Біографія
Особистісне становлення
Я, Ардерихіна Еліна Леонідівна, народилася 20 листопаду 1994р. у місті Донецьку. Моя мати – Головіна Наталія Едуардівна – лікар педіатр та фтизіатр, закінчила Донецький медичний університет. Мій батько – Ардерихін Леонід Лінейович – гірничий електромеханік, закінчив Донецький політехнічний інститут. У батьків було різне бачення мого виховання та освіти. Батько намагався прищепити самостійність та прагнення до самоосвіти. Мати ж, у свою чергу, намагалася допомога ті у всьому і підказувати, іноді надто піклуючись про мене, тому що дитиною я була хворобливою та трохи капризною.
У 2001 році я пішла у спеціалізовану фізико-математичну школу №17. Спочатку, я уявляла свою освіта та школу я щось доволі цікаве та захоплююче, вважала, що знайду безліч друзів та однодумців, але мої сподівання зазнали краху. Коло моїх друзів було обмежено, але з цими людьми я товаришую то сих пір. Навчання стало цікавішим після 9го класу, коли я перейшла до спеціалізованого класу з ухилом в фізику та математику, особливо цікавою для мене була астрономія. Я добре знала англійську, тому приймала участь в олімпіадах.
З дитинства мала безліч різноманітних інтересів та захоплень, багато з яких залишились у більш дорослому віці, і є до сих пір. Наприклад, малювання та архітектура.
Паралельно із загальноосвітньою школою я займалася у балетній. Це важкий та виснажливий труд, який межував із грацією та легкістю – неймовірний контраст. У балетній школі я навчалася протягом 9ти років, далі продовжила займатися сучасним балетом у одному з міських колективів. Атмосфера і взаємовідносини там були самими дружніми та теплими, залишили безліч позитивних емоцій та спогад. Але, нажаль, це тривало недовго, усього 2 роки, тому що требо було робити складний вибір – або танці, або продовження освіти. Мій вибір прийшовся на останній.
Професійне становлення
Через те, що мої інтереси доволі широкі вибір професії та подальше становлення були важкими. Чому я обрала саме Менеджмент туризму та готельного бізнесу(бакалавр)? Тому, що на той момент , а це було у 2012 році, туризм міг стати одним з актуальних та перспективних напрямків. Про своє рішення я не шкодую, це своєрідний досвід, який, на мій погляд, був мені необхідний. У цьому напрямку я здобула деяких успіхів: прийняла участь в ряді конференцій, олімпіад, публікувалася у всеросійських та місцевих наукових збірниках, одна з моїх статей була цитована менше ніж за рік після її написання. Мій вступ до магістратури пов’язаний із тим, що я визнала свою освіту незавершеною.
Професійному росту сприяє моя особиста мотивація до саморозвитку та пізнанню. Нажаль, на даний момент, мої захоплення на дуже то перетинаються із образною спеціальністю у магістратурі, але у своїх статтях та тезисах я намагаюся розвивати темі, які мені цікаві і, на мій погляд, актуальні.
Паралельно із навчанням у ВНЗ намагаюся також розвіватися як художник-ілюстратор. Навесні та восени 2017 року разом із своїм соавтором по графічному роману приймала участь у фестивалі фантастики, фентезі та аніме ТерріCON
.
Що ж таке - ТерріCON
? Це єдиний у своєму роді захід такого масштабу та концепції у Донецьку, це море позитиву та нових знайомств, це місце де кожен шанувальник фентезі та фантастики може знайти щось своє або ж розкритися як косплеєр, мастер крафту, художник, гейм-мастер чи лектор. Я була там як художниця(мала свій власний стенд) та трохи кослпеєр.
Хочеться сказати велике спасибі усім організаторам за виконану роботу, можливість стати частиною такого незвичайного цілого і у принципі за створення такого роду заходу, бо я на власні очі бачила, які сили було вкладено у цю справу, скільки нервів витрачено. Я була щаслива зустріті своїх однодумців, тих, кому подобаються мої роботі так образ.
Надихає те, що масштаб фестивалю так швидко виріс, бо нещодавно, у березні, захід відвідало 300 людей, а у вересні – приб.1300
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Першочерговою ціллю на даний момент для мене я закінчення останнього курсу магістратурі та захист дисертації.
Пошук та знаходження роботи, а далі – успішне просування по кар’єрних сходах – важлива частина життя, але я не хочу усе його зводити до цього, робити це самоціллю життя. Мені більш до душі творчий, усесторонній розвиток, подорожі, вивчення нових мов й знайомство з іншими культурами.
Мій найбільш переважний сценарій майбутнього – бути оточеною однодумцями, такими ж чудаками (у чомусь) як і я, йти до своєї меті, бо немає меж досконалості. Я знаю, що не в моїх силах змінити( але це ні в якій мірі не значить, що я вірю у судьбу та все таке) устрій цього свиту, вичистити з нього весь бруд
і зробити його світлішим та кращім, але хочеться, щоб моє життя було максимально комфортним, тоді я зможу ділитися теплом та позитивом с іншими.