Русский
ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Особистісне становлення

Я, Суханов Владислав Ігорович, народився 21 лютого 1994 року в місті Дружківка. Мама - Рябініна Світлана Сергіївна 1972 року народження, вчитель, батька я не знаю. У сім'ї я єдина дитина.

Моїм вихованням займалася тільки мама. Завдяки їй я став порядною і вихованою людиною. У дитинстві я був активною дитиною, дуже багато часу проводив на вулиці. У мене завжди виходило знаходити спільну мову з однолітками, а тому я мав багато друзів. Комунікабельність не раз допомагала мені і в школі. У 2001 році пішов у перший клас у місті Дружківка. Закінчивши перший клас, переїхав в місто Донецьк, де потупив у 45 школу, тут я провчився всі 11 класів. Під час шкільних років я займався різними видами спорту: дзюдо, греко-римська боротьба, бокс. У школі мені навчатися однозначно подобалося, хоча і не все давалося легко. Із цим періодом життя у мене пов'язані найтепліші спогади. Завдяки старанням педагогічного колективу школи я, як і всі мої однокласники, отримав не тільки якісну освітню підготовку, але і гарне виховання, що в наш час особливо важливо. Школа допомогла мені розкрити свій потенціал не тільки як учня, але і як людини. Чим більш старшим я ставав, тим більше мене цікавили шкільні предмети. Паралельно я активно займався спортом. В цілому шкільний період дозволив мені розвинути себе як особистість, у цей час у мене сформувалися основні інтереси, як у науці, так і в цілому у житті. Завдяки цьому я завжди згадую про школу, викладачів, про своїх шкільних товаришів, з добротою і теплом.

Професійне становлення

Закінчуючи школу, необхідно було замислюватися про подальше навчання. Якщо чесно, на той момент я не знав, чого хотів у житті і ким хочу стати. Занадто великим був розкид моїх інтересів і величезна кількість потенційних напрямків, в яких мені хотілося розібратися, не давали зробити остаточного рішення. І в цьому виборі допомогла моя мама. Наш вибір припав на кафедру "Управління якістю", на той момент це була молода кафедра з цікавими професіями. З тих пір я не шкодую, що поступив саме на цю кафедру. Весь викладацький колектив для мене як сім'я. Вчитися мені подобалося і проблем з навчанням не виникало. Як і у школі, чим довше я вчився на спеціальності, тим цікавіше мені ставало. Вища освіта не тільки дала мені найважливіші в даній області знання, але і дозволила продовжити розвиватися як особистості. У мене вистачало часу займатися улюбленими справами і при цьому не упускати з виду своєї головної мети - отримати освіту. Причому мені хотілося не просто мати диплом про закінчення вузу, але мати знання, навички та вміння в обраній мною сфері. Це дозволило мені не просто йти до мети, але і отримати все можливе від процесу навчання. У мене виходило добре вчитися, займатися спортом, відвідувати різні цікаві міста та брати участь у різних заходах. Розуміючи, що такого періоду як зараз у моєму житті більше не буде, я намагався отримати все можливе. Мій інтерес до спеціальності підкріплювався ще й тим, що вона є практично актуальною. Важливість одержуваної мною професії не втратиться і в майбутньому. Вже вступаючи до вузу я це чудово розумів. Тому, я не тільки активно освоював теорію, але і готувався до практичної діяльності. Спеціальність, яку я отримую, є не тільки важливою і затребуваною, але і суспільно корисною. Управління якістю дозволяє найкращим чином контролювати процес підтримки якості продукції. Тому я розумію, що працюючи у своїй сфері, буду не тільки здійснювати конкретну діяльність, але і приносити користь людям і суспільству. Крім того, потрібно сказати, що у мене склалися дуже хороші відносини не тільки з викладацьким колективом, але і з моїми одногрупниками. Як в свій час і з однокласниками, ми стали дуже дружними. Я завжди цінував відносини з товаришами, намагався якомога більше часу приділяти спілкуванню зі своїми друзями, що ще більше розширило коло моїх інтересів, оскільки я дізнавався їх захоплення, які поступово ставали цікаві і для мене.

Нарешті, завершивши своє навчання на бакалавріаті і вступивши до магістратури, я був, чесно кажучи, особливо радий тому, що у мене в запасі є ще два роки навчання, настільки мені подобається цей процес. Звичайно, навчання в магістратурі вимагало особливих зусиль і старанності, але аж до цього моменту я справляюся з навантаженням успішно, не забуваючи продовжувати вести активне і цікаве життя, пізнаючи світ у всій його нескінченній розмаїтості і красі.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

В найближчому майбутньому планую успішно написати і захистити магістерську роботу. Знайти роботу, яка дійсно буде мені до душі, звичайно, з можливістю кар'єрного росту.