Rus   Eng
ДонНТУ   Портал магістрів   ФІММ   МАХП  

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Останнім часом все більше проявляється інтерес до впровадження енергоефективної технології автономного децентралізованого теплопостачання. Об'єктивними передумовами впровадження таких систем є можливість підтримки комфортних умов в будинку за своїм власним бажанням, що в свою чергу, більш привабливо у порівнянні з централізованим теплопостачанням, де температура залежить від директивного рішення про початок і кінець опалювального сезону; забудови, розташовані в місцевості з нерозвиненою інженерною інфраструктурою, а також поява на ринку великої кількості різних модифікацій теплогенераторів різної потужності. У процесі обігріву важливо забезпечити не тільки комфорт в будинку, але й уникнути нанесення істотної шкоди навколишньому середовищу. Максимально збалансовані системи життєзабезпечення з точки зору комфорту і екологічності в екологічних будинках, так званих «екобудинках».

Поняттю «екобудинок» також притаманна така властивість як енергоефективність. Енергоефективна будівля (energy efficient building) – будинок, у якому ефективне використання енергоресурсів досягається за рахунок застосування інноваційних рішень, які здійсненні технічно, обгрунтовані економічно, а також прийнятні з екологічної та соціальної точок зору. До них відносяться будівлі з низьким, а також нульовим енергоспоживанням. .

Енергоефективність екодома забезпечується завдяки:

1. Актуальність теми

Головною причиною непомірно високих витрат на забезпечення енергетичних потреб житлових будинків, величезних фінансових зобов'язань держави у сфері житлово-комунального господарства України є низька ефективність використання енергетичних ресурсів у цих секторах. Низька енергоефективність елементів муніципальної енергетики збільшує витрати, зростання витрат спричиняє зростання соціальної напруженості. У той же час, енергоефективність повинна сприяти цілям сталого розвитку, оскільки вона максимально спрямована на використання ресурсів без зниження якості життя.

Підвищення ефективності використання палива та енергії є найдешевшим шляхом захисту навколишнього середовища, а додаткова користь, принесена від здійснених заходів — зменшення витрат на енергію для кінцевого споживача, є найбільш бажаною. Тому енергозберігаючі заходи повинні займати пріоритетне місце у державній екологічній політиці.

2. Постановка завдання

Основні напрямки досліджень

Цілі і завдання, які повинні вирешуватися

Вибір вихідної сировини для теплоізоляції обмежується вимогами до екологічності, економічності, можливості утилізації та нетоксичності при загорянні.Необхідно враховувати, що кінцевий споживач виробленого теплоізоляційного матеріалу (ТМ) — це житель екопоселення з невеликим рівнем доходу, на віддалі від крупнонаселенних міст. Життя в екопоселенні накладає на вироблений продукт необхідність утилізувати будвідходів на місці. Таким чином, розробка теплоізоляційного матеріалу на основі органомінерального сировини методом грануляції досяжна за допомогою наступних етапів:

  1. Вибір вихідних матеріалів
  2. Підбір технології, що дозволяє отримати найменш енерговитратну продукцію
  3. Підбір сполучних речовин і добавок для ТМ
  4. Можливість проектування технологічної лінії на місці екопоселення, використовуючи місцеві матеріали

Головні вимоги до системи припливно-витяжної вентиляції з рекуперацією тепла: економічність, простота, технологічність та забезпечення температури повітря в житлових приміщеннях 20-22оС, при відносній вологості 40-60%.

Основні напрямки роботи:

  1. Вибір розрахункових параметрів зовнішнього повітря
  2. Визначення технологічних показників роботи системи кондиціювання та повітрообміну (СКП)
  3. Підбір основного обладнання СКП

Система сезонного акумулювання енергії У неї входять пасивні системи енергозабезпечення, такі як сонячні колектори та теплові акумулятори.

Повинні бути освячені наступні пункти:

  1. Вибір сонячного колектора та розрахунок його робочих параметрів
  2. Визначення типу та технічних характеристик теплового сезонного акумулятора

Додаткове обладнання в години пікового навантаження тепломережі має бути доступним за ціною для кінцевого споживача і мати малий термін окупності (3-7 років).

