ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Для того щоб процес логістичної адаптації підприємства до динамічно трансформується умов навколишнього середовища був цілеспрямованим, їм необхідно управляти. В умовах мінливої ситуації, як за межами підприємства, так і всередині потрібен особливий підхід до організації системи внутрішньофірмового управління суб'єктами господарської діяльності, що обумовлено існуючої для них необхідністю гнучко реагувати на зміни і адаптуватися до них з метою запобігання кризової ситуації й продовження успішного функціонування.

Даний підхід являє собою механізм адаптивного управління і можна сказати, що якщо адаптація – модель поведінки підприємства в ринкових умовах, то адаптивне управління – метод (спосіб) реалізації даної моделі поведінки. Оскільки базові положення концепції і методологія адаптивного управління підприємства в повному обсязі ще не сформовані, понятійна конструкція адаптивного управління ще формується, існують різні і неоднозначні тлумачення даної категорії.

Результат адаптивного управління спрямований на прийняття рішень в частині напрямів адаптації та побудови моделі адаптації і, отже, продукт адаптивного управління – інформація, яка використовується в управлінні підприємством, для формування адекватних заходів з адаптації підприємства в ринковому середовищі. Адаптивне управління передбачає, що воно залежить від всієї доступної інформації про процес в певний момент часу, і акцентує увагу на дії системи управління щодо досягнення відсутньої інформації.

1. Актуальність теми

Формування адаптивного управління підприємством у конкурентному середовищі обумовлено за багатьма причинами. Розглянемо деякі з них. Для ефективного управління необхідна інноваційна методологія управління підприємством у конкурентному середовищі.

Успішне функціонування і розвиток підприємства визначається не тільки якістю підготовки та наявністю детального плану реалізації, а й ефективною організацією прийняття управлінських рішень. У цих умовах необхідні нові інструментальні інформаційні технології управління підприємством, здатні оперативно коригувати параметри адаптивної моделі з урахуванням цілей і змін.

Процес управління функціонування і розвитку змінами на підприємстві заснований не тільки на знаннях і уміннях керівників, а й на різних видах бухгалтерської інформації, використовуваних ними. У цьому зв'язку, своєчасність і достовірність управлінської інформації і нова їх технологія збору, зберігання, обробки для прийняття і виконання рішення стають ключовими чинниками розвитку підприємства.

Дослідження та аналіз проблем підприємства за допомогою адаптації підвищить розробку заходів щодо прийняття і виконання рішень на основі управлінської інформації з урахуванням впливу конкурентного середовища. Недостатність теоретико-методичних і методологічних положень адаптивного управління підприємства, зумовлює актуальність обраної теми магістерської роботи.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою дослідження є розробка та обгрунтування теоретичних і методологічних положень, а також побудова імітаційної моделі формування та розвитку адаптивного управління підприємством середовищі на основі системи супроводу рішення.

Основні завдання дослідження:
• Уточнити категорійний апарат, пов'язаний з адаптивним управлінням підприємством.
• Розробити методологію адаптивного управління підприємства.
• Сформувати теоретичні положення процесу прийняття і виконання управлінських рішень.
• Виробити механізм реалізації адаптивного управління на підприємстві
• Побудувати імітаційну модель адаптивного управління підприємством.
Об'єктом дослідження є фармацевтичне підприємство.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення функціонування та розвитку адаптивного управління підприємства.

3. Огляд досліджень та розробок

Категорія адаптивного управління, на думку більшості авторів, трактується як сукупність дій і методів, що характеризуються здатністю керуючої системи реагувати тільки на зміну зовнішнього середовища.

Істотними для вирішення розглянутої проблеми є концепції і методи адаптивного управління в економічних і технічних системах, розроблені в працях таких авторитетних дослідників як А.А.Богданов, К.А. Багріновскій, В. М. Глушков, В.С.Ефремов, М.І.Круглов, А.А. Жданов, А.І.Наумов, В.В.Золотов, А. Фатхутдінов, В.М. Фомін, А.Л Фрадков, В.В.Гончарова, М.В.Мельнік, Д.А.Поспелов, Ф. Тейлор, А. Файоль, П. Друкер, А.Прахалад, А.Томпсон, Г. Мінцберг, П . Сенге, Ф.Котлер, К.Екка, І.Ансофф, П.Дойль.

