Русский  English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

1. Актуальність теми

Гірничодобувні та переробні підприємства, як правило, займають великі території і мають досить великі гірничі відводи у користуванні. Розробку корисних копалин здійснюють відкритим, підземним та комбінованим способами. При відкритому способі значна частина території зайнята кар’єрами і відвалами. Проведення підземних гірничих розробок проявляється в утворенні на денній поверхні відвалів порід. Після завершення гірничих робіт, території під кар’єрами і відвалами не використовуються і не залучені в господарський оборот.

Розрахунок вартості землі пов’язан з умовами стану земельних ділянок. Шкідливі впливи, які пов’язані з видобутком корисних копалин, впливають на вартість землі. Існуючі методичні підходи для проведення оцінки земель не обґрунтовано враховують шкідливі показники (деформації, провали), які утворилися внаслідок проведення антропогенної діяльності. Таким чином, дослідження та аналіз таких показників є актуальним завданням.

2. Мета і завдання дослідження

Мета роботи: дослідження та аналіз показників, які впливають на оцінку земель, порушених при розробці корисних копалин.

Ідея роботи полягає у визначенні впливу показників, які пов’язані із розробкою корисних копалин, на оцінку земельних ділянок.

Завданнями дослідження для досягнення поставленої мети є:

Об’єкт дослідження – земельні ділянки, порушені внаслідок проведення гірничих робіт.

Предмет дослідження – оцінка впливу шкідливих факторів на грошову оцінку землі.

3. Огляд наукових робіт

Аналізуючи раніше проведені дослідження, можна відмітити, що питання оцінки земель, порушених внаслідок проведення гірничодобувних робіт, є маловивченим. Однак, слід відзначити таких вчених: Ю. М. Гавриленко, Д. С. Кузнецова, А. М. Агеєв, М. Маланчук, Ж. А. Адігамова, Ю. Губар, А. Вовк, В. Б. Рассадін, Р. М. Рудий, В. Б. Керкер, Г. І. Ткачук, І. С. Капустенко, Л. М. Казаченко, О. А. Трібуц.

У роботі Ю. М. Гавриленко і А. Н. Агеєва Загальний підхід до оцінки нерухомості, яка піддана до впливу підземних гірничих робіт розглядається вплив зсування, викликаного підземними гірничими роботами, на вартість нерухомості, розташованої на підроблюваних територіях. У роботі запропоновано структурно‑логічна схема спеціальної експертизи для об’єктивного обліку впливу підземних гірничих робіт на вартість нерухомості, а також запропоновано загальний підхід до оцінки такої нерухомості [1].

У роботі Д. С. Кузнєцової Облік впливу підземних гірничих робіт при нормативній оцінці землі: стан та проблеми розглядається питання впливу підземних гірничих робіт на вартість землі в населених пунктах при безпосередньому впливі гірничих робіт на забудову. На думку автора, зниження вартості землі в результаті впливу підземних гірничих робіт залежить від характеру можливого зсуву, величин деформацій земної поверхні і типу забудови. У роботі запропоновано враховувати вплив підземних гірничих робіт на нормативну вартість як додаткові витрати [2].

У науковій роботі Ю. М. Гавриленко і Д. С. Кузнєцової Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів на вугленосних територіях розглядаються особливості шкідливого впливу гірничих робіт на нерухомість і способи обліку цього впливу при нормативній грошовій оцінці землі. Запропоновано загальний алгоритм визначення вартості землі з урахуванням впливу гірничих робіт. Аналізуються можливі підходи до обліку шкідливого впливу гірничих робіт на різних етапах проведення нормативної грошової оцінки [3].

Ю. М. Гавриленко і Д. С. Кузнєцова в роботі Облік реакції ринку при оцінці землі під житловою забудовою, схильною до впливу гірничих робіт розглядають особливості зниження вартості нерухомості в результаті опору ринку (стигми). Авторами досліджено фактори, що впливають на ставлення учасників ринку нерухомості, розташованої в зоні впливу гірничих робіт. Наводиться аналіз дослідження ставлення потенційних покупців до нерухомості, на яку впливають підземні гірничі роботи [4].

У статті Є. В. Виниченко і В. С. Федчук Проблеми залучення порушених гірничими роботами земель в господарський обіг: оцінка ефективності рекультивації, нові підходи наведено короткий огляд наукового і практичного співробітництва ДонНДГРІ з гірничодобувними підприємствами колишнього СРСР і України, висвітлені деякі методологічні особливості вибору і застосування методів рекультивації, розглянуті законодавчі та практичні труднощі в реалізації рекультиваційних заходів, з якими на сьогоднішній день стикаються різні фахівці [5].

