Загальна характеристика роботи
Вступ.
Ефективність державного управління інноваційними процесами стає вагомою в умовах стратегічного підходу до визначення і реалізації інноваційних пріоритетів розвитку регіонів, ефективних моделей управління, орієнтованих на результати. В державі тривалий період застосовували короткострокове кон'юнктурне планування, спрямоване на поліпшення економічної кон'юнктури протягом одного року шляхом узгодження витрат і дефіциту держбюджету з обмеженим колом макроекономічних показників. Тільки з 2010 активізувалася робота по впровадженню системи стратегічного управління в практиці роботи органів державної влади і створення ієрархії стратегій і планів різних рівнів управління, а також інструментів їх реалізації та оцінки досягнутих цілей.
Було змінено підхід до розробки програм і прогнозів - передбачений перехід від річного до довго- та середньострокового планування. Обов'язковою стала розробка стратегії розвитку регіону на десять років і відмова від річних державних програм економічного і соціального розвитку як морально застарілих.
Серед вчених, які приділяють значну увагу питанням регіональної економіки: О. Амоша, П. Бєлєнький, П. Бубенко, С. Варналій, В. Василенко, С. Вовканич, С. Герасимчук, М. Нижньо, С. Злупко, Б. Кваснюк , М. Козоріз, Ю. Макогон, В. Мельник, А. Осауленко, В. пилу, В. Поліщук, В. Симоненко, Д. Стеченко, М. Тимчук, В. Чужикова, М. Чумаченко, А. Шевчук та ін . як наслідок, за останні роки з проблематики стратегії регіонального розвитку з'явилися праці, підготовлені як колективами авторів [2, 3, 5, 6; 9; 11], так і окремими дослідниками [1, 4, 7, 8; 10]. Однак, незважаючи на стійкий інтерес до проблемми інноваційного розвитку регіонів, велика кількість аспектів залишається недостатньо дослідженими і вимагає подальшого опрацювання, особливо щодо стратегічного інноваційного розвитку регіонів.
У магістерській дисертаційній роботі доводиться перевага управління інноваційними процесами на регіональному рівні. Дано визначення стратегії інноваційного розвитку регіону, як стратегічного плану дій, спрямованого на розвиток потенціалів регіону, що забезпечить збалансований розвиток всіх сфер регіональної системи (соціальної, економічної, культурної). У роботі запропоновано механізм реалізації стратегії інноваційного розвитку території. Певні переваги, що зумовлюють розвиток інноваційних процесів на регіональному рівні в порівнянні з національним, а також фактори, що сприяють формуванню і реалізації стратегії інноваційного розвитку території. На основі аналізу виділено ряд факторів, що обумовлюють необхідність розробки стратегічного інструментарію регіонального рівня, а саме: низька ефективність реалізації розроблених стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, неефективність використання наявних ресурсів територій, стійка тенденція поглиблення депресивності і диспропорцій багатьох регіонів.
Постановка завдання.
У магістерській роботі поставлені наступні завдання:
- на основі визначення переваги, що зумовлюють розвиток інноваційних процесів довести необхідність управління інноваційними процесами на регіональному рівні;
- дати визначення стратегії інноваційного розвитку території;
- запропонувати механізм реалізації стратегії інноваційного розвитку території.
Методологія.
У процесі дослідження були використані системний підхід, методи аналогій, наукової абстракції, аналізу і синтезу, порівняння, логічний метод та ін.
Результати дослідження.
У науковій літературі є різні підходи до визначення стратегії:
- шляхом її ідентифікації з планом або його окремими елементами;
- трактування стратегії як визначення цілей і методів (або способів) їх досягнення;
- набір принципів для прийняття рішень; лінія поведінки суб'єкта господарювання.
Однак названі підходи не суперечать один одному, відбиваючи різні аспекти стратегії взагалі і стратегії інноваційного розвитку території зокрема.
Отже, на думку авторів [1, 4, 7, 8; 10], стратегія інноваційного розвитку регіону - це стратегічний план дій, спрямований на розвиток потенціалів регіонів, забезпечить збалансований розвиток всіх сфер регіональної системи (соціальної, економічної, культурної).
Формування та впровадження стратегії інноваційного розвитку регіонів також обумовлено низкою факторів:
- низькою ефективністю реалізації розроблених стратегій їх соціально-економічного розвитку;
- неефективністю використання наявних ресурсів територій, а також інтелектуального капіталу;
- поглибленням диспропорцій регіонального розвитку.
На сучасному етапі економічне зростання можливе тільки в умовах інноваційних перетворень. Стратегія інноваційного розвитку регіонів за своєю суттю є стратегією мезоуровня, будучи своєрідною сполучною ланкою між макроекономічної стратегії на регіональному рівні та державною політикою розвитку регіонів.
Запропонована структурно-логічна схема формування механізму реалізації стратегії інноваційного розвитку регіонів на макрорівні, яка може бути екстрапольована і на регіональний рівень показана на рис. 1 [12].
Мал. 1 - Структурно-логічна схема реалізації стратегії інноваційного розвитку регіонів [12]
До переваг, які обумовлюють розвиток інноваційних процесів на регіональному рівні в порівнянні з національним, можна віднести наступні особливості:
1) сукупна близькість великої кількості виробників різних галузей, які своєчасно пропонують спеціалізовані товари і послуги і гнучко відповідають на зміни попиту;
2) залучення регіональних суб'єктів до транснаціональних мереж;
3) поява локальних фондів робочої сили з концентрацією специфічних навичок і форм навчання;
4) культурна та інституційна інфраструктура, яка постійно виникає всередині і навколо промислових кластерів і яка дуже важлива для ефективної роботи єдиної локальної соціально-економічної системи;
5) розвиток довіри між регіональними економічними суб'єктами.
