Анотація
Шаповалова О.Г. - Специфіка компетенцій робітників інноваційної діяльності В даній роботі представлено результати дослідження компетенцій працівників творчої праці. Узагальнено та запропоновано ряд комптенцій, що враховують особливості інноваційної діяльності та є визначальними на шляху її реалізації.
В сучасних умовах розвитку економічних та соціальних процесів інноваційно-орієнтовані підприємства потребують наявності спеціалістів, здатних приймати креативні, творчі рішення. В свою чергу, задіяний в реалізації інноваційної діяльності спеціаліст повинен мати кваліфікацію у своїй професіональній галузі, бути компетентним в суміжних областях знань, мати здатність приймати правильні рішення в умовах ризику і невизначеності.[3] Проте управління інноваціями залежить не лише від загальновідомих професійних компетенцій, але й вимагає від працівника досить спеціалізованих рис, що сприятимуть успішності інноваційного проекту.
Завдяки дослідженню компетентнісного підходу багатьма зарубіжними і вітчизняними вченими, на даний момент сформувалося чітке розуміння сутності компетенцій та їх значимості при підборі та оцінці персоналу. Серед авторів, що зробили вагомий внесок в розробку даної тематики можна виокремити Р. Біна, Дж.А. Говендоу, Н. Горелова, А. Дагаєва, Л. Едвінсона, Р. Ентоні, І. Зимню, С. Кравченко, Р. Редфорда, В. Синова та інших. Разом з тим, залишаються недостатньо висвітленими компетенції робітників, зайнятих саме творчою діяльністю. Це обумовлює потребу в подальшому розвитку дослідження компетенцій, необхідних для реалізації інноваційної діяльності .
Метою даної статті є виявлення компетенцій персоналу, задіяного в творчій діяльності, та уточнення їх специфіки, виходячи з особливостей інноваційного процесу.
Розглядаючи компетенцію як особисті якості, здібності та професійні навички, необхідні працівникові для успішного виконання своїх посадових обов’язків, в практиці управління персоналом розрізняють наступні рівні компетенцій [1]:
- корпоративні (або ключові) - включають в себе ділові та особистісні якості, що сприяють підтримці місії та цінностей компанії і, як правило, розповсюджуються на усі посади в організації;
- управлінські - сукупність умінь і навичок, необхідних керівникам для успішного досягнення бізнес-цілей;
- спеціальні (професійні) - знання, вміння та навички, необхідні для ефективного виконання співробітниками своїх посадових обов'язків. Застосовуються щодо певних груп різних департаментів або розробляються під конкретні посади.
Саме спеціальні компетенції, на відміну від перших двох типів, містять у собі необхідні риси робітника, що обумовлюють успішність його праці. Специфіка інноваційної діяльності вимагає від персоналу наявності мотивації до створення новацій, високої сприйнятливості до нововведень, а також наявності знань і умінь, необхідних в управлінні інноваціями. Беручи до уваги дані вимоги, можна виділити наступні компетенції працівників, задіяних в інноваційній діяльності [2] (Табл.1):
Таблиця 1 – Основні компетенції персоналу інноваційної діяльності
Вищезазначені компетенції являють собою сукупність вмінь та навичок робітників, необхідних в управлінні інноваціями. Разом з іншими факторами, наявність подібних компетенцій у персоналу забезпечує найбільш комфортні умови для розробки, втілення, функціонування інновацій та отримання максимальних результатів.
Специфіка компетенцій працівника інноваційної діяльністі залежить від особливостей інноваційного процесу. Запропонований ряд компетенцій характеризує основні вимоги до працівників творчої праці, проте, за умов практичної реалізації вимагає адаптації до корпоративних цілей конкретного підприємства. Так чи інакше, розуміння важливості компетентнісного підходу та оцінка професіоналів за його допомогою є невід'ємною частиною управління персоналом і, як наслідок, ефективністю інноваційного процесу.