Народилася я 23 жовтня 1989 року в сімействі Шарох, чому дуже рада до цього дня! Моя сім'я це найдорожчий скарб в моєму житті! Шалено люблю і ціную своїх батьків! Вони завжди мене розуміють і підтримують. Ну і звичайно ж я їм безмірно вдячна за те, що вони виховали мене порядною і доброю людиною! Також не мало зусиль до мого виховання доклав мій улюблений старший брат, який завжди був для мене авторитетом і міцною опорою!
Своє дитинство згадую з радістю і посмішкою. Тому що воно було дуже яскравим і безтурботним! Я дуже не любила прокидатися в садок, але це тривало всього декілька хвилин, так як після пробудження я з радістю вирушала у свою групу, до своїх друзів. Хоча в дитинстві я була скромною дитиною, все ж серед інших дітей завжди виділялася, оскільки я була пишечкою з кучерявим волоссям і чарівною посмішкою, тому дорослі постійно намагалися поговорити зі мною і помацати за щічки. Ну, а найяскравіші спогади з дитинства – це звичайно ж літо! Поїздки до бабусі з дідусем, постійні ігри і веселощі!!!
Час проведений в школі запам'ятався мені, як найвеселіший, позитивний, сонячний і щасливий час в моєму житті... Перше кохання, перші побачення, перші дискотеки...
З першого по п'ятий клас я вчилася в школі №106, яка знаходилася в декількох кроках від мого будинку. У мене був хороший клас і чудова перша вчителька – Світлана Гаврилівна. Ця людина запам'яталася мені на все життя, як цікава, добра, розумна, чуйна і упевнена в собі людина і педагог. Вона приклад для наслідування, так як не лише прекрасний педагог, але і шикарна жінка, яка завжди доглядає за собою. Вже пройшло 15 років, а вона яка красуня була, така і залишилася.
У 2001 році батьки перевели мене в іншу школу, тому що вона вважається престижнішою. Мене віддали до українського класу і це спочатку мене засмучувало, все-таки незвично коли всі предмети читаються українською. Нічого з часом звикла, тим паче, що мої нові однокласники виявилися дуже хорошими товаришами, допомагали мені в усьому! У новій школі та новому класі мені подобалося все: і те, як нас вчать, і те, який у нас дружний клас, ну і звичайно громадська діяльність... Я людина творча, люблю співати, танцювати, трішки пишу вірші. Тому жодне свято в школі не проходило без моєї участі. Я постійно отримувала грамоти і вдячності за активну участь в житті класу і школи. Кожне літо з першого по десятий клас я їздила в дитячий табір "Піонер". І це були класні і веселі 2 літні тижні. Я настільки любила "Піонер", що бувало їздила на 2, 3 зміни за літо. У мене до цих пір залишилося багато друзів з табору з якими я спілкуюся.
2006 рік виявився зовсім не простим, вірніше дуже складним. Важко було прощатися зі школою, з класом, з дитинством, а ще важче було вступати в доросле життя. Вступ, рейтинги, курси, репетитори усе навалилося в один час. Здавалося, що ця напруга не закінчиться ніколи! Довго не могла визначитися з ВНЗ і спеціальністю, у результаті вирішила піти по стопах подруги, яка вже вчилася на другому курсі моєї майбутньої спеціальності. Батьки схвалили мій вибір і я без зусиль поступила в Донецький інженерно-економічний коледж на спеціальність "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності".
Першого вересня 2006 року я їхала на навчання і всю дорогу переживала, а раптом у мене погана група, а раптом, а раптом. Як виявилося мої побоювання були марні. Група ЗЕД-06 стала мені другою сім'єю! Ми були дуже дружні. І проводили час разом не лише на парах, але і у вільний від навчання час. Я їх дуже люблю і ніколи не забуду.
Ну і звісно ж не можу не розповісти про свою нинішню спеціальність. На «Менеджмент інноваційної діяльності» я планувала піти вчитися ще на третьому курсі, так як нам про цю спеціальність розповідали викладачі, говорили, що вона перспективна і дуже цікава. Тому на цей раз я пішла вчитися більш усвідомлено, ніж коли вчилася на бакалавра. Як нам і розповідали спеціальність дуже цікава. Все-таки з моєї творчою натурою – ця спеціальність найкращий варіант... Тому цього разу я пішла вчитися більше усвідомлено, ніж коли вчилася на бакалавра. Як нам і розповідали спеціальність дуже цікава. Все-таки з моєю творчою натурою – ця спеціальність самий відповідний варіант. Нам постійно доводиться генерувати ідеї, шукати ефективні шляхи рішення самих різних завдань. Я вважаю це величезний досвід і корисна діяльність, яка допоможе в майбутньому бути успішною!
Своє майбутнє уявляю щасливим! Хочу бути успішним підприємцем, дбайливою матір'ю і хорошою дружиною.