У свою чергу, формування стратегій на регіональному рівні допоможуть:
- зменшити ступінь диспропорцій в розвитку регіонів;
- стимулювати розвиток тих територій, які з певних причин не можуть працювати в режимі саморозвитку;
- створити умови для виникнення і функціонування потенційних «Точок зростання», розвиток яких є значущим для регіонів.
Формування стратегії інноваційного розвитку регіонів, на мій погляд, має відбуватися з опорою на значні фінансові та технологічні ресурси, тобто матеріальні переваги, а з акцентом на переваги інтелектуального капіталу регіонів.
Реалізація стратегії розвитку в умовах інтеграційного вибору держави вимагає створення сприятливих інституційних умов в регіонах.
Для всіх регіонів це:
1) зниження адміністративних бар'єрів для розвитку науково-інноваційної діяльності;
2) реалізація конкретних кроків щодо підвищення довіри інвесторів до влади;
3) розвиток доступною інноваційної інфраструктури з дотриманням принципів системності і саморозвитку.
Зазначені заходи сприятимуть активізації науково-інноваційної діяльності регіонів, залучення інвестицій у високотехнологічні сектори економіки, формування інноваційної інфраструктури, можливості регіонів до виробництва інноваційної продукції тощо.
Висновки.
Таким чином, стратегії інноваційного розвитку регіонів будуть дієвими тоді, коли вони сформовані на принципах балансу інтересів суб'єктів регіонів, орієнтації на довгостроковий результат, поєднання ринкової саморегуляції і регіонального управління інноваційними процесами, прозорості та демократичності прийняття рішень.
Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що запропонований механізм реалізації стратегії інноваційного розвитку території, а також в тому, що на основі визначення переваг, що зумовлюють розвиток інноваційних процесів, доведено необхідність управління інноваційними процесами саме на регіональному рівні.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні категорії стратегії інноваційного розвитку регіону як стратегічного плану дій, спрямованого на розвиток потенціалів регіону, що забезпечить збалансований розвиток всіх сфер регіональної системи (соціальної, економічної, культурної).
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що стратегії інноваційного розвитку регіонів допоможуть формуванню сприятливого підприємницького середовища, мотивації органів місцевого самоврядування, а також суб'єктів регіонів, забезпечення наявних природних, матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних ресурсів і ефективного їх використання.
Напрямок подальших розробок полягає в тому, що регіонам повинні бути передані окремі функції державного управління, а саме - повноваження по розробці і реалізації довгострокових стратегій розвитку регіонів. Саме в такому випадку реалізація стратегій інноваційного розвитку регіонів стане дієвим інструментом не тільки через закріплення розмежування владних повноважень, а й посилення ролі і значення регіонального рівня управління соціально-економічним розвитком на конкретній території. В умовах інтеграційного вибору держави діяльність регіональних структур повинна характеризуватися адаптивностью, високою ефективністю, здатністю швидко реагувати на зміни ендогенного і екзогенного характеру, використанням передових методів регулювання, стає можливим за рахунок розробки та реалізації стратегії інноваційного розвитку регіонів.
Перелік посилань
- Буркинский Б.В. Інноваційна стратегія в соціально-економічному розвитку регіону / Б .В. Буркинский, Е.В. Лазарева / - Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2007. - 140 с.
- Герасимчук З.В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика /З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальське / Монографія / - Луцьк: «Надстир'я», 2008. - 243 с.
- Герасимчук З.В. Організаційно-економічний механізм становлення інноваційного потенціалу регіону /З.В. Герасимчук, Н.С. Куцай / Монографія / - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. - 216 с.
- Голікова Т.В. Державне управління територіальним економічним розвитком: теорія і практика / Т.В. Голікова / Монографія. - М.: Изд-во НАДУ, 2007. - 296 с.
- Дуленко А.Л. Інноваційного процесу - нове економічне мислення. Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки та практика / А.Л. Дуленко, П.Т. Бубенко, А.Д. Кашпур / Монографія. - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2007. - 404 с.
- Інноваційний ресурс господарського розвитку / Монографія / За ред. В.П. Мельника. - До.: Об'єднаний інститут економіки НАН України, 2005. - 363 с.
- Ляшенко О.М. Моделі кластеризації і трансферу технологій в умовах глобального середовища О.М .. Ляшенко / Монографія. - Тернопіль: економічна думка, 2007. - 366 с.
- Проданова Л.В. Пріоритети регіонального розвитку України та проблеми формування регіональної політики / Л.В. Проданова // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. Вип. 27, 2009. - С. 271-274.
- Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку / Монографія / За ред. З.С. Варналія. - М.: Знання України, 2005. - 498 с.
- Уманець Т.В. Регіональний економічний розвиток України: теоретичні основи управління, інтегральна оцінка, діагностика / Т.В. Уманець / - Донецьк: «ВіК», 2007. - 340 с.
- Управління інноваційними процесами в регіонах / Монографія. / Под ред. М.А. Козоріз та Т.С. Смовженко. - Львів: ЛБІ НБУ, 2006. - 263 с.
- Манцевич Ю.М. Стратегічний інструметарій інноваційного розвития регіонів України / Манцевич Ю.М., Рубцов А.М // Актуальні проблеми економіки та управління. - 2014.