У роботі М. Маланчук Удосконалення методики розрахунку нормативної грошової оцінки порушених земель поставлено завдання удосконалення нормативної грошової оцінки порушених земель різного функціонального призначення, в результаті чого запропоновано підхід до розрахунку нормативної грошової оцінки землі з урахуванням її техногенного порушення. У роботі поставлено питання про правильність вибору методу оцінки земель, які спочатку були землями сільськогосподарського призначення, потім стали землями промисловості, а, наприклад, на сьогоднішній день стали землями різного функціонального призначення [6].

О. А. Трібуц виконала роботу під назвою: Кадастрова оцінка земель житлової забудови населених пунктів з урахуванням впливу розломів. Метою даної роботи було підвищення об’єктивності результатів кадастрової оцінки та ефективності управління міськими територіями на основі коригування існуючої методики кадастрової оцінки земель населених пунктів з урахуванням впливу розломів. Для підвищення об’єктивності розрахунку кадастрової вартості міських земель, призначених для розміщення будинків житлової забудови, запропоновано враховувати вплив розломів в методиці кадастрової оцінки земель населених пунктів шляхом введення поправкових інтегральних коефіцієнтів у питомі показники кадастрової вартості (УПКС) [7].

В. Б. Керкер, Р. М. Рудий, Г. І. Ткачук у науковій статті Визначення експозиції земельних ділянок для врахування їх екологічних характеристик і вартості запропонували облік експозиції схилів земної поверхні при проведенні експертної грошової оцінки земельних ділянок. В роботі наведено методику розрахунку кутів падіння і кутів простягання за даними цифрової моделі рельєфу (територія с. Кривопілля Верховецького району) для подальшого диференціювання і розширення діапазону коефіцієнтів, які відповідатимуть за облік експозиції схилів при проведенні нормативної та експертної грошових оцінок земель [8].

У роботі Ж. А. Адігамова Удосконалення економічної оцінки земель промислових регіонів з урахуванням екологічної складової запропоновано механізм оцінки вартості земель промислових регіонів з урахуванням екологічної складової, що базується на вартості земельної ділянки при поточному використанні і сумі доходів від додаткового використання ділянки з урахуванням збитків, які вони можуть завдати навколишньому середовищу. Оцінка земельних ділянок з урахуванням екологічної складової є суттєвою ланкою при оцінці реальної вартості землі. Екологічна складова являє собою сукупність трьох аспектів [9]:

У роботі Ж. А. Адігамова на основі методичного підходу, що ґрунтується на капіталізації чистого операційного або рентного доходу (дохідний підхід) було розглянуто можливість включення екологічної складової в оцінку земель сільськогосподарського призначення, родовищ корисних копалин та інших земель [9].

Л. М. Казаченко в роботі Інструментальне забезпечення оцінки земель (на прикладі забруднених територій лісостепової зони Харківської області) був запропонований підхід здійснення оцінки з включенням додаткових коефіцієнтів, що відображають ступінь забруднення ґрунтів важкими металами. На основі картосхем, побудованих методом потенціалів і факторно‑дисперсійного аналізу, враховуючи результати регресійного і факторіального аналізів, визначено коефіцієнт пропорційності (Кпцз) ціни землі від ступеня забруднення (σ) [10]. Показники забруднення запропоновано включати в розрахунки при визначенні ціни землі і використовувати при визначенні земельного податку. Земельний податок повинен бути менше на забруднених землях відповідно до коефіцієнта забруднення. Таким чином, було запропоновано вводити корективи в розрахунок грошової оцінки земель, враховуючи рівень забруднення. Виявлено залежність між забрудненням ґрунту викидами промислових підприємств і врожайністю та якістю продукції зернових. Отримані розрахунки запропоновано використовувати при проведенні грошової експертної оцінки землі сільськогосподарського призначення в районах з техногенним навантаженням.

4. Варіанти використання земель, які порушені при розробці корисних копалинт

Незважаючи на те, що техногенні фактори, що пов’язані з видобутком і переробкою корисних копалин, надають шкідливий вплив на стан земельних ділянок і є суттєвими, вони практично не враховуються у визначенні можливого варіанту майбутнього використання таких земель.

Після закінчення функціонування гірничого підприємства, варіант використання земель повинен вибиратися виходячи з таких принципів:

За визначенням, використання, яке максимізує вартість власності при відповідній довгостроковій нормі віддачі і величині ризику, є найбільш ефективним використанням.

На малюнку 1–3 представлені можливі варіанти використання земельних ділянок під кар’єрами і відвалами після припинення видобутку та переробки корисних копалин.