4. Логістичне адаптивне управління підприємством

Адаптивне управління акумулює знання про стан і розвиток системи управління, методи й інструменти його застосування в системних об'єктах, дозволяє перейти від емпіризму в теорії і практиці управління до професіоналізму діяльності менеджерів, тобто до науково обгрунтованого виконання управлінської діяльності [13, 8, 11].

Логіка дослідження адаптивного управління представлена у вигляді чотирьох частин (рис.1). Кожна частина структури адаптивної системи має свою мету і завдання, виконує свої функції, технологію, але існують загальні процедурні правила, що об'єднують кожен елемент в систему. Методологія та процес прийняття і виконання рішення формують управлінську діяльність, а структура та інструментарій – механізм реалізації управління.

Логіка дослідження адаптивного управління

Рисунок 1 – Логіка дослідження адаптивного управління

Перша частина методологія адаптивного управління, інтегрує теорію, економічні категорії, закони і принципи, методи, функції, технологію в деяку цілісну систему, яка реалізується через механізм управління.

Мета адаптивного управління полягає в пошуку найбільш ефективних варіантів прийняття і виконання рішення, спрямованих на функціонування і розвиток підприємства.

Завданнями адаптивного управління є реалізація мети функціонування і розвитку підприємства, на основі формування методології, організації процесу адаптивного управління, розробки теоретичних і практичних механізмів реалізації управління щодо стабілізації становища підприємства в конкурентному середовищі, оцінки адаптивності моделі управління на основі ранжирування підприємств з використанням параметризації адаптивної моделі [3].

Структурна динаміка управлінської діяльності взаємопов'язана з виконуваними функціями. Функції системи адаптивного управління безпосередньо пов'язані з базовими, такими як, прогнозування та планування; організація роботи; активізація і стимулювання; координація і регулювання; контроль, облік і аналіз.

Якщо виходити з визначення, що методи – дослідження явищ і процесів в економічній діяльності із застосуванням безлічі методів, їх комбінації за принципом доцільності, то адаптивне управління базується на сукупності методів. Одні з них традиційно застосовуються в системах автоматичного управління, інші характерні для теорії управління: методи механічного підходу, що складаються в побудові підприємства як системи; методи органічного підходу, що складаються в побудові більш гнучкою, адаптивною, легко пристосовується до швидких і частим зовнішніх змін [9, 5].

У практиці управління підприємствами, застосовують різні загальнонаукові методи (системний підхід, комплексний підхід, моделювання, експериментування, конкретно-історичний підхід, методи соціологічних досліджень). Конкретні методи, які здійснюються за трьома основними напрямками: методи управління функціональними підсистемами організації (маркетинг, інновації, виробництво, фінанси, персонал тощо); методи виконання функцій управління (прогнозування та планування, організація, координація і регулювання, активізація та стимулювання і контроль); методи прийняття управлінських рішень (постановки проблем, вирішення проблем, вибору рішень і організації виконання прийнятих рішень).

Гнучке поєднання методів і функцій в системі моніторингу дозволить активно впливати на конкурентоспроможність підприємств в режимі реального часу. Моніторинг ключових показників діяльності дозволяє приймати і виконувати обгрунтовані управлінські рішення.

Механізм взаємодії теорії і практики адаптивного управління зводиться до виміру стану підприємства, технологізації різними сфер діяльності й зростання професійної компетенції менеджерів. Основну роль у реалізації адаптивного управління відіграє управлінське рішення [3, 8, 11].

Методологія теорії прийняття рішення базується на сукупності концепцій (системи, раціональності, найкращого рішення) і принципів (цілі, множинності альтернатив, вимірювання). Адаптивне управління синтезує всі види концепцій. При моделюванні процесів адаптивного управління пропонується наступна структура (рис.2).

