Біографія
Особистісне становлення
Дозвольте представитися: я, Складчиков Віталій Олександрович, народився 18 вересня 1992 в невеликому шахтарському містечку, під назвою – Сніжне. Мій батько – Складчиков Олександр Олександрович, шахтар. Мати – Складчикова Світлана Дмитріївна, домогосподарка. Мої батьки, звичайно ж, для мене найкращі. Батько і мати зіграли величезну роль у моєму особистісному становленні. Мама займалася зі мною читанням, математикою та іншими предметами. Її срібна медаль, яка стояла у мене в кімнаті на поличці, була для мене як символом мудрості, і я постійно говорив своїм рідним, що принесу додому зі школи таку ж. І я був правий. У 2009 році я закінчив школу з такою ж медаллю, на жаль, вона була поменше в діаметрі, але все ж срібна....
Батько виховував мене як чоловіка, загалом, як кажуть, викрутку в руках тримати можу.
Також у мене є молодший брат – Іван. На момент написання біографії він вчиться в школі, де і я раніше навчався, в 8 класі. Навчається він також відмінно, як і я вчився в школі, але він мене обскакав
. Я був відмінником з третього класу, а він з 1–го класу, притому, що 4–й клас я проскочив
.
Я був активною дитиною, енергія прямо била через край. З раннього дитинства володю гарною пам'яттю і досить товариський. У дитячий садок я не ходив, тому що він був далеко від моєї хати. Його мені замінив мій двір і вулиця. У мене було дуже багато друзів, як старших, так і молодших. Була навіть дворова футбольна команда.
Дитинство швидко пролетіло, і молодші класи також. В школі у мене були хороші стосунки з вчителями, багато предметів мені давалися не легко, але за рахунок того, що я досить старанний, мені вдавалося показувати відмінні показники на олімпіадах, контрольних роботах і зрізах. У дев'ятому класі, коли я повів брата на прослуховування до музичної школи, вирішив там і сам залишитися, оволодіти технологією гри на гітарі, брат пішов у клас гри на баяні. Зараз він закінчує останній клас в музичній школі, і показує високі результати як віртуозний музикант. Я, в свою чергу, закінчив тільки 3 класи, тому що потрібно було вступати до університету, і на навчання в музичній школі часу б вже не залишалося.
У школі мені пощастило зустрітися з Єрмоленко Надією Вікторівною, як кажуть, вчителем від Бога. Вона всією душею намагалася, окрім спеціальних знань, нам прищепити такі поняття як порядність, моральність і чуйність. У 10–му класі я записався на підготовчі курси до ЗНО в ДонНТУ, і саме в той час, я вирішив пов'язати своє життя з програмним забезпеченням.
Але до 11 класу, коли залишився всього рік, щоб визначитися куди йти далі, який університет вибрати і яку спеціальність, я розгубився. Був величезний вибір, і ось тоді я подумав про те, щоб отримати спеціальність Програмне забезпечення автоматизованих систем
на Факультеті комп'ютерних наук і технологій Донецького національного технічного університету.
Професійне становлення
До вступу в університет я активно готувався. Багато зусиль я приділяв вивченню алгебри і геометрії, і ЗНО здав добре. Вступив за бажаною спеціальностю, і в цьому ж році почав паралельно отримувати другу вищу освіту на факультеті економіки, спеціальність – Економіка підприємства за галузями
. За роки навчання в університеті я багато чого вивчив, і вже остаточно утвердився з думкою, що вибрав ту спеціальність, яка мені до душі. Ну, звичайно, враховуючи специфіку спеціальності, мені подобається програмувати.
На становлення моєї особистості значно вплинули викладачі нашої кафедри. Багато дисциплін були чудовими. Лекції Бабкова Віктора Святозаровіча я слухав з задоволенням, і приходячи додому, відразу сідав за ноутбук, спробувати зробити те, про що годину тому розповідали.
Лекції Ладиженського Юрія Валентиновича і Скворцова Анатолія Єфремовича досі в пам'яті. Це був прекрасний час дискретної математики і диференціальних рівнянь. Відмінним фахівцем і викладачем вважаю Ольгу Анатоліївну Дмитрієву, яка стала моїм науковим керівником. Мені з нею дуже комфортно працювати, так як вона є не тільки компетентним фахівцем, але і приємною, чуйною людиною.
Під час навчання в університеті, з липня по серпень 2012 року, я проходив виробничу практику в компанії Просперо Системc
, під керівництвом Ладиженського Юрія Валентиновича. В рамках практики було розроблено програму Статистика плинності кадрів
, яка, на жаль, не була широко використана, але під час розробки я отримав величезний досвід програмування і роботи з базами даних, хороший досвід роботи в команді.
Влітку 2013 року я з двома червоними дипломами закінчив Факультет комп’ютерних наук і технологій і Факультет економіки, далі вступив за тими ж спеціальностями до магистратури. Також в цьому ж році, отримав звання молодшого лейтенанта запасу.
У серпні 2013 я проходив 3 етапи співбесід на посаду інженера–програміста у ПАТ ПУМБ
, де на даний момент працюю вже більше півроку.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчі плани входить написання магістерських робіт, успішний їх захист і отримання дипломів. Після закінчення університету головна мета – отримати гідну роботу з можливістю подальшого професійного росту.