ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

На етапі переходу до ринкових відносин багато підприємств, втративши державну підтримку, стали самостійними суб'єктами економічного життя. Питання вибору виду діяльності, організації виробничого процесу, випуску і збуту готової продукції стали прерогативою самих підприємств. В умовах самофінансування основним завданням для підприємств стало завдання отримання прибутку в розмірі, достатньому для здійснення відтворювального процесу. Основною умовою збільшення прибутку підприємства є зниження витрат виробництва і збуту продукції.

Ефективне використання ресурсів підприємства неможливе без цілеспрямованого впливу на формування витрат, контролю за їх рівнем та економічного стимулювання їх зниження, що є сутністю управління витратами. Вміння ефективно управляти витратами та отримувати від них максимальний результат є вирішальним чинником стабільності функціонування підприємства в ринкових умовах господарювання. Тому питання управління витратами є вельми актуальними для сучасних підприємств.

Актуальність теми

Зміни, що відбуваються в економіці нашої країни, потребують відповідних змін в господарському механізмі та у формуванні сучасної системи управління витратами підприємств. Подальший економічний розвиток підприємств України неможливий без удосконалення існуючої системи управління витратами виробництва. Створення системи господарювання зумовлює необхідність розвитку однієї із основних ділянок обліково-аналітичного процесу обліку витрат виробництва і формування собівартості продукції.

Проблемам управління витратами присвячено наукові праці як вітчизняних учених України: Бородкіна О.С., Бутинця Ф.Ф. [6, с. 456], Білухи М.Т., Голови С.Ф., Гуцайлюка З.В., Єфіменка В.І., Завгороднього В.П., Забілевич С., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Литвина Ю.Я., Пархоменка В.М., Самборського В.І., Свідерського Є.В., Сопка В.В., Ткаченка Н.М., Чумаченка М.Г.та інших. Так і наукові праці зарубіжних вчених: В. Говіндараджана, К Друрі, Д.Г. Сигела, У. Стивенсона, М. Портера.

Мета і завдання дослідження

Метою магістерської роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління формуванням витрат суб’єкта господарювання. Для досягнення поставленої мети було сформульовано і поставлено наступні завдання:
– систематизувати та узагальнити теоретичні основи формування і управління витратами за сучасними і вітчизняними умовами господарювання;
– уточнити економічну сутність витрат на виробництво та виробничої собівартості продукції;
– дослідити сучасні методи управління витратами, їх переваги і недоліки;
– розробити пропозиції з удосконалення методичних засад формування собівартості продукції;
– проаналізувати структуру та динаміку витрат на виробництво продукції підприємств з метою визначення пріоритетних напрямів управління витратами;
– розробити методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління витратами на підприємстві.

Об'єкт дослідження: є процес формування, розподілу та управління витратами діяльності підприємства.

Предмет дослідження: є принципи управління витратами підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою магістерської роботи є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління витратами, законодавчі та нормативні акти і положення щодо обліку, планування, аналізу і контролю витрат на підприємствах. Дослідження проводились з використанням наступних методів: діалектичного пізнання, порівняння, аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення – для вивчення економічних явищ та дослідження теоретичних основ формування і управління витратами; системного підходу, групування, абстрактно-логічного методу–для дослідження методів формування та розподілу витрат, формулювання висновків; економіко-статистичного, системного і порівняльного аналізу–для аналізу техніко-економічних показників діяльності підприємств, структури і динаміки витрат; балансовий метод, при аналізі складу і структури витрат підприємства; графічний–для наочного представлення матеріалів і результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного дослідження в магістерській роботі обґрунтовано теоретичні, методичні та практичні засади вдосконалення системи управління витратами суб’єкта господарювання.

Основні результати

У вступі розглядається актуальність теми магістерської роботи, наведена мета дослідження, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкривається практична цінність результатів.

1. Теоретичні основи управління витратами на підприємстві

Розкрито сутність поняття витрати, проаналізовано існуючі системи класифікації витрат та визначено нормативно – правове забезпечення обліку і контролю витрат.

Категорія витрати широко використовується в українській нормативно-правовій літературі із трьох самостійних термінів виділяється тільки оди–витрати (деколи зустрічається термін видатки) [1]. Це приводить до серйозних термінологічних неузгодженостей, ускладнює процеси обчислення собівартості та формування цін на продукцію (товари, роботи, послуги).

Національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 1 та П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) [3].

Згідно методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 2.03.2010 р. № 66 поточні витрати підприємства–це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів [4].

Відповідно до норм Податкового кодексу витрати–це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) [5].

Визначення поняття «витрати» з різних точок зору, приведено на рисунку 1.

Різноманітне трактування витрат

Рисунок 1.- Різноманітне трактування витрат

Трактування витрат можна знайти у працях економістів Л.М. Янчева, Т.П. Остапчука, С.І. Якименка, Бутинця Ф.Ф [6, с. 456], Цал-Цалко Ю.С. [7, с. 160], Крапівницької С.М. [8].

