Біографія
Дитинство
Я народилася 4 листопада 1989 року. Батьки були безмежно раді, не дивлячись на те, що були ще студентами.
Мати, Наталія Олександрівна Ільїна, вчилася в Горлівському педагогічному інституті іноземних мов.
Батько, Олександр Анатолійович Ільїн, – в Донбасівській національній академії будівництва і архітектури.
Напевно, розуміючи, що батькам доводиться нелегко, я була дуже самостійною, слухняною, не вередливою дитиною. Дуже швидко розвиваючись, вже в 10 місяців говорила, а в 1,5 роки вміла читати по складах. З трьох років мріяла бути моделлю, не втрачала можливості усім показати, як я вмію дефілювати.
У 1992 році пішла в Докучаєвський дитячий садок, подобалося там до такої міри, що навіть у вихідні просила батьків відвести.
Школа
У віці шести років пішла до школи. З першого класу вчилася на відмінно
, була старостою класу, брала участь у більшості шкільних заходів, була нагороджена грамотами.
У старшій школі почала виявляти цікавість до точних і природних наук. Завдяки своєрідній системі викладання шкільного вчителя хімії Ірини Валеріївни Гукай, улюбленим предметом стала хімія. У 10 класі, вигравши шкільну олімпіаду по хімії, зрозуміла, що подальше життя хочу зв'язати саме з цим предметом.
Папа з дитинства прищеплював мені любов до спорту: спробувала себе у бальних танцях, волейболі, плаванні. Кожне літо їздила до піонерського табору, де у мене з’явилась велика кількість друзів і знайомих з усіх куточків нашої країни.
Коли прийшов час визначатися з майбутньою професією, дивлячись на те, що інженерні спеціальності завжди потрібні та перспективні, як у нашій країні, так і за кордоном, перевагу віддала Донецькому національному технічному університету – ВНЗ з багаторічною історією і прекрасною репутацією. А у зв'язку з любов'ю до хімії, вибір факультету був очевидний – Факультет екології і хімічної технології, спеціальність – Хімічна технологія високомолекулярних сполук.
До вступу до університету активно готувалася, додатково займаючись математикою і хімією. У результаті, вже в 11 класі була зарахована за результатами рейтингів на бажану спеціальність.
Школу закінчила із золотою медаллю.
Університет
Життя наповнювалося грандіозними знаннями, новими друзями і цікавими знайомствами. Іноді було важко, адже професію я вибрала не з простих, але бажання ввібрати якомога більше знань і досягти успіхів, примушувало рухатися вперед.
З величезною цікавістю вивчала такі предмети, як аналітична і фізична хімія, процеси і апарати хімічної технології, виробництво промислових вибухових речовин, англійська мова. Дякую викладачам – Матвієнко В.Г., Манжос Ю.В., Галіакберова Ф.Н., Праздникова Т.М. та ін. за знання, що вони нам передали.
Чотири роки наполегливої праці, і я отримала диплом бакалавра, а також те, до чого прагнула останні декілька років – можливість вступити на бюджетній основі до магістратури.
Вивчивши значну кількість предметів по теорії детонації, про різні види вибухових речовин(ВР), технології їх виробництва, мене зацікавив відносно новий тип промислових ВР – емульсійні (ЕВР), який зважаючи на свої значні переваги, став одним з найуживаніших для вибухових робіт нині. Керівником магістерської роботи став к.т.н. Юрій Вікторович Манжос, що запропонував працювати над темою : "Дослідження впливу сенсибілізатора на детонаційні характеристики емульсійних вибухових речовин".
Нині займаюся проведенням експериментальної частини магістерської роботи, її апробацією шляхом друку в різних наукових збірках і виступами на конференціях. Паралельно вивчаю англійську мову і збираюся скласти міжнародний іспит.
Плани на майбутнє
З першого курсу дуже захоплююсь своєю спеціальністю, тому планую працювати в цьому напрямку,в результаті – стати директором хімічного заводу. Розумію, що шлях до бажаного довгий та тернистий, але я вже знаходжуся на початковій сходинці і вважаю, що завдяки завзятості, працьовитості і особистим якостям, досягну поставленої мети.
И снова в бой! Покой нам только снится
– цитата з відомого вірша А.А. Блоку стала девізом мого життя!