ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

На сучасному етапі розвитку економіки, що характеризується постійним зростанням конкуренції і нестабільністю усіх сфер діяльності, підприємства, бажаючи оптимізувати свою діяльність і зменшити кількість виконуваних функцій, стикаються з необхідністю постійної і налагодженої співпраці з іншими суб’єктами господарювання. Також важливо звернути увагу й на посилення міжнародного розподілу праці, процеси спеціалізації окремих країн, компаній на окремих бізнес-процесах стають усе більш важливими з погляду забезпечення їхньої життєздатності та конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. На сучасному етапі однією з найбільш популярних моделей бізнесу є аутсорсінг.

1. Актуальність теми

Динамічна зміна та ускладнення конкурентного середовища функціонування суб’єктів господарювання зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу. В кризових умовах вітчизняної економіки одним із шляхів досягнення цієї мети є оптимізація витрат за різними бізнес-процесами, зокрема, через залучення зовнішніх суб’єктів (аутсорсінг). Робота в умовах аутсорсінгу повинна забезпечувати виконання поставлених перед нею завдань і задоволення інтересів замовника та виконавця на основі оптимального поєднання правового та договірного регулювання даного процесу, що спричинено неспроможністю залучення висококваліфікованого штатного облікового персоналу внаслідок обмеженості фінансових ресурсів та масштабів діяльності малих і середніх підприємств.

2. Мета і задачі дослідження

Метою даної науково-дослідної роботи є дослідження особливостей, передумов, переваг та загроз від застосування аутсорсінгу в діяльності вітчизняних підприємств, визначення впливу процесів глобалізації на його розвиток та викладення авторського бачення шляхів активізації даного процесу в Україні.

Основні задачі дослідження:

  1. Визначення сутності оптимізації чисельності персоналу, форм, видів та методів в сучасних умовах;
  2. Аналіз світового досвіду оптимізації чисельності персоналу на підприємствах;
  3. Виявлення основних проблем і сучасних тенденцій оптимізації чисельності персоналу в Україну;
  4. Розробка методу оцінки ефективності оптимізації чисельності персоналу на підприємстві.

3. Предмет, об'єкт та методи дослідження

Предмет дослідження: оптимізація чисельності персоналу на підприємстві та методичні положення щодо оцінки ефективності її функціонування.

Об'єкт дослідження: система оптимізації чисельності персоналу на підприємстві.

Методи дослідження : порівняльний аналіз, економіко-статистичний аналіз, аналітичний метод, системний підхід і прогнозування, вивчення нормативно-правової бази.

4. Наукова новизна

Наукова новизна полягає в тому, що в роботі виявлено основні проблеми та сучасні тенденції оптимізації чисельності персоналу в Україні, розроблений науковий підхід до впровадження сучасних методів оптимізації чисельності персоналу та оцінки її ефективності, проаналізовано світовий досвід оптимізації чисельності персоналу на підприємствах.

5. Сучасні методи оптимізації чисельності персоналу

Одним із процесів, що істотно впливає на світову економіку та на економіку окремих підприємств і формувань, є концентрація та інтеграція капіталу. Глобалізація економіки впливає не тільки на господарську діяльність суб’єктів економічних відносин, але й на темпи процесів інтеграції й концентрації капіталу, стимулюючи розвиток нових форм інтегрованих об’єднань [1].

Відособлені підприємства, перебуваючи в кризових умовах, не мають необхідного обсягу ресурсів не тільки для вирішення завдань перспективного, але й поточного розвитку. І тому, як правило, вітчизняні підприємства вирішують проблему нестачі кваліфікованих кадрів, переклавши додаткові завдання на своїх працівників, що негативно впливає на подальшу діяльність підприємства через зменшення продуктивності їхньої праці. На практиці цю проблему можна тимчасово вирішити за рахунок залучення на певний термін працівників за договорами підряду, але при цьому виникають додаткові витрати, пов’язані із пошуком та відбором необхідного персоналу. Тому лізинг персоналу активно використовують у провідних країнах світу [10].