На всіх етапах виробничого процесу виникають витрати. Тому для розуміння того, як саме управляти ними, витрати необхідно класифікувати. Економічно обґрунтована класифікація витрат є важливою передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу виробничих витрат, калькулювання собівартості продукції та ефективного управління витратами[9].

Класифікаційні ознаки витрат підприємства можуть бути наступними:
• за видами витрат підприємства;
• за центрами відповідальності;
• за видами діяльності;
• для визначення собівартості продукції;
• підприємства згідно П(С)БО 16.

Класифікація витрат підприємства згідно П(С)БО 16

Рисунок 2.- Класифікація витрат підприємства згідно П(С)БО 16

Класифікація витрат за економічними елементами дає можливість визначити структуру собівартості та дозволяє проводити цілеспрямовану політику покращення економіки підприємства на рисунку 2.

Структура витрат за економічними елементами.

Рисунок 3.- Структура витрат за економічними елементами.

Одним з найважливіших питань формування та розрахунку собівартості є нормативне регулювання. З метою визначення позиції з цього питання було розглянуто як формується система нормативного регулювання бухгалтерського обліку витрат на виробництво та калькуляцію собівартості продукції, бо кожний підхід певним чином впливає на облік:
1-й рівень – Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;
2-й рівень – система національних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку;
3-й рівень – методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у різних галузях;
4-й рівень – внутрішні робочі документи, розроблені самим підприємством.

2. Методичні аспекти управління витратами

Розглядається система управління витратами, основні методи формування витрат, надана їхня загальна характеристика, уточнено основні сучасні методи управління витратами, їх переваги і недоліки.

Система управління витратами (СУВ), як і будь–яка система управління, складається з двох підсистем: тієї, яка управляє (суб’єкт управління), і тієї, якою управляють (об’єкта управління) [19]. Для визначення взаємозв’язків формування витрат було розглянуто загальну схему управління витратами на підприємстві.

Загальна схема управління витратами на підприємстві

Рисунок 4.- Загальна схема управління витратами на підприємстві

Організація системи управління витратами пов’язана з визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності за їх дотримання, а також розробленням ієрархічної системи лінійних і функціональних зв’язків підрозділів та конкретних працівників, які виконують весь комплекс виробничо-господарських та облікових робіт.

Формування витрат підприємства може мати, як фінансовий аспект, організаційний аспект так і мотиваційний аспект управління витратами.

В управлінні витратами використовують різноманітні методи управління, а саме: директ–костинг (direct–costing), стандарт–кост (standard–cost), таргет–костинг (target–costing), абзорпшен–костинг (absorption–costing), кайзен–костинг (kaizen–costing), СVР–аналіз, кост–кілинг, бенчмаркінг витрат, LСС–аналіз, метод ЕVА тощо.

Методи управління витратами, а саме новітні методи, їх переваги та недоліки широко висвітлені у наукових працях Кальєніної Н.В. та Гудими О.В., В.П. Панасик [11, с. 41], Партин Г.О. [12], які здійснили аналіз систем обліку витрат на виробництво. Аналіз та оцінку існуючих систем управління витратами провів Власюк В.Г. , зосередившись в основному на «direct costing» [10]. Визначено переваги та недоліки розглянутих методів і на цій основі надано пропозиції щодо вдосконалення системи управління витрат.

3. Шляхи удосконалення системи управління витратами на підприємстві

Була розглянута динаміка затрат, структура собівартості продукції та її зміна, на прикладі шахти ДП ДВЕК «Жовтневий рудник».
Для вугільної галузі при визначенні повної собівартості встановлено наступне угруповання витрат з семи економічних елементів:
– матеріальні витрати (МВ);
– витрати на оплату праці (ФОП);
– відрахування на соціальні потреби (ВСЗ);
– амортизаційні відрахування (А);
– інші витрати на виробництво (ІОВ), які формують виробничу собівартість;
– адміністративні витрати (Вадмін.);
– витрати на збут (Взбут), разом з виробничою формують повну собівартість продукції.

Структура собівартості продукції ВП «Шахта Жовтневий рудник» за 2011 рік

Рисунок 5.- Структура собівартості продукції ВП «Шахта Жовтневий рудник» за 2011 рік

Відсутність сучасного та модернізованого обладнання значно знижує продуктивність праці і підвищує використання трудового потенціалу в процесі видобутку вугілля. Так значну питому вагу у повній собівартості займає заробітна плата та становить 36 %.

Матеріальні витрати займають 23 % в витратах. До факторів, які впливають на рівень матеріальних витрат належать:
– зміна обсягу видобутку вугілля;
– зміна рівня питомих змінних витрат;
– збільшення вартості основних і допоміжних матеріалів, палива, тарифів на послуги, що надаються шахтам збагачувальними фабриками, транспортними та іншими підприємствами галузі;
– скорочення обсягів обслуговування виробництва;
– ресурсозбереження на основі повторного використання матеріалів по всіх процесах видобутку вугілля;
– дотримання суворого режиму економії палива та енергії на всіх ділянках виробничого процесу.

