Біографія
Особистісне становлення
Мене звуть Терентьєв Дмитро Юрійович. Я народився 12 січня 1991 року в невеликому містечку під назвою Комсомольське Старобешівського району Донецької області. Моя мама, Терентьєва Світлана Михайлівна, працює вихователем-методистом в дитячому садку № 3. А тато, Терентьєв Юрій Костянтинович, працює начальником відомчої служби охорони при підприємстві. Є брат, Терентьєв В'ячеслав Юрійович, який працює програмістом в компанії "Біфіт". Ріс і виховувався в рідному місті. Батьки говорили, що я був спокійною дитиною, приблизно сидів на підлозі або мовчки повзав по квартирі. Але, на жаль, дитинство пройшло швидко і непомітно. І настала пора йти до школи.
Професійне становлення
У 1998 році пішов в ЗОШ I–III ступенів № 1 м. Комсомольське, де і провчився 10 років. Спочатку було важко, але незабаром освоївся і не поспішаючи почав справлятися з усіма труднощами. Я був спокійним учнем, любив тишу і спокій. Хочеться висловити особливу подяку своїм першим вчителям, які завжди допомагали мені. До третього класу був відмінником. Отримував шкільні нагороди та заохочення.
У десятому класі почав замислюватися про майбутню професію. По початку не міг визначиться зі своїм напрямком, дуже довго вагався ким я хочу стати, але мені допомогли обрати мої батьки і рідний брат, який на той час вже був студентом Донецького національного технічного університету (ДонНТУ). І я вирішив що моє майбутнє буде пов'язане з технічним напрямком. Навчання в школі добігало кінця, і пора було замислюватися про вибір вищого навчального закладу. Це був довгий і важкий процес, оскільки навчальних закладів в Україні, що надають навчання в даному напрямку, дуже багато. Але, розглянувши велику кількість інформації та відгуків про університети, я все-таки зупинився на Донецькому національному технічному університеті, так як цей ВУЗ надає великий вибір спеціальностей у моєму напрямку і є одним з найпрестижніших університетів країни. Тим більше був вже знайомий з ним не з чуток, а зі слів мого брата.
У період 2007–2008 рр.. їздив на підготовчі курси в ДонНТУ, куди незабаром і вступив. Незабаром прийшла пора рейтингів, власне, їх випробувань за якими я і вступив в цей університет. І в 2008 році я офіційно став студентом за фахом: "Автоматизоване управління технологічними процесами" (АУП) (кафедра гірська електротехніка й автоматика імені Р.М. Лейбова – (ГЕА)). Але навчання у ВУЗі виявилося не таким легким, як я очікував. Спочатку було важко, але з часом втягнувся і звик до студентського життя. Брав участь у різних конференціях (Севастополь, Харків). Був неодноразово нагороджений заохочувальними дипломами. Під час другого курсу пішов на курси водіння і після чого отримав права категорії "В".
На четвертому курсі мені мав вибір напрямку діяльності – науково-дослідна робота студента (НДРС), керівником якої став Костянтин Миколайович Маренич, професор кафедри "Гірнича електротехніка і автоматика". Під його керівництвом я вибрав тему магістерської роботи: "Дослідження динамічних особливостей скребкового конвеєра при стопорінні і обґрунтування способу автоматичного захисту від перевантажень". У 2012 році я отримав диплом бакалавра, чому невимовно зрадів. Незабаром переді мною став вибір: почати працювати або продовжити навчання в університеті з метою отримання диплома магістра, що я, зрештою, і вибрав. Я вважаю, що навчання в університеті обов'язково має бути повним, та й магістру відкриваються великі перспективи, ніж у фахівця або бакалавра.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую успішно закінчити магістратуру, після чого знайти високооплачувану роботу і завести сім'ю.