Біографія
1 жовтня 1991 року виділялося серед всіх інших осінніх днів, хіба що, на рідкість теплою та сонячною погодою. Саме в такий чудовий день у селищі Старобешеве Донецької області на світ з'явилася я. Мій тато – Тищенко Сергій Вікторович, завжди хотів доньку, тому задовго до мого народження мене вже чекали заздалегідь приготовані ляльки та рожеві сукні. Поки я була маленькою, тато часто їздив у відрядження і ми з моєю мамою – Тіщенко Ольгою Михайлівною жили у бабусі, батькової мами в м. Комсомольське. Коли мені виповнився рік, ми переїхали до тата, в Донецьк.
Особисте становлення
Я була не найспокійнішою дитиною у світі. У перші ж тижні після мого народження мама зрозуміла, що голос одної маленької дитини гучніше голосів усіх дорослих, що знаходяться в квартирі. Говорити я навчилася рано, і з тих самих пір завжди вимагала читати мені казку на ніч.
Коли мені виповнилося три роки, я навчилася читати, і мене віддали в дитячий садок. Найбільше в садку я не полюбляла манну кашу й денний сон. Але якщо кашу можна було не їсти, то з тихою годиною доводилося миритися. Я з надією чекала того дня, коли садок закінчиться і я піду в школу, де мене нарешті не будуть укладати спати вдень.
Професійне становлення
У свій перший клас 1 вересня 1998 року я з величезними білими бантами і більшим за мене ранцем пішла в школу № 102. Початкові класи я закінчила з трьома похвальними грамотами за успіхи в навчанні. За весь період навчання в школі № 102 моїм улюбленим вчителем була вчителька біології Казмірук Вікторія Вікторівна. Чи потрібно говорити, що я брала участь у всіх відкритих уроках з її предмету і займала перші місця на районних олімпіадах.
Після закінчення 8 класу я успішно склала вступні іспити до Донецького ліцею Інтелект
і була зарахована в інформатико-математичний клас. У ліцеї до моїх улюблених предметів крім біології додалися математика, хімія, російська мова і література. На жаль, з фізикою ми не потоваришували, і після закінчення 9 класу мені довелося перескладати іспити до економіко-математичного класу того ж ліцею.
Під час навчання в ліцеї я продовжувала брати участь в олімпіадах з біології, займаючи перші місця вже на міських етапах. Крім цього, мені подобалось писати твори з російської мови та літератури, за які мене завжди хвалили на батьківських зборах. Також ліцей прищепив мені любов і гарні знання з математики і хімії.
Отриманих в ліцеї знань мені вистачило для того, щоб успішно скласти зовнішнє незалежне тестування без додаткової підготовки та я замислилася про вибір інституту. Математику я здала краще, ніж українську мову, тому в мене не було сумнівів – моя спеціальність повинна бути пов'язана з цифрами та розрахунками. Так як мама у мене економіст, а тато інженер, документи я подавала як в економічні, так і в технічні вузи.
За результатами вступних рейтингів я проходила на бюджет в Донецький національний університет економіки і торгівлі, Донецький національний технічний університет або в Університет інформатики і штучного інтелекту. Зваживши всі за
і проти
, я вирішила обрати технічну спеціальність і подала оригінали документів в ДУІіШІ на спеціальність Програмне забезпечення систем
.
Мені назавжди запам'ятаються перші дні навчання в університеті, коли після маленького класу ліцею з 10 чоловік я прийшла у величезну, повну незнайомих людей, аудиторію. Було страшно і незвично, мої одногрупники та однокурсники здавалися мені занадто дорослими і якимись...серйозними. Але вже через пару місяців я звикла, навчання давалося мені легко, а серед одногрупників з'явилися добрі друзі, з якими я сподіваюся продовжувати спілкування, навіть, після закінчення навчання.
Найскладнішим був перший курс: багато незнайомих предметів, незвичний ритм навчання, коли доводиться самостійно опановувати великий обсяг матеріалу.
На другому курсі університету я познайомилася з системами управління базами даних, які мене дуже зацікавили на предмет більш глибокого вивчення, а на третьому курсі – з технологіями штучного інтелекту.
На четвертому курсі наш університет об'єднали з ДонНТУ. У цей же час треба було визначатися з дипломним керівником і мені дуже пощастило обрати доцента нашої кафедри Волченко Олену Володимирівну. Під час написання диплому, я, під її керівництвом, брала участь у науковій конференції в рамках вузу.
Захистивши диплом бакалавра на відмінно
і здавши на таку ж оцінку вступні іспити, я вступила до магістратури ДонНТУ. Для магістерської роботи мій науковий керівник, Олена Володимирівна, запропонувала обрати нову тему диплома. Нею була запропонована тема Розробка та дослідження алгоритму побудови зважених темпоральних навчальних вибірок в адаптивних системах розпізнавання
, яку я вважаю важливою у наш час, тому що проблема обробки великих обсягів даних вкрай актуальна, а зберігання старих результатів значно ускладнює процес обробки і погіршує його результати.
Плани на майбутнє
Я впевнена, що після закінчення університету мене чекає довге й насичене життя, тому щось конкретне планувати було б неправильно. Але є й глобальні цілі, які б хотілося здійснити якнайшвидше.
В найближчому майбутньому я хочу вирушити у подорож до Європи, отримати червоний диплом і знайти хорошу, цікаву, а головне – з високою заробітною платою роботу з можливістю кар'єрного росту.
Надалі я планую працювати на керівничій посаді, завести собаку породи кане-корсо, злітати на Кубу, навчитися водити машину та придбати BMW Z4 Roadster.