Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Стрімкі зміни, які відбуваються у світі, як ніколи актуалізують задачі адаптації стратегій організацій для успішного виживання в конкурентній боротьбі в нових ринкових умова. При цьому особе значення приобрітає розробка стратегічних планів розвитку на основі оцінок сильних і слабких сторін діяльності, а також аналізу реальних можливостей, ресурсів і уязвимих місць підприємства по відношенню до внутрішнього оточення. У підприємств виникає гостра необхідність у пошуку і приміненні найбільш досконалих інструментів і концепцій, орієнтованих на якість і постійне поліпшення діяльності. Одним із таких інструментів являється самооцінка діяльності організації.

Діяльність будь-якої організації направлена на створення нової цінності для споживача. Створення та поліпшення якості продукції – це у підсумку добавлення цінностей для людей, а значить, поліпшення якості життя, що у свою чергу, породжує нові потреби та очікування по відношенню продукції та ініціює іновації та поліпшення якості. Поліпшення якості життя включає, звичайно, збереження та поліпшення навколишнього середовища. Поліпшення названих об'ектів передбачує використання різних методів, одним із яких являеться самооцінка. Мета самооцінки заключаеться у предоставленні організації рекомендацій, заснованих на фактах, які стосуються областей примінення ресурсів для поліпшення її діяльності. Саме опираючись на результати самооцінки - підприємство може націлити та реалізувати подальші кроки на шляху до поліпшення.

Найважливішими перевагами примінення самооцінки є отримання обєктивних оцінок, що зассновуються на фактах; використання комплекса критеріїв оцінки, широко росповсюджених у різних країнахнах; введення різноманітних ініціатив персоналу у кожнодневню діяльність організації; виникнення можливості росповсюдження кращого досвіду всередині організації, визнання досяг окремих робітників і підрозділів; використання отриманих результатів для вдосконалення діяльності організації. Таким чином, вивчення змісту, методів, моделів і процесу самооцінки діяльності організації являється одним із кроків на шляху до освідомлення необхідності активного примінення інструментів управління якістю у практиці діяльности підприємств і організацій.

1. Актуальність теми

На сьогодняшній день самооцінка використовується допустимим числом вітчизняних підприємств і організацій, головним образом, учасниками національного, регіональних і галузевих конкурсів в області якості. Більшість із цих організацій не розглядають самооцінку в якості ефективного інструменту саморозвитку і неперервного поліпшення бизнесу. Однак, як показує практика, ігнорування результатів самооцінки і самодиагностики в процесі стратегічного планування, як правило, приводе до створення стратегій, хорошо обгрунтованих с точки погляду відповідного ринку і оцінок майбутнього стану елементів бізнес-оточення, но не ефективних і не реалізуємих через недостатньо обгрунтованих передпосилок, що стосується самої організації.

У зв'язку з цим актуальними стають питання вивчення змісту, методів, моделів і процесу самооцінки, його місця і ролі в системі менеджменту якості організації, як одного із ключових кроків на шляху вкорінення філософії якості в практиці діяльності організації.

Проблеми неперервного вдосконалення діяльності будь-якої організації знаходяться у центрі уваги теорії і практики менеджменту на протязі багатьох десятиліть. При цьому кажен новий етап розвитку управлінської думки висовує свої погляди, підходи, концепції, націлені на досягнення найбільш значних успіхів і цій області. Серед авторів, які розглядали самооцінку як самостійний об'ект дослідження, можна назвати Конті Т., Конка М.Г., Галеєва В.И., Дворук Т.Ю., Салимову Т.А., Маслова Д., Бирюкову Л.И. [2].

Розробка ефективного механізму самооцінки діяльности підприємства, і досі являється важливою задачою для підприємств. Актуальність дослідження визначається його новизною і значимостю практичного примінения у визначенні перспектив примінення самооцінки в деятельності підприємства. Вивчення цієї проблематики необхідно як у фундаментально-економічних, так і в прикладних цілях, вдосконаленню стратегічної системи управління конкурентоспроможності виробництва, управлінських, фінансових, маркетингових, договірних, соціально - економічних та інших механізмів системи виробничого розвитку підприємства.

2. Зміст, ціль і задачі дослідження та заплановані результати

Самооцінка організації являеться всестороннім і систематичним аналізом діяльності організації і результатів по відношенню до системи менеджменту якості або моделі вдосеоналення (моделі премії по якості). Вона може дати загальне уявлення про діяльність організації і ступені розвитку системи менеджмента якості, а також може допомогти оприділити організації області, яка потребує поліпшення і приоритетів [3].

Самооцінка може дати загальну уяву про діяльність організації і степінь розвитку системи менеджменту якості. Вона може також допомогти визначити організації області, що потребують поліпшення, і приорітети.