Система енергозабезпечення представлена наступним чином:

Система енергозабезпечення автономного екодома

Рис.1 — Система енергозабезпечення автономного екодома (зроблено в mp_gif_animator, 488 кБ, 10 кадрів, 1 сек. затримки між кадрами, 7 цикла повторення)

Так як навантаження на гаряче водопостачання протягом року порівняно постійне, необхідно передбачити установку допоміжного водонагрівача для експлуатації нижче робочої температури сонячного водонагрівача. Також нагрівач (СВН) вхолодному кліматі повинен мати надійні запобіжні пристосування проти замерзання.

Наступні завдання повинні бути вирішені:

  1. Розрахунок технічних характеристик системи нагріву води
  2. Облік у системі дублюючого нагрівача води для експлуатації при особливо низьких температурах навколишнього середовища.
  3. Забезпечення наявності запобіжних пристроїв в системі протизамерзання

Плановані результати

Питома витрата теплової енергії на опалення будинку повинна складати за опалювальний період не більше 90 кВт год / кв.м корисної опалювальної площі.Загальне споживання первинної енергії для всіх побутових потреб (опалення, гаряча вода і електрична енергія) не повинна перевищувати 200 кВт год / (кв. м / рік).

3. Огляд досліджень і розробок по темітехнічних засобів енергозабезпечення

Енергоефективні будівлі як новий напрямок в експериментальному будуванні з'явилися після світової енергетичної кризи 1974 року. Вони стали відповіддю на критику фахівців Міжнародної енергетичної конференції(МІРЕК) ООН про те, що сучасні будівлі володіють величезними резервами підвищення їх теплової ефективності, але дослідники недостатньо вивчили особливості формування їх теплового режиму, а проектувальники не вміють оптимізувати потоки теплової маси в огорожах будівлі. У тій же доповіді фахівців МІРЕК була сформульована головна ідея економії енергії: енергоресурси можуть бути використані більш ефективно шляхом застосування заходів, які здійснюються технічно,обгрунтовані економічно, а також прийнятні з екологічної та соціальної точок зору, тобто викликає мінімум змін звичного способу життя.

До теперішнього часу в світі побудовано величезну кількість енергоеффективних будівель [1].

Компоненти енергоефективної будівлі, такі як теплоізоляція з високим термічним опором, система кондиціонування та повітрообміну, сезонні акумулятори тепла та інше обладнання для енергозабезпечення будівель також значно вдосконалюються.

Інтерес, в першу чергу, представляють ті розробки, які можуть бути доступні за ціною для пересічного кінцевого споживача.

3.1 Теплоізоляція з високим термічним опором

Глобальний (світовий) огляд

Серед доступної за ціною теплоізоляції цікаві розробки з природних матеріалів, огляд яких надав Аврорін А.В. [2]. Можливості їх широко освячені в інструкції по застосуванню місцевих будівельних матеріалів [3], розроблені ФГУП ЦНІІЕПсельстрой МСХ РФ, НВЦ "Гіпронісельхоз". Детально досліджено властивості теплоізоляційного матеріалу на основі деревно-волокнистих продуктів, надані Єрмоліновим А.В.і Мироновим П.В. [4]. Серед теплоізоляційних матеріалів варто відзначити патент «Композиція для отримання теплоізоляційного матеріалу і теплоізоляційний матеріал на її основі» [5].

Серед іноземнихТМ заслуговує уваги патент Річарда Хандлі на технологію легкого будівельного матеріалу з деревної тріски і бетону (Дюрисол), отриманий ще в 1932 році [6].

Серед сучасних зарубіжних теплоізоляційних матеріалів варто відзначити ековату, чия популярність тільки зростає, враховуючи її технологічність, універсальність, екологічність та ціну. Детально вивчені теплофізичні властивості ековати Гнип І.Я., Кершуліс В.І., Веяліс С.А.(Інститут «Термоізоляція», Вільнюс) [7].

Національний

Проблемами теплозахисту будівель і задачами дослідження енергоефективних проектних рішень житлових будинків займаються В.М.Долголаптев, І.Н.Сімонова, Е.К.Ніколаева, і С.І.Сімонов [8] (Донбаський державний технічний університет, м.Алчевськ).

Застосування теплоеффектівних стінових виробів з пористо-пустотілої кераміки і різних пористих бетонів в енергоефективному будівництві розглядає Опікуньов В.В. [9]] (Академія будівництва України, м. Київ).

Атінян А.О. [10] розроблена технологія обробки вермікулітової сировини з метою зниження її температури розширення та розроблено склад вермікулітобетону з використанням легкого вермікулітового заповнювача на цементному і гіпсовому в'яжучому, а також приклади його впровадження у виробництво.