Використання кар’єрів

Малюнок 1 – Використання кар’єрів
(анімація: 6 кадрів, 5 циклів повторення, 101 кілобайт)

Використання териконів (реновація)

Малюнок 2 – Використання териконів (реновація)
(анімація: 8 кадрів, 5 циклів повторення, 38,3 кілобайт)

Використання териконів (рекультивація)

Малюнок 3 – Використання териконів (рекультивація)
(анімація: 4 кадри, 5 циклів повторення, 43,7 кілобайт)

Після завершення розробок в кар’єрі найчастіше проводять рекультивацію з метою використання території під сільськогосподарські угіддя. Після проведення рекультивації спостерігається деяке підвищення врожайності, так як при розробці родючий ґрунт наближається до ґрунтових вод, покращуючи забезпеченість водою сільськогосподарські культури [11].

Можливість рекультивації залісненням використовують в тих випадках, коли сільськогосподарське або інше використання території кар’єру пов’язане з певними труднощами, наприклад погана якість ґрунту, віддалене розташування кар’єра від населених пунктів, незадовільний мікроклімат для вирощування сільськогосподарських культур та ін. [11].

Поряд з сільськогосподарською та лісогосподарською рекультивацією місця вилучення ґрунту можна використовувати в інших цілях – для створення спортивних та ігрових майданчиків, влаштування кемпінгів і відведення ділянок під будівництво баз відпочинку [11].

При організації полігону розміщення відходів, необхідно проаналізувати інформацію про стан ґрунтових вод в районі розташування кар’єру. Відстань від основи відпрацьованого кар’єру до першого водоносного горизонту має становити не менше 2 м. Найбільш важливою інформацією є дані про рівень залягання першого водоносного горизонту, напрямок руху та область розвантаження підземних вод, їх мінеральний склад. Це пов’язано з тим, що при розміщенні відходів на полігоні виникає небезпека забруднення геологічного середовища [12].

Існує два способи використання породних відвалів: перший – залишити згаслі терикони, які не становлять небезпеки для населення, і знаходити шляхи їх використання (реновація); другий шлях – рекультивація.

Палаючі терикони, що знаходяться на значній відстані від споживачів тепла, найбільш перспективно використовувати, коли є можливість розташувати споживача тепла поруч або перетворити теплову енергію в електричну. Найбільш перспективним напрямком щодо їх використання є отримання електроенергії та хімічних продуктів [13].

Терикони можуть стати своєрідною підставкою для вітроелектростанцій в межах міста. Вітрова ситуація в Донбасі для отримання відновних енергоресурсів досить сприятлива. У містах Донбасу сотні відпрацьованих породних відвалів заввишки в межах від 40 до 130 метрів, і віють постійні вітри із середньою швидкістю 5–6 м/с. Якщо встановити по периметру одного терикона вітроагрегати (від десяти і більше, залежно від висоти відвалу), з’єднані в одну систему, то вони зможуть забезпечити електроенергією потребу одного великого донецького мікрорайону, де проживають десятки тисяч жителів [14].

Розміщення сонячних батарей є додатковим джерелом надходження до бюджету коштів від продажу електроенергії, виробленої сонячними електростанціями. Відкритість площі зручна для розміщення модулів і попадання на них сонячних променів. Крім того, це значно знижує небезпеку займання териконів, що закриваються таким чином від попадання світла.

Закладання породи у вироблені підземні виробки застосовувалася в багатьох вугледобувних країнах світу. Разом з тим, в Радянському Союзі і в подальшому в Україні, цей спосіб не знайшов широкого застосування [14].

Деякі терикони можуть бути перероблені з метою добування рідкоземельних елементів або сировини для отримання супутніх мінералів. Так, у Франції та Польщі розроблена і використовується технологія отримання алюмінію з бокситів – породи з вмістом глинозему більш 26–28 %. У породі териконів Донбасу вміст глинозему досягає 21,7 %, а у відвалах збагачувальних фабрик – 20,2 %. Таким чином, породи териконів і відвалів вуглезбагачувальних фабрик можна використовувати для отримання глинозему, з якого виплавляють алюміній [14].

У середині попереднього сторіччя в комбінаті Сталінвугілля розроблявся проект заводу будматеріалів, де цеглини можна було робити з породи, переважно – із сланцевої. Однак, з кожних 20 обстежених териконів в Донбасі лише 5–6 можуть дати сировину для цегли. Крім того, з породи можна виробляти будівельні плити, перекриття, стінові панелі, сходинкові марші, ліфтові шахти та ін. [15].

