Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Актуальність. Розвиток і економічне зростання підприємства неможливі без вдосконалення насамперед системи управління витратами діяльності, оскільки саме видатки є основним фактором впливу на прибутковість підприємства, яка забезпечує його конкурентоспроможність і економічну стабільність. Основною проблемою обліку витрат діяльності підприємства є проблема повноти і своєчасності їх відображення в системі обліку.

1. Мета і задачі дослідження

Метою даної статті є розгляд і виклад первинного обліку витрат підприємства.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

  1. Розглянути основи первинного обліку витрат;
  2. Вивчити первинні регістри обліку витрат;
  3. Виявити проблемні аспекти обліку витрат;
  4. Ознайомитися з організацією бухгалтерського обліку витрат в умовах підприємства.

Об'єкт дослідження: облік матеріальних витрат підприємства.

Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти обліку матеріальних витрат підприємства.

2. Огляд досліджень і розробок

Дослідженням обліку витрат підприємства займалися такі провідні вчені і теоретики бухгалтерського обліку як Бутинець Ф.Ф., Завгородній В.П, Лишиленко О.В.

Дослідження наукових праць вітчизняних вчених, а також оцінка практики ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, говорить про наявність невирішених і дискусійних питань щодо термінології, порядку визнання витрат, їх оцінки та класифікації.

3. Основна частина

Велику частину витрат підприємства становлять витрати на придбання матеріальних цінностей. З метою контролю надходження і оприбуткування ТМЦ від постачальників бухгалтерія або відділ постачання (якщо він є) ведуть журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1). Заповнюють журнал на підставі первинних документів по надходженню ТМЦ. У ньому роблять позначки про запити, пов'язаних з розшуком вантажів, які не надійшли.

Для отримання ТМЦ від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням представнику одержувача видають довіреність. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, який їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При прийманні вантажів експедитор повинен перевірити відповідність кількості і якості ТМЦ супровідним документам. У разі наявності пошкоджень контейнерів, відсутності або заміни пломб і в інших випадках від залізниці вимагають скласти комерційний акт. Порядок приймання ТМЦ за кількістю і якістю регулюється інструкціями і відповідним розділом статуту залізниці.

Доставлені на підприємство ТМЦ експедитор або інша особа здає на склад. Завідувач складом, приймаючи вантаж, на супровідному документі робить запис такого змісту "пойменованих в рахунку-фактурі цінності відповідають кількості та якості, зазначеному в ньому, і прийняті мною". Там же він ставить дату і свій підпис. На підприємстві для цього можна використовувати спеціально виготовлений штамп.

На прийняті цінності завідувач складом може складати прибутковий ордер (форма № М-4). У таких випадках він прикладається до матеріального звіту, а супровідні документи на ТМЦ здаються в бухгалтерію окремо.

У разі виявлення невідповідності фактичної кількості, якості, комплектності даними супровідних документів прийом цінностей припиняється і викликається представник постачальника. У разі його неявки цінності приймає комісія, до складу якої входить також представник незацікавленої організації.

Комісія складає акт про приймання матеріалів (форма № М-7), який підписує також завідувач складом, підтверджуючи факт приймання цінностей. Акт складають у двох примірниках, один з яких є підставою для оприбуткування цінностей, а другий використовується для оформлення претензій постачальнику. Аналогічно здійснюється прийом цінностей в тих випадках, коли відсутні супровідні документи.

Надходження з виробництва готової продукції оформляють накладною-вимогою, рапортами про вироблення продукції за зміну, маршрутними листками, відомостями.

Відпустка сировини, матеріалів, палива у виробництво здійснюють на підставі відповідних видаткових документів дотримуючись діючих лімітів. Всі документи на відпуск матеріалів зі складу повинні бути підписані керівником підприємства та головним бухгалтером.

Разовий відпуск ТМЦ для використання або переміщення всередині господарства здійснюють за накладними (форма № М-11). Накладна, як правило, виписується у двох примірниках, один з яких передається на склад, другий залишається у отримувача цінностей.

При систематичному відпустці матеріалів замість разових накладних використовують накопичувальні документи - лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (форма № М-8). Вона виписується на термін протягом місяця. У ній вказується ліміт, в межах якого можуть бути відпущені матеріали.

Картка складається у двох примірниках, один з яких знаходиться у одержувача і є документом для оприбуткування цінностей, а другий залишається у завідувача складом. При видачі цінностей він робить запис в обох примірниках. Завідувач складом і одержувач підписуються в них про видачу і отримання цінностей. Після використання ліміту, або після закінчення терміну дії карти, видача цінностей не проводиться.