3.2. Сезонні акумулятори тепла

Глобальний (світовий)

Пітер Мор, американський вчений захистив патент на винахід «Багатокамерний теплоаккумулятор для зберігання тепла і генерації електричної енергії» [11]] в 2008 році. У патенті також розкритий спосіб генерування електричної енергії.

Форсстрем Дж.П., Лунд П.Д, Роутті Дж.Т. в роботі під назвою «Економічний аналіз акумулювання тепла в енергетичних системах» [12] представили огляд систем для зберігання тепла у великих масштабах і централізованих системах опалення будинків. Також автори оцінили економічну доцільність зберігання тепла в цих енергосистемах.

Хазамі М., Кулі К., Лазаар М., Фархат А. у роботі «Кількісні характеристики акумулювання сонячного тепла для опалення теплиць» [13] розглядають кілька методів, що зменшують витрати на збори тепла і його подальше збереження. Вивчення системи зберігання теплової енергії вчені здійснюють в лабораторії LEPT, Туніс. Проводиться дослідження для вимірювання характеристик системи акумулювання тепла, що дозволяє оцінити температуру ґрунту, а також енергію накопичених в акумуляторі під час зарядки і розрядки.

Російські вчені Обозів А.Дж., Саньков В.І.і Насірдінова С. М. займаються дослідженням особливостей роботи сонячної установки з сезонним акумулятором тепла для теплопостачання житлового будинку [14].

Кенісарін М.М., Карабаєв М. К., вчені з Ташкента, Узбекистан [15] описують різні типи сезонних акумуляторів теплової енергії. Також вони розглядають техніко-економічні параметри централізованих сонячних систем теплопостачання з довготривалими акумуляторами тепла, що експлуатуються, в даний час, в різних країнах Європи; та демонструють доцільність дослідження і розробки подібних систем у південних регіонах країни.

Обозовим А.Д., та Столяровою М.В.[16]розглядаються можливості використання сонячної енергії в Киргизької Республіки, і висвітлюються вже наявний досвід застосування сонячної енергії. Описавши основні принципи «сонячної архітектури», автори виділяють особливості кліматичних умов та їх вплив на енергоефективність будівлі. Аналіз теплових режимів акумулювання теплоти виконали Яковлєв І.Ю. і Новіков К.Н.в роботі [17].

Національний

Значні дослідження по темі теплоаккумулювання здійснив Страшко В.В..У роботі [18] розглянуті питомі енергетичні характеристики акумуляторів тепла, що використовують як теплоакумулюючу речовину воду і водо-парафінову суміш, а також різні режими їх експлуатації. Також [19] Страшко В.В. призводить характеристики енергоактивного котеджу і виділяє етапи будівництва сезонного акумулятора тепла, принципи визначення його конструктивних параметрів. У статті автором [20] запропонована методологія розрахунку та оптимізації суспільної роботи енергоактивної огороджувальної конструкції (ЕАОК) і ґрунтового сезонного акумулятора тепла (САТ) в режимі зарядки. Наведені графіки оптимізації температури зарядки для заданих параметрів ЕАОК і ґрунтового САТ, а також приклади добових графіків сумарною освітленості ЕАОК, оптимальної температури зарядки САТ і потужності зарядки САТ.

Страшко В.В. надав розрахунковий механізм оцінки енергетичного ефекту від експлуатації енергоактивних огороджувальних конструкцій реконструйованих будівель. Зокрема, в [21] показано взаємозв'язок архітектурно — конструктивних параметрів енергоактивних дахів реконструйованих будівель і їх теплопродуктивності з гарячого водопостачання.У статті позначені можливості оптимізації теплопостачання районів міської реконструкції з використанням відновлюваних джерел енергії, утилізованих за допомогою ЕАОК і систем енергозабезпечення на їх основі.

Вченими Зайцевим О.М., Петренко В.О., і Петренко А.О. в роботі [22] запропоновано систему панельно — променевого обігріву та охолодження житлових і громадських будівель. Дана система надає можливість використання її в теплий і перехідний періоди року, істотно підвищуючи її ефективність і зменшуючи забруднення навколишнього середовища.