Ще однією важливою особливістю вугільних шахт є те, що навіть за умови ефективної діяльності підприємства не можуть забезпечувати просте відтворення основних фондів на основі амортизаційних відрахувань. Їх частка у повній собівартості за останні 20 років постійно знижується: з 28,6 % у 1990 р. до 10,9 % у 2004 р. і 7,68 % у 2009 Зараз видобуток вугільної продукції здійснюється з більш глибоких горизонтів, в гірших гірничо-геологічних умовах, що в першу чергу, призводить до зростання матеріальних витрат і витрат на оплату праці разом з відрахуваннями на соціальні потреби, а також вимагає додаткових капітальних вкладень в основні виробничі фонди [13].

З цією метою були розроблені рекомендації, щодо удосконалення системи управління витрат на підприємстві.

Висновки

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого буде зроблено важливий крок до конкурентоздатності продукції, що в подальшому зробить створення засад досягнення довгострокового економічного зростання підприємств.

Управління витратами можна визначити як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, заснованих на використанні об'єктивних економічних законів. Від величини витрат залежить прибутковість підприємства, тому ефективне управління витратами, яке передбачає мінімізацію їхньої загальної величини є надзвичайно важливим.

В процесі написання роботи були визначені поняття витрат та собівартості продукції, їх сутність, особливості класифікацій в фінансовому, управлінському і податковому обліку. Розглянуті вітчизняні та сучасні методи управління витрат, здійснена їх порівняльна характеристика із зазначенням переваг та недоліків, можливості використання цих методик на практиці. Була сформована сукупність показників, за допомогою яких здійснюється управління витратами собівартості підприємства, а аналіз їх ефективності їх формування.

Дослідження систем управління витратами дозволило обґрунтувати рекомендації щодо її удосконалення з урахуванням особливостей вугільної промисловості.

Перелік посилань

  1. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азриляна. – 6–е изд., доп. – М. : Институт новой экономики, 2004. – 1376 с.
  2. Степанова Т.О., Стегний А.І. Переваги і недоліки методів управління витратами // Вісник Макіївського економіко – гуманітарного інституту. – Макіївка. : МЕГІ, 2012. – № 12 (25). – 119 с.
  3. П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, із змінами та доповненнями.
  4. Байдик О.В. Нормативний метод обліку витрат на виробництво продукції [Текст] / О.В. Байдик // Баланс. – 2001. – № 7 (спецвипуск).
  5. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755–VI.
  6. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік // 8–ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 912 с.
  7. Ю.С. Цал–Цалко. Витрати підприємства / Цул, 2009 р. – 657 с.
  8. Кошелева В.А., Крапивницкая С.Н. Пути и инструменты управления прибылью предприятия // Всеукраинская научная конференция студентов «Проблемы управления производственно–экономической деятельностью субъектов хозяйствования», 2008 г. – 141 с.
  9. Кисіль Н.М. Особливості обліку витрат у підприємствах будівельної галузі [Текст] / Н.М. Кисіль, О.М. Яворська // Економіка, планування і управління в будівельному комплексі. Науковий вісник. – 2003. № 13. – С. 197–201.
  10. Пилипенко О.О. Управління витратами на сучасних підприємствах // Формування ринкових відносин в Україні. – № 12. – 2008. – С. 8–9.
  11. Панасюк В.М., Витрати виробництва: управлінський аспект. – Тернопіль: Астон, 2005. – 288 с.
  12. Партин Г.О., Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструментарій: Монографія К.: УСБ НБУ, 2003. – 219 с.
  13. Павленко И.И. Себестоимость в оценке экономической эффективности убыточных угольных шахт Украины // Економіка промисловості. – 2006. – № 1(32). – С. 137–143.
  14. Мишин Ю.А. Управленческий учет: управление затратами и результатами производственной деятельности . – М.: Дело и сервис, 2002. – С. 162–167.
  15. Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання. – Ч. 1 : монографія / А.В. Череп. – Вид. 2–ге, [стереотип.]. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 368 с.
  16. Манакіна В., Шпачинська Н. Система обліку як реалізація функції. управління витратами // Економіка. – No 4(95). – С. 59–60. – [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/
  17. Державний комітет статистики України. Режим доступа [Електронний ресурс]. – http://www.ukrstat.gov.ua/
  18. Дяків В.В. Управлінський облік в Україні – реальність сьогодення [Текст] / В.В.–Дяків // Економіка АПК. – 2010. – № 8. – С. 76–81.
  19. Борисов А.Б. Большой экономический словарь [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.books.ru/books/cd-bolshoi-ekonomicheskii-slovar-607807/
  20. Турило А.М, Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 120 с.
  21. Павленко И.И. Себестоимость в оценке экономической эффективности убыточных угольных шахт Украины // Економіка промисловості. – 2006. – № 1(32). – С. 137–143.
  22. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=154&ArtID=989