Біографія

Особистісне становлення

Вранці 29 січня 1991 року в світі на одну людину стало більше. Ця подія відбулася в прекрасному місті Донецьку, а людину цю назвали Васею. Найщасливішими в той день були Довгопол Ірина Олександрівна – моя мати і Довгопол Андрій Васильович – мій батько. Правду кажучи, ранні дитячі роки я ледь-ледь пригадую, майже всі спогади пов'язані зі створенням складної пірамідальної конструкції з кубиків, поїздками на колясці і спробами навчитися рахувати і читати.

Однак всьому приходить кінець – кінцем розміреному домашньому життю став похід в дитячій садок. Повинен сказати, що я не був ідеально зразковою дитиною – батькам доволі часто доводилося вислуховувати зауваження вихователів щодо моїх подвигів. Однак не все в садку було так райдужно – лякаючий запах манної каші до сих пір часом переслідує мене, зате ненависний обідній сон я зараз згадую з тихим смутком і скупою чоловічьою сльозою.

Через 3 роки цей чудовий заклад втратив мене – настав час йти до школи.

Професійне становлення

У 1998 році для мене відкрила двері школа № 9 міста Донецька, а саме 1-Г клас. У ньому я швидко знайшов друзів, знаходження там почало приносити мені задоволення. Навчання давалося мені досить легко, без особливих зусиль мені вдавалося бути відмінником, проте було одне але – мій характер з дитячого садка не особливо змінився. Відповідно з батьками доводилося розмовляти вже вчителям.

У 5 класі, у зв'язку з переїздом, мені довелося змінити школу. Таким чином, ЗШ № 5 м. Докучаєвська отримала нового учня, якого направили в 5-Б клас. Тут я знайшов друзів з якими підтримую стосунки і досі.

Класним керівником у новій школі у мене була Котенко Валентина Михайлівна – вчитель англійської мови, відповідно англійську мову наш клас вивчав особливо старанно, що згодилося в подальшому навчанні в університеті і при спілкуванні з іноземцями.

У школі, іноді за бажанням, а іноді на прохання вчителів я брав участь в олімпіадах з математики, фізики, російської, української та англійської мов, інформатики та в більшості з них займав призові місця, що позитивно позначалося на відношенні вчителів до мене, завдяки чому вони закривали очі на деякі мої проступки.

У 2008 році я закінчив школу із золотою медаллю і вступив до університету.

Після закінчення школи, я опинився на роздоріжжі – яку професію обрати? З чим зв'язати своє подальше життя? У підсумку я прийняв рішення пов'язати своє життя зі сферою інформаційних технологій, про що не шкодую і сьогодні. І знову невизначеність – який вищий навчальний заклад обрати? У підсумку я здав документи в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) на спеціальність ТКС і в Інститут інформатики і штучного інтелекту (ІІіШІ) на спеціальність комп'ютерні системи управління (КСУ), в той час вона називалася системи управління і автоматики (СУА).

Відпочиваючи на морі, я отримав дзвінок з ІІіШІ з радісною новиною – я зарахований. По приїзді в інститут я зустрівся з завідувачем кафедри КСУ – Олексієм Миколайовичем Шушурою. Він описав мені спеціальність і відповів на запитання, що мене тоді цікавили. Після цієї розмови я прийняв остаточне рішення щодо вступу в ІІіШІ. Через пару днів я отримав аналогічний дзвінок з факультету КІТА, але рішення вже було прийнято на користь ІІіШІ.

Вступивши до університету, я спочатку розслабився – ніхто не вимагав термінової здачі завдань, не було постійного контролю. У цьому і була моя помилка. Перший модуль був найскладнішим за час навчання в університеті – величезний обсяг роботи, яку потрібно було виконати в дуже малі терміни, однак цей досвід я вважаю одним з найбільш корисних – він допоміг мені більш дисципліновано підходити до виконання своїх обов'язків і не відкладати все на останній момент.

Подальше навчання вже не викликало таких труднощів і я отримав червоний диплом бакалавра.

На четвертому курсі навчання відбулося несподіване – наш університет став частиною ДонНТУ, таким чином, обидва мої плани пов`язані зі вступом в університет здійснилися шляхом об'єднання обох варіантів.

Також пам'ятною подією була поїздка на всеукраїнську олімпіаду СУА 2012 в Вінницю, де я придбав корисний досвід і познайомився з цікавими людьми.

Керівником моєї дипломної роботи магістра є Куценко Володимир Петрович, наукові дослідження якого полягають галузі ивчення НВЧ-випромінювань. Їх застосування в автоматизації промислових процесів розглядається у моїй дипломній роботі.

Плани на майбутнє

Після закінчення магістратури я планую знайти місце роботи, яке дозволить мені застосовувати отримані знання на практиці і отримувати задоволення від робочого процесу, а не відбувати 5 з 7 днів, займаючись нудною і не цікавою для мене діяльністю.