3. Обладнання для енергозабезпечення будівель

Глобальний (світовий)

Дерюгіна Г.В., Тягунов М.Г., Шестопалова Т.А., і Юріков В.А.в [23] описали підхід до процедури техніко-економічного обґрунтування структури і параметрів гібридних енергокомплексів з приведенням опису моделей елементів на основі поновлюваних джерел енергії, призначених для використання в малих розподілених енергетичних системах.

А. Геннон у своїй докторській дисертації «Сонячні турбіни» Стелленбошського університету 2002 року [24]досліджує продуктивність сонячних турбін і вимог до їх експлуатації. Вчений розробив власну конструкцію турбіни і довів експериментально її ефективність Турсунбай І.А.[[25]] (Ташкент, Узбекистан), будучи автором більше 60 статей, 2 монографій і 36 патентів та авторських свідоцтв, виконав більше 20 проектів сонячних теплових та енергетичних установок на базі двигунів Стірлінга.

Національний

Поліщук В.М., Тарасенко С.Є.[26] наведено аналіз технічних засобів перетворення сонячної енергії в теплову та електричну енергію і проаналізована економічна ефективність їх використання.

У роботі Подзноева Г. П., Абдулгазис У. А., і Абдулгазис А. У. [27] розглянуті термодинамічні особливості трансформації сонячної енергії в електричну за допомогою поршневого двигуна. Вчені провели термодинамічне моделювання ідеалізованого енергоцикла в системі «концентратор сонячної енергії — теплоприймач (камера формування робочого тіла) — двотактний поршневий двигун — блок регенерації залишкової теплоти» з використанням частини вироблюваної електроенергії для отримання водню і кисню електролізом води з подальшою їх акумуляцією і спалюванням в цьому ж циклі в періоди відсутності сонячного випромінювання.

4. Розробка теплоізоляційного матеріалу на основі органомінеральної сировини методом грануляції

4.1 Вибір вихідної сировини для теплоізоляції

Застосування теплоізоляційних матеріалів на основі органомінерального сировини можливо як заповнювач бетону, елементу конструкції плаваючих підлог, покриття для підлоги, покриття на похилих поверхнях методом вологої пневматичної укладання. Вибір вихідної сировини для теплоізоляції обмежується вимогами до екологічності, економічності, можливості утилізації та нетоксичності при загорянні. Додатковими перевагами виготовлення органічних теплоізоляційних матеріалів є поширення вихідної сировини повсюдно, з чого випливає відсутність витрат на транспортування.

Отримання теплоізоляційних матеріалів (ТМ) з органомінеральної сировини методом грануляції і агломерації дає значні переваги в поліпшенні фазової однорідності, пористості і контрольованості вологопоглинання.

Вихідна сировина для виробництва ТМ поділяється на неорганічні, що представляють собою дрібнопористі зернисті матеріали, і органічні — деревні та сільськогосподарські відходи або спеціально перероблені матеріали, пористі полімерні гранули.

Керамзит — округлі зерна червоно-коричневого кольору, одержувані швидким випалюванням гранул з легкоплавких глин. Глини, з яких отримують керамзит при швидкому випалюванні, здатні спучуватися в 3 ... 5 разів. При цьому гранули керамзиту з оплавленою поверхнею як би роздуваються, утворюючи у внутрішньому просторі дрібнопористу структуру чорного кольору.Щільність гранул керамзиту 600 ... 1800 кг/м3, керамзитового гравію — 250 ... 800 кг/м3.Розмір гранул гравію 5 ... 40 мм. Керамзитовий пісок отримують розсівом керамзиту або дробленням керамзитового гравію. В останньому випадку він має темно-сірий колір. Марки керамзитового піску за насипною щільності 500 ... 1000.

Аглопоритовий пісок отримують дробленням спеків, що утворюються в результаті агломерації (спікання) гранульованої шихти, приготовленої з природного мінеральної сировини (глин, сланців, трепелу). Аглопоритовий спік після випалу дроблять і розсіюють на щебінь і пісок. Марки аглопоритового піску за насипною щільністю 600 ... 1100.

Перлітовий спучений пісок отримують при випалюванні вулканічного скла (перлітів та ін), що містить невелику кількість зв'язаної води. При нагріванні і розм'якшенні скла вода перетворюється на пару і спучує гранули в 10 ... 20 разів. Перлітовий пісок надзвичайно легкий: його насипна щільність 75 ... 250 кг/м3. Колір перлітового піску білий або світло-сірий.

