Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Гірничодобувні підприємства на відміну від інших промислових комплексів і споруд (машинобудівних, переробних, хімічних заводів та ін.) є природно‑технологічними комплексами. Основні параметри технологічних схем, показники економічної ефективності розробки родовищ визначаються більшою мірою природними чинниками (будовою і розмірами покладів, рельєфом поверхні, гідрогеологічною характеристикою родовища і багатьма іншими).Крім того, кар’єр на відміну від багатьох природно‑технологічних комплексів (гідроелектростанцій, транспортних комунікацій та ін.) є ще й динамічним об’єктом. Кар’єр, як відкрита гірська виробка, розвивається в часі і просторі в міру відпрацювання запасів родовища; змінюються його розміри і конфігурація по поверхні, збільшується число уступів, що відпрацьовуються, ускладнюється схема транспортних комунікацій. Глибина кар’єру, його контури і обсяг гірської маси, що виймається з кар’єру, систематично збільшуються. При плануванні гірничих робіт на період експлуатації потрібно визначати обсяги видобувних і розкривних робіт по роках і етапах розробки.

1. Актуальність теми

Вибір стратегії в гірничодобувній галузі вкрай ускладнений специфікою ведення робіт. Однак грамотний вибір стратегії в сучасних ринкових умовах зумовлює фінансовий стан підприємства.

2. Мета дослідження

Метою дослідження є обґрунтування стратегії розвитку гірничих робіт на кар’єрі Жеголівський ПрАТ «Комсомольське рудоуправління».

3. Сутність стратегії розвитку гірничих робіт

Стратегія – інтегрована модель дій, призначених для досягнення цілей підприємства. Змістом стратегії служить набір правил прийняття рішень, використовуваний для визначення основних напрямків діяльності [1].

У літературі по стратегічному плануванню існує два протилежні погляди на розуміння стратегії. У першому випадку стратегія – це конкретний довгостроковий план досягнення певної мети, а вироблення стратегії – це процес знаходження деякої мети і складання довгострокового плану. Такий підхід ґрунтується на тому, що всі виникаючі зміни передбачувані, що відбуваються в середовищі процеси носять детермінований характер і піддаються повному контролю та управління.

У другому випадку під стратегією розуміється довгостроковий якісно певний напрям розвитку підприємства, що стосується сфери, засобів і форми її діяльності, системи внутрішньовиробничих відносин, а також позицій підприємства у навколишньому середовищі. При такому розумінні, стратегію можна охарактеризувати як обраний напрям діяльності, функціонування, в рамках якого повинне привести організацію до досягнення поставлених перед нею цілей [2].

У діловому житті під стратегією розуміється загальна концепція того, як досягаються цілі організації, вирішуються поставлені перед нею проблеми і розподіляються необхідні для цього обмежені ресурси. Така концепція (відповідає стратегії другого типу) включає в себе кілька елементів. Насамперед, до них відноситься система цілей, що включає місію, загальноорганізаційні і специфічні цілі. Інший елемент стратегії – політика, або сукупність конкретних правил організаційних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Зазвичай стратегія розробляється на кілька років вперед, конкретизується в різного роду проектах, програмах, практичних діях і реалізується в процесі їх виконання. Значні витрати праці і часу багатьох людей, необхідні для створення стратегії підприємства, не дозволяють її часто міняти або серйозно коригувати. Тому вона формулюється в досить загальних виразах. Це – передбачувана стратегія [3].

Разом з тим, як усередині організації, так і поза її з’являються нові непередбачені обставини, які не вкладаються в початкову концепцію стратегії. Вони можуть, наприклад, відкрити нові перспективи розвитку та можливості для поліпшення існуючого стану справ або, навпаки, змусити відмовитися від передбачуваної політики та плану дій. В останньому випадку первісна стратегія стає нездійсненною і підприємство переходить до розгляду і формулювання невідкладних стратегічних завдань [4].

4. Вибір та реалізація стратегії розвитку гірничих робіт на кар’єрі Жеголівський ПрАТ «Комсомольське рудоуправління»

Вибір стратегії передбачає вивчення альтернативних напрямків розвитку організації, їх оцінку і вибір кращої стратегічної альтернативи для реалізації. При цьому використовується спеціальний інструментарій, що включає кількісні методи прогнозування, розробку сценаріїв майбутнього розвитку, портфельний аналіз [5].

