльність (політична, економічна нестабільність, високий рівень інфляції і т.п.)[4]. За офіційними даними Державного комітету статистики України за роки незалежності показники розвитку економіки мали негативну тенденцію, але починаючи з 2000 р. було досягнуте поліпшення окремих показників. З 1998 р. спостерігається зростання інвестицій в основний капітал – приріст склав 6,1 %. Динаміка макроекономічних показників відображена в табл. 1.

    Таблиця 1 — Зміна основних макакроекономічних показників, % до попереднього періоду [4]

    Рік ВВП Обяги промислової продукції Інвестиції в основний капітал
    1995 87,8 88 71,5
    1996 90 94,9 78
    1997 97 99,7 91,2
    1998 98,1 99 106,1
    1999 99,8 104 100,4
    2000 105,9 112,4 114,4
    2001 109,2 114,2 120,8
    2002 105,9 107 108,9
    2003 109,3  115,8 127,7
    2004 112,1 112,5 128
    2005 102,7  103,1 101,9
    2006 107,1 106,2 119
    2007 107,9 110,2 129,8
    2008 102,1 96,9 97,4
    2009 85,2 80,1 58,9
    2010 101,3 112,5 99,4

    Динаміка іноземних інвестицій в Україну характеризується значними коливаннями. Так в 2000 – 2005 рр. спостерігається щорічний приріст іноземних інвестицій до України (348 % у 2005 р. щодо рівня 2004 г), проте вже в 2006 р. сума притоків інвестицій різко скоротилася з 7843,1 млн. дол. США до 4717,3 млн. дол. США. Відмінною рисою інвестиційних процесів України є зниження ролі держави як інвестора і розвиток приватних інвестицій, головним джерелом інвестицій для більшості вітчизняних підприємств на сьогодні виступають їх власні засоби, що істотно обмежує можливості розширення і підвищення ефективності виробництва.
          В роботі були розглянуті окремі підходи до визначення інвестицій, встановлені ключові характеристики їх економічної сутності. З комплексної точки зору, поняття "інвестиції" можна визначити наступним чином: інвестиції є вкладенням капіталу в різні галузі і сфери економіки, в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку (доходу), а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов'язано з факторами часу і ризику.
          Проведені дослідження дозволили виявити чинники, що уповільнюють інвестиційні процеси в Україні. До них відносяться: політична нестабільність, відсутність доступу до фінансування, корупція, інфляція, надмірна бюрократія, нерозвиненість інфраструктури, низька ефективність трудових кадрів, податкова і амортизаційна політика, нестабільність валюти.
         Незважаючи на наявність значного потенціалу нашої держави її привабливість залишається на достатньо низькому рівні [5]. Тому необхідно докласти максимум зусиль для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Лише так можна збільшити обсяги інвестицій у виробництво. Прискоренню розвитку промисловості в нашій державі за рахунок активізації інвестиційних процесів сприятимуть наступні чинники:

  • вдосконалення амортизаційної політики;
  • покращення інформаційної інфраструктури;
  • залучення іноземного капіталу;
  • забезпечення прозорості умов отримання кредиту;
  • спрощення митного регулювання;
  • посилення захисту прав власності;
  • корегування законодавчих актів;
  • спрощення процедури організації та оформлення бізнесу.

  •      У роботі розглянуто аспект ефективності інвестиційної діяльності. Сутність ефективності інвестиційної діяльності наповнюється різним смисловим контекстом, який дозволяє з різною мірою повноти і з різних точок зору розглянути ефективність інвестиційної діяльності Для аналітичних оцінок доцільності прийняття управлінських рішень ефективність інвестиційної діяльності має поліморфність визначення, тому важливим є відокремлення різних видів інвестиційної діяльності та розкриття їх сутності [6].

    В другому розділі розглянуто розвиток положень з підвищення ефективності інвестиційних процесів і обґрунтовано методичні підходи до оцінки інвестиційних проектів.
         На сьогоднішній день механізм здійснення інвестиційної діяльності підприємства знаходиться в процесі формування. Інвестиційна діяльність виступає як головна форма реалізації економічної стратегії, що сприяє успішному вирішенню задач підприємства. Питанням функціонування механізму управління інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах та окремих його елементах сьогодні приділяється серйозна увага. Проте аналіз існуючої практики показує, що механізм регулювання інвестиційних процесів вимагає подальшого вдосконалення.(рис 1).