До органічної сировини відносяться тирса, солом'яна січка, торф, мох. Використовують їх як заповнювач для теплоізоляційних штукатурок, експлуатованих в сухих умовах, а також застосовують для приготування гіпсоопілочних мастик. Солома, трава, листя, очерет, — традиційні, старовинні будівельні матеріали. Перевагою пресованих солом'яних блоків є їх доступність, висока несуча здатність, високий тепловий опір і висока теплоємність. Ці характеристики дозволяють будувати з соломи енергоефективні будинки, так як енергетичні витрати на виробництво соломи незначні. Після закінчення терміну використання соломи вона може бути перетворена на добрива процесом компостування і повернена в грунт. Солома відповідає принципам стійкості за умови підвищення рівнів вогнестійкості та опірності впливу біоорганізмів.

Деревна тирса також може бути досить ефективною для теплоізоляції горизонтальних поверхонь після обробки її речовинами, які підвищують її стійкість до ураження комахами і дрібними тваринами. Вона також є традиційним матеріалом для виготовлення плит з різними типами сполучних речовин.

Сучасні органічні ТМ [29] мають ряд недоліків, які не дозволяють повноцінно конкурувати з такими ТМ, як пінополістирол та мінеральна вата, за показниками гігроскопічності, біо — і вогнестійкості.

У той же час, враховуючи, що пінополістирол та мінеральна вата не задовольняють вимогам екологічності, нетоксичності і простоті утилізації, намітимо шляхи удосконалення сучасних органічних ТМ:

Табл.1 — Аналіз шляхів удосконалення виробництва сучасних ТМ

Матеріал

Характерістіка

Шляхи удосконалення

Теплоізоляційні бетони на органічних заповнювачах

Арболіт

Щільністю вище 400кг/м3 важко згорає, при захисті від зволоження — біостійкий матеріал

Гідро-і пароізоляція

Фрагмоліт

важко згорає

Мінералізація

Тирсобетон

велике водопоглинання

Мінералізація

Теплоізоляційні плити, мати, блоки

Камишит

Пошкоджується гризунами, при зволоженні швидко загниває

Гідро–і пароізоляція

Соломіт

Згорає, пошкоджується гризунами, при зволоженні швидко загниває

Мінералізація,гідро-і пароізоляція

Ріплит

Негорючий, біостійкий, не зазнає впливу цвілі

Гідро-і пароізоляція

Таким чином, розглянуті матеріали є гарними компонентами складу сировини при виготовленні конструктивних елементів будівель і споруд. Можливість з'єднання традиційних органічних матеріалів (солома, очерет, тирса) з полімерними покриттями і неогранічними добавками дозволяє придбати нові властивості готового матеріалу, такі як вогнестійкість і опірність впливу біорганізмів, при цьому маючи необхідні щільністні, міцнісні і теплофізичні характеристики, і що особливо важливо, забезпечують екологічність теплоізолюючих конструкцій.

4.2 Етапи виготовлення теплоізоляційних гранул

Відобразимо послідовність етапів у вигляді такої технологічної схеми виробництва ТМ (рис. 2)

Рис. 2 — Технологічна схема виробництва теплоізоляційних гранул: 1 — подрібнювач вихідного матеріалу; 2 — сушарка, 3 — гранулятор

Основне використовуване обладнання:

1. Подрібнення — подрібнювач;

Рис 3 — Схема подрібнювача: 1 - Завантажувальний бункер; 2 - gодаючий транспортер; 3 - подаючі вальці; 4 - вивантажний дефлектор; 5 - подрібнюючий барабан; 6 - шасі; 7 - Електричний привід

Подрібнювач працює таким чином: сировина, що зазнає подрібнення подається транспортером 2 через вальці 3 у напрямку до барабану 5, потрапляє в робочу камеру між ножами барабана і поверхнею корпусу. Ножі пластинчаті з гребінчастими виступами (дифузійні) видозмінюють вихідну сировину на різку, і переміщають клин неподрібненої частини, обумовлюючи тим самим безперервне його просування до моменту повного подрібнення [29], [30], [33].

2.Сушка — аеродинамічна сушарка в псевдозрідженому шарі;

Рис.4 — Схема аеродинамічної сушарки

1 — бункер; 2 — сушарка, 3 — живильник; 4 — вентилятор; 5 — циклон [30], [32].

