Біографія
Особистісне становлення
Народилася 1 вересня 1991 року під час становлення незалежної держави Україна в сім'ї вчителів Чистіковиє Олександра Івановича та Білік Надії Олександрівни. У дитячий садок я не ходила. Найбільше часу в дошкільний період проводила з бабусею Чистіковиє Ганною Іванівною, яка фактично й займалася моїм вихованням. Бабуся та батьки розповідали та показували на власному прикладі, яким повинен бути людина, якими моральними та духовними якостями повинена володіти.
Дитинство у мене було по-справжньому веселим. Влітку більшу частину часу я зі своїми друзями проводили на свіжому повітрі. У нас було багато цкавих справ: програтися в пісочниці, покататися на гойдалках, пограти в дочки-матері, школу, випросити у батьків «будівельні матеріали» для халабуди та побудувати її. Найсумніший час доби був обід. Саме тоді, нас кликали додому, годували та вкладали спати. Після відпочинку втрачений настрій поверталося. Після обіду були вже інші ігри: хованки, плутаниниці. Реалізуючи намічені плани, ми втомлені приходили додому (сил майже не було) дуже хотілося спати, але потрібно було ще сходити в душ, і це було справжнє випробування сили волі.
Весна була також цікава по-своєму. Насамперед, це час робіт на городі. Своє перше висадження картоплі (в 4 роки) я запам'ятала добре. Мама була на роботі, а тато, бабуся і я пішли на город. Папа копав ямки, бабуся клала картоплю в ямки і загортала її. Мені ця «гра» сподобалася. Я теж стала в свою цеберку набирати картоплю та обережно повторювала за бабусею. Коли бабуся і тато це помітили, вони мене похвалили тоді, напевно, вперше відчула важливість того, що я роблю. Це була не гордість, це була радість!
1 вересня 1998 року я дуже чекала тому, що я цього дня стала школяркою. У другому півріччі мене перевели в загальноосвітню школу № 1 м. Дружківка. Клас мені сподобався, вчителька Немирівська Віра Іванівна була чудовою. Після уроків я відвідувала групу подовженого дня. Так і тривало 3 роки. Щоб дістатися до школи мені доводилося вставати о 5 годині ранку, а поверталася додому я десь близько 4 годин вечора. При такому графіки ще встигала відвідувати секцію дзюдо.
У 2001 році перейшла в школу № 3 того ж міста Дружківка в клас, який був створений на базі ліцею «Інтелект».
У 2004 році вступила до ліцею «Інтелект». Перший тиждень (за традиціями ліцею) був присвячений восьмикласникам. Посвячення в ліцеїсти проходило у вигляді змагань між восьмими класами в різних областях (конкурс талантів, ярмарки, кулінарії). По закінченню цього тижня восьмикласники отримували значок ліцеїста. У 2005 році ліцей був перейменований в гімназію «Інтелект». У дев'ятому класі брала участь в географічному конкурсі і посіла перше місце по місту Дружківка. За свою перемогу в цьому конкурсі я вдячна вчителю географії Шкодіній Валентині Володимирівна та мамі Бєлік Надії Олександрівні.
За цікаві уроки і материнську опіку хотіла подякувати директорці гімназії Луговій Валентині Миколаївні, класному керівникові Горчаковій Ніні Василівні, вчителю математики Горбань Тетяні Павлівні, вчителю історії Шеховій Тамарі Павлівні, вчителю фізики Білик Надїї Олександрівні та іншим вчителям та співробітникам гімназії "Інтелект".
Професійне становлення
При вступі до ВНЗ віддала перевагу вибрати спеціальність, пов'язану з математикою як і у моїх батьків. У 2008 році вступила на перший курс Університету інформатики і штучного інтелекту факультету автоматизованих систем управління за спеціальністю «Системний аналіз і управління». Під час навчання знайшла нові навички роботи з комп'ютером, а також дізналася багато нового про духовне виховання особистості. У 2013 році захистила диплом бакалавра на тему: «Автоматичне управління аварійними роботами в міській системі водопостачання» (науковий керівник – Селякова Світлана Михайлівна). З вересня 2013 навчаюсь на магістратурі Донецького національного технічного університету на факультеті комп'ютерних наук і технологій.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Кожна людина має деякі плани на майбутнє. Що стосується моїх планів, можу сказати наступне: перш за все, прагну розробити і захистити дипломний проект, який мав би соціальну значимість.
Маю також плани, які стосуватимуться подорожей. Хочу подивитися світ і якомога більше дізнатися про культуру інших народів, їх цінностях і життєвих пріоритетах. Оскільки, вважаю, що цей досвід буде корисний для мене.
Наступна важлива мета – отримання другої вищої освіти за спеціальністю психологія. Мені дуже подобатися робота психолога, особливо – дитячого. Дуже хочу працювати волонтером-психологом в дитячих будинках і сім'ях, яким необхідна кваліфікована допомога. Паралельно хочу знайти роботу аналітика. Ось такі у мене плани на майбутнє, хоча я не виключаю можливості їх доповнювати і коригувати.