Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Введення

У зв’язку з політичними факторами вугільна промисловість Донбасу перебуває у скрутному становищі. Громадянська війна в Україні завдала величезний збиток, цієї найважливішої економіко-енергетичної галузі країни. Перед Донбасом стоїть складний вибір, закривати шахти або відновлювати їх, щоб вони були здатні підтримати економічне середовище Республіки. Якщо держава вирішить відновлювати шахти, тоді у вугільній промисловості можуть виникнути такі проблеми як реалізація вугільної продукції.

1. Актуальність теми

У постійно мінливих умовах сучасної ринкової економіки для успішної діяльності вугільної промисловості, необхідні і сучасні підходи до реалізації вугільної продукції. А в поточною ситуацією на Донбасі, ці підходи можуть допомогти у налагодженні та стабілізації економіки країни.

2. Мета дослідження

Метою дослідження є аналіз існуючих способів реалізації вугільної продукції на шахті і пропозиція щодо впровадження досліджуваних способів на прикладі шахти Північна ДП Макіїввугілля.

3. Огляд методів реалізації вугілля на Україні

На момент, коли Донбас входив до складу України, реалізація вугільної продукції відбувалася за трьома схемами: по «прямим» договорами між вугледобувними підприємствами та споживачами, через державне підприємство Вугілля України, як оператора оптового ринку вугільної продукції і через Товарну Біржу Українська енергетична біржа (ТБ УЕБ ).

Модель централізованого збуту вугільної продукції через єдиного державного оператора оптового ринку зіграла істотну роль в стабілізації на початкових етапах ринкових перетворень української економіки. Виконуючи функції координатора ринку, оператором здійснювався розподіл вугільної продукції за фіксованими розрахунковими цінами між споживачами, що забезпечувало їх стійке виробниче положення, гарантувало задоволення державних потреб у вугільних ресурсах і своєчасне відшкодування виробнику вартості продукції [1].

Що стосується ТБ УЕБ, вона була визначена переможцем конкурсу з відбору товарних бірж (електронних біржових майданчиків) для організації та проведення електронних біржових торгів з купівлі-продажу вугільної продукції відповідно до пункту 2.1. Конкурсних вимог щодо відбору бірж (електронних біржових майданчиків) для організації та проведення електронних біржових торгів з купівлі-продажу вугільної продукції, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 19 червня 2012 року № 723, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2012 за № 1073/21385 і була створена з метою здійснення в Україні організації торгівлі на ринках енергоносіїв і електроенергії [4].

Можливостi бiржи:

  1. Інститут брокерства. Біржова торгівля дозволяє використовувати послуги акредитованих на біржі брокерів, що здійснюють всі необхідні для укладання угоди дії. При небажанні використовувати брокерські послуги підприємства самі акредитуються на біржі як брокерські контори.
  2. Участь у біржових торгах з віддалених терміналів. Біржа надає можливість участі в біржових торгах через інтернет для роботи в режимі віддаленого доступу.
  3. Безкоштовне програмне забезпечення і навчання. Крім надання програмного забезпечення, на біржі навчають працювати з торговою системою як з робочого місця на майданчику біржі, так і в режимі віддаленого доступу.
  4. Оперативне забезпечення інформацією. Біржа своєчасно і в доступній формі розміщує всю інформацію, необхідну для здійснення біржової діяльності [5].

Недоліки реалізації за прямими «договорами» і збут через Вугілля України:

  1. Порушення балансу економічних інтересів виробників і споживачів через відсутність на ринку можливості встановлення ринкових цін, наявність посередників.
  2. Перехресне субсидування ефективно діючими вугледобувними підприємствами збиткових, що знижує мотивацію виробників вугільної продукції в конкуренції.
  3. Створення бар’єрів для ефективної торгівлі між малими вугледобувними підприємствами і покупцями, зокрема металургійними комбінатами, побутовими споживачами, виробниками цементу, содовими і цукровими заводами, гірничо-збагачувальними комбінатами, залізничною галуззю.
  4. Зниження інвестиційної привабливості вугільної галузі через непрозорість ціноутворення і регулювання збуту [3].
Схема реалізації вугільної продукції