За даними Міжнародної організації праці, в 15 країнах – учасниках Європейського Союзу майже 1,5 млн. людей (близько 1,5%) працюють за лізинговими договорами. Лізинг персоналу найактивніше використовують у Нідерландах – майже 4% працівників працюють на його умовах. У Великобританії лізинговий персонал працює навіть у державному секторі. У всіх країнах Європейського Союзу спостерігається загальна стійка тенденція ширшого залучення роботодавцями працівників за допомогою різноманітних лізингових програм [5].

Світова практика довела, що найактивнішими засобами залучення персоналу є лізинг персоналу, добір тимчасового персоналу, виведення персоналу за штат та інші (рис. 1).

Різновиди залучення персоналу в сучасних умовах

Рисунок 1 – Різновиди залучення персоналу в сучасних умовах

Введемо пояснення до використаних термінів на рис. 1 [6]:

1. Лізинг персоналу (staff leasing) – це правовідносини, які виникають, коли рекрутингове агентство укладає трудовий договір із працівником від свого імені, а потім направляє його на роботу в будь-яку компанію або банк на відносно тривалий строк – від трьох місяців до кількох років. В основному це практикується в тих випадках, коли послуги кваліфікованого фахівця потрібні з певною регулярністю;

2. Аутстафінг (outstaffing) – (виведення персоналу за штат) рекрутингове агентство не добирає співробітників, а оформляє у свій штат уже існуючий персонал компанії-клієнта. При цьому співробітники продовжують працювати на колишньому місці й виконувати свої функції;

3. Аутсорсінг (outsorcing) – (зовнішнє джерело) компанія передає яку-небудь зі своїх функцій зовнішній компанії (підрозділу іншої компанії). Тобто клієнт як би купує у фірми послугу, а не працю конкретних спеціалістів. Як правило, на аутсорсінг переводять роботи, що необхідні для підтримання життєзабезпечення компанії, але не є профільними для неї: обслуговування комп’ютерних мереж, логістику, маркетингові дослідження, оформлення займів або з прибирання приміщень. Одним із найпоширеніших прикладів аутсорсінгу є проведення бухгалтерського аудиту спеціалізованою компанією;

4. Добір тимчасового персоналу (temporary staffing) – використовують при короткострокових проектах або роботах від одного дня до 2 – 3 місяців. Йдеться, зазвичай, про найм адміністративного й обслуговуючого персоналу на час проведення виставок, конференцій, маркетингових досліджень, промоушн-акцій, на час хвороби або відпустки штатних співробітників.

6 Економічні передумови використання аутсорсінгу

Аутсорсінг (від англ. outsourcing – використання зовнішніх джерел чи засобів) – передача сторонньому підряднику деяких бізнес-функцій чи частин бізнес-процесу компанії. Суть полягає в тому, що всі ресурси компанії концентруються на основному виді діяльності, а неосновні для бізнесу функції перекладаються на професійних партнерів. Підприємству досить складно бути конкурентоспроможним на ринку в усіх основних та допоміжних видах діяльності. Недостатність внутрішніх можливостей, певної кількості та якості ресурсів є основною причиною залучення сторонніх організацій до операцій [7].

Інститут аутсорсінгу (Outsourcing Institute, США) подає наступні дані щодо розподілу часток серед галузей, що застосовують послуги аутсорсерів, в їх загальному обсязі (рис. 2)

Застосування аутсорсінгу підприємницькими структурами (за данними Outsourcing Journal)

Рисунок 2 – Застосування аутсорсінгу підприємницькими структурами (за данними Outsourcing Journal) [2].

На даний час для України характерними функціями, які передаються в аутсорсінг є управління персоналом, ІТ-забезпечення, проведення маркетингових досліджень, транспортні послуги. Що стосується виробництва, то виробничий аутсорсінг практично не застосовується. На сьогодні ринок промислового аутсорсінгу в Україні ще не сформований через низьку культуру довіри та невідповідність цін на послуги аутсорсерів їх якості.

