ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Содержание

Вступ

Актуальність теми. Організація управління діяльністю комерційних банків спочатку несе в собі елементи невизначеності, що проявляється у прийнятті ризикованих рішень і одночасно є джерелом отримання прибутку для кредитних організацій. У своїй діяльності комерційні банки стикаються з найрізноманітнішими ризиками, крім того, вони активно взаємодіють зі своїми клієнтами, партнерами і зовнішнім оточенням, внаслідок чого виникає необхідність в системній організації управління банківськими ризиками.

У сучасній економічній науці діють загальновизнані теоретичні положення про оцінку банківських ризиків, але ступінь їх розробки не відповідає потребам економічної системи. Існуючі методики та методи оцінки ризиків не охоплюють їх в сукупності, оскільки не враховують причини виникнення ризикових ситуацій у банківській діяльності.

Дослідженню з управління банківськими ризиками присвячені праці таких науковців Акіліна О.В., Балабанова І.Т., Вознюка Г.Л., Волкова І.О., Короткова Є.М., Лаврушина О.І., Маршалла Дж., Пасічника В.Г., Севрука В.Т., Шутова В.П., та інших.

Однак, незважаючи на цілий ряд істотних теоретичних результатів, отриманих фахівцями в цій галузі, їх застосовність в українській економіці не гарантує хорошу роботу банківських установ без будь-яких ризиків і втрат.

Саме всі ці проблеми і недостатність їх дослідження визначили вибір теми, напрями і завдання дослідження магістерської роботи.

Цілі і завдання дослідження.. Метою магістерської роботи є розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління банківськими ризиками.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, науково – методичних і практичних завдань:

Об'єктом дослідження є процес банківської діяльності.

Предметом дослідження виступають принципи і методи управління банківськими ризиками.

Основні методи дослідження магістерської роботи базуються на базуються на загальнонаукових принципах проведення комплексних наукових досліджень. Були використані такі методи як метод семантичного аналізу (при уточненні поняття "ризики"); синергетичний метод; інформаційний метод; метод структурно-логічного аналізу (при побудові логіки та структури наукової роботи); метод ситуаційного аналізу (при розробці підходів до визначення якісних і кількісних аспектів оцінки ризику); матричний метод (для систематизації та впорядкування цілей, завдань і видів банківських ризиків).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що отримані в кваліфікаційній роботі результати і зроблені висновки можуть бути використані в подальших дослідницьких процесах з управління банківськими ризиками та при розробці методичних основ і рекомендацій з управління ризиками в банківській системі.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і результати кваліфікаційної роботи повідомлені, обговорені та схвалені на Всеукраїнській науково – практичній конференції студентів та молодих вчених "Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю" та на XII Всеукраїнській науково – практичній конференції студентів та аспірантів "Фінансово – кредитна система України в умовах інтеграційних і глобалізацій них процесів".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми магістерської роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, показано науково-практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Теоретичні основи управління ризиками у банківській діяльності» – на основі порівняльного аналізу науковців узагальнено та удосконалено визначення сутності таких понять як «ризик» та «банківський ризик»; розглянуті різноманітні класифікації банківських ризиків та запропонована своя; також розглянуто основні особливості управління банківськими ризиками.

Дослідження теоретичних основ з управління банківськими ризиками свідчить про те, що багато питань залишаються дискусійними. Аналіз концептуальних положень ризикології дозволяє відмітити, що в наукових дослідженнях досі відсутній єдиний підхід до визначення самої категорії “ризик”.

Але можна виявити, що деякі вчені розглядають ризик з точки зору негативного явища, яке погано впливає на розвиток підприємства. Це О.В. Акіліна, Г. Л. Вознюк, І. О. Волкова А. Г. Загородній, В. П. Шутов [3, 7, 9 ]. А інші навпаки розглядають ризик, як можливість отримання доходів або нульовий результат від діяльності підприємства. Це В.П. Жованіков, Є.М. Короткова, І. С. Сердюкова, Ю.Д. Тронін, та ін [ 4, 10, 1, 2 ].

Проаналізував усі вище наведені положення, щодо ризику, можна сформулювати таке визначення ризику: це – суб’єктивно – об’єктивна економічна категорія, яка притаманна майже кожній сфері діяльності , що відображає невизначеність її результату і можливі несприятливі (або, навпаки, сприятливі) наслідки у разі неуспіху (або успіху).