Система розвитку менеджменту якості

Рисунок 1 – Система розвитку менеджменту якості

Основні задачі методів проведення самооцінки:

  1. Вибір моделі і методів проведення самооцінки діяльності організації.
  2. Обучення персонала фундаментальним підходам і прикладним методам в області менеджмента якості.
  3. Создання команди і визначення відповідальних за проведення самооцінки.
  4. Об'єднання різних ініциатив по вдосконаленню діяльності організації у конкретні операції.
  5. Приняття обгрунтованих управлінських рішень по результатам самооцінки.

Об'єкт дослідження: процес виявлення самооцінки в системі інструментів вдосконалення діяльності організації.

Предмет дослідження: проблеми виявлення самооцінки та її реалізація в системі інструментів вдосконалення діяльності організації.

Самооцінка – це вичерпуючий і систематичний пересмотр принципів діяльності компанії і досяжених нею результатів із обліком моделі розвитку бізнесу, яку реалізує компанія. Процес самооцінки дозволяє компанії краще осознати свої сильні сторони і оприділити ті їх області своєї діяльності, вдосеоналення яких може привести до продвиженню в бізнесі [5].

Результатом самооцінки являється націлене планування мироприємств, строге виконання яких приводить до досягу реального прогресу.

Метою данної роботи являеться описання та аналіз методів, проблем і перспектив примінення самооцінки в діяльності організації, а такоже вибір моделі самооцінки діяльності підприємства і визначення на основі отриманих данних і зроблених висновків, практичних рекомендацій по покращенню діяльності організації і разробці механізму проведення самооцінки.

3. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми безперервного вдосконалення діяльності будь-якої організації знаходяться у центрі уваги теорії і практики менеджменту на протязі багатьох десятиліть. При цьому кажен новий етап розвитку управлінської думки висовує свої погляди, підходи, концепції, націлені на досягнення найбільш значимих успіхів у цій області. Серед авторів, що розглядали самооцінку як самостійний об'ект дослідження, можно назвати Конті Т., Конка М.Г., Галеева В.І., Дворук Т.Ю., Салимову Т.А., Маслова Д., Бірюкову Л.І.

Методологічну базу і теоретичну основу дослідження складають розробки і труди відомих вітчизняних, зарубіжних спеціалістів по актуальним проблемам примінення самооцінки в системі інструментів вдосконалення діяльності на підприємстві, управління виробничою стратегією підприємства, конкурентоспроможністю підприємства, а також діючі методичні і економіко-нормативні матеріали практичного характеру по актуальним питанням управління якістю виробництва вцілому.

Особливе місце серед них займають небагаточисельні роботи, присвячені проблемам діагностики і самооцінки діяльності організації, найбільш відомими із яких являються праці таких зарубіжних вчених як Б. Андерсен, Дж. Дальгаард, У.Є. Деминг, Г. Ватсон, М.Г. Конка, Т. Конті, Д. Кемпбелл, Г. Хертс, С. Шайнберг та інші.

У нашій країні проблема самооцінки діяльності організації вивчена в руслі окремих направлень научного і научно-практичного досвіду. Випробування в данній області представлені в роботах Є.А. Білокоровіна, В.І. Галєєва, Є.А. Горбашко, Т.Ю. Дворук, B.C. Дубиніна, Т. Калити, А.І. Кочетова, Д.В. Маслова, Ю.І. Мхитаряна, І.Г. Окрепиловой, Т.А. Салімовой, М.З. Свиткіна, С.А. Степанова, О.С. Щукіна та інші [7].

4. Принципи проведення механізму самооцінки діяльності організації

Самооцінка діяльності організації зародилася як метод постійного вдосконалення у рамках концепції ТQМ базується на тих же принципах, що і названа концепція.

Принципи будуть змінюваться по мірі того, як будуть розвиватися і поліпшувати свою діяльність організації, котрі стремляться до вдосконалення. Однак всі принципи, реалізуємі в процесі самооцінки, повинні базуватися на гуманістичному підході, сутність якого заключається в тому, що процес самооцінки повинен постійно акцентувати увагу на тому, як себе почувають всі його учасники, наскільки персонал мотивований, зацікавлений у проведенні самооцінки, на що він жаліється або чому сопротивляеться.