    механизм управления инвестиционной деятельностью

    Рис 1 — Складові механізму управління інвестиційною діяльністю


    У питаннях удосконалення управління інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах зараз багато уваги приділяється використанню стратегічних підходів. Дійсно, головною метою інвестиційної діяльності на підприємстві повинно бути забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації його інвестиційної стратегії, яка виступає у якості системи довгострокових цілей, що обумовлені загальними задачами розвитку та інвестиційною ідеологією. Сутність процесу прийняття рішень можна розглядати як сукупний послідовний процес. Для формування остаточного рішення про здійснення інвестиційної діяльності необхідно здійснити такі управлінські процедури:
    - обґрунтувати критерії вирішення проблемної ситуації, яка виникла на підприємстві, оскільки їх визначення впливатиме на подальший відбір альтернатив;
    - на основі виділених факторів необхідно здійснити формування альтернативних варіантів;
    - останньою процедурою формування рішення повинно бути визначення джерел фінансування, оцінка ризиків до етапу його реалізації, обґрунтування рішення з точки зору його відповідності системі цілей підприємства, а також оцінка чутливості.
         Отже, прийняття рішення про доцільність окремих капіталовкладень визначається процедурою оцінки їх ефективності. Проведені дослідження дають вагомі підстави припустити, що низька ефективність інвестиційної діяльності в нашій країні певною мірою визначається недосконалістю інструментарію оцінки проектів. Саме тому всебічна фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів посідає важливе місце у процесі обґрунтування вибору альтернативних варіантів вкладення інвестиційних ресурсів. Забезпечити динамічний розвиток промислових підприємств можливо за допомогою розробки оптимальної стратегії фінансування інвестиційних програм і обґрунтованої методики оцінки їхньої ефективності з урахування чинників ризику. При фінансово-економічній оцінці для визначення рівня ефективності проекту найбільш вживаними в сучасній практиці є наступні показники (рис.2):

    Показники оцінки ефективності інвестицій

    Рис. 2 – Показники оцінки ефективності інвестицій (анімація: 6 кадрів, 10 повторів, розмір 32 кб)


    При ухваленні рішень на підприємстві про довгострокові інвестиції виникає потреба у прогнозуванні їхньої ефективності. Для цього необхідно провести довгостроковий аналіз доходів і витрат, за показниками наведеними на рис.2, що розраховуються за наступними формулами [7]:

    1. Чистий дисконтований доход (NPV):
      (1)
      где IC –початкові інвестиції;
      r – ставка проценту за кредитом (депозитом);
      PVk – дисконтова на величина майбутніх надходжень;
      k – період;
      i — прогнозний середній рівень інфляції.
    2. Індекс рентабельності (РІ):
      (2)
      где СFj – вхідний грошовий потік в j-й період;
      Invest – значення інвестицій.
    3. Індекс дисконтованої дохідності (ІRR):
      (3)
    4. Дисконтований термін окупності (DPP):
      (4)

    Метод відбору інвестиційних проектів на основі переліку критеріїв полягає в тому, що розглядається відповідність проекта усім критеріям і по кожному із них надається оцінка. Метод дозволяє виділити переваги та недоліки інвестиційного проекту. При складанні переліку критеріїв необхідно використовувати лише ті з них, які випливають із цілей, стратегії і задач підприємства, орієнтації його довгострокових планів. У випадку необхідності формалізації результатів аналізу проектів за переліком критеріїв використовується бальна оцінка проектів, яка у загальному вигляді містить наступні етапи:
    - зіставлення цілей та загальної стратегії підприємства із цілями інвестиційного проекту;
    - визначення характеристик проекту;
    - визначення ставки дисконтування (в залежності від джерел фінансування);
    - розрахунок кількісного значення показників ефективності;
    - присвоєння кожному показнику проекту балу, що відповідає загальній шкалі (попередньо визначається експертами);
    - зіставлення отриманого результату із визначеними межами ефективності і прийняття відповідного інвестиційного рішення.
    Одним із напрямів підвищення ефективності інвестиційної діяльності є використання комплексного методу при оцінці окремих проектів. Для мінімізації ризиків та прогнозування рівня ефективності проекту в умовах мінливого зовнішнього середовища доцільно перед прийняттям інвестиційного рішення виконати аналіз чутливості інвестиційного проекту.