Мета застосування аутсорсінгу – використання передових бізнес-технологій і ноу-хау для завоювування та утримання конкурентних переваг в умовах загострення відносин між організаціями, що передають і приймають на себе виконання окремих видів діяльності на основі укладених довгострокових угод.шений.

Практичним результатом застосування аутсорсінгу є можливість направляти власні ресурси підприємства на виконання тих функцій, які становлять його сильну сторону, на те, що компанія вміє робити краще за інших, та надавши зовнішньому виконавцю (аутсорсеру) ті функції, які він вміє виконувати краще за інших. Тим самим підприємство може зосередити в своїх руках новітні досягнення в галузі науки, техніки і технологій, забезпечивши максимальне задоволення очікувань споживача, максимальну відповідність вимогам ринку [3].

Так, можна виділити основні переваги та недоліки використання аутсорсінгу на підприємствах (табл. 1).

Таблиця 1 – Переваги та ризики використання аутсорсингу

Переваги Ризики

Зниження собівартості функцій, що передаються виконавцю

Втрата контролю над власними ресурсами та певною частиною виробництва

Підвищення якості та надійності

Зниження продуктивності праці власних працівників

Концентрація уваги на основних цілях підприємства

Збільшення витрат при передачі другорядних функцій

Доступ до додаткових ресурсів, нових технологій та знань

Зниження якості товарів та послуг

Скорочення операційних витрат

Загроза рейдерської атаки з боку аутсорсера

Збільшення швидкості виходу товарів підприємства на ринок

Ризик витоку комерційної інформації підприємства

Покращення системи управління

Нерозвинута культура взаємодії між підприємством та аутсорсером

Можливість розміщень замовлень на виробництво комплектуючих закордоном за цінами меншими від вітчизняних та кращій якості

Навчання чужих спеціалістів замість своїх

Зменшення витрат на навчання персоналу

Залежність від одного постачальника

Збільшення сегменту ринку, що займає підприємство

Чітке планування виробництва товарів та закупівель необхідних матеріалів

Зниження собівартості функцій, переданих аутсорсеру

Відсутність досвіду спілкування з аутсорсінговими компаніями

Зростання інвестаційної привабливості компанії

Невелика кількість аутсорсінгових компаній на ринку


Найголовнішою перевагою аутсорсінгу є швидкість та зручність вирішення того чи іншого виробничого питання. Оскільки, аутсорсінгова організація пропонує готову до використання систему за принципом «тут і вже» [8].

Таким чином, передумовами впровадження аутсорсінгу можуть виступати:

1. Висока динаміка бізнесу (придбання, підвищення частки участі, продаж активів). Необхідна наявність технологій швидкого реагування на зміни в бізнесі – гнучке залучення ресурсів під необхідні проекти;

2. Вивільнення часу керівників для функцій стратегічного управління, передача «рутинних» операцій з реалізації проектів сервісній компанії;

3. Відсутність спеціальних навичок. Багато проектів вимагають технічних знань, яких немає у працівників компанії. Це пояснюється тим, що компанія не може найняти фахівців, які володіють необхідним рівнем підготовки, так і недоцільністю їх залучення на повний робочий день;

4. Підвищення якості обслуговування. Багато компаній звертаються до аутсорсінгу для того, щоб підвищити рівень узгодженості дій своїх служб. Наприклад, нерідко буває так, що в кожному з підрозділів великої компанії створюється своя служба технічної підтримки, і кожна з цих служб виконує доручені їй завдання на своєму рівні. Передача всіх функцій технічної підтримки єдиного постачальника дозволяє стандартизувати обслуговування і гарантує відповідний рівень сервісу;

5. Вдосконалення управління процесами. Постачальники послуг аутсорсінгу заробляють гроші за рахунок стандартизації процесів;

6. Досягнення об’єктивності. Технічний персонал часто не бажає відмовлятися від технологічної бази, яку він добре знає, і не в змозі прийняти оптимальне рішення без допомоги неупередженого консультанта. [4].

