Реферат за темою випускної роботы

Зміст

• Вступ
• 1. Мета та завдання
• 2. Характеристика регіонального ландшафтного парка з точки зору орографії,
  кліматології та гідрології
• 3. Характеристика підприємств - забруднювачів навколишнтого середовища в районі
  розташування регіонального ландшафтного парку «Меотида»
• 4. Данні розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі повітря
• 5. Обгрунтування необхідності розширення території парку
• 6. Комплекс заходів у контексті проведення чемпіонату по футболу EURO-2012.
• Висновки
• Перелік посилань

Перспективи розвитку регіонального ландшафтного парку «Меотида»

Вступ

У Донецькій області, яка займає всього 4,4% площі країни, проживає 10% населення і в ній сконцентровано 23% промислового потенціалу України. На нашу територію припадає надзвичайно висока техногенна та антропогенне навантаження, а також інтенсивне використання природних ресурсів, що не могло не позначитися на якості навколишнього середовища [1].

Знищення дикої природи заради промислового та сільськогосподарського освоєння земель в досягло критичного рівня, різко скоротилася площа природних місць мешкання представників рослинного і тваринного світу, змінився їх кількісний і видовий склад. Виходячи з цього для нашого регіону особливо актуальним є питання збереження та відновлення цінних і типових природних комплексів, у першу чергу, шляхом створення об'єктів природно-заповідного фонду, які повинні бути ключовими елементами регіональної екологічної мережі [2].

Заповідання, тобто повне або часткове вилучення з господарського використання територій і акваторій, що зберегли риси аборигенної природи, є найефективнішим інструментом у цій справі.

Заповідна справа відіграє важливу роль у розробці теоретичних заходів і в практичному вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, в підтриманні екологічної рівноваги в природі, формуванні світоглядних орієнтирів людства. Частина територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) України складає 4,2% від загальної площі території України, а норма даного показника в країнах Західної Європи знаходиться в межах 8-10%. Усвідомлення екологічних наслідків такого відставання на державному рівні є досить високим. Таким чином, необхідність розширення площі та збільшення кількості об'єктів ПЗФ нашої держави не викликає сумнівів і заперечень [3].

В цьому аспекті, робота спрямована на вивчення діяльності регіонального ландшафтного парку «Меотида» є актуальною і має важливе природоохоронне значення.

1. Мета та завдання

- Обгрунтування необхідності розширення територій об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема доцільність переходу від регіонального ландшафтного парку до національного природного парку, і в перспективі, до біосферному заповіднику;

- Вивчити техногенне навантаження на парк і, по можливості, дати рекомендації щодо зниження її ступеня;

- Дослідження сучасного стану рекреаційних ресурсів прибережної смуги Азовського моря, визначення шляхів і механізмів регулювання рекреаційних навантажень в межах регіонального ландшафтного парку «Меотида»;

- Розробити план заходів у контексті проведення чемпіонату Європи з футболу EURO-2012, так як РЛП «Меотида» включено до списку об'єктів, рекомендованих туристам для відвідування;

- Запропонувати заходи щодо розвитку регіонального ландшафтного парку «Меотида» на підставі кращих світових рішень в області природоохоронної діяльності.

2. Характеристика регіонального ландшафтного парку з точки зору орографії, кліматології і гідрології

РЛП «Меотида», що набуває в даний час статус національного, розташований на узбережжі Азовського моря. Територія парку, загальною площею 14352 га, знаходиться в межах Новоазовського, Першотравневого та Володарського адміністративних районів.

Створено-30 червня 2000 року. За своїм географічним розташуванням це південна частина Приазовської низовинної степу. Морське узбережжя характеризується сильно звивистій береговою лінією. В межах парку протікають р. Кальміус, Кальчик, Грузький Єланчик, Камишеватка, Белосарайка, річки відносяться до рівнинного типу, переважно дощового живлення.

Рисунок 1 - Географічне розташування регіонального ландшафтного парку «Меотида»

Рослинний покрив парку вельми багатий унікальною флорою, яка представлена 49 формаціями солончакової, степовий, болотної, водної, піщаної та синантропної рослинності. У складі флори є представники Червоної книги України. Ссавці представлені 50 видами [1].