    Третій розділ роботи передбачає розробку практичних рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки ефективності інвестиційної діяльності. Така оцінка не повинна закінчуватись на етапі розрахунку значень основних показників ефективності. Для вирішення проблеми підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємства, передусім, необхідно розробити комплексний механізм управління інвестиційною діяльністю, такий, що дасть змогу адекватно оцінити заплановані до реалізації проекти, вчасно виявити можливі загрози та ризики інвестицій, і зробити необхідні корегування. Дослідження методології відбору інвестиційних проектів викликає необхідність розробки системи критеріїв оцінки ефективності інвестиційної діяльності в умовах промислового підприємства. При вирішенні питання яким саме показником керуватися при прийнятті рішення про доцільність реалізації проекту, необхідно використовувати різноманітні економічні методи. Їх обґрунтуванню і практичному використанню на промислових підприємствах України будуть присвячені подальші дослідження.

    Висновки

    Досвід промислово розвинених країн свідчить, що розвиток інвестиційної активності підприємств і підвищення через це конкурентоспроможності продукції є одною з основних задач держави. Таким чином, активізація діяльності в інвестиційній сфері в сучасних умовах, фінансова підтримка державою у питаннях використання у виробництві розроблених раніше конкурентоспроможних поколінь техніки і технології є пріоритетною задачею України не лише сьогодні, але і в найближчому майбутньому.
    На сьогодні слід достатньо чітко виділити ті умови, без яких неможливо забезпечити активізацію інвестиційної політики. Серед них особу увагу слід сконцентрувати на наступних напрямах:
    - формування стратегічного курсу інвестиційної політики, що забезпечить перехід від політики виживання до активної інвестиційної політики ;
    - зменшення реального особистого споживання і збільшення накопичення;
    - інвестиційний потенціал формується із багатьох джерел і концентрується все більше в регіонах. Їх підтримка і стимулювання стають найважливішим елементом державної економічної політки;
    - необхідні особливі програми додаткових вкладень у галузі з тяжкими умовами праці для впровадження нових технолог
    В основу державного регулювання інвестиційної діяльності повинна бути закладена подвійна функція держави. З одного боку, держава визначає створення економічного середовища шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, а з іншого – функціонує в якості власника комплексу виробничо-господарських структур і здійснює інвестиції у їх розвиток. Але можливості української держави на теперішній час вкрай обмежені, тому необхідні приватні інвестицій — вітчизняні й іноземні. Для їх надходження до економіки України необхідно створити сприятливе середовище і забезпечити такі умови, при яких держава змогла б конкурувати на міжнародних ринках капіталів. Як показали результати дослідження, є вагомі підстави припустити, що низька ефективність інвестиційної діяльності в нашій країні певною мірою визначається недосконалістю інструментарію оцінки ефективності інвестиційних проектів. Методики, що використовуються українськими компаніями є неадекватними до сучасним умов.

    Література

    1. Самуэльсон П., Нордххаус. «Экономикс», М.: Издательство журнала «Криминал», 1993 г.
    2. Бланк Н.А. Инвестиционный менеджмент. — Киев: Ника-центр Эльга, 2004. С. 320.
    3. Хобта В.М. Управління інвестиціями: навч. посібник. Видав-во 2-ге, перероб. и допов. — Донецьк: ДВНЗ "ДОННТУ", 2009. — 448 с.
    4. Державний комітет статистики України
    5. Карковска В.Я. «Привлечение сбережений в инвестиционный процесс экономики страны» // Актуальные проблемы экономики. — 2009. — № 3. — с. 156 -161.
    6. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки // Економіка України 2005. — № 7. — с. 23-35.
    7. Растяпин А.В. Методика оценки экономической эффективности инвестиционных проектов // Экономика Украины. — 2002 — № 8. — с.81 - 83

    Примітка!
         При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення - 1 грудня 2011 Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

    Вгору↑


    Про автора