Русский   English
ДонНТУ Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Проблеми ефективного управління земельно‑майновим комплексом у міському середовищі викликають необхідність науково‑практичних досліджень в області зонування території населених пунктів. Спектр використання планів зонування постійно розширюється, вони використовуються не тільки для оціночного зонування земель, а також для цілей кадастру нерухомості та вирішення проблем управління територіями населених пунктів. Результати оціночного зонування за факторами містобудівної цінності, зокрема транспортної, екологічної і так далі можуть і використовуються для введення обмежень і стимулюючих заходів в міському землекористуванні.

1. Актуальність теми

Територія населених пунктів э складним поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, які мають різни функціонально‑планувальни якості, є різними за рівнем прибутковості від використання земель, що призводить до неоднорідності прояву рентоутворюючих факторів.

Це обумовлює необхідність її земельнооціночної структуризації – економіко‑планувального зонування території. Одним з головних факторів, що визначають цінність окремих ділянок території міста, є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концентрації того чи іншого забруднювача в навколишньому середовищі і відображає екологічну якість території оціночних районів. За останні 10 років, у зв’язку з значним зростанням транспорту, вагомою частиною загального забруднення міських територій стали викиди шкідливих речовин від транспортної системи міста. У Донецьку, наприклад, викиди шкідливих речовин від транспорту зросли на 76 % [1], та за прогнозами вчених к 2020 року валова кількість шкідливих речовин від транспорту буде перевішувати навіть викиди промислових підприємств. Якщо не почати контролювати цю тенденцію, то екологічна ситуація у місті буде згубно впливати на здоров’я кожного мешканця, що призведе до падіння якості і, як слідство, ціни земельних ділянок. Для виявлення найбільш проблематичних місць дорожньо‑транспортної системи, було вирішено провести її зонування за транспортною доступністю та за екологічними факторами, які залежать від транспорту, для використання цих даних для виконання нормативної грошової оцінки та визначення подальших шляхів розвитку міста.

2. Мета і задачі дослідження

Мета роботи: розробка та дослідження методів зонування території населених пунктів для нормативної грошової оцінки.

Основними завданнями дослідження є:

  1. аналіз нормативних вимог до створення планів зонування;
  2. вдосконалення методів зонування території населених пунктів для нормативної грошової оцінки при вирішенні питань раціонального використання територій міст;
  3. дослідження використання оціночного зонування по фактору транспортної доступності, за рівнем повітряного та шумового забруднення від автотранспорту в місті Донецьк.

Ідея роботи полягає в аналізі та дослідженні нормативних вимог і технічних умов до створення тематичних карт і зонування території населених пунктів для вирішення питань раціонального використання територій міст та розробка методів оціночного зонування території населених пунктів за екологічними факторами та транспортною доступністю в місті Донецьк.

Об’єктом дослідження є документовані відомості про об’єкти міського середовища.

Предмет дослідження – методи зонування території населених пунктів для нормативної грошової оцінки.

У процесі дослідження буде вирішена наукова задача по дослідженню та вдосконаленню методів створення планів зонування території міста Донецьк, для проведення нормативної грошової оцінки та прийнятті містобудівних рішень.

3. Огляд нормативно‑правових актів і методичних матеріалів, щодо зонування території населених пунктів

3.1 Законодавча база, що регулює зонування території населених пунктів

В Україні на сьогодні зонування території населених пунктів для нормативної грошової оцінки регулюють такі основні документи: Земельний Кодекс України, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності, Закону України Про основи містобудування, Закон України Про оцінку земель. Є також ряд інших нормативно‑правових документів і методичних матеріалів: Постанова Кабінету Міністрів України Про порядок проведення громадських слухань для врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, Наказ Мінрегіонбуду України Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, ДСТУ‑Н Б Б.1.1‑12: 2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території, ДБН 360‑92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, ДСП 173‑96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, Методичні рекомендації по комплексній оцінці земельних ділянок міських територій м. Харків, Методичні рекомендації з розробки схем зонування територій міст МДС 30‑1.99.

3.2 Огляд публікацій і наукових робіт

За останні 10–15 років було опубліковано багато наукових робіт. Деякі з провідних вчених, а саме Є. А. Самойленко, А. І. Ріпенко, О. В. Ємець, О. А. Мельничук, А. О. Економов, вивчали правові аспекти зонування земель в межах населених пунктів, а деякі досліджували більш практичні питання: методів створення та використання планів зонування, впливу дорожньо‑транспортної мережі на екологію населених пунктів ( В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко, О. М. Матійчик, М. І. Доліновська, В. М. Будзяк, Ю. М. Палеха, А. В. Свінарьов, В. Е. Абракітов, А. В. Васильев, Д. П. Шевченко, Ю. Ю. Дорохин). Кожен з них вивчав методи зонування по різним функціональним та екологічним факторам, проте у роботі кожного розглядалося окремі питання впливу вулично‑дорожньої мережі на функціональне зонування (за екологічними факторами та за транспортною доступністю). Найбільш узагальнену роботу про різні методи зонування території населених пунктів зробили вчені Росії у голові з А. М. Лелюхіною, за результатами цієї роботи були складені Методичні рекомендації з розробки схем зонування територій міст МДС 30‑1.99, якими користуються на території як Росії, так і України.