Фактори, що впливають на вибір стратегії представлені на малюнку 1.

Фактори, що впливають на вибір стратегії

Малюнок 1 – Фактори, що впливають на вибір стратегії
(анімація: 4 кадри, 5 циклів повторення, 101 кілобайт)

Реалізація стратегії здійснюється через розробку програм, бюджетів і процедур, які можна розглядати як середньострокові і короткострокові плани реалізації стратегії. У процесі реалізації стратегії кожен рівень керівництва вирішує свої визначені завдання і здійснює закріплені за ним функції [6]. Вирішальна роль належить вищому керівництву. Його діяльність на стадії реалізації стратегії може бути представлена у вигляді п’яти послідовних етапів.

Перший етап: поглиблене вивчення стану середовища, цілей і розроблених стратегій. На даному етапі вирішуються такі основні завдання:

  1. З’ясування суті висунутих цілей, вироблених стратегією, їх коректності та відповідності один одному, а також станом середовища.
  2. Доведення ідей стратегічного плану і сенсу цілей до співробітників підприємства з метою підготовки умов для їх залучення в процес реалізації стратегій.

Другий етап: розробка комплексу рішень щодо ефективного використання наявних у підприємства ресурсів. На цьому етапі проводиться оцінка ресурсів, їх розподіл і приведення у відповідність з реалізованими стратегіями. Для цього складаються спеціальні програми, виконання яких має сприяти розвитку ресурсів. Наприклад, це можуть бути програми підвищення кваліфікацій працівників.

На третьому етапі вище керівництво приймає рішення про внесення змін у чинну організаційну структуру.

Четвертий етап полягає в проведенні тих необхідних змін на підприємстві, без яких неможливо приступити до реалізації стратегії. Для цього складається сценарій можливого опору змінам, розробляються заходи щодо усунення або зменшення до мінімуму реального опору і закріпленню проведених змін.

П’ятий етап: коригування стратегічного плану в тому випадку, якщо цього настійно вимагають обставини, що знов виникли [7].

Результати реалізації стратегії оцінюються, і за допомогою системи зворотного зв'язку здійснюється контроль діяльності організації, в ході якого може відбуватися коригування попередніх етапів.

Для обраного кар’єра доцільна стратегія, пов’язана зі зниженням собівартості видобутого вапняку, шляхом заміни існуючих екскаваторів на більш продуктивні.

Останнім часом на кар’єрі діяло 5 горизонтів, на яких середньомісячна видобуток вапняку становить 84 тис. М3. Проведемо заміну на одному з горизонтів екскаватора ЕКГ‑5А на більш продуктивний ЕКГ‑8І.

Складемо календарний план на час відпрацювання цих горизонтів.

Календарний план відпрацювання горизонтів на 2014 рік

Таблиця 1 – Календарний план відпрацювання горизонтів на 2014 рік

Календарний план відпрацювання горизонтів на 2015 рік

Таблиця 2 – Календарний план відпрацювання горизонтів на 2015 рік

Графік зміни видобутку на кар’єрі Жеголівський представлений на малюнку 2.

Графік зміни видобутку на кар’єрі Жеголівський

Малюнок 2 – Графік зміни видобутку на кар’єрі Жеголівський

Висновок

Необхідність вибору стратегії розвитку гірничих робіт не викликає сумніву. На прикладі кар’єра Жеголівський чітко видно, що заміна старого обладнання на більш нове і продуктивне позитивно вплинула на видобуток корисної копалини, внаслідок чого відбудеться зниження собівартості товарної продукції і економія значних грошових коштів.

Перелік посилань

  1. Стратегия – понятия и определения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.stplan.ru/articles/theory/....
  2. Стратегия развития предприятия и бизнес‑планирование [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://buklib.net.
  3. Сущность и содержание стратегии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.portal-u.ru/strm1/strsuhnost.
  4. Сериков А. В. "Мягкое" моделирование последствий распределения инвестиций для обеспечения стратегии развития предприятия / А. В. Сериков, Е. Б. Гранько // Бізнес Інформ. – 2012. – № 9. – С. 230–233.
  5. Менеджмент: стратегия и тактика: учеб. пособие / П. Дойль. – СПб.: Питер, 1999. – 560 с.
  6. Стратегическое управление: пер. с англ.: И. Ансофф. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
  7. Этапы разработки стратегии развития предприятия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://marketing-tut.ru/materiali/rm/....