Затверджено чотири типові форми лімітно-забірних карток (форми № М-8, № М-9, № М-28, № М-28а). Форма № М-8 використовується для здійснення багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів протягом місяця. За формою № М-9 можна відпускати лімітовані матеріали чотири рази на відповідний об'єкт обліку, вказуючи дати відпустки і залишок ліміту після кожної видачі.

Форма № М-28 використовується для відпуску матеріалів на конкретний будівельний об'єкт і ведеться протягом всього періоду його будівництва. Вона знаходиться у виконавця робіт. Одночасно ведеться щомісячна форма № М-28а, яка знаходиться на складі. При видачі матеріалів комірник підписується в формі № М-28. Одержувач підписується в формі № М-28а. В кінці місяця виконавець робіт заповнює графу 14 форми № М-28 залишок матеріалів на об'єкті на кінець місяця. Розраховується фактичні витрати матеріалів на об'єкт. Після перевірки записів у формі № М-28 бухгалтерія в разі незакінченого об'єкта будівництва повертає її виконавцю робіт для продовження використання.

На підставі накладних і лімітно-забірних карт відбувається відпуск цінностей зі складу в бригади, цеху та інші внутрішньогосподарські виробничі підрозділи, т. Е. Здійснюється переміщення матеріалів від однієї особи до іншої. Списання цінностей на виробництво оформляють актами на списання сировини, матеріалів, виробничого і господарського інвентарю тощо.

Відпуск матеріальних цінностей покупцям здійснюють з товарно-транспортними накладними (форма № 1-ТН) або накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма № М-20), які є підставою для списання цінностей у постачальників і оприбуткування у покупців.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується продавцем тільки на паперових носіях. Підписують її керівник підприємства-відправника, головний бухгалтер, особа, який відпустив цінності, і того, яке їх прийняло. Накладна завіряється печаткою підприємства-відправника.

Виписують накладну в трьох примірниках::

  1. перший примірник передається підприємству, яке отримує ТМЦ і є підставою для їх оприбуткування;
  2. другий примірник залишається на складі постачальника і є підставою для їх списання;
  3. третій примірник передається пропускному пункту для контролю за вивезенням ТМЦ за межі підприємства, а потім передається в бухгалтерію підприємства-постачальника.

Накладна (форма № М-20) не виписується в разі, коли цінності відпускаються по товарно-транспортної накладної (форма № 1-ТН).

Можливо виписування накладної у двох примірниках. Перший примірник накладної передається одержувачу цінностей, а другий залишається у постачальника.

Прийом, відпустку і зберігання матеріальних цінностей, а також облік їх на складах здійснюють комірники та інші матеріально відповідальні особи. З ними аналогічно, як і з касиром, потрібно скласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Облік матеріальних цінностей на складах ведуть у кількісному вираженні за найменуваннями, марками, сортами і розмірами. Враховують матеріали завідувачі складами на картках складського обліку матеріалів (форма № М-12). При великій номенклатурі запасів за згодою матеріально-відповідальної особи і під його контролем ведення карток складського обліку може здійснюватися лічильниками.

Видають картки матеріально-відповідальних осіб під розписку в реєстрі, де вказуються їх кількість і номери. Контроль за видачею та використанням карток веде бухгалтерія господарства.

На кожен номенклатурний номер, код матеріалу відкривається окрема картка. У заголовку вказують назву, сорт, профіль, розмір матеріалу, одиницю виміру, ціну, місце знаходження - номер стелажа і місце по підготовленій системою адресації матеріалів.

Картки зберігаються в картотеках по групам цінностей. Одну групу від іншої відділяють перегородками з картону або фанери, на яких підписують назву групи. Усередині кожної групи картки розміщують в порядку послідовності кодів (номерів) матеріалів.

На складах з невеликою номенклатурою матеріальних цінностей замість карток можна вести книгу складського обліку (форма № 40). Рахунки в ній відкривають на кожне найменування продуктів і матеріалів, виділяючи для цього кілька сторінок з таким розрахунком, щоб вистачало місця для записів протягом року. Якщо відведеного числа сторінок виявилося недостатньо, записи здійснюють на інших вільних сторінках. Облік ведуть в розрізі груп цінностей. Послідовність відкриття рахунків в цій книзі повинна бути узгоджена з регістрами, які ведуться в бухгалтерії господарства. Листи в книзі нумерують, а їх кількість завіряється підписом головного бухгалтера, який робиться в кінці книги. На першій сторінці наводиться перелік всіх рахунків, які відкриті в книзі. У ній записують залишок цінностей на початок року на підставі книги за попередній рік, які звірені з даними інвентаризаційних описів.

На підставі оформлених в установленому порядку первинних прибуткових і видаткових документів завідуючий складом повинен у той же день зробити записи в картки (книги) складського обліку про надходження і видачі матеріалів, вивести залишки на кінець дня.