Висновки

  1. Існуюча методика проведення оцінки земель, що зазнають вплив гірничих робіт, потребую коригування.
  2. У розглянутих наукових працях для оцінки земель пропонується вводити коефіцієнти пропорційності ціни землі від ступеня впливу забруднення або стану рельєфу.
  3. Реновація або рекультивація вимагають значних капітальних вкладень, але не кожен із способів дозволить у майбутньому ефективно використовувати порушені землі, а також окупити вкладені витрати.
  4. Вибір варіанту використання порушених земель повинен здійснюватися при розробці комплексних планів розвитку територій.

Перелік літератури

  1. Ю. М. Гавриленко, А. М. Агеєв. Загальний підхід до оцінки нерухомості, яка піддана до впливу підземних гірничих робіт // Наукові праці Донецького національного технічного університету, серія гірничо‑геологічна, вип. 62, Донецьк, ДонНТУ, 2003. – с. 149–155.
  2. Д. С. Кузнецова. Врахування впливу підземних гірничих робіт при нормативній оцінці землі: стан и проблеми. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua.
  3. Ю. М. Гавриленко, Д. С. Кузнєцова. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів на вугленосних територіях // Наукові праці Донецького національного технічного університету, серія гірничо‑геологічна, вип. 9 (143), Донецьк, ДонНТУ, 2009. – с. 77–85.
  4. Ю. М. Гавриленко, Д. С. Кузнєцова. Облік реакції ринку при оцінці землі під житловою забудовою, схильною до впливу гірничих робіт // Наукові праці УкрНДМІ НАН України, вип. 3, Донецьк, УкрНДМІ НАН України, 2008. – с. 171–184.
  5. Є. В. Виниченко, В. С. Федчук. Проблеми залучення порушених гірничими роботами земель в господарський оборот: оцінка ефективності рекультивації, нові підходи // Гірничий журнал: наук. журнал, випуск № 5 (12). Видавничий дім Руда і метали. – М., 2013. – с. 46–50.
  6. М. Маланчук. Удосконалення методики розрахунку нормативної грошової оцінки порушених земель // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: наук. зб., випуск 2 (24). – Національний університет Львівська політехніка, 2012.
  7. О. А. Трібуц. Кадастрова оцінка земель житлової забудови населених пунктів з урахуванням впливу розломів: автореферат дис. – Санкт‑Петербург: електронне видання, 2012.
  8. В. Б. Керкер, Р. М. Рудий, Г. І. Ткачук. Визначення експозиції земельних ділянок для врахування їх екологічних характеристик і вартості // Вісник Львівська політехніка: наук. зб., випуск 75. – Національний університет Львівська політехніка, 2011.
  9. Ж. А. Адігамова. Удосконалення економічної оцінки земель промислових регіонів з урахуванням екологічної складової: автореферат дис. – Москва: електронне видання, 2013.
  10. Л. М. Казаченко. Інструментальне забезпечення оцінки земель (на прикладі забруднених територій Лісостепової зони Харківської області): дис. канд. техн. наук: 05.24.04 // Національний університет Львівська політехніка. – Л., 2005.
  11. Рекультивація та облаштування порушених земель: Підручники та навчальні посібники для студентів ВНЗ // В. І. Сметанін. – М., Колос, 2000. – 96 с.
  12. С. П. Олійник, І. А. Соломін, С. Є. Харитонов. Організація полігонів захоронення твердих побутових та будівельних відходів на основі відпрацьованих кар’єрів // Промислове та цивільне будівництво: Щомісячний наук.‑техн. і вироб. журнал. – М., 2007. – № 10 (12).
  13. Є. О. Вороб’йов. Перспективи використання породних териконів / Е. А. Вороб’йов, В. В. Лихачова, Е. А. Сухарь, В. В. Чіглінцева // Вісті автомобільно‑дорожнього інституту: науково‑виробничий збірник / ДВНЗ ДонНТУ АДІ. – Горлівка, 2011. – № 1(12). – С. 195–200.
  14. М. Д. Аптекар. Можливість застосування світового досвіду в переробці породи відвалів вугледобувної промисловості у вугільних регіонах Донбасу / М. Д. Аптекар, Н. Г. Матвєєва // Зб. матеріалів Міжнародної науково‑практичної конференції Економічні та соціальні проблеми вугільних регіонів СНД. – Краснодон: Краснодонський факультет інженерії та менеджменту Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 2007.
  15. Л. А. Івченко, Е. М. Лебезова. Про можливість використання териконів з метою підвищення туристичної привабливості Донецького регіону // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу: наук. зб. / ПВНЗ Донецький інститут туристичного бізнесу. – Донецьк, 2012. – С. 186–192.