Єкімова Юлія Олександрівна |
Спеціальність «Землевпорядкування та кадастр» |
Вдосконалення структури гірничої ренти з урахуванням елементів 3D кадастру |
Керівник: к.т.н., доц. Андоленко Світлана Степанівна |
2 Мета роботи і задачі дослідження
4 Економічна оцінка підземного простору
4.1 Мета і задачі економічної оцінки підземного простору
4.2 Фактори, що впливають на цінність підземного простору
5 Нормативно-правове регулювання використання підземного простору
5.1 Нормативно-правове регулювання використання підземного простору в Україні
5.2 Нормативно-правове регулювання використання підземного простору у зарубіжних країнах
Земля традиційно відображалася і реєструвалася в двох вимірах. Відповідно всі кадастрові системи світу насправді є двовимірними. У зв'язку зі збільшенням попиту на площі для забудови, зараз використовується простір як вище, так і нижче поверхні землі, тому сучасні кадастрові системи повинні вести облік використання підземного простору, а не тільки поверхні ділянки.
Про актуальність теми свідчить наявність великої кількості публікацій, пов'язаних з використанням надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин [1, 10, 11, 12, 14, 18, 19, 22, 23].
Освоєння підземного простору і його багатофункціонального використання в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за останнє десятиріччя отримало широке розповсюдження в Україні.
У нашій країні можна виділити чотири основних напрямки підземного будівництва [11]:
1. будівництво підземних транспортних артерій;
2. організація підземних паркінгів;
3. будівництво підземних торгових і торгово-розважальних центрів (далі — ТЦ і ТРЦ);
4. будівництво підземних споруд для зберігання газу, нафтопродуктів та інших речовин.
Інтенсивне освоєння підземного простору призвело до виникнення проблеми обліку та реєстрації даних підземних споруд, зв'язку їх з наземними.
Безпосередньо введення 3D кадастру дозволить вирішити ряд завдань:
1. розмежування прав користувачів (власників) сусідніх ділянок надр і земної поверхні;
2. облік і ведення кадастрів ресурсів простору надр;
3. стягування плати за користування підземним простором, який в даний час здійснюється практично тільки у вигляді гірничої ренти, пов'язаної з видобуванням корисних копалин;
4. економічна оцінка підземного простору з метою визначення цінності ділянок підземного простору.
Одним із завдань кадастру є фіскальна функція. У даний момент актуальним для України є пошук коштів для поповнення державного бюджету. Про це свідчить наявність положень у новому податковому кодексі, де передбачається стягнення плати за використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Відповідно до цього були обрані тема магістерської роботи і поставлені мета і задачі дослідження.
Мета роботи. Удосконалення структури гірничої ренти.
Ідея роботи: Удосконалення механізму стягнення плати за використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин:
Задачі дослідження:
1. обгрунтувати принципи і види платежів за надра на підставі вивчення теорії ренти в системі суспільного відтворення і теорії гірничої ренти;
2. виявлення пробілов та недоліків у законодавстві України, яке регламентує питання використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
3. вивчення зарубіжного досвіду стягнення плати за використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин для використання в Україні;
4. удосконалити методику розрахунку величини гірничої ренти, що стягується при використанні надр, в цілях не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Підземний простір слід розглядати як вид ресурсів надр, використання якого приносить рентний дохід, зокрема гірничу ренту.
На сьогоднішній день склалося таке визначення гірничої ренти. Гірнича рента — це дохід від господарського, комерційного або іншого використання надр, вилучення запасів корисних копалин [20]. Структура гірничої ренти наведена на мал. 3.1.
У спеціальній літературі вказується, що платежі за використання підземного простору повинні носити рентний характер, тобто гірнича рента повинна обгрунтовано вилучатися для потреб держави і суспільства. В даний час всі механізми визначення величини гірничої ренти розроблені для випадку використання надр з метою видобутку корисних копалин і не враховують інший вид використання ресурсів надр, таких як підземний простір.
Відповідно стає актуальним питання: як визначити величину гірничої ренти від використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин?
4.1 Мета і задачі економічної оцінки підземного простору
Величину рентного доходу від використання підземного простору можна визначити в залежності від його економічної оцінки. При економічній оцінці необхідно виходити з того, що підземний простір є об'єктом нерухомості.
Мета економічної оцінки підземного простору [21]: визначення цінності (корисності, значущості) його використання для суспільства в цілому або окремих його членів, з урахуванням витрат на використання і виникаючих при цьому негативних наслідків.
