Біографія

Дитинство

Я, Димчак Дар'я Миколаївна, народилася 21 січня 1991 року в місті Донецьк. Моя мама, Кожем'якіна Наталія Олексіївна із самого мого дитинства посилено займалася моїм всебічним розвитком, і в результаті вже до трьох років я вміла читати і рахувати, відвідувала «шахтарський» дитячий садок, в якому нам викладали англійську мову, і вже тоді стояли перші персональні комп'ютери , на яких, нас навчали розвиваючих ігор, головоломок, мозаїк і т.д. У дитячому саду у підготовчій групі ми освоїли програму першого класу, тому в школу я відправилася вже з гарною базою знань за плечима.

Треба сказати, що з самого дитинства мене оточували дуже хороші, освічені і не байдужі люди, багато в чому, завдяки їм, завдяки життєствердної світоглядної позиції моєї мами і сформувався мій характер, моє позитивне ставлення до життя.

Школа

З шести років я відвідувала загальноосвітню школу № 5 в місті Комсомольське Донецької області. Коли я була в третьому класі школа стала «з ухилом» до іноземних мов і англійська мова стала обов'язковим предметом, який стояв у розкладі п'ять днів на тиждень, іноді навіть по два рази на день, і викладався за підручниками, виданими в Оксфордському університеті. У нашій школі використовували нову методику викладання, і уроки англійської мови часто проводилися «нульовими» - тобто до першого уроку, перед всіма іншими. На мій погляд, дана методика дала свої результати, тому що всі мої однокласники, в тому числі і я, незмінно показували високий рівень знань, підтверджуючи його на різних змаганнях і олімпіадах.

Навчаючись у школі, я часто брала участь у різних шкільних олімпіадах районного та обласного рівнів, з усіх предметів окрім математики і фізики - з них у мене завжди стояла тверда п'ятірка, але я ніколи не відчувала себе здатною на більше в галузі точних наук. Коли я була в шостому класі, у мене з'явилося нове захоплення – організація шкільних свят і різних заходів, з тих пір я завжди брала участь у міжшкільних КВК, конкурсах на кращу театральну виставу і т.п. Найбільше задоволення в цьому процесі мені доставляло створення та підготовка декорацій – я з ентузіазмом ночі безперервно малювала 5ти метрові плакати на зворотному боці шпалер, вирізала гігантські дерева, клеїла, шила, ліпила і розфарбовувала ...З шести років у мене виявився талант поета – я писала вірші захлинаючись, іноді по 5-6 за день. Вірші виходили несподівано дорослими, такими, що викликають справжні емоції і переживання у читачів. У школі мої вчителі російської мови і літератури (Вони у нас часто змінювалися) помітивши мій талант, всіляко намагалися розвинути його і я стала брати участь в поетичних конкурсах, друкувалася в збірниках молодих поетів, в газетах, журналах.

Я дуже вдячна долі, що провела своє дитинство саме в цій школі, з прекрасним викладацьким складом і в колективі неабияких однокласників. У період шкільних років я займалася одночасно в 5-6 гуртках і секціях. Протягом 10 років я займалася спортивними бальними танцями в колективі «Альтаїр» (керівник Ставрінова Н. І.), І наша пара була призером багатьох міжнародних та всеукраїнських змагань, також я індивідуально підвищувала своє знання англійської з репетитором, займалася малюванням з художницею Барановою О . С., бісероплетінням, скульптурою, музикою. З 7 класу посилено почала займатися історією під керівництвом мого викладача Майдан Світлани Миколаївни. В результаті нашої спільної роботи мною були написані роботи з історії Великої Вітчизняної Війни в місті Комсомольське, з історії міста Комсомольське, робота з біографії поета і прозаїка Стружкіна В. К., Робота з історії військових поховань на території м. Комсомольське. Деякі з цих робіт були видані та представлені в МАН України.

У 2005 році відбулася найщасливіша подія мого дитинства – мені пощастило потрапити в МДЦ «Артек» (за програмою підтримки обдарованих дітей). Це час, проведений в «республіці щастя», був найкращим, і друзі, з якими я там познайомилася, стали моїми вірними супутниками у житті, впродовж багатьох років.

Школу я закінчила в 2007 році з відмінним атестатом і грамотами з історії та англійської мови. Школа навчила мене цінувати свій час, багато і з задоволенням читати (я й досі великий фанат Гаррі Поттера), спілкуватися з людьми, захищати та обґрунтовувати свою точку зору.

Університет

Після школи я мріяла пов'язати своє життя зі спеціальністю архітектора і тому подала документи в ДонНАБА, і паралельно в ДУІіШІ на спеціальність «філософія та релігієзнавство» - тому що спокусилася заявленими в програмі навчання латинською, грецькою, старослов'янською мовами, а також в ДонНУ на спеціальність «історія» - адже саме цей предмет був моїм улюбленим у школі. Але доля розпорядилася так, що розклад іспитів в ДонНАБА і в ДонНУ збіглися з двох предметів, і мені довелося вибирати. Вибравши бажану архітектуру, я здала іспити, але не пройшла за конкурсом, і таким чином вступила в ДГУІіШІ на спеціальність «філософія і релігієзнавство». Такий поворот у моєму житті був дуже для мене несподіваним, адже я розглядала цю спеціальність лише як «запасний варіант».

«Запасний варіант» спрацював. Я вступила і з самого першого курсу потрапила в «підвішений стан» - адже ця спеціальність дуже неординарна за своєю суттю і я була не зовсім готова бачити себе релігієзнавцем і тим більше філософом! Але зараз, закінчуючи магістратуру за фахом «релігієзнавство» я нітрохи не шкодую про те як склалася моя доля. Довгий час я перебувала (і зараз перебуваю) в творчому пошуку – теми моїх робіт варіювали від Ізраїльсько-Палестинського конфлікту і фактора релігійного фанатизму в ньому, до давньослов'янської демонології, і її впливу на сучасне християнство на території Україні.

Будучи студенткою, в 2009 році я працювала кухарем холодного цеху в одному з центральних ресторанів міста. Цей досвід став незамінним в моєму житті! Приготування їжі завжди захоплювало мене, манило, і я із задоволенням експериментувала поєднаннями інгредієнтів різних страв (часом не тільки дивуючи, а й шокуючи своїх домочадців!) Також я продовжила займатися танцями в колективі «Боу Ліркод» (керівник Василина Синиця) який докорінно змінив моє ставлення до традиційних танців народів світу.

Окрім того, у 2010 році сталася одна з найважливіших і щасливих подій у моєму житті - з'єднавши долю з Димчаком І. А., Я отримала не лише штамп у паспорті, а й коханого господаря в будинку.

Планы на майбутнє

Що стосується навчання, то у 2010 році я закінчила бакалаврат і отримала диплом з відзнакою. Тепер, навчаючись в магістратурі, я планую успішно її закінчити, розробивши тему Моди як феноменального за масштабами соціокультурного явища сучасного світу, використання і трансформації релігійної символіки в ній. Внести свій вклад у розвиток міждисциплінарних досліджень.

Після закінчення магістратури мені хотілося б продовжити свою наукову діяльність, а також вступити в Донецьке художнє училище і застосувати свої знання про релігії світу в образотворчому мистецтві.

Резюме Реферат