Біографія

Дитинство

Я, Людмила Геннадіївна Козлова, народилася 22 серпня 1990 року в величезному промисловому центрі східної України, місті Донецьку. Коли мені було два з половиною роки сім'я переїхала в с. Невельське Ясинуватського району, Донецької області. Мій батько, Геннадій Федорович Козлов, 1944 р. н., 13 років працював у шахті Октябрьська, зараз вийшов на заслужений відпочинок. Моя мама, Наталія Вікторівна Козлова, 1957 р. н., працює тваринником в аргоцеху № 44 сільськогосподарського холдингу HarvEast.

Школа

У перший клас мене повів батько, і відбулася ця подія першого вересня 1997 року. Я дуже хотіла і була рада піти в школу, тому що в дитячій сад я ходила всього півроку (його, на жаль, просто закрили). У школі я навчалася з інтересом, рубіж початкових класів подолала не з відзнакою, але й без проблем.

Далі, на другій загальноосвітньої ступені, з'явилися нові предмети, серед яких я відразу особливо виділила географію. Існує думка, і я не можу не погодитися з нею, що любов до якоїсь науки може прищепити ще на шкільній лаві талановитий викладач. Навіть ні, правильніше буде сказати педагог, такий, як мій вчитель географії – Наталія Миколаївна Говорко. Вона дійсно має талант навчання і спілкування з дітьми на рівних. І, звичайно ж, я із задоволенням брала участь у шкільних та районних олімпіадах з улюбленого предмету, займала призові місця.

Відмінні грамоти за високі досягнення у навчанні отримувала два рази – в 8 і 9 класах. У старшій школі дуже подобалися предмети астрономії та трудового навчання; брала участь в олімпіадах з географії, геометрії та фізики.

В спортивному житті нашої школи особлива увага приділялася баскетболу. Команда мого класу, і я в її складі, завжди брала активну участь в шкільних та районних змаганнях, нагороджувалася дипломами.

Університет

Про вибір спеціальності я замислилась в класі 10–му. Погортавши довідник абітурієнта з описом вишів області, вирішила спробувати сили в ДонНТУ. Слід згадати, що з жовтня 2006 року відвідувала відкриту тоді перший рік школу при ДонНТУ Юний хімік (як це не дивно в наш час, навчання було безкоштовним). Про неї дізналася випадково, зацікавилася, і, хоча доводилося по суботах їздити в місто, стала регулярно відвідувати заняття. Ця школа мені дала багато нових знань, вищу хімію, порівняно зі звичайною шкільною програмою, нам викладали Олександр Іванович Удодов, Людмила Іванівна Рубльова та Ірина Валеріївна Мнускіна.

В результаті я пройшла рейтинговий відбір на обрану спеціальність – Хімічна технологія палива та вуглецевих матеріалів. З усіх спеціальностей обрала саме цю, бо хотілося вивчати більшою мірою органічну хімію. І мої надії переважно виправдалися.

Перший курс пройшов в пристосуванні до нового самостійного життя. Було важко в незнайомому середовищі, але радісно від перших успіхів і досягнень. Три роки займалася баскетболом в спортивному манежі університету.

Протягом першого і всіх наступних курсів ми з групою вивчали багато різних хімій – загальну і неорганічну, колоїдну, фізичну, органічну, аналітичну та ін. За роки навчання мені найбільше імпонували предмети органічної та фізичної хімії, процесів і апаратів хімічної технології, загальної хімічної технології, уловлювання та переробки хімічних продуктів коксування.

Хочеться висловити особливу подяку викладачам кафедри ХТТ, а також, зокрема, таким викладачам як Віктор Григорович Матвієнко, Дмитрій Дем’янович Мисик, Ірина Вікторівна Диннік, Олександр Володимирович Кіпря, Ірина Григорівна Крутько, Володимир Володимирович Ошовський, Володимир Григорович Пугач.

Закінчивши бакалаврат в 2011 р., вступила до магістратури на бюджет.

Ще на 4–му курсі Кіпря Олександр Володимирович запропонував займатися темою Дослідження процесу розділення бензолу та дициклопентадієну, що виділені з головної фракції сирого бензолу хімічним способом. Мене ця тема зацікавила, тому що розробка нових способів переробки сирого бензолу є актуальною проблемою у сучасній хімічній технології палива. Саме тому я продовжую її розвивати і на 5–му курсі.

Плани на майбутнє

Окрім отримання повної вищої освіти та цікавої роботи, хотілося б здійснити й деякі більш особисті плани. Наприклад, відвідати цікаві місця. Все починається з дому, з нашої історії, тому почну з видатних місць рідної країни – України. Можливо, чоловіки в цьому праві, й це банальний жіночій романтизм, але я обов’язково відвідаю місто кохання Париж і незвичайну Венецію.