Реалізація принципа в рамках самооцінки діяльностиі організації:

  1. Орієнтация на споживача. Мета проведення самооцінки діяльності організації пов'язана із збільшенням конкурентоспроможності організації і задоволення її споживачів. Більшість моделів, на основі яких проводиться самооцінка діяльності організації, в якості наибільш значимого содержуть критерій "задоволеність споживачів", що дозволяє осознати значення управління взаємовідносин з ними.
  2. Лідерство керівництва і послідовність і досягненні мети. Керівництво організації повинно бути ініціатором, організатором і активним учасником проведення самооцінки, а також повинне приймати обгрунтованні рішення по її результатам.
  3. Процесний підхід. В ході самооцінки акцент робиться на оцінку та поліпшення процесів діяльності в організації.
  4. Системный подход. Направлення роботи при самооцінкі та її результати грають визначну роль для організації як системи вцілому, а також для составляючих її процесів і уровнів системи (в данному случаї мова йде про рівень індивіда, робочих груп, підрозділів організації).
  5. Заклик персоналу. Данний принцип реалізуеться щляхом обучення персоналу методам самооцінки діяльності організації; заклик співробітників до вибору моделі, методів і механизму самооцчнки; створення робочих груп, відповідальних за її проведення по різним групам критеріїв. Тим самим здійснюється вовлечение персонала в процес вдосконалення діяльності організації.
  6. Розвиток партнерства. Самооцінка дозволяє виявити ті області партнерських відносин, які потребують подальшого розвитку і вдосконалення; партнери можуть бути зацікавлені в результатах самооцінки [8].

Основуючись на принципах ТQM, і требованиях МС ISO серії 9000, постановка цілей при созданні системи менеджменту якості повинна бути орієнтована на задоволення потреб і очікувань споживачів і всіх зацікавлених сторін, можно виділити цілий ряд зацікавлених у системі якості сторін.

Основні принципи на яких базується стратегія TQM

Рисунок 2 – Основні принципи на яких базується стратегія TQM
(анімація: 7 кадрів, 5 циклів, 153 кілобайта)

Безсумнівні переваги такої системи управління в тому, що вона впорядковує діяльність, стандартизує взаємовідносини між окремими її учасниками і підрозділами.

Висновки

Самооцінка – це всестороннє оцінювання, заключенням якого являється думка або міркування про результативність і ефективністи організації та уровень зрілості системи менеджменту якості.

Магістерськая работа посвячена дослідженню самооцінки діяльності організації (підприємства), описанню та аналізу методів, а також вибору моделі самооцінки діяльності організації, визначенню на основі отриманихних данних і зроблених висновків, практичних рекомендацій по поліпшенню діяльності організації і розробці механізму проведення самооцінки.

Важно реалізувати також следуючі задачі магістерської роботи:

  1. Ознайомитися із сучасними концепціями самооціночних стратегій управління виробництвом на підприємстві.
  2. Розглянути переваги та недоліки різних методів самооцінки примінених до підприємства.
  3. Зробити предварительный вибір самооціночної стратегії підприємства, виходячи із специфіки його діяльності; окреслити області планування, критические с точки зрения их влияния на финансовый результат деятельности предприятия.
  4. На основв обраних методів самооцінки сформулювати попередні потреби до примінення самооцінки в системі інструментів вдосконалення діяльності на данному підприємстві [10].

При написанні реферату магістерська робота ще не закінчена. Повний текст роботи та матеріали по даній темі можуть бути отримані у автора або наукового керівника в грудні 2015 року.

Перелік посилань

  1. Аванесов, Е.К. Самооценка организационного профиля компании и СМК / Е.К. Аванесов, В.Е. Швец // Методы менеджмента качества. 2005. -№ 1. - С. 4-10.
  2. Бикчентаев, А. Самооценка важный инструмент в управлении качеством / А. Бикчентаев // Стандарты и качество. - 1996. - № 2. - С. 29-31.
  3. Варакута А. Управление качеством продукции. Учебное пособие. – М.: Инфра-М , 2002. – 156 с.
  4. Вершигора Е. Е. Менеджмент. Учебное пособие. – М.: Инфра-М, 2008. – 283 с.
  5. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент. – М.: Экономистъ, 2008. – 528 с.
  6. Герасимова Г.Е. Управление качеством и человеческий фактор.// Стандарты и качество. – 2000. – № 3. – С. 56 – 60.
  7. Гиссин В.И. Управление качеством продукции. Учебное пособие. – Р-на-Д: Феникс, 2000. – 205 с.
  8. Джордж С. Всеобщее управление качеством: стратегии и технологии, применяемые сегодня в самых успешных компаниях. – СПб.: Виктория плюс, 2002. – 451 с.
  9. Фомин В.Н. Квалиметрия, Управление качеством, Сертификация, – М.: Ось, 2002. – 384 с.
  10. Шадрин А.Д. Качество и информация.// Стандарты и качество. – 1996. -№4. – С. 30 – 34.
  11. Швец В.Е. Менеджмент качества в системе современного менеджмента // Стандарты и качество. – 1997. – № 6. – С. 48.
  12. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебное пособие; 2-е изд., с испр. и доп. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем»; Изд-во «ГНОМ-ПРЕСС», 2004. – 457 с.