Регіональний ландшафтний парк «Меотида» вважається орнітологічним, йому є чим пишатися, за підсумками 11 - річної діяльності можна констатувати наступне: на території сформувалося нове колоніальне поселення пестроносой крячки чисельністю 60 000 гнізд - найбільше на Європейському континенті, чисельність чорноголового реготуна за час роботи парку зросла більш ніж на 5000% - рекордний для Європи показник. Але найголовнішим індикатором ефективної роботи парку є успішне гніздування кучерявого пеліканів на краю Кривий Коси, в 2011 році з 15 гнізд вилупилося 30 пташенят!

3. Характеристика підприємств - забруднювачів навколишнього середовища в районі розташування регіонального ландшафтного парку «Меотида»

До території регіонального ландшафтного парку «Меотида» прилеглі райони, які своїми підприємствами промислового та сільськогосподарського комплексів дають істотний негативний вплив на навколишнє середовище. Для більш детального огляду забруднення стічних вод, атмосферного повітря та грунту необхідно виділення з усіх промислових і сільськогосподарських підприємств, розташованих на території, прилеглій до НПП «Меотида», об'єктів, що мають найбільший негативний вплив на навколишнє середовище.

На основі певного аналізу даних щодо обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, їх складу і якостей, підприємства, які повинні бути розглянуті:

- ВАТ «ММК ім. Ілліча»;;

- ОАО «Азовсталь»;

ВАТ «Тельманівський кар'єр»;

- Агрофірми ДП «Ілліч Агро-Донбас».

При вивченні шкідливого впливу техносфери на гідросферу основна увага буде приділятися підприємствам, чиї скиди забруднюючих речовин перевищують ГДК. Це такі заводи і комбінати:

- ВАТ «ММК ім. Ілліча»;

- ВАТ «Азовсталь»;

- ВАТ «Азовгальмаш».

Що стосовно підприємств - забруднювачів навколишнього середовища відходами, то це:

- ВАТ «Тельманівський кар'єр»;

- ВАТ «ММК ім. Ілліча»;

- ВАТ «Азовсталь»;

- ВАТ «Соціальне відродження Донбасу»;

- РКП «Водхоз».

Вплив таких гігантів промисловості, як ВАТ «ММК ім. Ілліча », ВАТ« Азовсталь »є відомим, тому особлива увага приділена об'єктам сільськогосподарського комплексу, тому що на території досліджуваного району знаходяться 11 агрофірм. Отже, в даній роботі проведена оцінка впливу сільськогосподарських підприємств на навколишнє середовище на прикладі агроцеху № 5 ДП "Ілліч Агро - Донбас». В роботі проведено розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від агрофірми № 5 ДП «Ілліч Агро-Донбас».

На рисунку 2 представлено територіальне розташування основних підприємств - забруднювачів, які шкідливо впливають на атмосферу, на стан водного басейну і на грунтовий покрив.

Рисунок 2 - Територіальне розташування основних підприємств-забруднювачів

Вплив таких гігантів промисловості, як ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Азовсталь» є відомим, тому особлива увага приділена об'єктам сільськогосподарського комплексу, тому що на території досліджуваного району знаходяться 11 агрофірм. Отже, в даній роботі проведена оцінка впливу сільськогосподарських підприємств на навколишнє середовище на прикладі агроцеху № 5 ДП "Ілліч Агро - Донбас». В роботі проведено розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від агрофірми № 5 ДП "Ілліч Агро-Донбас».

Для проведення розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від тваринницьких комплексів була використана методика, розроблена відповідно до Закону Російської Федерації «Про охорону навколишнього середовища» з метою створення єдиної методологічної основи щодо визначення розрахунковим методом виділень забруднюючих атмосферу речовин від об'єктів сільськогосподарського тваринництва. Вона дозволяє проводити розрахунок потужності виділення (г/с та т/рік) тваринницького комплексу або звіроферми на основі величин питомих виділень.

Методика поширюється на джерела виділень забруднюючих атмосферу речовин від основного виробництва великих тваринницьких комплексів і звіроферм (приміщення для утримання ВРХ, МРС, свиней (організований викид), клітки для утримання хутрових звірів, ставки-відстійники, очисні споруди, навозосховіща свинарських комплексів (неорганізований викид) і рекомендується до застосування зацікавленими підприємствами та територіальними комітетами з охорони природи.

У розрахунках враховуються десять основних забруднюючих атмосферу речовин: мікроорганізми, меркаптани (за метилмеркаптаном), аміни (за діметиламіном), аміак, сірководень, капронові кислоти (за капроновою кислотою), карбонільні з'єднання (по альдегіди пропіонової кислоти), пил хутряна (вовняна, пухова), сульфіди (за діметилсульфідом), феноли (за фенолом).

