|
Полухіна Ганна ВолодимирівнаНавчально-науковий інститут: «Вища школа економіки та менеджменту» (ІЕМ)Факультет менеджменту (ФМ)Кафедра управління персоналом та економіка праці (УПЕП)Спеціальність: «Управління персоналом і економіка праці» (УПЕП)Тема випускної роботи:«Організація розвитку персоналу»Науковий керівник: к.е.н., доцент кафедри УПЕП Позднякова Світлана Валеріївна |
АВТОБІОГРАФІЯ
Дитячі роки
На грані двох знаків: Терези і Скорпіон 23 жовтня у рік Дракона народилася дівчинка. Дівчинку назвали Аня, що в перекладі означає благодать.
Народилася я у місті Донецьку у 17 лікарні. Моя сім'я складається з 4 чоловік: мама, папа, старший брат і я. Зі слів моєї мами, я була грайливою, життєрадісною і дуже красивою дитиною.
У три роки мама віддала мене у дитячий садок, в якому мені не подобалося, оскільки довгий час я залишалася з чужими людьми і не бачила свою матусю. Як і усі діти я не полюбляла спати у день, проте дуже любила гуляти з мамою у парку, коли мама забирала мене після роботи з садка. У дитячому садку у мене було перше кохання. Його звали Коля – смішний і дуже хороший хлопчик.
Вже у тому юному віці я дуже полюбляла танцювати. Дідусь часто грав на баяні, а я танцювала. Люди, проходячи повз нашого двору, мило посміхалися. Коли мені було п'ять років мама віддала мене в «Зразковий ансамбль танців «Зірниця». Мені шалено там подобалося і кожного разу бажання бути там виникало все більше і більше.
Одна з найбільших подій цього періоду являється спогад про те як мені батьки подарували песика, якого я дуже довго чекала і дуже хотіла. Цю чорну грудочку щастя мені подарували на день народження. Я назвала песика Альма. Мій найулюбленіший, добріший і дуже ласкавий песик.
Шкільні роки
Тестування пройдене, ранець, зошити і ручки куплені, бантики зав'язані можна робити свій перший крок, хоч і найменший в житті. Перший клас усе нове і цікаве. Перша парта, урок, вчитель, перша п'ятірка, перші розчарування і перша перемога в такому юному віці.
У віці 10 років я починаю крім танців, займатися спортивною гімнастикою. Бідні мої батьки і мій брат, які тільки й встигали мене водити в різноманітні гурти. В такому юному віці, я побувала на спортивних змаганнях в яких сама брала участь, ходила в художню школу, цирк, плавання, танці.
Нові вчителі, безліч цікавих предметів з'являлися у школі за період навчання. Улюбленими предметами стає алгебра, малювання і історія. Із цих предметів кілька разів брала участь в олімпіадах, у художніх виставках в школі.
У кожному святі, який проходив у школі, я активно брала участь. Брала участь у танцювальних постановках, сценках, КВК, змагання з боулінгу та футболу між школами та ін. Одною з яскравих подій є період з початку 9 по кінець 10 класу, коли я була ведучою школи. Хвилюючі моменти, страх, що забудеш текст, почуття сцени, глядача. 11 клас самий хвилюючий період перебування в шкільних стінах. По-перше ти розумієш, що прощаєшся зі школою, переходиш на наступну сходинку свого життя, по-друге ти зобов'язаний вибрати собі професію і ВУЗ, по-третє – це ж звичайно випускний вечір.
26 червня 2006 року я розпрощалася зі своєю школою, вчителями, улюбленим класом, друзями, з якими наше спільне навчання припинилося.
Університет
У 2006 році я поступила в Донецький Національний Технічний Університет на спеціальність «Управління персоналу і економіка праці». Нові знайомства, друзі, переїзди з корпусу в корпус, нова сходинка життя. Маленька, ще не відвикла від школи, в якій все було так просто і так усе ще по-дитячому, опинилася на новій сходинці життя. Складність подолання цієї грані приносить ще одну галочку у власні досягнення.
Нові предмети, вимоги, залікова книжка замість табеля, модульний контроль, заліки, практика, курсові та ін., яке таке нове, незнайоме, проте дуже цікаве. Перше знайомство з кафедрою.
На другому курсі всі вже знайомі, вже не губишся в корпусі в пошуках нової аудиторії, міцна підтримка і допомога з боку нових, проте дуже відданих друзів. Нові предмети, які не знайомі, проте дуже цікаві.
На третьому курсі в мене з'являється все більше впевненості, розуміння, прагнення до отримання нових знань, для досягнення цілей в житті.
Четвертий курс – це ще одна сходинка, яка стає для мене дуже відповідальною і хвилюючою. З'являється конкуренція при вступі до магістратури на бюджетну форму навчання. При цьому найприємніше, коли я здала державні іспити, та отримала диплом бакалавра. Проте, самим хвилюючий момент: очікування списків про вступ до магістратури. Найприємніший момент, коли ти дізнаєшся про своє зарахування, хочеться голосно крикнути на весь університет: «ура»!
П'ятий курс найскладніший період навчання в університеті і найвідповідальніший для мене. Інші вимоги, почуття відповідальності, переживання, завзятість і досягнення своєї мрії. За періоди навчання в університеті у мене з'явилися друзі, яких я дуже люблю та ціную. Також мені дуже подобалася підготовка нашого дружного колективу до Дня кафедри, до якого ми завжди підходили з великою відповідальністю і гумором. У ці періоди підготовки ми згуртувалися, створивши команду, яка продовж тривалого періоду, створювала нові номери. Все це мені приносило величезне задоволення.
Тема моєї магістерської роботи є «Організація розвитку персоналу». «Організація розвитку персоналу» багатостороння, цікава і актуальна тема на сьогоднішній день. Розвиток персоналу є одним з найбільш важливих елементів формування успішного підприємства. Науковий керівник – к.е.н., доцент Позднякова Світлана Валеріївна. Вона є висококваліфікованим фахівцем, чуйною та доброю людиною. Також ця людина підтримує мене і допомагає мені при написанні магістерської роботи.
Плани на майбутнє
Головною метою в майбутньому є написання і захист магістерської роботи, а також формування сім'ї, тому що сім'я є опорою і підтримкою. Планую знайти хорошу і цікаву роботу за спеціальністю. В майбутньому планую відвідати багато країн і реалізувати свою дитячу мрію...
РЕЗЮМЕ