Завдання економічної оцінки [21]:
1. визначення доцільності та черговості використання конкретних ділянок підземного простору;
2. вибір напрямків його використання;
3. вибір способу використання підземного простору в рамках конкретних напрямків;
4. визначення розмірів ренти і рентних платежів при його використанні;
5. визначення базових нормативних показників економічного механізму раціонального використання підземного простору.
4.2 Фактори, що впливають на цінність підземного простору
При визначенні розмірів ренти при використанні підземного простору виходять з того, що його ділянки знаходяться в різних природних умовах.
Тому при економічній оцінці підземного простору необхідно враховувати наступні фактори, які впливають на величину ренти, а відповідно і на величину рентних платежів:
1. технічні;
2. економічні;
3. екологічні;
4. соціальні;
5. правові;
6. тимчасові (строки), впливають на всі інші фактори;
7. фактори ризику.
Для визначення цінності підземного простору необхідно визначити закономірності між нею і факторами, що впливають на цінність. Методологія визначення цінності підземного простору більш докладно буде розглянута у магістерській роботі.
5.1 Нормативно-правове регулювання використання підземного простору в Україні
Питання використання підземного простору в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, в Україні регулюються наступними законами і підзаконними актами:
1. Кодекс України «Про надра» від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР [8];
2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III [4];
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [13];
4. Положення «Про порядок надання гірничих відводів», затверджене постановою Кабінету Міністрів (далі — КабМіну) України від 27.01.1995 р. № 59 [15];
5. «Порядок надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами», затверджене постановою КабМіну України від 23.06.2010 р. № 596 [16].
Кодекс України «Про надра» — це основний документ, який регулює питання надрокористування у країні. Він встановлює державну власність на ділянки надр, повноваження органів державної влади у сфері регулювання надрокористування. Кодекс регулює порядок користування надрами; надання гірничого відводу, спеціальних дозволів на користування надрами; порядок ліцензування видів діяльності, пов'язаних з користуванням надр; облік ділянок надр; контроль за будівництвом підземних споруд; основні вимоги безпеки при користуванні надрами. Однак передбачені законодавством норми надрокористування практично не працюють для використання підземного простору в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин і в більшій мірі мають відношення до процесів видобутку корисних копалин. Платежі за користування надрами в Україні встановлюються в Податковому кодексі [13].
В Україні відповідно до ст. 262 Податкового кодексу України встановлено види платежів — загальнодержавний платіж — за використання надр [13]:
1. плата за користування надрами для видобування корисних копалин;
2. плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин не враховують вказаних раніше факторів. Це випливає з аналізу положень Податкового кодексу. У відповідності зі ст. 264 Податкового кодексу України за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин встановлені ставки, наведені в табл. 5.1.
Відповідно до ст. 264 Податкового кодексу ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду використання надрами в гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки при їх використанні.
Таблиця 5.1 — Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
| Характер користування надрами | Вид користування надрами | Одиниця виміру | Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік |
| Використання підземного простору надр — пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів) | зберігання природного газу та газоподібних продуктів | тис. куб. метрів активного об'єму | 0,23 |
| Використання підземного простору — спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) | зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів | куб. метрів | 0,23 |
| витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції | кв. метрів | 0,64 | |
| вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин | кв. метрів | 0,64 | |
| зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів | кв. метрів | 0,27 | |
| провадження іншої господарської діяльності | кв. метрів | 0,91 |
Як випливає з таблиці, ставки плати встановлені у податковому законодавстві країни не враховують наступне:
1. перераховані у розділі 4 фактори економічної оцінки, а саме технічні, економічні, екологічні, соціальні, правові, тимчасові (строки), фактори ризику;
2. такі види діяльності, за які необхідно стягувати плату, як використання надр з метою будівництва підземних паркінгів, торгових і торгово-розважальних центрів, підземних транспортних артерій;
3. в законодавстві України немає чіткого визначення вертикальних меж земельної ділянки, яке дозволило б розмежувати права між власниками землі та користувачами підземним простором;
4. в Україні не ведеться державний облік об'єктів підземного простору.
Таким чином, проаналізувавши законодавство України, можна зробити висновок, що теорія гірничої ренти може бути застосовна в Україні. Основи закріплені в законодавстві, але немає чіткого механізму утворення, вилучення і присвоєння гірничої ренти.
Для внесення пропозицій щодо удосконалення механізму економічної оцінки підземного простору виконано аналіз закордонного досвіду.
