Біографія
Особистісне становлення
Я народилася 26 грудня 1990 року в маленькому затишному шахтарському містечку Селидове. Коли мої батьки − Васюк Олег Григорович і Надія Іванівна, як молоді фахівці, отримали в цьому місті квартиру. У ті роки, там активно розвивалася інфраструктура, і всюди, як у Донецьку, цвіли троянди.
Змалку я була активною дитиною. Любила грати, малювати, танцювати і робити ручні вироби. Садок я майже не пам'ятаю, так як ходила туди зовсім не довго. За сімейними обставинами більшу частину свого дошкільного дитинства я провела далеко від цього краю, а саме в Івано-Франківську, звідки родом моя мама. Це чудове місце назавжди запам'ятається мені цікавими щирими людьми, чудовою природо та віковими сімейними цінностями і традиціями.
У 1998 році я пішла у перший клас Селідовської загальноосвітньої школи № 1. Мені дуже подобався це час. Я займалася, напевно, майже усіма доступними гуртками і це додавало мені тільки ще більше сил, завзяття та інтересу до життя. Пам'ятаю як вчилася танцювати й малювати, вишивати, плести з бісеру, займалася в театрально-фольклорній групі. Ще я була дуже пластична але, на жаль, у нашому місті не було секції гімнастики.
Однак провчилася в цій школі я недовго. Напевно, ще тоді в мені була тяга користуватися кращими можливостями. Після третього класу, я вступила до найбільш престижної школи нашого міста − Селидівської загальноосвітньої гімназії. Гімназія особлива тим, що вступити туди міг не кожен, а лише успішно здав ряд іспитів і тестів. Батьки і вчителі були дуже зацікавлені в розвитку дитини.
У шкільні роки я була постійним
членом активу класу: часто малювала
стінгазети, плакати, допомагала в організації свят. Також я займалася
різними напрямками танців, від народних до бальних та сучасних. Любила
легку атлетику, плавання і великий теніс. Кожне літо я їздила в дитячі
табори та санаторії. Також, я часто подорожувала з батьками різними
містами
України.
Професійне становлення
Як було сказано вище, з п'ятого класу я навчалася в гімназії з інформатико-математичним ухилом. Я любила вирішувати творчі або логічні задачі. Не дивлячись на деяку неуважність і нестандартну логіку, в шкільні роки в мені була помічена схильність до точних наук. Я була неодноразовим учасником та призером шкільних та міських олімпіад з різних предметів, і таких усеукраїнських конкурсів як «Кенгуру» − з математики та «Колосок» − з фізики.
Я вчилася дуже добре. Участь в олімпіадах і вчителі в гімназії показали мені, що справжнє знання народжується у самопідготовці, яка виходить за рамки суто пропонованої мінімальної програми. Це знадобилося мені при навчанні у вищому навчальному закладі (ВНЗ).
Мої батьки отримали вищу освіту з «відзнакою». Тому я навіть не сумнівалася, що теж буду навчатися у ВНЗ. У 2008 році я вступила до Державного університетуту інформатики і штучного інтелекту (ДУІіШІ) на спеціальність «Програмне забезпечення». Я рада, що маю можливість отримувати таку освіту на державній формі навчання і вважаю свою спеціальність досить перспективною. У якійсь мірі комп'ютерна освіта була мрією мого батька, але так само на вибір спеціальності вплинуло і те, що в даному ВУЗі вже рік як успішно навчалася моя старша сестра − Васюк Анна.
Навчалась я досить старанно. В результаті чого закінчила бакалавра з середнім балом 4.5, вивчила багато цікавого, за що вдячна усім вельмишановним викладачам свого ВНЗ.
Найбільше мені подобається займатися аналізом моделювання та проектування систем, розробкою інтерфейсів, версткою і роботою з дизайном і поліграфією.
В ВУЗі я залишалася досить активною: була заступником старости, старостою і профоргом. Займалася танцями і спортом. Брала участь у різних семінарах і тренінгах, а також заходах від донецького представництва всеукраїнської громадської організації ФРІ (Фундації регіональних ініціатив).
Вступ до магістратури також був важливим етапом у моєму житті. Для мене, це було певним моральним підтвердженням цінності своїх старань у попередні роки та рівня своїх знань.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Більш за все хочеться прожити це життя так, аби не довелося шкодувати і було, що згадати. Для мене щастя в самореалізації, розвитку та динаміці. Моїм життєвим кредо колись стала подібна фраза − «якщо це хоч комусь під силу, то зможу і я». І це може бути застосовано до усього, чого дійсно дуже хочеться. Залишилося тільки визначити найпотаємніші бажання і йти до них. Поки для мене це: досягти високого професіоналізму в сфері своєї спеціальності, побувати в різних країнах, займатися творчістю і вести активне громадське життя, і звісно створити свою міцну люблячу сім'ю.
Зрозуміло, що усякий успіх це результат не просто здібностей або таланту, а в першу чергу наполегливої, цілеспрямованої праці. Тому зараз я активно займаюся своїм професійним і особистим розвитком. Відвідую курси, тренінги та семінари, читаю книги та іншу цікаву мені літературу. Я зацікавлена в спілкуванні з фахівцями, які працюють у сфері IT, можливостями стажування та подальшої офіційної роботи.