Біографія
Особисте становлення
Народився 8 листопада 1991 року у Київському районі міста Донецьк. Батько, Корєнев Олександр Петрович працював у той час агрономом, а мати, Корєнева Олена Миколаївна була аспіранткою. Мої батьки дуже вплинули на моє особисте становлення : мати і батько привили мені любов до знань, розвинули у мені почуття відповідальності.
У 6 років я пішов до першого класу ДПГ №122. У школі я був справжнім поліглотом — я цікавивсяя історією, математикою, літературою, фізикою. З дитинства дуже захоплювався футболом. Повернувшись додому зі школи, я брав м'яч і йшов грати . Повертася додому пізно ввечері. Один з найвеличніших футбольних тренерів сучасності, Арсен Венгер колись сказав: «У дитинстві я вважав, що єдиною стоячею річчю у житті є футбол. Зізнаюся, з того часу моя думка не сильно змінилася.» Вважаю, що у той час це могло буту моїм життєвим кредо.
Якщо згадувати про успіхи в опануванні шкільних дисциплін, то моїм головним досягненням можно вважати зайняті III місця у Всеукраїнській олімпіаді з історії у 8 і 11 класах. Також я займав призові місця у обласних олімпіадах з хіміі, інформатики. Перемагав на районних змаганнях у складі школьної команди з гри «Що? Де? Коли?». Я дуже полюбляв дух змаганнь таких заходів, тому із задоволенням брав у них участь, як і у олімпіадах. Вважаю, я сприймав це як спорт — тільки без м'яча.
Я дуже полюбляв читати художню літературу, особливо мені подобався Олександр Дюма. Я прочитав майже усю домашню бібліотеку — не менше за дві сотні книг. Приблизно у 13 років у мене з'явився перший комп'ютер — я почав цікавитися компьюторними іграми і, звичайно, програмуванням.
Професійне становлення
Одного разу разу під час літніх канікул, перебираючи старі книги, я знайшов дивну тонку книгу у м'якій обкладинці. Це був російський переклад книги Жака Арсака «Програмування ігр і головоломок». Я прочитав її і був вражений — автор простою і зрозумілою мовою описав біля п'ятнадцяти ігор, навівши також і програмні реалізаціі мовою бейсик. Програмувати я не вмів, але після читання книги у мене склалося враження, що я теж можу писати подібні речі.
Я написав багато програм. Деякі були рішеннями цікавих задач з програмування, деякі – не дуже цікавих; якісь програми я здав в універсітеті як лабораторні роботи, якісь здав роботодавцям та замовникам. Но особливе місце в мойому житті будуть займати ті ігри, які я зробив у школі по опису з книги — недоладні, вбогі, з виведенням у вигляді псевдографіи.
На сайтах багатьох магістрів ДонНТУ яскравво і барвисто обгрунтовується вибір спеціальності. На жаль, цей сайт цим похвалитися не може, бо аргументів на користь вибору "комп ютерних систем і мереж" у мене особливо не було. Поступаючи до ВНЗ у віців 16 років, мало замислюєшся про такі складнощі, як майбутня професія або мета життя, професіональне зростання чи особистий успіх. Просто намагаєшся робити щось, що шістнадцятирічному тобі здається правильним. Десь так я й поступив на ВТ (тоді факультет ще називався так, пізніше його перейменували більш пафосно).
Навчання не було тягарем — по результатам за перший курс мені запропонували далі навчатися на цій спеціальності в немецькій групі. Знову ж, аргументів проти не було, і я благополучно додав 4 пари немецькї на тиждень до свойого навчального навантаження. Зараз, коли спливли чотири роки, я розумію, що з німецькою групою мені насправді дуже пощастило. По-перше, знання мови дозволило мені вже двічі провести захоплюючі канікули в Німеччині. По-друге, чудові люди, які навчалися разом зі мною в групі КС-08н, допомогли мені залишити про університет тільки найкращі спогади.
Влітку 2012 року я отримав диплом бакалавра та поступив до магістратури. Моїм науковим керівником став професор Володимир Андрійович Святний. Моя магістерська робота стосується створення интерфейсів користувачів розгалуженого паралельного моделюючого середовища. Все більше і більше наукових і технічних процесів в наш час вимагають паралельного моделювання. В той же час, задачі комп ютерного моделювання часто непідйомні для спеціалістів предметних галузей, вимагаючих застосування комп ютерних моделей — вони не вміють програмувати та эфективно використовувати ресурси обчислювального середовища. Концепція РПМС дозволяє надати доступ спеціалістам предметних галузей до потужних обчислювальних ресурсів. Я вважаю, що моя магістерська робота наблизить їх до цього.
З осені 2012 року я займаюся розробкою програм для платформи iOS. Ідеальні інтерфейси користувачів цієї системи можно вважати фірмовою фішкою розробок компанії Apple. Я маю надію, що мій досвід розробки мобільних програм допоможе в створенні дійсно якісного фронтенда РПМС.
Мета, плани и бачення майбутнього
У найближчому майбутньому хотілося б продовжити своє вдосконалення в якості IT-спеціаліста, закінчити все ж таки магістратуру. Також хотілося б здійснити кругосвітню подорож, зібрати робота, який робив би замість мене домашні справи, навчитися грати на скрипці.