Для окремих видів наводяться орієнтовні дані по величинам питомих виділень летучих органічних сполук (ЛОС), метану, вуглекислого газу (вуглецю діоксид), а також дані по витраті кисню на окислювання органіки.

Ця методика дозволяє проводити розрахунок виділень будь-якого з десяти розглянутих основних забруднюючих атмосферу речовин від тварин і продуктів їх життєдіяльності (екскрементів) за усередненими за рік, а для великих свинарських комплексів - за будь-який період року, за величинами питомих виділень.

Необхідно розрахунок потужностей відділення забруднюючих речовин з гною, який складується в навозонакопічувачах. В основу розрахунку потужності виділення забруднюючих речовин в атмосферу від великих тваринницьких комплексів і звіроферм за цією методикою покладено експериментально підтверджено на прикладі свинарських комплексів правило десяти процентів або принцип (закон) Ліндемана [4], близько 10% енергії надходить від кожного попереднього трофічного рівня до наступного . Згідно з цим правилом, тваринами засвоюється від 7 до 13% енергії (або речовини в енергетичному вираженні). Решта (87 - 93)% органічної речовини (продуктів життєдіяльності тварин) будуть перероблені мікроорганізмами або утилізовані. З засвоєних тваринами 10% кормів у результаті їх ферментативного розкладання безпосередньо від тварин в атмосферу виділиться десята частина забруднюючих речовин. Необхідні вихідні дані для розрахунку представлені в таблиці 1.

Таблиця 1– Вихідні дані для розрахунків

Далі наведено таблицю 2 , в якій представлені усереднені за рік величини питомих викидів забруднюючих речовин від тварин, які утримуються на скотобазах.

Таблиця 2 – Величини питомих викидів забруднюючих речовин.

Розрахуємо потужність викиду і-ої речовини за формулою:

П_nⁱ=Y_nⁱ•N•q, (1)

П_nⁱ=K•Y_nⁱ•N•q, (2)

де П_nⁱ - потужність викиду і-ої речовини, г/с;

і - умовне позначення забруднюючої речовини (з 1 по 10);

n - умовне позначення групи тварин одного виду, об'єднаних загальним технологічним процесом;

К - коефіцієнт переходу від розмірності (г/с) до (т/рік);

К = 31,5;

Y_nⁱ - величини питомої виділення і-ої забруднюючої речовини, встановлена для тварин певного виду, що беруть участь у загальному технологічному процесі

N - кількість тварин, що беруть участь у загальному технологічному процесі;

q - середня маса в центнерах однієї тварини з групи тварин, що беруть участь у загальному технологічному процесі. Добуток може бути замінено на масу всіх тварин, що беруть участь в одному технологічному процесі.

Для того, щоб розрахувати потужність викиду забруднюючої речовини за певний період (теплий, перехідний, холодний), потрібно провести розрахунок за наступною формулою:

П_nерⁱ=(П_nⁱ•183)/365 (3)

де 365 – кількість діб у році;

183 – кількість діб за період, у данному випадку за теплий період.

Спочатку потрібно розрахувати загальну вагу групи тварин у центнерах за формулою:

M_i=n_i•m, (4)

де М_i – загальна маса i-ої групи тварин, ц;

n_i – умовне позначення кількості тварин і-ої групи. гол, таблиця 3;

m – умовне позначення ваги 1 особи, ц, таблиця 3.

Далі розрахуємо потужність викиду забруднюючих речовин за формулою (1) (г/с), та (2) (т/рік) та (3) (т/пер). Розраховуємо потужність викидів для теплого періоду, тому що саме в цей час потужність викидів забруднюючих речовин від новозонакопичувачів буде найбільша, після зими навоз добре прогрівається та зволожується. Згідно кліматичних умов району, що розглядається, теплий період року триває 183 доби.

Дані, які були отримані в результаті розрахунків за формулами (1), (2), (3), (4), зведено в таблицю 3.

Таблиця 3 – Потужність викидів забруднюючих речовин

Доля викиду метана від тваринницьких комплексів становить 20 %, він відноситься до парникових газів, викиди яких регламентуються міжнародними угодами (Рамочна конвенція ООН про зміну клімату, 1992 рік та Кіотський протокол до Рамочної конвенції про зміну клімату, 1997 рік.) У методиці до категорій джерел зі значними викидами парникових газів відносять «Інтестинальну ферментацію» та «Прибирання, зберігання, використовування навозу». Коеффіцієнти викиду метана тваринницькими комплексами потрібно розраховувати з урахуванням даних,представлених у таблиці 4. Дані вибрані с урахуванням клімату регіону, в якому знаходиться Агрофірма № 5.