3.3 Аналіз впливу вулично‑дорожньої мережі на населені пункти

Коли мова йде про зонування території населених пунктів, то перш за все згадується транспортна доступність, їй приділяється значна увага.

Доступність виражає зручність доступу до потрібного об’єкта, наявність інфраструктури, міського транспорту та інше.

Для визначення транспортну доступності, враховується: віддаленість, забезпеченість міським транспортом, завантаженість міських доріг, забудованість території, якість доріг, пішохідна доступність до зупинок, середня вартість проїзду.

Також одним з головних факторів, що визначають цінність окремих ділянок території населеного пункту, є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концентрації (інтенсивності впливу) того чи іншого забруднювача в навколишньому середовищі і відображає екологічна якість території оціночних районів.

У термінах оцінки земель та нерухомості під екологічним фактором розуміють будь‑яке природне явище чи якісний стан навколишнього середовища та її окремих компонентів, а також якісне стан самих елементів нерухомості, яка впливає на ринкову вартість нерухомості. Вплив автомобільних доріг і автотранспорту (рис. 1), що рухається ними, на навколишнє середовище виявляється у складній взаємодії чинників [2].

Рисунок 1 – Схема впливу автомобільних доріг на навколишнє середовище

Рисунок 1 – Схема впливу автомобільних доріг на навколишнє середовище

З них на оцінку найбільш суттєво впливають шумові (вібраційні та акустичні шуми) та викиди хімічних речовин тобто атмосферне забруднення повітряного басейну.

Екологічна ситуація м. Донецька є напруженою. На даний момент підприємства є основними джерела забруднення повітряного басейну, але у зв’язку з економічною кризою, забруднення від промпідприємств значно зменшилось, а забруднення від транспорту постійно збільшується. За прогнозами екологів до 2020 року основний обсяг забруднення складуть викиди від автотранспорту.

Забруднення повітря автомобільним транспортом відбувається в результаті спалювання палива. Хімічний склад викидів залежить від виду та якості палива, технології виробництва, способу спалювання в двигуні і його технічного стану. Забруднення повітря негативно впливає на здоров’я людей, на якість та на ціну земельної ділянки.

Шумове забруднення один з тих факторів, які почали брати в розрахунок відносно недавно, але шум не менш шкідливий, ніж забруднення повітря чи води. Збільшення інтенсивності шуму понад природний рівень, яка впливає на людей, що працюють або проживають на території населеного пункту, зображено на рис. 2. Ця проблема насамперед виникає на дорогах, що перетинають житлову забудову, проходять поблизу лікарень, санаторіїв, паркових дорогах і швидкісних дорогах великих міст. Рівень шумового впливу транспорту на довкілля визначають за наявності в зоні впливу дороги сельбищних і промислових територій населених пунктів, зон масового відпочинку. Транспортний шум погіршує якість навколишнього середовища на прилеглих до дороги територіях, негативно впливає на нервову систему людини, знижує працездатність, зменшує опірність серцево‑судинним захворюванням.

Шумовий вплив на людину

Рисунок 2 – Шумовий вплив на людину
(анімація: 6 кадрів, 5 циклів повторення, 21,0 кілобайт)

4. Дослідження методів створення карт зонування території населених пунктів

4.1 Методи зонування за транспортною доступністю

Одним з головних факторів, що характеризує дорожно‑транспортну мережу є транспортна доступність. Зонування за транспортною доступністю може бути виражено інтегральним індексом.

В. І. Дорошенко та К. Д. Діденко було запропоновано новий інтегральний показник – інтегральна транспортна доступність (ІТД) – це можливість досягнення будь‑якої точки території із заданою швидкістю [3]. Спрощена формула ІТДі має такий вигляд:

Формула ІТД

Sі – середня (найменша) приведена відстань від даної точки і до всіх інших точок у транспортній сітці;

kі – коефіцієнт варіації найкоротших маршрутів;

Ті – коефіцієнт циклічності в транспортній сітці для точки і;

Vn – нормативна швидкість на маршрутах.