Враховуючи усі переваги використовування аутсорсінгу, складність розвитку аутсосрінгу в Україні пов’язана з низкою причин. Серед них, по-перше, непідготовленість пріоритетних галузей економіки до аутсорсінгу, яким потрібні додаткові інвестиції, необхідні для проведення масштабної модернізації. По-друге, це особливість українського законодавства. По-третє, низький рівень конкуренції на ринку, наслідком чого є недостатня якість послуг при завищених цінах. По-четверте, необхідність проведення масштабних змін бізнес-процесів та процесів управління, піти на які більшість підприємств не готові. По-п’яте, відсутність обґрунтованих універсальних методик, які б дозволяли визначити реальні ефекти застосування аутсорсінгу. Для забезпечення подальшого розвитку аутсорсінгу в Україні слід здійснити комплекс заходів, спрямованих на вирішення вказаних проблем [9].

Висновки

В цілому використання аутсорсінгових схем на вітчизняних підприємствах може значно підвищити ефективність їх роботи та відкрити принципово нові можливості для взаємовигідного співробітництва, суттєво посилити їх конкурентоспроможність в умовах глобального економічного середовища.

У розвинутих країнах аутсорсінг став важливим інструментом забезпечення конкурентних переваг підприємства. В Україні цей процес відбувається не так швидко, однак із загостренням конкуренції на внутрішньому ринку, розвитком інтеграційних процесів все більше підприємств визнають його переваги і доцільність використання.

Отже, можна зробити висновок, що аутсорсінг є одним із найефективніших способів ведення бізнесу, зважаючи на ті переваги, які отримує підприємство-замовник при його використанні. Така форма ведення бізнесу сприяє впровадженню інновацій і покращенню інтеграційних зв’язків вітчизняних підприємств як в межах країни, так і поза нею, без чого сьогодні неможливо забезпечити ефективність господарської діяльності.

Перелік посилань

  1. Першко Л.О. Аутсорсінг та інсорсинг в управлінні інтегрованим формуванням / Л.О. Лешко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. - №1. С. 449
  2. Сорока І.Б. Особливості розвитку аутсорсингу як інноваційного інструменту управління підприємствами / І.Б. Сорока // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/2009_2/Soroka_209.htm.
  3. Аалдерс Р. Аутсорсинг: практическое руководство / Р. Аалдерс: - М.: Альпина Бизнес Букс, 2003. – 470 с.
  4. Бутов А.М. Передумови та перспективи використання аутсорсингу в діяльності вітчизняних підприємств / А.М. Бутов // Наукові записки. Економіка. – 2012. - №19. С. 466
  5. Коняева А. Аутсорсінг в Украине: вчера, сегодня, завтра / А. Коняева // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ancor-sw.com/?module=articles&article_id=45&lang_id=2.
  6. Карлін, М.І. Можливості застосування лізингу персоналу і аутсорсингу в Україні / М.І.Карлін, О.В.Борисюк // Демографія та соціальна економіка. – 2011. – № 1. – С. 96-102.
  7. Заводовська І.І. Передумови та перспективи розвитку сучасного бізнесу на основі аутсорсингу [Електронний ресурс] / І.І. Заводовська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — №80. — С. 43-45
  8. Куцин Є.М. Теоретичні та прикладні аспекти аутсорсингу / Є.М. Куцин // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2011_1/213-217.pdf.
  9. Дугінець Г.В. Міжнародний аутсорсинг як новітня форма міжнародного поділу праці / Г.В. Дугінець // Економічний простір: Збірник наукових праць. – 2010. - №44/1. С.58-68.
  10. Аалдерс Р. Аутсорсинг: практическое руководство / Р. Аалдерс: - М.: Альпина Бизнес Букс, 2003. – 470 с.