Схема процесу адаптивного управління

Рисунок 2 – Схема процесу адаптивного управління
(анімація: 4 кадри; 5 циклів повторення; 14,3 кілобайти)

Концепція "системи" прагне до досягнення мети. Процес управління передбачає наявність мети. Для виконання мети необхідно вплив на процеси прийняття і виконання рішення на основі структурованої управлінської інформації. Результатом прийнятого рішення є проект рішення, але адаптивне управління відрізняється від інших типів управління, наявністю адаптивної моделі. Адаптивна модель системи управління підприємством – модель, в якій аналізуються можливі наслідки управління. У зв'язку з цим потрібна параметризація, тобто виявлення змінних, повністю описують задачу. У цьому випадку використовується концепція "раціональних рішень". Суть якої в тому, що вирішальним аргументом при прийнятті рішення використовується кількісно підтверджена система доказів.

Концепція "найкращого рішення" дозволяє вибрати з альтернативних варіантів, найбільш оптимальну альтернативу. У цьому зв'язку застосовується принцип вимірювання [6, 7].

Основна цінність використання системи показників полягає в тому, що вона дозволяє досягти мети, що стоїть перед менеджерами, власниками, інвесторами підприємства шляхом інтегрування результатів у цілісну систему оціночних і контрольних показників. Оціночні показники використовуються для оцінки ефективності та фактичного стану діяльності підприємства, виявлення відхилень, вжиття заходів, спрямованих на виключення патоекономіческіх ситуацій та підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому, об'єктів моніторингу зокрема. Контрольні показники корисні для здійснюваних дій щодо реалізації прийнятих рішень у рамках виконання завдань плану заходів, які повинні бути реалізовані за прийнятим управлінському рішенню.

Функціонування і розвиток сучасного підприємства базується на інформаційній інфраструктурі, що є основним інструментом для адаптивного управління.

Інформаційна система підприємства – це єдиний комплекс програмно-технічних і організаційних рішень, здатний накопичувати інформацію про стан справ на підприємстві, що охоплює виробничі, технологічні, фінансові, логістичні, маркетингові, кадрові та інші процеси, об'єднуючи всі підрозділи підприємства в єдиний інформаційний простір (рис. 3).

Структура економічної інформаційної системи

Рисунок 3 – Структура економічної інформаційної системи

Інформаційна система дозволяє створити інформаційні потоки і об'єднати їх в єдиний інформаційний простір, на базі якого власники підприємства, топ-менеджмент, менеджери всіх рівнів і інші користувачі можуть будувати реалістичні сценарії ситуацій.

З метою взаємодії рівнів управління інформаційні потоки повинні формуватися з вертикальним (стратегічний, тактичний, оперативний рівень) і горизонтальним (по суб'єктах) розподілом інформації по мірі її надходження. Переваги даної інформаційної системи полягають у більш повному використанні інформації та в скороченні термінів прийняття рішень.

Для прийняття управлінських рішень потрібна обробка великих масивів інформації, причому терміни такої обробки лімітовані за часом або іншими об'єктивними умовами, тому ефективність управління – це раціональна організація інформаційних потоків, основні напрямки уніфікації та стандартизації документів, в т.ч. введення в організацію роботи графіка документообігу [5, 7,10].

Для адаптивного управління підприємствами необхідний інформаційний обмін, який забезпечується супроводом управлінських рішень. Різнопланова сукупність управлінських дій зведена до обмеженого переліку функцій, складових замкнутий цикл управління. Для здійснення цих функцій необхідно єдиний інформаційно-аналітичне забезпечення, і інструменти дозволяють відстежувати інформацію, такі як моніторинг прийняття і виконання рішення. У інформаційний простір підприємства надходять дані як із зовнішнього і так і з внутрішнього середовища. Завдяки інформаційній системі управлінці підприємств отримують надійні вимірювачі результатів своїх управлінських зусиль щодо вирішення проблем адаптації до вимог ринку, з управління фінансами, з управління персоналом та ін сфер діяльності.

Механізм реалізації адаптивного управління підприємством у конкурентному середовищі є складовою частиною адаптивного управління підприємством, що забезпечує цілеспрямований вплив на фактори, від стану яких залежить конкурентоспосбность підприємства. Механізм адаптивного управління підприємством у конкурентному середовищі являє собою сукупність принципів, інструментів і технологій прийняття і виконання управлінських рішень. Реалізується за допомогою моніторингів прийняття і виконання рішення на основі управлінських показників [3,8].