А. М. Лелюхіна пропонує методику виконання зонування, яка ґрунтується на визначенні бальної оцінки контурів на картографічній основі, утворених перетином ізохрон (лінії рівного часу), і бальних оцінок зон транспортної доступності [4]. Так складаються 3 шкали, що визначають залежність розподілу балів від інтенсивності руху, пішохідної доступності і віддаленості від центрів тяжіння з умовою, що загальна максимальне значення складає 10 балів.

Для отримання контурів на планову основу наносять маршрути руху міського транспорту (рис. 3). Щодо цих маршрутів будуються ізохрони, наприклад через 5 хвилин. Приймемо, що швидкість пішохода 6 км/год, тоді пішохід за 5 хвилин пройде відстань 500 м., рівну відстані між ізохронними в масштабі карти. Ізохрони визначають зони пішохідної доступності [4].

Схема зонування за допомогою ізохрон

Рисунок 3 – Схема зонування за допомогою ізохрон
(анімація: 5 кадрів, 5 циклів повторення, 13,3 кілобайт)

Визначено порядок графічних побудов для отримання контурів оцінки, отриманих шляхом перетину ізохрон пішохідної доступності та лініями віддаленості від центрів тяжіння (можуть бути лінії, перпендикулярні маршрутами або лінії кіл). За результатами обчислення балів з кожного контуру вся територія міста розбивається на зони відповідно до 10 бальною шкалою. На рис. 3 фіолетовим кольором зображені перехрестя доріг, які отримали однаковий бал, тому що через них проїжджає однакова кількість транспортних маршрутів, при графічному зображенні вони будуть в складі однієї зони. Зон може бути 10 і більше, залежно від розподілу балів по території [4].

На картографічній основі у відповідності з умовними позначеннями показують зони (в кольорі або підписують римськими цифрами). Виконується зарамкове оформлення.

4.2 Методи зонування за рівнем забруднення повітряного басейну

Екологічний стан території окремих ділянок міста може бути виражений інтегральним індексом. Він агрегує в собі показники дії різних екологічних факторів на якість території. Основними серед них можна назвати: рівень забруднення повітря, акустичне, електромагнітне та радіаційне забруднення території, забруднення води та ґрунту. Не всі перераховані вище фактори піддаються достовірній кількісній оцінці в умовах міста. Але є декілька методів, які характеризують ситуацію у місті.

У радянські часи метеоцентри та санітарно‑епідеміологічні служби здійснювали спостереження за концентрацією шкідливих речовин у атмосфері в містах і селищах. Цей спосіб не враховує вплив метеоумов, але він найбільш об’єктивний на конкретний час, проте у цьому методі є 2 недоліки: він є дорогим за витратами та дані для нього можуть отримати тільки професіональні метеорологи завдяки спеціальним приборам.

При зонуванні за рівнем забруднення повітряного басейну (екологічний фактор), за методом А. М. Лелюхіной визначається перелік джерел викидів забруднюючих речовин (викиди в атмосферу від автотранспорту), визначаються критерії для оцінки рівня забруднення повітряного басейну у вигляді коефіцієнтів перевищення ПДКЗ (5 або 10 разів), класів небезпеки інгредієнтів (1, 2, 3, 4), рози вітрів, обсяги викидів на рік, рахують поширення забруднень радіусів ареалів з впливом метеофакторів за формулами:

Формула визначення радіусу зони забруднення

R – радіус зони забруднення в км;

G – річний викид шкідливої речовини в тоннах за рік;

Т – кількість днів роботи підприємства‑джерела на рік;

Со – ПДКЗ даного інгредієнта.

Формула визначення радіусу зони забруднення

R – радіус зони забруднення в км;

% – значення кількості вітрів за напрямками.

Обчислюють радіуси по напрямках рози вітрів з початком від центра джерела, вводять поняття сумарного оціночного показника для обчислення бальної оцінки для кожного контуру з урахуванням класу небезпеки інгредієнта і коефіцієнтів контрастності, розраховують бали за якими оформляється картка.

На карті зонування території міста за рівнем забруднення повітряного басейну будують контури, утворені кордонами ареалів забруднень шкідливих речовин від підприємств чи інших джерел, з урахуванням рози вітрів даного міста. Потім контури також об’єднуються в зони з урахуванням однакового діапазону балів [4].

4.3 Методи зонування за рівнем шумового забруднення

М. І. Доліновська, стверджує, що із фізичних факторів найбільший вплив на територію має шум, що створюється транспортними засобами на основних автомагістралях, що перетинають місто.