Рисунок 1 - Схема реалізації вугільної продукції
через модель централізованого збуту
(анімація: 11 кадрів, 5 циклів повторення, 7,62 кілобайт)

Переваги ТБ УЕБ:

  1. Встановлення справедливої ціни на основі реального балансу попиту та пропозиції на вугільну продукцію виходячи з ринкової кон’юнктури.
  2. Формування конкурентного середовища для покупців і продавців (участь у біржових торгах на рівних умовах як покупців, так і продавців, дає можливість придбати або продати вугільну продукцію за найбільш вигідною ціною на основі вільної конкуренції).
  3. Спрощення процедури пошуку потенційних покупців та укладання договорів купівлі-продажу.
  4. Створення можливості здійснювати оптову торгівлю вугільною продукцією і поступового переходу до інших терміновим форм біржових контрактів (ф’ючерсні, форвардні та інші) і похідних фінансових інструментів (хеджування).
  5. Організація біржової експертизи якості товару та оцінки заставного майна по клірингових операціях [2].
Схема реалізації вугільної продукції

Рисунок 2 – Схема реалізації вугільної продукції
через модель вугільної біржі
(анімація: 6 кадрів, 5 циклів повторення, 5,58 кілобайт)

4. Огляд методів реаліаціі вугілля у світі

Розвиток сучасних електронних форм біржової торгівлі привів до збільшення кількості безпосередніх покупців на біржових торгових майданчиках і короткострокових контрактів. Зростає кількість бірж з торгівлі ф’ючерсними контрактами на вугілля, які забезпечують більшу прозорість, ніж позабіржові ринки, серед яких:

Так само згідно з рішенням уряду Російської Федерації про розвиток біржової торгівлі вугіллям, спотові торги коксівним вугіллям проводилися на базі Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинній біржі.

Уряд Російської Федерації затвердив розпорядження від 20 липня 2012 № 1309-р., Що включає вугілля в перелік біржових товарів, щодо яких позабіржові угоди, в тому числі Світовий досвід біржової торгівлі вугіллям довгострокові договори поставки, підлягають обов’язковій реєстрації товарною біржею.

Великі вуглевидобувні компанії(Anglo American, BHP Billiton, Glencore и Rio Tinto),компанії - споживачі (ENEL, EON, J-Power) та інші створили систему Global Сoal, електронну платформу для торгівлі фізичним вугіллям і фінансовими інструментами між членами цієї системи.

5. Розробка інструменту реалізації вугілля

Проаналізувавши те, як на даний момент відбувається реалізація вугілля, ми бачимо, що модель біржової торгівлі є найбільш безпечною і ефективною, чому б Донбасу, будучи на стадії становлення, що не іспоьзовать біржову модель реалізації вугільної продукції ?! Бути може ще рано торгувати ф’ючерсними контрактами та використовувати вугілля як валюту, але перейти на електронні продажу вугілля онлайн, і забезпечити продаж вугільної продукції сучасною системою, мабуть можна.

На мою думку, на першому етапі переходу на електронну систему реалізації вугільної продукції, необхідно дати можливість кожному вугільному підприємству торгувати вугіллям онлайн за допомогою власного сайту. Наведу на прикладі:

Приклад сайту для продажу вугільної продукції

Рисунок 3 – Приклад сайту для продажу вугільної продукції, для ВП Шахта Північна

Для прикладу я взяв сайт coalex.ru і трохи попрацювавши у photoshop, у мене вийшов такий ось приклад для шахти Північна. На цьому прикладі видно, що задопомогою сайту з легкістю можна зробити замовлення, за ціною яке предаставляет нам виробництво. Що-б здійснити замовлення нам необхідно вибрати потрібну нам марку вугілля, зольність, колорійность, розмір, так само вибрати можливість даставка залежності від росстоянія, система сама вважатиме ціну доставки і вартість вугілля. Так само на сайті розміщений каталог, де наведені вартості різних марок вугілля [7].