Таблиця 4 – Коефіцієнти викидів для спрощеного методу оцінки середньорічних викидів метана від тваринницьких комплексів, у кг метана на одиницю поголів’я

Назва	Коефіцієнти		Чисельність тварин, гол	Сумарні викиди метану, т/год
	Кишкова ферментація	Прибирання, зберігання гнію
	А	В	С
Молочні коровы	81	19	324	32,4
Другой ВРХ	56	13	574	39,6
Свині	1,5	7	12559	106,7
Всього				178,7

З даних розрахунків видно, що, сумарні викиду метану з агрофірми складають 178,7 т/рік. Тому є доцільним збирати цей парниковий газ та використовувати як природний газ, накопичувати, перекачувати, спалювати для виробництва теплової та електричної енергії, використовувати для заправки автомобілів.

4. Дані розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі повітря

Згідно з [7] визначали розмір розрахункового прямокутника. Він повинен бути не менше 50 висот найбільш високого джерела викиду. Довжину розрахункової площадки прийняли 3000 м, ширину – 3000 м. Крок сітки вибираємо залежно від класу підприємства, для нашого об’єкта (клас підприємства - 1) прийняли 250 м. Розрахунок розсіювання викидів забруднюючих речовин проводився при швидкостях вітру: 0,5; 1,0; 1,5; 5 та 12 м/с, також в долях середньозваженої небезпечної швидкості використовували значення 0,5; 1; 1,5. Перебір напрямів вітру 10^o. Результати розрахунку розсіювання забруднюючих речовин наведені в додатку Б та на рисунках 3-5. Розрахунок санітарно-захисної зони підприємства з урахуванням рози вітрів проводять згідно з [8] за формулою:

L=L_o•P/P_o, - (5)

де L – розмір санітарно-захисної зони, м;

L_o – розмір санітарно-захисної зони згідно класу небезпеки підприємства, взятий з [4], м;

Р – повторюваність вітру даного румбу, %;

Р_o при восьмирумбовій зоні складає величину 100/8 = 12,5.

Результати розрахунку СЗЗ наведені в таблиці.

Таблиця 5 – Розмір санітарно-захисної зони

Згідно з вище приведеної таблиці, можливо зробити висновок, що розмір СЗЗ буде більший, ніж нормативний у східному, північно-західному та західному напрямках.

Результаті виконання роботи можна зробити наступні висновки, в результаті розрахунку перевірки доцільності можна зробити висновок, що розрахунок розсіювання забруднюючих речовин доцільно проводити по одинадцятьох речовинах, таких як аміак, сірководень, пил хутряний, діметіламін, діметілсульфід, метан, азоту діоксид, метілмеркаптан, капронова кислота, альдегід пропіоновий, фенол. Було виконано розрахунок у програмі ЕОЛ + і побудовані карти-схеми розсіювання викидів забруднюючих речовин. Далі наведено карти-схеми по речовинах, за якими на межі санітарно-захисної зони є Перевищення ГДК: по метилмеркаптана в 33,80 разів, по пилу хутряної в 5,92 рази, по диметиламін в 4,71 рази.

1 - 76,77; 2 - 67,96; 3 - 59,16; 4 - 50,36; 5 - 41,55; 6 - 32,75; 7 - 23,95; 8 - 15,14; 9 - 6,34; 10 - СЗЗ з урахуванням рози вітрів

Рисунок 3 – Ізолінії концентрацій викидів пилу хутряного (у частках ГДК)

1 - 57,94; 2 - 51,31; 3 - 44,68; 4 - 38,05; 5 - 31,42; 6 - 24,79; 7 - 18,16; 8 - 11,52; 9 - 4,89; 10 - СЗЗ з урахуванням рози вітрів

Рисунок 4 – Ізолінії концентрацій викидів діметіламіну (у частках ГДК)

1 - 402,4; 2 - 356,40; 3 - 310,39; 4 - 264,38; 5 - 218,37; 6 - 172,36; 7 - 126,35; 8 - 80,34; 9 - 34,33; 10 - СЗЗ з урахуванням рози вітрів

Рисунок 5 – Ізолінії концентрацій викидів метілмеркаптану (у частках ГДК)

5. Обгрунтування необхідності розширення території парку

Обгрунтування розширення територій природно-заповідних об'єктів обумовлюється тим, що практично неможливо забезпечити дієву охорону невеликих, мозаїчно розташованих ділянок. Більше того, реалії сьогоднішнього дня такі, що природоохоронним в Україну є об'єкт, що має спеціальний штат охорони. У сформованих умовах стратегічно доцільним стало створення великих об'єктів, що включають раннє утворені малі і об'єднують в зони з обмеженою господарською діяльності, регульованої рекреації та заповідання і, головне мають службу державної охорони ПЗФ [3].