Запис з лімітно-забірних карт даних про відпустку матеріалів можна здійснювати також у міру закриття карт, але не пізніше першого числа, наступного за звітним місяцем. При такому порядку записів лімітні карти слід зберігати разом з відповідними картками (книгами) складського обліку.

Працівники бухгалтерії підприємства повинні систематично, але не рідше одного разу на десять днів, здійснювати безпосередньо на складах перевірку своєчасності та правильності оформлення первинних документів по складських операціях, а також записи в картки (книги) складського обліку. Перевірку записів операцій і виведення залишків завідувачем складом працівник бухгалтерії підтверджує своїм підписом у відповідному рядку картки. Одночасно з такою перевіркою працівник бухгалтерії приймає від завідуючого складом первинні документи. Підставою для приймання-здачі документів є підпис працівника бухгалтерії в картках складського обліку.

Контроль за правильністю ведення документації та складського обліку з боку облікових працівників можна здійснювати не безпосередньо на складі, а в бухгалтерії. В такому випадку первинні документи у встановлені терміни повинні здаватися в бухгалтерію при реєстрі приймання-здачі документів (форма № М-13). У ньому за кожною групою або номенклатурним номером вказують кількість і номери документів, що здаються.

Реєстр краще складати окремо за прибутковими та видатковими документами. Реєстр готують в двох примірниках, один з яких разом з документами передають бухгалтеру, а другий (без документів) з підписом бухгалтера повертається завідуючому складом і є підставою про здачу документів.

Прийняті документи бухгалтер перевіряє і здає оператору для обробки на персональному комп'ютері, на якому складають звіт про рух матеріальних цінностей (матеріальний звіт). Звіт повертається на склад для перевірки повноти і правильності включення всіх документів, підписи і передачі в бухгалтерію.

Персональний комп'ютер може бути безпосередньо на складі. Тоді тут же здійснюється обробка інформації з первинних документів автоматизовано, тобто створюється автоматизоване робоче місце (АРМ).

У разі ручного способу обробки первинних документів завідуючий складом не рідше одного разу на місяць (згідно з графіком документообігу в кінці кожного місяця) складає і подає в бухгалтерію звіт про рух матеріальних цінностей. Підставою для його складання є первинні документи і записи в картках (книзі) складського обліку.

Звіт готують в двох примірниках, з яких один разом з первинними прибутковими та видатковими документами передається в бухгалтерію підприємства, а другий (без документів) з підписом бухгалтера про прийняття повертається завідувачу складом і служить підтвердженням здачі звіту.

На кожну групу матеріальних цінностей, які обліковуються на окремих синтетичних рахунках, складають окремий звіт. У ньому вказують залишок цінностей на початок місяця, надходження енергоносіїв, вибуття і залишок на кінець місяця. Надходження і вибуття групують за джерелами надходження та каналах витрачання так, щоб можна було прямо на звіті проставити кореспонденцію рахунків при котируванні документа. Це спрощує перевірку даних звіту і подальшу роботу з обліку матеріальних цінностей.

Працівники бухгалтерії зобов'язані періодично проводити на складах контрольні вибіркові перевірки залишків цінностей, особливо дефіцитних і дорогих, для порівняння їх з даними обліку, здійснювати інструктаж матеріально-відповідальних осіб про порядок ведення кількісного обліку, складання матеріальних звітів, оформлення документів на право отримання та видачу матеріалів.

Перевіряючий повинен зробити запис про результати контрольно-вибіркових перевірок в журналі, який ведеться з цією метою, і доповісти про виявлені порушення головному бухгалтеру та керівнику підприємства для прийняття ними рішень.

Висновки

Витрати на матеріали є однією з основних складових собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг і т.д. Від того, наскільки правильно буде організований їх облік, залежить точність визначення прибутку підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів.

Облік запасів не вважається складним, виняток може становити лише облік витрат на виробництво і визначення собівартості продукції, робіт, послуг і т.д. Однак він є одним з найбільш трудомістких розділів обліку, оскільки оперує десятками, сотнями, а іноді і тисячами найменувань запасів. Крім того, облік запасів є ніби довгим ланцюжком операцій, яка пов'язує воєдино облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, підзвітними особами, облік запасів на складі і так далі - до обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Перелік літератури:

  1. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет в Украине (5-е изд.) / В. П. Завгородний; - Киев: А.С.К., 2003 - 427 с.
  2. Лишиленко А. В. Бухгалтерский учет (3-е изд.) / А. В. Лишиленко; - Киев: Центр учебной литературы, 2011 - 736 с.
  3. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 9 «Запасы» [Электронный ресурс] / - Режим доступа: http://www.nibu.factor.ua/info/instrbuh/psbu9/#
  4. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Расходы» [Электронный ресурс] / - Режим доступа: http://www.nibu.factor.ua/info/instrbuh/psbu16/#