Розрахунок індексу екологічного стану оціночних районів виконувався на основі:

– визначення зон впливу джерел забруднення довкілля;

– переходу від натуральних показників до бальної оцінки за категоріями: сприятливі, умовно сприятливі та несприятливі умови (Методичні рекомендації по комплексній оцінці земельних ділянок міських територій, АТ Укрекогеобуд, м. Харків, 1994 р.);

– розрахунку агрегованої бальної оцінки стану довкілля з урахуванням переважаючого виду функціонального використання території оціночних районів;

– розрахунку індексів екологічної якості оціночних районів.

Цю методику можна використовувати при розрахунку рівня тишини (відсутність зашумлення) за 10 б шкалою (10 б – тиша, 1 б – шкідливий шум) та рівня чистоти повітря. Якщо враховують тільки один фактор, то ділянки з однаковою агрегованою середнею оцінкою стану довкілля групують у зони. Зонам у яких шум значний присвоюється понижуючий коефіцієнт К = 0,94.

Інший вчений, В. Е. Абракітов, досліджував вплив шуму транспорту на довкілля та виявив, що численні джерела міського шуму розкидані по території міста, у результаті чого в ньому практично завжди відчувається так зване акустичне тіло. Є залежності величини рівня звуку від величини відстані, виражені у вигляді пропорцій, вони можуть застосовуватись для визначення зони шумового забруднення [7]. Зниження шуму від лінійного джерела розраховується, за формулою:

Формула визначення рівня шуму

L – зниження шуму, дБ

Lо – рівень шуму, відповідно до вимірів, дБ

R – необхідна за нормативами відстань від центру випромінювання до даної точки, м;

Rо – задана відстань від центру випромінювання до даної точки, м;

g – прискорення вільного падіння на поверхні Землі.

Рівень звукового тиску В. Е. Абракітов пропонує вимірювати за допомогою вимірювального мікрофону (шумоміру), а це фінансове не вигідно, хоча дає точні результати.

Тому для виміру рівня звуку можна використовувати формулу А. В. Васильєва, який доводить, що шум автотранспортних потоків залежить від інтенсивності руху (І, автомобілів/ч) і складу потоку [5]. Інтенсивність шуму можна оцінити за формулою:

Формула визначення інтенсивності шуму

LА – інтенсивність шуму, дБ;

І – інтенсивності руху, автомобілів/ч;

g – прискорення вільного падіння на поверхні Землі.

Експериментами показано, що при збільшенні відстані на кожні 100 м звук зменшується на 13 дБ [6].

Так використовуючи формули і тенденцію зниження рівня звуку можна визначити зони з різними рівнями шумового забруднення і їх негативний ефект на стан здоров’я населення. А також присвоїти зонам коефіцієнт зниження вартості у зоні перевищення припустимого рівня шуму від автотранспорту К=0,94. Або зовнішні стіни у жилих та робочих приміщеннях требо обшити звукоізолюючим матеріалом, товщина якого 75 мм, а ринкова вартість 350 грн/м2 стіни.

Висновки

В Донецьку кількість автомобілів складе орієнтовно 170 машин на 1 тис. жителів і за прогнозами до 2020 року зросте більш ніж у два рази. Тож через це будуть зростати й негативні наслідки на екологію та здоров’я людей, які викликані транспортною системою міста. У ході роботи була підібрана і досліджена нормативно‑правова база за темою роботи. Були проведені спостереження за інтенсивністю транспортної системи Куйбишевського району міста Донецька. Виконані посезонні дослідження, векторизовано план Куйбишевського району міста Донецька, а також, у ході досліджень буде виконано порівняння різних методів зонування та обрані найбільш доцільні методи, на підставі яких буде побудовано план зонування території за рівнем забруднення повітряного басейну, шумового забруднення та за транспортною доступністю.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2015 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

1. Донецкий экологический портал – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://doneco.org.ua/showwork.php?id=8.

2. Оценка стоимости недвижимости; экологический фактор – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/biznes-8/93.htm.

3. В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко Основні показники та індикатори функціонування пасажирської автотранспортної системи // Вісник Київського університету. Сер. Географія. – К., 2005. – Вип.51. – С. 35–36

4. А. М. Лелюхина Учебное пособие Технология оценки городских земель. – М.: «МИИГАиК» – 2000.

5. А. В. Васильєва Моделирование, расчет и мониторинг шума транспортных потоков – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.ssc.smr.ru/media/journals/izvestia/2004/2004_2_399_407.pdf.

6. А. В. Васильев Снижение шума транспортных потоков в условиях современного города // Экология и промышленность России. 2004. № 6.

7. В. Е. Абракітов Картографування шумового режиму центральної частини міста Києва: монографія / В. Е. Абракітов; Харк. нац. акад. міськ. госп‑ва. – Х.: ХНАМГ, 2012. – 230 с.