3.Грануляція — гранулятор в фонтануючому шарі;

Рідкий компонент подають в «шапку» фонтануючого шару за допомогою пневматичної форсунки зовнішнього змішання 5; твердий компонент — за допомогою шнекового живильника-дозатора 3.Порошок надходить в рухомий низхідний потік каталізатора в периферійній зоні фонтануючого шару і рівномірно розподіляється між частинками каталізатора. З метою запобігання злипання частинок повітря, що подається в апарат, підігрівають в калорифері 8.Надлишок твердого компонента відокремлюють в циклоні 7 і повертають у цикл. Товщина оболонки визначається часом проведення процесу, витратою рідкої складової композиції і температурою повітря на вході в апарат [34], [35], [36].

Рис.5 — Схема установки гранулятора в фонтанучому шарі

1. — Ємність; 2 — регулятор витрати зв'язуючого;

3 — шнековий живильник-дозатор, 4 — перегородка;

7 — циклон; 8 — калорифер

7 — циклон; 8 — калорифер

Також додатково буде задіяно наступне обладнання:

Надалі у кваліфікаційній роботі магістра буде надано розрахунок робочих характеристик технічного режиму за стадіями технологічного процесу.

4.3 Вибір сполучних речовин і добавок для теплоізоляційних гранул

В даний час для отримання композиційних матеріалів застосовують широкий спектр полімерних сполучних, які, в основному, поділяються на два великі класи: термопластичні і термореактивні.

Табл. 2 — Переваги та недоліки термореактивних і термопластичних сполучних

Клас полімерів

Переваги

Недоліки

Прикладисполучних

Термореактивні

Висока міцність

Висока термостійкість

Висока радіаційна та хімічна стійкість

Низька в'язкість розчинів (розплавів)

Добрі адгезійні властивості

Довговічність

Крихкість

Низькатріщиностійкість

Низька ударна в'язкість

Поганаперероблюваність

Епоксидні смоли

Поліефірні смоли

Фенолоальдегідні смоли

Поліімідніолігомери

Термопластичні

Добра перероблюваність

Висока ударна в'язкість ітріщиностійкість

Відсутність розчинників

Средняя і низька міцність і термостійкість

Низька втомна міцність

Висока в'язкість розплаву

Поліакрилати

Полісульфони

Поліефіріміди

Поліефіркетони

Поліфеніленсульфід

Властивості теплоізоляційних гранул визначаються властивостями наповнювача (волокон), полімерної матриці (сполучного) і міжфазної межі волокно-сполучне. Наскільки реалізуються механічні характеристики волокон, залежить від таких властивостей полімерної матриці, як міцність, жорсткість, пластичність, в'язкість руйнування, ударна в'язкість. Термостійкість, термостабільність, ударна міцність, водо- і атмосферостійкість, хімічна стійкість, механічні властивості в напрямку поперек волокон визначаються саме полімерною матрицею і властивостями кордону розділу фаз. Крім того, при розробці сполучних необхідно враховувати і їхні технологічні властивості (час і кінетика затвердіння, в'язкість і тиск переробки, змочуваність армуючого матеріалу, усадка, наявність і токсичність застосовуваних розчинників та інші) [37].

Вибір сполучного здійснюється з умов найкращої адгезійної міцності зчеплення органічного заповнювача і сполучних речовин. Згідно з дослідженнями Федіної О.Н [38], можуть бути рекомендовані наступні сполучні: ПВА, латекс, цемент, акриловий клей, рідке скло.

Введення домішок дозволяє впливати на такі показники у готового продукту, як газозміст, водонепроникність, водопотреба, міцність, горючість і морозостійкість. Наступні добавки можуть бути рекомендовані для поліпшення вихідних характеристик:

Збільшення газозмісту — деревна омилена смола (добавка СДО) і нейтралізована повітровтягуюча смола (СНО), таловий пековий клей (КТП), алюмінієва пудра, пергідроль) або піноутворювачі (сульфонол).

Підвищення водонепроникності, міцності, морозостійкості — милонафт (натрієва сіль нафтенових кислот), асидол-милонафт, гідрофобізуючі кремнійорганічні рідини ГКЖ-10 і ГКЖ-11, хлорид натрію у поєднанні з хлоридом кальцію, нітрит натрію, комплексне з'єднання нітрату кальцію з сечовиною. Підвищення міцності — суперпластифікатор 10-03 (на базі похідних смоли меламіну).Суперпластифікатори 30-03 і НСП (похідні нафталінсульфокіслоти). Зменшення водопотреби — кремнійорганічні рідини ГКЖ-10 і ГКЖ-11, двуводний гіпс, слабкий розчин сірчаної кислоти (0,2 до 2%), модифіковані технічні лігносульфонати (добавка ЛСТМ-2).

