Біографія
Особистісне становлення
Народилася я теплим літнім днем, 19 червня 1992 року в прекрасному місті Донецьк. Мама – Бєлоус Марина Володимирівна хотіла назвати мене Надією, але за бажанням бабусі я стала Юлією. Дитинство було дуже яскравим, насиченим і спортивним, яке залишило неймовірні враження та спогади. З перших років життя рідні прищеплювали мені любов до музики і танців, за що їм величезне спасибі. В 4 роки я пройшла свій перший відбір, за підсумками якого потрапила в ансамбль народного танцю. Цей танцювальний напрямок дав дуже хорошу підготовку й базу для досягнення різних результатів у цій галузі. Роками пізніше я починаю займатися з викладачем музики грою на фортепіано, а ще через деякий час, мама віддає мене на художню гімнастику, в яку я закохуюся з першого тренування. Напевно, все моє дитинство можна описати одним словом - танці, тому назвати себе тихою і спокійною дитиною зовсім не вийде (жодне сімейне свято не відбувалося без мого виступу).
Професійне становлення
У віці 6 років усією нашою групою дитячого саду ми почали ходити на підготовчі уроки в 92 школу, яка незабаром стала Донецькою гімназією № 92. Нашою вчителькою була Колле Поліна Олексіївна, яка в підсумку в 1999 році і стала нашим класним керівником. Вона щодня протягом трьох років прищеплювала нам почуття відповідальності, поваги один до одного, завжди сприяла тому, щоб ми були самим згуртованим класом, за що їй величезна подяка. Навчання давалося досить цікаво, але музику в підсумку довелося закинути. У 5 класі ми з однокласницями готували номер для новорічного концерту. Була обрана пісня групи Smash!!, до складу якої входили два талановитих співака – Сергій Лазарєв і Влад Топалов. Захоплення репертуаром цієї групи дало про себе знати в далекому майбутньому, але це вже інша історія.
Досить складно було поєднувати заняття танцями, гімнастикою і навчання, а стовідсотково віддатися тільки одному виду спорту і закинути другий я так і не змогла. І, мабуть, доля вирішила все зробити за мене: серйозно травмувавшись, довелося кинути все й одразу. Це було складно переносимо, як психологічно, так і фізично. Хоч я після перерви все ж повернулася в цю сферу діяльності з неймовірним бажанням і величезними надіями, і всі шкільні роки я мріяла про те , що буду істинним професіоналом в цій галузі , але травма не давала про себе забути. Саме тоді й стало ясно, що час замислюватися про внесення чогось абсолютно нового в моє життя, оскільки училище культури, у яке я так довго збиралася, залишилося просто мрією, якій збутися не судилося.
У 2009 році я закінчила школу, здала зовнішнє тестування і вступила до Державного Університету Інформатики і Штучного Інтелекту (ДУІіШІ) на бюджетну форму навчання. Ще при подачі документів, цей вищий навчальний заклад привернув до себе увагу щирими й відкритими людьми, приємною атмосферою. У день подачі документів вдалося поспілкуватися з хлопцями, які вже провчилися 2-3 роки. Вони розповіли мені про навчання та викладачів – у всіх горіли очі. Технічні науки, які завжди були ближче гуманітарія, цікавий для мене напрямок навчання і захоплені відгуки студентів. Що ще потрібно розгубленому абітурієнту? 1 вересня 2009 року ми стаємо студентами факультету сучасних комп'ютерних інформаційних технологій (СКІТ) за фахом програмне забезпечення систем (ПЗІС). 4 роки навчання на бакалавріаті були дуже цікавими, але в той же час дуже складними.
З вибором наукового керівника було дуже просто, оскільки для себе я його вибрала ще на 2 курсі – це професор кафедри ПЗІС Ігор Сергійович Грунський. Восени 2012 року були відправлені тези для участі в конференції в Харкові та Дніпропетровську. Навесні 2013 року були опубліковані тези на конференції Донецького національного технічного університету.
Влітку 2013 року захистила бакалаврську роботу на тему: «Розробка методу розкладання плоских прямокутних графів (лабіринтів) в систему прямокутників і його програмна реалізація», а восени того ж року за результатами вступних іспитів, вступила до магістратури ДонНТУ на факультет комп'ютерних наук і технологій.
У даний час працюю над магістерською роботою , яка є продовженням бакалаврської. Тема бакалаврської роботи була такою: «Розробка і дослідження методу оптимізації розкладу прямокутних графів в систему прямокутників».
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У даний момент головною моєю метою є успішне закінчення магістратури та захист магістерської роботи. У планах на майбутнє отримання другої вищої освіти, роботи з перспективами кар'єрного росту, яка допоможе відкритися з нових сторін. Планую продовжувати вивчення іноземних мов, розвиватися як особистість, в тому числі і як танцюрист.