Шановні відвідувачі, мені дуже приємно, що ви зайшли на цю сторінку. На ній йтиметься, власне, про мене та ті події, які визначили мою майбутню спеціальність, а можливо і життя. Мене звуть Рабошапка Валентина Ігорівна. Я народилася 5 травня 1990 року в одному з найбільших міст України - Донецьку.

Дитинство

З дитинством у більшості людей пов'язані тільки найтепліші і світлі спогади. Я завжди була дуже допитливою і веселою дитиною, а дитинство моє було дуже яскравим. Саме в цей період життя я знайшла своїх кращих друзів, з якими ми і зараз йдемо рука об руку. Кожен день ми намагалися зробити максимально корисним, цікавим і пізнавальним, починаючи від всіма улюбленої гри в ляльки і закінчуючи підготовками міні-концертів для мешканців нашого двору. Пристрасть «хімічити» народилася ще в дитинстві, коли я змішувала різні фарби в склянці з водою, а потім гордо презентувала своє творіння як апельсиновий або яблучний сік, наприклад. Мої рідні завжди і в усьому підтримували мене. Це виражалося не тільки в тому, що вони називали цю різнокольорову рідину апельсиновим або яким-небудь іншим соком, а й у тому, що ніколи не давали мені засумніватися в правильності того, що я роблю, за все це величезне їм спасибі!

Школа

Школа відкрила для мене ще більше різних перспектив для розвитку, а це дуже важливо для кожної людини. У початковій школі я займалася в гуртку по рукоділлю: вишивка, створення виробів з натуральної шкіри, орігамі. Тоді я вперше усвідомила, які дива можна робити своїми руками і наскільки такі роботи є унікальними і оригінальними. Далі, я записалася на образотворче мистецтво, де мені розповіли як правильно тримати в руках пензля і навчили бачити прекрасне в звичайному, а також звертати увагу на деталі. Але найцікавіше було попереду: я стала ходити в театральну студію, де навчилася не боятися публічних виступів і вільно почувати себе на сцені. Час, проведений на репетиціях, спілкування, казусні ситуації робили життя насиченим і шалено цікавим! Паралельно я займалася в спортивній секції з волейболу і через рік стала капітаном шкільної команди. Потім мене запросили в збірну району та на міських змаганнях ми зайняли третє місце. Все це сформувало мене як різнобічно розвинену особистість і породило в мені дух лідерства. Я навчалася у спеціалізованій школі № 115 з поглибленим вивченням іноземних мов, тому, Англійська я обожнюю і можу вільно на ньому спілкуватися. Брала участь у всіляких олімпіадах і конкурсах - дух суперництва завжди робить нас сильнішими і дає поштовх до вдосконалення.

Чудові вчителі намагалися вкласти в нас все саме добре і світле, привчили мене до працьовитості і старанності, з якими я прийшла в університет. Школу закінчила із золотою медаллю і по рейтингах поступила на факультет «Екологія та хімічна технологія».

Університет

І ось вже 1 вересня 2007 року, на кураторському годині, мене обрали старостою групи. Коли ми були першокурсниками, в університеті святкували ювілейну дату: 80 років ХТФ ДПІ - Фехта ДонНТУ і, звичайно ж, нашу групу, ЕП-07, визнали працьовитої на хімічному факультеті. Я, як староста, ніколи не переставала пишатися нашою групою активістів з відмінною успішністю. У колективі завжди панувала хороша атмосфера: вміння працювати разом і відпочивати на «ура»! В даний час я одночасно навчаюся по другій спеціальності «Облік і аудит», сподіваюся, симбіоз двох моїх спеціальностей дасть мені більше шансів реалізувати себе повною мірою.

А зараз я розповім вам про місце, яке так багато стало значати для мене, про безкрайні простори, куди завжди хочеться повернутися, про другий будинку нашої чудової кафедри, про національний природний парк «Меотида». Під час літньої практики студенти спеціалізації «Управління екологічною безпекою» мають прекрасну можливість глибше пізнати прекрасний світ дикої природи, відчути себе її маленькою піщинкою, ознайомитися з типовими мешканцями парку, а також насолоджуватися великою кількістю яскраво квітучих рослин. «Меотида» показала нам, що Донбас - це не тільки розвинений промисловий край, але й регіон, який активно займається розвитком природно-заповідного фонду. Саме ця практика зумовила тему моєї магістерської роботи:«Перспективи розвитку Національного природного парку "Меотида"». Мені дуже пощастило і я пишаюся тим, що моїми наставниками є Анатолій Іванович Панасенко - професор кафедри «Прикладна екологія та охорона навколишнього природного середовища» та Геннадій Миколайович Молодан - директор Національного природного парку «Меотида».

Плани на майбутнє

Наше майбутнє залежить від нас самих, я докладу максимум зусиль, щоб зробити життя повноцінним і щасливим! А для цього, неодмінно потрібно успішно захистити диплом магістра, знайти роботу, яка буде подобатися і приносити гідний заробіток, виростити діточок у міцній і повній любові родині, а також оточувати турботою і увагою своїх рідних та близьких!