Звичайно ж такий інструмент вугільне виробництво може використовувати на власний розсуд, особливо якщо шахта матиме приватного власника, якщо ж шахта буде прінадліжать державі, тоді питання використання такого інструменту чи ні, вирішуватиме сама держава.

А що якщо держава опанує інструментом електронною продажу вугільної продукції та буде продавати вугілля всіх державних підприємств наприклад з сайту Міністерства вугілля та енергетики Донецької Народної Республіки, а так само розміщувати послуги інших приватних підприємств, за встановлений відсоток від продажу вугілля?

Приклад сайту для продажу вугільної продукції через Министерство угля и энергетики ДНР

Рисунок 4 – Приклад біржі з можливістю продажу вугільної продукції на сайті Міністерства вугілля та енергетики Донецької Народної Республіки

На прикладі ми бачимо сайт Міністірства вугілля та енергетики Донецької Народної Республіки, де я, знову ж таки за допомогою photoshop, додав розділ Біржа, в якому наведені деякі вугільні підприємства входять до територію ДНР. Як і в першому прикладі, на цьому сайті кожен може вибрати необхідну марку вугілля, будь-якого підприємства, яке буде користуватися послугами сайту, за потрібною ціною. Як я вже сказав вище, так само послугами зможуть користуватися і приватні вугільні підприємства, які будуть мати потребу в послугах біржі, за певний відсоток від продажу [6].

Ідея полягає в тому, що Міністерство не потребує реклами своїх послуг, це державний інструмент, про який знає кожен громадянин даної держави. Однак деякі вугільні підприємства потребують поширення інформації про їх продукцію, чим і зможе допомогти такий гігант, як Міністерство вугілля та енергетики. Плюси будуть полягати в тому, що використовуючи даний інструмент реалізації, ми зможемо домогтися справедливої ціни по відношенню до якості вугільної продукції, у вугільних підприємств буде мотивація покращувати якість видобутого вугілля, що б споживач купував саме його продукцію.

Висновки

Виходячи з наведених вище фактів, можна зробити висновок, що використання моделі товарної біржі в якості основного інструменту реалізації вугільної продукції, можна домогтися: встановлення справедливої ціни на вугільну продукцію, а так само створення ліквідного, надійного та ефективного механізму ринкової торгівлі енергоносіями на внутрішньому і зовнішньому ринку Донецької Народної Республіки.

Список джерел

  1. Рябич О. Н. Реформирование угольной отрасли и создание свободного биржевого рынка угля. / Рябич О. Н. // Вести Донецкого горного института № 132. – Донецк: ДВУЗ ДонНТУ, 2013 – C. 249–253.
  2. Программа экономических реформ Президента на 2012–2014 годы «Богатое общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство». – [Электронный ресурс]. Режим доступа: partyofregions.ua
  3. Концепция перехода на биржевую форму продажи угля. Одобренно распоряжение КМУ от 26.10.2011г. № 1070-р. – [Электронный ресурс]. Режим доступа: zakon4.rada.gov.ua
  4. Приказ № 723 от 19. 06.2012 «Об утверждении Конкурсных требований по отбору товарных бирж (электронных биржевых площадок) для организации и проведения электронных биржевых торгов по купле-продаже угольной продукции». – [Электронный ресурс]. Режим доступа: archive-ua.com/ua/l/ligazakon.ua
  5. Украинская Энергетическая Биржа. – [Электронный ресурс]. Режим доступа: ueex/com.ua
  6. Министерство угля и энергетики Донецкой Народной Республики. – [Электронный ресурс]. Режим доступа: mintek-dnr.ru
  7. Биржа угля «Coalex» – единая торговая площадка для участников угольной отрасли. – [Электронный ресурс]. Режим доступа: coalex.ru