Зменшення горючості — ПХПК, ПВДХ, ПВА, борак, борна кислота і гідроксид алюмінію. Для визначення ступеня їх впливу на параметри ТМ використовують поняття: критерій ефективності добавки — величина показника (або показників) основного ефекту дії, що характеризує ефективність добавки; оптимальне дозування — мінімальне дозування добавки, що дозволяє отримувати нормований основний технологічний і / або технічний ефект без зниження ( або з допустимим рівнем зниження) інших показників якості сумішей; максимальна дозування — максимально допустиме дозування добавки, зазначене в нормативному або технічному документі, за яким вона випускається і застосовується [39].

Висновки

Підвищення енергоефективності в житловому будівництві — важлива перспективна наукова задача. Дане завдання досяжне при системному підході на всіх рівнях, починаючи від архітектурних особливостей побудови сонячних будинків, закінчуючи проектуванням системи обладнання ВДЕ, що забезпечують автономність екодома.

Важливим складовим енергоефективного екодома є теплоізоляція. Розробка нового теплоізоляційного ТМ з органомінерального сировини — шлях в екологічне будівництво, доступне за ціною, яке не поступається за якістю іноземним аналогам.

Собівартість готової продукції буде менше за рахунок використання місцевих ресурсів, а можливість утилізувати ТМ на місці звільняє територію, відведену під зберігання будівельного сміття під посівні площі або місця майбутніх житлових забудов.

