Біографія
Особистісне становлення
Я, Труханов Тимофій Іванович, народився 23 травня 1991 року в Донецьку в сім'ї Труханова Івана Тимофійовича та Труханової Любові Миколаївни.
З дитинства я був дуже допитливим і любив експериментувати. Завдяки батькам моя тяга до знань значною мірою задовольнялася. Я майже не відчував обмежень у своїх починаннях.
З п'яти років мене почали навчати музиці. В сім років я одночасно вступив до загальноосвітньої та музичної школи. Через п'ять років закінчив музичну школу за класом баяну, але продовжував відвідувати заняття й надалі.
В шкільні роки відчував сильну зацікавленість в географії. Батьки купляли мені атласи та карти. Мені подобалось вивчати за ними різні країни та міста. Крім того, читав багато пригодницької літератури. В шкільні роки моїми улюленими авторами були Жюль Верн, Майн Рід та Джек Лондон.
Професійне становлення
До самого закінчення школи я не знав, яку професію обрати. В шкільні роки я захоплювався комп'ютерними іграми, і, коли в дев'ятому класі мені подарували комп'ютер, я почав активно його вивчати для того, щоб ще більше грати в комп'ютерні ігри.
Тільки в кінці одинадцятого класу я вирішив для себе, що хочу займатися комп'ютерами. Тоді я ще не знав нічого конкретного і вибір спеціальності був доволі складним. Я точно знав, що не хочу займатися залізками, а хочу працювати з програмами.
Університет обрати було не важко. Донецкий национальный технический университет (ДонНТУ) – найбільш престижний технічний університет в Донецьку.
При виборі факультета мій вибір зупинився на Факультет обчислювальної техніки та інформатики (ФОТІ). А з вибором спеціальності було складніше. Довелося просити в багатьох людей роз'яснень по кожній із них. Але в підсумку я обрав найбільш правильну спеціальність з тих, що були на факультеті. Тоді вона називалася Програмне забезпечення автоматизованих систем
(ПС).
Я вдячний батькам за те, що вони підтримали мій вибір і за подальшу допомогу під час навчання.
Перед вступом до університету я зовсім не вмів програмувати. Але на першому семестрі я зрозумів основи, у мене почало виходити і мені сподобалося. Це була мова С. Далі почали з'являтися інші мови та інші технології, що вже не були такими важкими, як С, і я освоював їх швидше.
На другому курсі Борислав Ларін, мій добрий знайомий, розповів мені про мову Python. Я вирішив спробувати і виявилося, що ця мова набагато зручніша та приємніша за інші, які я знав до цього. З того часу він є моєю основною мовою. я зробив безліч лабораторних та курсових робіт на ньому та планую використовувати його в дипломній роботі.
Мене завжди цікавила проблема штучного інтелекту, я часто замислювався над тим, як він повинен виглядати
та як повинен себе поводити. Я вигадував різні ситуації, в яких штучний інтелект був би корисним. Це і визначило вибір теми моєї магістерської роботи та наукового керівника. Розпізнавання образів є невід'ємною частиною штучного інтелекту. Крім того, програмування нейронної мережі є дуже цікавим завданням.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
План на найближчі роки дуже простий: закінчити університет, переїхати в більш екологічно чисте місце та створити сім'ю. Нажаль, Україна не є країною з високим рівнем життя і в найближчий час підвищення рівня життя не передбачується, тому я не виключаю еміграцію з України.
В професійному плані я планую розвиватися і надалі в галузі програмування, поліпшувати свої навики, розширювати кругозір і сферу застосування моїх навичок. Планую вести технічний блог російською про те, що мене цікавить в програмуванні.
В далекій перспективі я хотів би стати хорошим професіоналом в своїй галузі. Створювати продукти, потрібні людям та такі, що приносять користь багатьом. Для свого розвитку хочу пожити протягом тривалого часу в різних країнах, вивчая культури ціх країн. Крім того, хотілося б відвідати всі країни світу, здійснити кругосвітню подорож та побувати в космосі.