Рисунок 6 - Схема переходу від регіонального ландшафтного парку до національного і до біосферному заповіднику

У Донецькій області з урахуванням вищенаведеного, доцільною видається така логічно-послідовна схема:

1. Оперативне створення малих об'єктів ПЗФ.
2. Створення на їх основі регіональних ландшафтних парків.
3. Трансформація їх, у разі необхідності в національні природні парки і біосферні заповідники.

6. Комплекс заходів у контексті проведення чемпіонату по футболу EURO – 2012.

Одним з видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України за умови дотримання природоохоронного режіма, встановленого вищевказаним Законом та іншими нормативно-правовими актами, є використання їх в оздоровчих та інших рекреаціонних цілях.

В сучасних умовах високого ступеня урбанізації і соціально-економічних змін суспільства, різко зростає потреба в місцях доступного відпочинку, їх відповідної організації та експлуатації. Аналіз рекреаційних потоків показує, що для жителів Донбасу основним місцем масового відпочинку є узбережжя Азовського моря. В адміністративних межах Донецької області його протяжність становить 151 км, з яких в силу ландшафтних особливостей близько 100 км руйнуються природним шляхом. Тому відпочиваючі та оздоровчі об'єкти концентруються на косах, в пониженнях і гирлах балок. Ці ж місце в основному визначають і видовишне різноманітність ландшафтних елементів, біоти регіону і віднесені до водно-болотних угідь міжнародного значення, охороняти яких Україна зобов'язана в силу взятих на себе зобов'язань і законодавства.

Рекреаційний потенціал Азовського моря відповідає найвищим європейським стандартам. Сприятливі кліматичні умови, комфортні піщано-черепашкові пляжі, лікувальні грязі, бризи, збагачені озоном і з'єднаннями йодом, мінеральні води - ось неповний перелік факторів, що забезпечують унікальний таласотерапевтичного ефект.

Північне Приазов'я Донецькій області є найбільш відвідуваною рекреаційною зоною. Узбережжя моря є місцем осілого проживання понад 600 000 чоловік з традиційними формами господарської діяльності. Саме тут розташована система об'єктів стаціонарної рекреації, які влітку акумулюють понад 90 000 відпочиваючих. За відповідної реорганізації системи природокористування Українське узбережжя може повністю вирішити рекреаційні потреби країни.

Використання узбережжя Азовського моря йде відповідно до функціонального зонування території парку на основі наукових досліджень і визначення рівня рекреаційних навантажень на різні типи і ділянки ландшафту.

Ландшафтні комплекси території є унікальними природними системами, які мають значний природний потенціал. В даний час виникла гостра необхідність розробки нових комплексних методів регіонального аналізу і прогнозу раціонального рекреаційного використання в таких екосистемах, що є складною і маловивченою проблемою.

Приморське розташування зумовило різноманіття ландшафтів парку. Слід зазначити, що на сьогоднішній день не існує загальноприйнятої классіфікаціяї ландшафтів, але саме ландшафтні елементи і визначають особливості рекреаційного використання території РЛП «Меотида» [2].

Унікальність ландшафтів даної території полягає в різноманітності його форм. Тут представлена розгалужена мережа проток, гирл, лиманів, заливів, значна строкатість морфогідрографіческіх і геоморфологічних елементів: останці корінних порід, прируслові та заплавні просторуи прибережні масиви, коси. Тому РЛП «Меотида» включено до списку об'єктів, рекомендованих туристам для відвідування в контексті проведення чемпіонату Європи з футболу EURO - 2012.

Розроблено маршрут «Донецьк - «Меотида» - Донецьк», загальною протяжністю 240 км.

