Біографія
Особистісне становлення
Я народилася 2 листопада 1990 року в м. Докучаєвськ. Мама, Тетяна Миколаївна Ліскун, займає посаду охоронця ВР.
Папа, Сергій Іванович Ліскун, працює в ПАТ «Новотроїцьке рудоуправління» машиністом екскаватора. У 5 років у мене з'явився молодший брат Сергій, який зараз є студентом 3-го курсу Докучаєвського гірничого технікуму. Я виросла у повноцінній, люблячої один одного родині.
Я росла допитливою і творчою дитиною, рано почала читати і писати. Ще з дитячого саду в мені з'явилися організаторські якості. Завжди на всіх святах була ведучою, знала напам'ять багато віршів, що є заслугою моєї бабусі і мами.
Професійне становлення
Безтурботне дитинство пролетіло швидко і в 1997 році я пішла в перший клас. Була зразковою ученицею, навчання давалося мені легко. У школі віддавала перевагу українській мові, фізиці, кресленню, також, дуже полюбляла уроки малювання. Мені дуже подобалося вчитися і тому, під час навчання я брала активну участь у житті школи, ходила на шкільні олімпіади, була капітаном класу, що просто зобов'язувало стати «масовиком - витівником».
Хотілося б висловити подяку всім вчителям своєї школи за знання і терпіння, які вони в нас вклали.
У 8 класі почала активно відвідувати секцію волейболу. Цей вид спорту став для мене найулюбленішим. Після закінчення 10-го класу я почала замислюватися про те, в який ВНЗ поступати, на яку спеціальність? Але, не дивлячись на те, що все своє «свідоме» дитинство мріяла стати вчителем української мови та літератури, тяга до креслення і проектування перемогла. Вибір ВНЗ мені дався легко - я точно знала, де я хочу провести свої наступні студентські роки.
Після закінчення школи в 2008 році я поступила в Донецький національний технічний університет на механічний факультет. З легкої руки нашого куратора я стала старостою групи, з радістю виконувала свої обов'язки. Так як ще в школі встановилася моя активна життєва позиція, в університеті я продовжувала її розвивати. Я оселилася в гуртожитку. З'явилася величезна кількість знайомих, вірні друзі, які завжди були поруч, підтримували мене, і з якими не хотілося б втратити нитку спілкування після закінчення ВНЗ.
Починаючи з першого курсу, повністю влилася в навчання, досить легко адаптувалася до стрімкого навчального темпу. Не можна сказати, що все було так просто: були нескінченні перездачі з вищої математики, ночі без сну над курсовими роботами. З'являлося бажання все кинути, але мій упертий характер, який передався мені від тата, просто не дозволив мені опустити руки. І я рухалася вперед. Так з'явилися улюблені предмети, ну і відповідно улюблені викладачі. Завдяки викладачам нашої кафедри за період навчання я дізналася багато цікавого, вони допомогли мені інтелектуально розвиватися.
Чотири роки навчання пролетіли непомітно. Я отримала диплом бакалавра, за конкурсом вступила на бюджет в магістратуру. Науковим керівником моєї магістерської роботи став професор Петро Григорович Матюха, який запропонував мені цікаву тему «Визначення режимів плоского шліфування комбінованих зразків з матеріалів з різними механічними властивостями». Я тільки почала працювати над магістерською роботою. Попереду мене чекає величезний об’єм роботи: пошук необхідної інформації, досліди, креслення, розробка нової конструкції.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Знайти високооплачувану роботу за фахом з подальшим кар'єрним ростом і створити міцну сім’ю з коханою людиною, відчути щастя материнства.
Хотілося б внести вклад в суспільство, самореалізуватися завдяки улюбленій справі.