Список джерел

  1. Табунщиков Ю.А., Бродач М.М., Шилкин Н.В. Энергоэффективные здания. — М.:АВОК-ПРЕСС, 2003. — 200С.
  2. Аврорин А.В. Экологическое домостроение. Строительные материалы. Новосибирск, 1999 – 73с.
  3. ОСН-АПК 2.10.22.001 – 04 Инструкция по применению местных теплоизоляционных материалов
  4. Ермолина А.В., Миронов П.В. Теплоизоляционный материал на основе древесно-волокнистых продуктов// Химия растительного сырья. 2011. № 3. с 197-200.
  5. Мальцев В.В., Разумовский А.В. Композиция для получения теплоизоляционного материала и теплоизоляционный материал на ее основе. — RU(11) 2200716(13) C2 . – 2003г.
  6. Щербаков А.С., Хорошун Л.П., Подчуфаров В.С. "Арболит. Повышение качества и долговечности" 1979г.
  7. Гнип И.Я., Кершулис В.И., Веялис С.А. Теплофизические свойства эковаты// Строительные материалы. №11, 2000г. — с.25-27.
  8. Долголаптев В.М., Симонова И.Н.,Николаева Е.К., Симонов С.И. Проблемы теплозащиты зданий и задачи исследования энергоэффективных проектных решений жилых домов //Коммунальное хозяйство городов, Научно-технический сборник№84, 2008. с.159-162
  9. Опекунов В.В. Применение теплоэффективных блоков в конструкциях стен энергоэффективных домов// «Керамика: наука и жизнь», №1, 2(15, 16), 2012 с.1-13
  10. Атинян А.О. Эффективное применение низкообжигового вермикулитового наполнителя // "Науковий вісник будівництва" 2009-(52) с.1-4
  11. 11/776, 503. Многокамерный теплоаккумулятор для хранения тепла и генерации электрической энергии/ П. Мор, США. — US20080016866 A1; Заяв. 11 июл 2007; Опубл. 24 янв 2008 . — 14 с.
  12. Forsstrom J. P., Lund P. D., Routti J. T. Economic analysis of heat storage in energy systems// International Journal of Energy Research Volume 11, Issue 1, pages 85–94, January/March 1987
  13. Hazami, M., S. Kooli, M. Lazaar, A. Farhat and A. Belghith, 2005. Thermal Performance of a Solar Heat Storage Accumulator Used For Greenhouses Conditioning. Am. J. Environ. Sci., 1: 270-277.
  14. Обозов А.Дж., Саньков В.И., Насирдинова С.М. Солнечная установка с сезонным аккумулятором тепла с.1-5
  15. Централизованные системы солнечного теплоснабжения с се- зонным аккумулированием тепла (обзор). Кенисарин М.М., Карабаев М. К. – Ташкент: УзНИИТИ, 1987
  16. Яковлев И.Ю., Новиков К.Н. Анализ тепловых режимов аккумулирования теплоты с.1-5
  17. Страшко В.В. Некоторые аспекты использования водяных и водо-парафиновых аккумуляторов тепла в энергоактивных зданиях. //Реконструкція житла. Випуск 11, 2009. с.164-171
  18. Страшко В.В. Энергоактивный коттедж: сезонный аккумулятор тепла.// Реконструкція житла. Випуск 9, 2008. с. 285-294
  19. Страшко В.В. Совместная работа энергоактивной ограждающей конструкции и грунтового сезонного аккумулятора тепла в режиме зарядки//Энерготехнологии и ресурсосбережение. 2009. №5.с.31-36
  20. Страшко В.В. Расчётный энергетический эффект от эксплуатации энергоактивных крыш реконструированных зданий//ООО «Инсолар ЮСВ», г. Днепропетровск, с.1-9
  21. Зайцев О.Н., Петренко В.О., Петренко А.О. Снижение расхода энергетических ресурсов системами жизнеобеспечения за счет использования природных аккумуляторов тепла// Строительство и техногенная безопасность. Выпуск 41, 2012. с. 94-101
  22. Дерюгина Г.В., Тягунов М.Г., Шестопалова Т.А., Юриков В.А. Гибридные энергокомплексы на основе возобновляемых источников энергии// Вестник КРСУ. Энергетика. Том 12, № 10, 2012. с. 11-17
  23. Gannon А. Solar chimney turbine performance // Doctoral Degrees (Mechanical and Mechatronic Engineering)) University of Stellenbosch, 2002.
  24. Турсунбаев И.А. Термодинамическое преобразование солнечно-тепловой энергии на базе замкнутых циклов тепловых двигателей Стирлинга// Альтернативная энергетика и экология. № 4 (48), 2007. с. 122-127
  25. Поліщук В.М., Тарасенко С.Є. Технічні засоби конверсії сонячної енергії// Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України 2011 — Вип. 166 частина 1 Серія "Техніка та енергетика АПК". -с. 2 — 10
  26. Подзноев Г. П., Абдулгазис У. А., Абдулгазис А. У. Особенности термодинамического цикла поршневого двухтактного электрогенератора с использованием солнечной энергии// Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 29. Технические науки. Симферополь: 2011. с.32-37
  27. Легкие заполнители. Выбор стройматериалов GardenWeb http://gardenweb.ru/legkie-zapolniteli
  28. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М:Колос, 1983. – 495 с.
  29. Мальтри В. Сушильные установки сельскохозяйственного назначения – М:Машиностроение; 1979. – 525с.
  30. Першин В.Ф., Однолько В.Г., Першина С.В. Переработка сыпучих материалов в машинах барабанного типа. – М.:Машиностроение, 2009. – 220с.
  31. Романков П.Г., Рашковская Н.Б. Сушка во взвешенном состоянии. – Л:»Химия», 1968 – 360с.
  32. Бузиков Ш.В. Совершенствование измельчающе-разбрасывающего устройства подборщика-измельчителя соломы из валков – Киров, 2009. – 23с.
  33. Вилесов Н.Г. Процессы гранулирования в промышленности – К:»Техника»; 1976. – 190 с.
  34. Овчинников Л.Н. Грануляция во взвешенном слое. – Иваново, 2010. 168 с.
  35. Классен П.В., Гришаев И.Г.. Шомин И.П. Гранулирование. М:»Химия»,1991 — 238 с.
  36. Алентьев А.Ю., Яблокова М.Ю. Связующие для полимерных композиционных материалов. М: 2010. — 69с.
  37. Федина О.Д. Теплоизоляционные изделия из древесных отходов и минерально-полимерных связующих: Дис. канд. хим.наук: 05.23.05. — Защищена ; Утв. . — Новосибирск, 2007 . — 122 с
  38. Химические добавки для модификации бетона : монография / Изотов В.С., Соколова Ю.А. — М. : Казанский Государственный архитектурно-строительный университет : Издательство «Палеотип», 2006. — 244 с.
  39. ГОСТ 24211-91. Добавки для бетонов. Технические требования. Источник: http://www.avtobeton.ru/gost/24211-91.html