5.2 Нормативно-правове регулювання використання підземного простору у зарубіжних країнах
Основним документом, який містить правові та економічні основи комплексного раціонального використання і охорони надр, забезпечує захист інтересів держави і громадян Російської Федерації (далі РФ), а також прав користувачів надр є Закон РФ «Про надра» від 21.02.1992г. № 2395-1.
1. У ст. 130 Цивільного Кодексу Російської Федерації (далі РФ) від 30.11.1994 N 51 сказано, що ділянки надр відносяться до нерухомих речей [2];
2. У ст. 45, п.1 Закону РФ «Про надра» від 21.02.1992 р. N 2395-1 вказана глибина 5 м, на яку можна будувати підземні споруди, які не обкладаються платою за використання надр у цілях не пов'язаних з видобуванням корисних копалин [3];
3. Конкретний розмір ставки регулярного платежу за користування надрами встановлюється федеральним органом управління державним фондом надр або його територіальними органами окремо по кожній ділянці надр, на який в установленому порядку видається ліцензія на користування надрами, для кожного виду користування надрами встановлюється мінімальна та максимальна ставка. Розмір ставки встановлюється «Методичними рекомендаціями з визначення геолого-географічних критеріїв обгрунтування конкретних розмірів ставок регулярних платежів за користування надрами» [17];
4. Обкладаються платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин тільки 2 види використання: зберігання нафти і газоконденсату, зберігання природного газу та гелію.
Основним документом, який регулює відносини, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням надр, видобутком корисних копалин, використанням і охороною інших ресурсів надр, і спрямований на створення і розширення мінерально-сировинної бази, захист інтересів держави, прав і законних інтересів надрокористувачів та інших осіб, є Кодекс Республіки Білорусь «Про надра», який прийнятий Палатою представників 10.06.2008 р.
За кодексом [7]:
1. в ст. 17 зазначено, що власники, володарі, користувачі та орендарі земельних ділянок мають право здійснювати будівництво та (або) експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, на глибину до п'яти метрів без надання гірничого відводу;
2. підземний простір в Республіці Білорусь вважається окремим видом ресурсів надр (ст. 27);
3. в Республіці Білорусь ведеться державний кадастр надр по родовищам і проявам корисних копалин і геотермальних ресурсів надр, а також по підземним просторам, які використовуються або можуть бути використані для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Принципи, порядок користування надрами на території Республіки Вірменія, а також відносини, пов'язані з надрокористуванням встановлюються Кодексом Республіки Вірменія «Про надра», який був прийнятий 06.11.2002р.
Відповідно до кодексу [6]:
1. в ст. 2 визначена частина надр, що є нерухомим майном як територія надр із зафіксованими з усіх сторін кордонами, зайнята штучно створеними спорудами, а також природними порожнинами (печерами), яка може бути використана в різних цілях;
2. згідно з ч. 2 ст. 30 до видів користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відносяться наступні:
— будівництво підземних споруд;
— створення транспортних комунікацій;
—розміщення відходів виробництва.
У Республіці Вірменія немає державного кадастру об'єктів підземного простору.
У ході роботи було виявлено, що платежі за користування підземним простором повинні стягуватися в залежності від розмірів гірничої ренти, яку отримують користувачі підземного простору. Визначити розмір гірничої ренти від використання підземного простору в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин дозволяє економічна оцінка підземного простору, яка враховує всі особливості даного виду ресурсів надр.
Для раціонального використання підземного простору і обгрунтованого визначення ставок платежів за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин автор пропонує в законодавстві України врахувати такі пропозиції, які засновані на аналізі законодавства зарубіжних країн:
1. віднести ділянки надр, що використовуються в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин до об'єктів нерухомості;
2. виділити підземний простір в окремий вид ресурсів надр;
3. визначити вичерпний перелік можливих варіантів використання підземного простору, який повинен враховувати актуальні напрями підземного будівництва в Україні;
4. встановити розміри платежів для кожного виду використання підземного простору залежно від його економічної оцінки, яка дозволяє найбільш об'єктивно визначити рентну вартість об'єкта підземного простору;
5. встановити максимальну глибину використання підземного простору, не оподатковувану платою за користування;
6. вести державний облік підземних просторів, які використовуються або можуть бути використані для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
На момент написання реферату магістерська робота ще не завершена. Завершення роботи планується до 01.12.2011г. Остаточний повний текст роботи та відповідні матеріали можуть бути отримані у автора роботи після зазначеного терміну.