Аналіз наявних у літературних джерелах визначень поняття “банківський ризик” вказує на те, що більшість з них є подібними, а відмінності полягають переважно в обраному підході до розуміння сутності ризику в цілому (відповідно до поданого вище огляду генезису трактувань даної економічної категорії). У розглянутих інтерпретаціях поняття “банківський ризик”, як правило, акцентується увага на його фінансовому характері, що виявляється у формі можливих результатів ситуації ризику.

Проаналізувавши різні погляди вчених щодо визначення поняття "банківський ризик", можна сформулювати власне: банківські ризик – це невизначеність, пов’язана з проявом конкурентної боротьби між банками, яка може привести до можливості прийняття раціонального чи нераціонального управлінського рішення, яке може спричинити негативний або позитивний вплив на рівень капіталу або доходів банку.

Для кращого розуміння природи ризиків з якими стикаються банки в своїй діяльності, для ефективного аналізу та управління ними, були розглянуті різноманітні системи класифікації банківських ризиків.

У кваліфікаційній роботі були розглянуть класифікації запропоновані НБУ, З.О. Бором, О.І Лаврушиним, Л.О. Примосткою, В.В. Пятенко, А.М. Тавасиєва та інші [ 5, 8, 11 ]. Проаналізувавши погляди вчених щодо класифікації фінансових ризиків банків, запропоновано система їх класифікацій, що акцентує увагу на особливостях реального стану банківського сектору і економіки України в цілому, та вплив специфічних ризиків на їх діяльність ( рисунок1 ) .

Узагальнена класифікація банківських ризиків

Рисунок 1 – Узагальнена класифікація банківських ризиків

(Анімація: обсяг – 98,2 КБ; розмір 681х461; кількість кадрів – 4; затримка між кадрами – 50 мс; кількість циклів повторення – 5)

Також були розглянуті сучасні підходи щодо визначення поняття «управління ризиками» та сформульоване власне: це комплекс дій та заходів, котрі необхідно використовувати в управлінській діяльності, які направлені на зниження та мінімізацію ризиків до нормативного рівня, за допомогою спеціально розроблених інструментів.

Проаналізовані основні етапи процесу управління ризиками банку та фактори, які впливають на них.

У розділі 2 "Розвиток методів управління банківськими ризиками" – проаналізовано методи управління банківськими ризиками, моделі прогнозування банківських ризиків та аналіз показників фінансової стійкості банку .

Методи управління банківськими ризиками поділяються на такі дві групи:

У свою чергу, методи прийняття банківських ризиків поділяються на такі підгрупи:

Зауважимо, що на практиці доцільно використовувати не окремі методи зниження ризику, а комбінацію їх, застосовуючи як зовнішні, так і внутрішні способи. Варто пам'ятати, що існує також низка специфічних методів зниження ризику, притаманних тому чи іншому банківському ризику.

Головними показниками фінансової стійкості банку є: коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового важеля, коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів, коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом, коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

Також у цьому розділі представлено огляд класичних моделей прогнозування та проаналізовано основні методи їх прогнозування. Такі як інтерв’ю, "дерево цілей", статистичні методи, анкетний метод, метод написання сценарію, матричний метод, метод "Дельфі" та інші.

У розділі 3 «Рекомендації щодо удосконалення управління банківськіми ризиками» – предствлено прогноз розвитку банківської системи України на основі аналізу ключових показників банківської діяльності, таких як платоспроможність, коефіцієнт проблемних кредитів до загальних валових кредитів, рентабельність капіталу. У всіх показників йде тенденція до зростання, тільки частка процентної маржі у валовому доході має тенденцію до спаду. Це значить що банківська система вцілому розвивається непогано, однак ризики неповернення кредитів зростають, це означає що кредитним ризикам потрібно приділяти особливу увагу.

Також у цьому розділі запропоновано рекомендації з комплексного оцінювання банківських ризиків. У зв’язку з тим що існують різноманітні по своїй суті та природі ризики, розроблено багато методів їх вимірювання та регулювання.

Можно виділити кілька основних методів оцінки банківських ризиків: статистичний, експертних оцінок та аналітичний.