Таким чином, адаптивне управління підприємствами можна представити у широкому і вузькому сенсі.

У вузькому сенсі, адаптивне управління підприємствами як особливий вид управління підприємствами, що знаходяться в стані хиткому від сталого економічного рівноваги до його втрати, що вимагає змін елементів системи управління з метою гнучкого пристосування до швидко змінюваних середах.

У широкому сенсі, адаптивне управління підприємствами – це управлінська діяльність, представлена у вигляді взаємопов'язаного комплексу впливів на об'єкти управління, націлених на підтримку конкурентоспроможності за допомогою механізму управління інноваційними процесами (моніторингом прийняття і виконання рішення), коли бажане стан системи визначається на основі попереднього процесу управління (тобто на основі накопичення досвіду), за допомогою спостереження за управлінськими показниками. Результатом адаптивного управління є підвищення конкурентоспроможності підприємства. 

Висновки

При вивченні теоретичних і методологічних положень особливостей розвитку адаптивного управління на підприємствах, проведено аналіз проблем управління підприємством, на його основі проведено їх систематизація. Виявлено та класифіковано фактори конкурентного впливу. Уточнено теоретичні положення оцінки факторів.

Розкрито сутність, визначено роль і місце адаптивного управління в діяльності підприємства. Визначено й обгрунтовано елементи системи адаптивного управління.

Обгрунтовано роль і місце інформаційно-аналітичного забезпечення в процесі адаптивного управління. Запропоновано схему процесу адаптивного управління. Розроблено технологію процесу прийняття і виконання управлінських рішень.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

  1. Ансофф, И. Стратегическое управление: учеб. пособие / И. Ансофф. – М.: Экономика, 2006.– 358 с.
  2. Боумен, К. Основы стратегического менеджмента: учебник / К. Боумен. – М.: ЮНИТИ, 2004.– 175 с.
  3. Бушмелева Г.В. Адаптивное управление промышленным предприятием в конкурентной среде: Монография.-Екатеринбург: Изд-во Института экономики УрО РАН, 2008. - 12,55 п.л.
  4. Виханский, О.С. Менеджмент: учебник / О.С. Виханский, А.И. Наумов.– 3-е изд.– М.: Гардарики, 1999.– 528 с.
  5. Виханский, О.С. Стратегическое управление: учебник / О.С. Виханский.– 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Гардарики, 2003.– 296 с.
  6. Деревицкий, Д. П. Прикладная теория дискретных адаптивных систем управления: учеб. пособие / Д. П. Деревицкий, А. Л. Фрадков. – М.: Наука, 2004.– 216 с.
  7. Иванов, А. Д. Формирование адаптационного механизма предприятия к конкурентной среде: учеб. пособие / А. Д. Иванов. – М.: Инфра-М, 2006.– 116 с.
  8. Кузьменко В.В., Гришин Д.В. «Теоретические аспекты функционирования адаптивной системы управления предприятием». Вестник СевКавГТУ. Серия «Экономика». № 2 (10), 2003. ISBN 5-9296-0140-2.
  9. Мазилкина, Е. И. Управление конкурентоспособностью: учеб. пособие / Е.И. Мазилкина, Г.Г. Паничкина.– М.: Омега-Л, 2007.– 325 с.
  10. Санталайнен Т. Управление по результатам: учеб. пособие / Т. Санталайнен, Э. Воути. – М.: Прогресс; Универс, 2007.– 320 с.
  11. Срагович, В. Г. Адаптивное управление: учеб. пособие / В. Г. Срагович. – М.: Наука, 2004.– 260 с.
  12. Стратегический маркетинг: учебник / Р.А. Фатхутдинов.– 3-е изд.– СПб.: Питер, 2003.– 347 с.
  13. Фатхутдинов, Р.А. Стратегический менеджмент: учебник / Р.А.Фатхутдинов.– 5-е изд., испр. и доп.– М.: Дело, 2002.– 448 с.