Рисунок 7 - Карта-схема екскурсійного маршруту

Маршрут пролягає через ряд цікавих європейському туристу місць. Старобешівський район - батьківщина хліборобів, енергетиків і гірників. У місті можна відвідати будинок-музей першої жінки-трактористки П. Ангеліної. Тельманівський район, головною визначною пам'яткою і гордістю якого є Свято-Преображенський храм в с. Коньково. На території храму можна побачити камінь з відбитком стопи Богородиці і джерело Богородичний з температурою води в будь-який час року +10 °С. Подальший шлях пролягає через Новоазовський район, в якому розташоване друге відділення Українського Степового заповідника - «Хомутовський степ». У декількох кілометрах від РЛП «Меотида» знаходиться сел. Седово, назване на честь Г. Я. Сєдова (1877 - 1914) - російського гідрографа і полярного дослідника. На території селища є історичний музей першопрохідника Арктики, в якому можна побачити експозиції сучасного освоєння Півночі, документи, фотографії та цінні реліквії.

Після двох годин увлекательного подорожі погляду туристів відкривається РЛП «Меотида», з його первісної природою, незайманими піщаними пляжами, ласкавим сонцем і теплим морем. Результатом проведення даних заходів буде: ознайомлення туристів з основними багатствами нашого краю, що підвищить імідж країни, а також доказ того, що Донбас - це не тільки старопромисловий край, але й регіон, який займається вирішенням проблем екології та розвитком природно-заповідного фонду України. Більш того, в результаті даної діяльності можна буде прорахувати економічний ефект від проведення екскурсій, це буде джерелом додаткового фінансування для управління територією і розвитку екотуризму.

Висновки

У даній роботі діяльність регіонального ландшафтного парку розглядається в різних аспектах.

Виходячи з орографічних, геокліматичних характеристик і видового різноманіття видно, що територія «Меотиди» є екологічно цінною, на ній відроджені унікальні комплекси об'єктів прибережної смуги Азовського моря.

Показано, що істотний вплив на парк надають підприємства металургії, а саме ВАТ «Азовсталь» і ВАТ «ММК ім. Ілліча », а також сільськогосподарські об'єкти.

Обгрунтування розширення територій природно-заповідних об'єктів обумовлюється тим, що практично неможливо забезпечити дієву охорону невеликих, мозаїчно розташованих ділянок.

Надалі планується вивчити екологічне різноманітність парку в польових умовах, розрахувати індекси видового багатства за існуючими методиками:

- Методи розрідження

- Геометричний ряд

- Лог-ряд

- Модель розламаного стержня

З наведених методик визначити, який підхід є максимально корисним для досліджуваної місцевості, також порахувати

- Індекс різноманітності Шенона

- Індекс Бріллуена

- Індекс Сімпсона,

що дозволить застосувати заходи різноманітності в моніторингу навколишнього середовища та охорони природи. В обох випадках різноманітність розглядається як синонім екологічної якості. Його показник широко використовується для оцінки ефектів забруднення і порушення екосистем. Дуже важливо ясно уявляти, вказує чи збільшення біологічного різноманіття на підвищення екологічної якості середовища[9].

При написані цього реферату магістерську роботу ще не закінчено. Остаточне закінчення роботи – грудень 2012. Повний текст роботи й матеріали за темою можуть бути надані автором або його керівником після вказаної дати.

Перелік посилань

1. Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас/За заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. – Донецьк: ДФ ДІПКПК Мінекоресурсів України, 2003. – 160 с.
2. Збірка доповідей міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України».- Екологія промислового регіону 23-34 червня 2011р.-Донецьк, 2011. – 318 с.
3. Заповідна справа в Україні. Навчальний посібник./М.Д. Гродзинський, М.П. Стеценко - К.: Географіка, 2003. - 306 с.
4. Методика рассчета выделений (выбросов) загрязняющих веществ в атмосферу от животноводческих комплексов звероферм (по величинам удельных показателей) / [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.gostrf.com/Basesdoc/7/7075/index.htm
5. Вашкулат, Н. П. Гигиена животноводческих комплексов и охрана окружающей среды/Н. П. Вашкулат, Е. И. Гончарук, Я. И. Костовецкий.- Киев: Здоровье, 1985.- 87 с.
6. Симоненко В. Д. Фізико–географічне районування Донбасу для цілей сільського господарства/В. Д. Симоненко. – Донецьк.: Донбас, 1972. – 120 с.
7. ОНД – 86. Госкомгидромет. Методика расчёта концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. – М., 1987. – 82 с.
8. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. – Київ, 1996. – 108 с.
9. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. - М.: Мир, 1992. - 184 с.