Метод статистичного аналізу ґрунтується на тому очевидному факті, що сукупна дія ризиків, на які наражається банк у процесі своєї діяльності, в результаті відбивається на зміну показників його дохідності, а це дає підстави трактувати варіацію доходів як узагальнюючий показник ризикованості підприємницької діяльності. При такому підході класичними показниками ризиковості є стандартне відхилення, дисперсія або коефіцієнт (бета), визначені за даними статистичної сукупності, сформованої з спостережень за динамікою фінансових результатів діяльності банку протягом декількох періодів.

Метод експертних оцінок полягає в тому, що спочатку банк відокремлює певну групу ризиків і формує експертну групу, яка в процесі опитування або анкетування присвоює оцінки в балах, виходячи з ймовірності виникнення того чи іншого виду ризику, а також ступеня його впливу на діяльність банку.

Комбінацією статистичного оцінювання та принципів експертного аналізу є аналітичний метод оцінювання ступеня ризиків, сутність якого полягає у визначенні системи статистичних оцінок на основі попереднього експертного відбору ключових параметрів із подальшим аналізом впливу факторів ризику на них. Основними перевагами даного методу є об'єднання факторного аналізу параметрів, які впливають на ризик, і виявлення можливих способів зниження його ступеня. Хоча аналітичний метод оцінювання ступеня ризиків є достатньо універсальним, його недоліки полягають у неправильній оцінці певних факторів та значних витратах часу на здійснення експертних досліджень.

Також у третьому розділі розглянуто основні проблеми щодо впровадження служби ризик – менеджменту в банку та запропоновано алгоритм управління банківськими кредитними ризиками.

Висновки

У роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення комплексу актуальних науково – практичних питань з управління ризиками в банківській діяльності. Основні висновки і результати зводяться до наступного:

  1. У сучасній економічній науці діють загальновизнані теоретичні положення про оцінку банківських ризиків, але ступінь їх розробки не відповідає потребам економічної системи. Існуючі методики та методи оцінки ризиків не охоплюють їх в сукупності, оскільки не враховують причини виникнення ризикових ситуацій у банківській діяльності, отже удосконалення управління ризиками є дуже актуальним .
  2. Зауважимо що на практиці доцільно використовувати не окремі методи зниження ризику, а комбінацію їх, застосовуючи як зовнішні, так і внутрішні способи. Варто пам'ятати, що існує також низка специфічних методів зниження ризику, притаманних тому чи іншому банківському ризику.
  3. Недосконалість методичного апарату щодо оцінювання ризиків та аналізу ефективності заходів з управління банківськими ризиками може призвести до помилок у розрахунках і, як наслідок цього, до прийняття недоцільних управлінських рішень. Саме тому було проаналізовано основні моделі прогнозування банківських ризиків, проведено аналіз щодо оцінювання ризиків, запропоновано алгоритм з управління кредитними ризиками.

Перелік використаних джерел

  1. Сердюкова И. Д. Управление финансовыми рисками [Текст] / И. Д. Сердюкова // Финансы. – 1995. – № 12. – С. 6–9.
  2. Тронин Ю. Н. Можно ли управлять рисками? / Ю. Н. Тронин // Банковские технологии. – 2000. – № 3. – С. 60–63.
  3. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072с.
  4. Жоваников В. Н. Риск-менеджмент в коммерческом банке в условиях переходной экономики [Текст] / В. Н. Жоваников // Деньги и кредит. – 2002. – № 5. – С. 60–65.
  5. Управління банківськими ризиками [Текст] : навч. посіб. / Л. О. Примостка, П. М. Чуб, Г. Т. Карчева та ін. ; за заг. ред. д-ра екон.наук, проф. Л. О. Примостки. – К. : КНЕУ, 2007. – 600 с.
  6. Севрук В. Т. Банковские риски [Текст] / В. Т. Севрук. – М. : Дело, 1995. – 72 с.
  7. Волков О.И. Экономика фирмы: Учеб. пособие / О.И. Волков, В.К.Сaкляренко. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 280с.
  8. Лаврушин О. И. Банковское дело. Современная система кредитования [Текст] / О. И. Лаврушин, О. Н. Афанасьева, С. Л. Корниенко. – М. : КНОРУС, 2007. – 264 с.
  9. Шутов П. Модель риска предпринимателя / П. Шутов // Управление риском. – 2004. - №3. – С.56-61
  10. Короткова Є.М. Антикризисное управление: / Є.М. Коротков. – М.: Инфра-М, 2001.– 432с.
  11. Бор З. М., Пятенко В. В. Менеджмент банков: Организация, стратегия, планирование. – М.: ДИС, 1997. – 284 с.