Русский
ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Особистісне становлення

Я народився 8 листопада 1991 року в місті Єнакієве Донецької області. Мати – Кисільова Олена Анатоліївна, батько – Баришев Віталій Борисович. Я був дуже допитливою дитиною. Дуже рано навчився читати. І надалі мама не встигала купувати мені книги, як вони вже стояли прочитаними на полиці. У дошкільні роки мої батьки не стали віддавати мене в садок, тому що було кому сидіти зі мною вдома. Бабуся з дідусем успішно справлялися з вихованням під час відсутності моїх батьків. Ні крапельки не шкодую про те, що жодного разу не побував в садку. Батьки змогли самі успішно підготувати мене до шкільних років.

Оскільки з самого народження мені намагалися дати тільки найкраще, було прийнято рішення віддати мене не в школу за місцем проживання, а в Єнакіївську гімназію ім. Г.Т. Берегового з поглибленим вивченням англійської мови. Ніколи б не міг подумати, але надалі саме поглиблене вивчення англійської мені дуже сильно допомогло при вступі до магістратури. У початкових класах були відібрані учні для участі у командній обласній олімпіаді. Серед них опинився і я. У кожного учня був свій напрямок. Я представляв команду в області природознавства. До чого було приємно, коли десятку кращих команд області показали по регіональному телебаченню. Наша команда посіла 6те місце. Це була моя перша невеличка перемога. У старших класах захопився такими предметами як математика, хімія, біологія. Навчання давалося легко. Брав участь у багатьох олімпіадах. З таких предметів як: хімія, біологія, математика. Вигравав міську олімпіаду з математики, а також неодноразово займав призові місця. Дуже вдячний вчительці з математики Ганновій Надії Вікторівні. Завдяки їй я настільки сильно полюбив цей чудовий предмет. У вільний від навчання час, якими видами спорту та мистецтва я тільки не займався. Починаючи з гімнастики і закінчуючи уроками на гітарі. Але основними стали баскетбол, бокс і шахи, де також показував хороші досягнення.

Професійне становлення

У випускному класі відвідував курси з математики в Донецькому нацiональному технiчному унiверсiтетi. Зовсім з новою, ще більш цікавої сторони відкрив для мене цей предмет викладач Пінчук В'ячеслав Андрійович. Відвідуючи курси, мені все більше починав подобатися даний університет. Незабаром вирішив випробувати свої сили в рейтингах ДонНТУ з математики. Я зайняв третє місце. Наприкінці 11го класу мені довелося стати перед вибором місця подальшої освіти. Я дуже відповідально підійшов до цього питання. Очі розбігалися від кількості цікавих спеціальностей. Найбільше привертали увагу комп'ютерні та економічні сфери.

Після успішного складання зовнішнього тестування я, як і хотів, подав документи на економічні та комп'ютерні спеціальності в 7 університетів. Але хотілося вступити саме в Донецькому нацiональному технiчному унiверсiтетi. І коли за результатами я пройшов у всі університети на бюджетні місця, у мене не було сумнівів йти на спеціальність інформаційні управляючі системи. Багато знайомих, які навчалися тут, говорили, що це дуже важка спеціальність. Мене це нітрохи не лякало. І справді, як виявилося на практиці, не так вже й важко вчитися. Досить було виконувати все вчасно і ніяких проблем не виникало. Також я проходив підготовку на військовій кафедрі ДонНТУ. Ще в шкільні роки дуже хотілося туди потрапити. Дуже багато яскравих спогадів залишилося про це місце.

Я закінчив 4 курси навчання, паралельно 2 з половиною роки підготовки на військовій кафедрі і отримав диплом бакалавра, а також звання молодший лейтенант запасу. І знову чергова сходинка, чергові іспити і черговий вибір. Звичайно ж я хотів вступити до магістратури. Як вважаю, що потрібно завжди брати від життя по максимуму. Я отримав найвищі бали по іспитах і пройшов на бюджет в магістратуру. Разом з науковим керівником Світличною Вікторією Антонівною було прийнято рішення про вибір теми магістерської роботи Комп'ютеризована система управління транспортними потоками в умовах великого міста над якою в даний момент плідно працюю. За час навчання хотілося б виділити викладача Блощицького Василя Петровича. Це та людина, яка своєю манерою викладання показує, що на майбутній роботі не все так просто як в університеті, і тому заздалегідь готує нас до чергових труднощів, при цьому виховуючи в нас висококваліфікованих фахівців. Незважаючи на його суворі методи, він до кінця залишається справедливою людиною.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Професійні та творчі плани на майбутнє...

Надалі мене чекає закінчення магістратури. Дуже не хочеться розлучатися зі студентським життям. Адже за словами багатьох людей це найкращі роки в житті. Але все коли-небудь закінчується. І зовсім скоро мене чекає новий етап у моєму житті. Який, я думаю, також буде не менш цікавим і чудовим.