Біографія
Особистісне становлення
Народився в місті Донецьк в 1991 році. Ходив у садок № 2 Світлячок
. З дитинства відрізнявся цікавістю, тому ще до школи освоїв такі складні речі як зав'язування шнурків і читання.
У перший клас пішов в 1998 році, в школу № 117. Початкова школа далася дуже легко, закінчив її на відмінно, навіть якісь грамоти отримав. З ранньої школи пригадується один конкурс, який був присвячений історії та географії міста, регіону та країни в цілому. Проходив він у форматі популярної тоді гри «Брейн-ринг». Мене обрали капітаном команди від нашого класу і вручили сигнальний прапор, який необхідно було піднімати при відповіді. Оскільки з географічними картами я познайомився ще до школи, вже захоплювався географією, та й історія була не чужа, то наш клас виявився переможцем, хоча вважався аутсайдером, це було дуже приємно. Ще з ранньої школи згадується моє бажання стати вченим (як не дивно, але я досить близько до виконання цього бажання).
Із середньої школи згадуються численні олімпіади з різних дисциплін, а також усяка самодіяльність, у якій доводилося брати участь. Ні олімпіади, ні самодіяльність я не любив і шукав усілякі способи не брати участь в них, причина - вони усі проводились у вихідні дні. Чим старше ставав, тим сильніше спостерігався за мною крен у бік математичних, технічних наук, хоча така гуманітарна дисципліна як географія була далеко не чужа і завжди в ній мав успіх.
За всі 10 років навчання в школі був записаний всього в один гурток. Я був членом шахово-шашкового клубу Донецька Каїсса
. Займався я там близько одного року, навіть встиг отримати 4-ий, а потім 3 розряд з шахів. Оскільки перестав розвиватися в цьому напрямку - вирішив кинути цю справу. Вільний час присвячував перегляду телевізора, а також грав у футбол на дворовому рівні і навіть зміг з себе зробити непоганого воротаря (як для дворового рівня). Іноді вирішувалося прочитати книгу-іншу.
У старшій школі вже дуже хотілося швидше її закінчити. У 11 класі вступив на підготовчі курси ДонНТУ з дисциплін математика, українська мова та інформатика. Мав успіх у математиці, трохи в інформатиці і не було ніяких успіхів в мові, що пояснюється математичним складом. Спочатку планував поступати саме в ДонНТУ, оскільки істинний технар
, проте довго не міг вибрати спеціальність, але до рейтингів (попередній вступний іспит для слухачів підготовчих курсів ДонНТУ) визначився, це була спеціальність Комп'ютерні системи та мережі
. За результатами рейтингів не вистачило одного балу. Довелося поступати по сертифікату зовнішнього незалежного оцінювання. Особливість нашого випуску була в тому, що саме ми перші здавали ці іспити в обов'язковому порядку. Я здавав обов'язкові математику та українську. Якщо високим балом з математики ніхто не був здивований, то, як мені вдалося отримати гарну оцінку з української мови, сам не знаю, це для мене так і залишиться загадкою.
Прийшов час подавати сертифікати на вступ. Засмучений тим, що не зміг поступити на факультет обчислювальної техніки та інформатики бажання подавати туди документи ще раз зменшилося. До того ж, побачивши величезні черги на подачу документів на факультети ОТ і КІТА бажання тим більше відпало.
У цьому місці хочу виразити величезну подяку моєму викладачеві на підготовчих курсах з математики (а згодом і в університеті) - Рафаїлу Наіловічу Абдуліну. Саме він розповідав про кафедру геоінформатики та геодезії, що і вплинуло на мій вибір. Низький йому за це уклін.
Подав документи на вступ, з чистою совістю поїхав відпочивати в Крим. Далі почалися трудові університетські будні.
Професійне становлення
Університетські заняття почалися з такої дисципліни як інформатика. Її читали на нашій кафедрі, тому в першу ж годину навчання нам розповіли про майбутню професію, про кафедру і про те, що кожне літо нас буде чекати навчальна практика. Зрозуміло, що такому повороту подій не був радий ніхто.
Перший семестр навчання йшов легко, безліч шкільних дисциплін, відсутність гуманітарних дисциплін дозволили завершити семестр на відмінно. Однак, пригадується випадок з цього часу. Перед іспитом з інформатики вирішив не готуватися, посилаючись на те, що і так все знаю, за що був суворо покараний двійкою, оскільки у відповідях намудрував зайвого, але модульна система дозволила на наступному іспиті все виправити.
Далі очікувалася річна навчальна практика. Про неї залишилися двоякі враження. Необхідно було кожен день рано підніматися, йти забирати в когось із бригади прилади, потім працювати на спеці. За 5 тижнів практики все встигли кілька разів обгоріти і пересваритися. Ну і звичайно всі заздрили тим, хто в цей момент відпочивав де-небудь на морі або на дачі. З іншого боку зараз це час згадується з ностальгією.
На другому курсі проходили таку дисципліну як Теорія математичної обробки геодезичних вимірів
. І настільки мене вразили всі ці обчислення, що до кінця п'ятого курсу так з ними розпрощатися не вийшло. Літня практика на другому курсі здалася простіше, враховуючи досвід, який ми набули.
Третій курс навчання виявився найбільш складним, з'явилося кілька спеціальних дисциплін, і не найлегших. Однак після їх проходження почало складатися враження про майбутню професію.
Четвертий курс на тлі третій виглядав простіше, тут нам привили спеціальні знання в нашій області і готували до державного іспиту. Іспит був зданий прекрасно.
Варто відзначити, що після вступу до магістратури (ми перші складали вступні іспити), необхідно було знайти місце проходження виробничої (вона ж переддипломна) практики. Мені вдалося влаштуватися в проектний інститут, де я здобув перший досвід роботи.
Також не можу обійти стороною весь склад кафедри, оскільки впродовж п'яти років саме вони вбивали
> в нас знання, а ми вперто цьому чинили опір. Особливо можу виділити Сергія Георгійовича Могильного, який з самого початку навчання курирував групою, і Лідію Іванівну Ахоніну, яка на першому курсі заклала міцний фундамент в нашій справі.
Мета
Продовжувати займатися тим, чим подобається. Влаштуватися на цікаву роботу. Побачити світ.