Біографія
Початок
Народився взимку. Зима в той далекий 89 – й була особливо сувора, випали рясні сніжні опади. У сім'ї був первістком. Ім'я дали на честь мого батька – Володимира. Моя сім'я – найбільша цінність у моєму житті. Сім'я є і опорою, і підтримкою у найскладніші і неоднозначні моменти в житті. Батьки: батько - Володимир Олексійович та мати – Віта Олександрівна – мої головні життєві наставники. Рідна та любима, молодша сестра Аліна – кращий друг.
Дитинство та школа
Дитинство пройшло в яскравих і позитивних фарбах, втім, на те воно і дитинство.
У роки дитинства був дуже активною і допитливою дитиною. Улюбленим захопленням дитинства був – велосипед. Міг кататися на ньому добу безперервно, принаймні, так здавалося. Коли став трохи старший то і ремонтом свого велосипеда займався сам. Другим за значимістю захопленням дитинства була – риболовля. Цьому захопленню зобов'язаний своєму дідусеві Олексію. Вже він то і навчив мене всім тонкощам даної справи. У школі завжди старанно виконував свої обов'язки. Навчався досить добре. Виявляв найбільший інтерес до фізики та математики. Починаючи з середньої школи понад навчальної програми займався математикою, що, можливо, і визначило подальший життєвий шлях, але про це трохи пізніше. Відвідував різні спортивні секції, зокрема, секцію східного єдиноборства – айкідо. Вже тоді мені дуже імпонували принципи і філософія, які були закладені в дане бойове мистецтво. Крім безпосередньо самих занять, я ще й літературу на дану тематику читав, що було досить нетиповим для моїх однолітків. Зокрема, книгу Інадзо Нитобе «Японський воїн». Можу відзначити, що в чималій мірі це теж вплинуло на становлення моєї особистості. Хоча звичайно усвідомлення даного прийшло значно пізніше. Як я вже згадав, додаткові заняття математикою не пройшли даремно. В кінці 11-го класу, а саме у квітні місяці 2008 року я вступив до вузу на бюджетну форму навчання, в якому і продовжую навчання донині. Надійшов через систему рейтингових завдань з математики, які проходили у вузі у вигляді вступних іспитів. Набрав 21 бал з 35 можливих, що дало мені можливість зайняти 4 місце в рейтингу на спеціальність «інформаційні управляючі системи» і як я вже згадав вступити на бюджетну форму навчання.
Університет
Навчання в університеті давалося досить нелегко, особливо перші 2 роки навчання. Далі, коли особливості навчального процесу були засвоєні і професійне знайомство з викладацьким складом кафедри було здійснено – стало трохи простіше. Зрозуміло час проведений в університеті дуже сильно вплинуло на моє особистісний та професійний дорослішання. Саме в університеті я достатньою мірою усвідомив, що таке: етика, відповідальність, колектив і професіоналізм. Озираючись назад, можу сказати, що незадоволений собою в деяких аспектах навчання, а саме в тому, що до процесу навчання підходив вибірково. Не всім предметам приділяв, необхідну увагу і час. Можу сказати, що це буде служити мені уроком, щоб надалі не повторювати подібних помилок у професійній кар'єрі. Актуальність і перспективність своєї професії усвідомлював безпосередньо в процесі навчання. Так з кожним вивченим предметом і пройденим навчальним роком я розумів, що незважаючи на всі труднощі, які безсумнівно у мене були в процесі навчання - я вибрав вірний шлях. На даний момент сфера моєї спеціальності одна з найбільш динамічно розвиваються на ринку праці. Та й, загалом, затребуваність професії вселяє оптимізм. І додає сильний імпульс для самовдосконалення та підвищення професійних умінь. Після отримання ступеня бакалавра - вступив до магістратури. Метою вступу до магістратури було - отримання диплома магістра. Науковим керівником я вибрав Хмільового Сергія Володимировича. Обговоривши різні варіанти, ми зупинилися на темі «Паралельний генетичний алгоритм для розв'язання задачі комівояжера».
Плани на майбутнє
На даний момент своїм основним завданням я вважаю успішний захист диплому. А в планах на майбутнє: подорожувати по світу, вивчити нові культури. Знайти роботу за фахом зі згуртованим і дружнім колективом, в якому я зможу здійснювати кар'єрний і професійний ріст.