Біографія
Особистісне становлення
Я, Франчук Дмитро Сергійович, народився 12 березня 1996 року в місті Донецьку. Батько, Франчук Сергій Петрович-пенсіонер. Мати, Франчук Марина Анатоліївна-лікар педіатр.
У дитинстві, відвідував багато гуртків і секцій, такі як судномоделювання, карате, додаткові заняття з англійської.
1 вересня 2002 року, пішов до школи № 95. Після першого класу, перейшов в Донецький Ліцей №12. Початкові класи навчався на відмінно. Влітку їздив в дитячий табір Срібний Горн
, так як цей табір був при Донецькому Національному Технічному Університеті,там і почалося перше знайомство з ДонНТУ.
Після переходу в середні класи шкільне життя стало різноманітнішим. Предмети стали різноманітніше і школа стала интеерснее, так як тепер ми сиділи не в одному класі. Продовжуючи з першого класу займатися карате, я дізнався що не далеко від дому знаходиться станція юнних техніків
і так як саморобки я дуже любив, відразу ж пішов туди. Вибрав гурток судномоделювання
. Перший рік ми робили першу модель, де я навчився працювати з креслярським, слюсарним і столярним інструментом, створюючи свій перший корабель. Кілька разів на рік проходили змагання, в яких я завжди брав участь і замнімав призові місця. З часом я вибрав напрямок швидкісних моделей і з ними вже виїжджав на чемпіонати України, де так само успішно виступав.
У старшій школі почалося найцікавіше. В нашій школі була радіорубка
це приміщення, в якому зберігалася вся аудіоапаратура для шкільних концертів, і так само управління шкільним радіо, яке нажаль вже багато років не працювало. За традицією пару осіб із старших класів після певного відбору, призначалися радистами
і відповідальними за дану заповітну кімнату
. І на щастя саме я з товаришем були призначені. Радості не було меж, так як в 10м класі у нас була своя власна кімната в школі. Ми привели її в порядок і вирішили відновити шкільне радіо своїми силами. Так як в електроніці вже щось розуміли, озброївшись мультиметром пішли повсей школі продзвонювати проводку від радіо. Знайшовши пару обривів, восстановиил їх, підключили новий підсилювач і на наступний день, до уроків з колонок лунала музика, що дуже здивувало всіх, так як ніхто вже не сподівався на його ремонт. У 11 класі у нас поламався шкільний дзвінок і ми знову ж зголосилися на його лагодження. Директор був вельми здивований, коли ми знайшли і усунули причину поломки, і знову пролунав шкільний дзвінок.
Не помітно пролетів час і шкільні роки підійшли до кінця. Зі школи дуже не хотілося йти, так як дуже багато було зроблено. Але в травні 2013, закінчив школу і отримав атестат і успішно здав іспити вступив на бюджет в ДонНТУ.
Професійне становлення
У дитинстві я дуже цікавився електронікою і вступити на технічну спеціальність я хотів ще в середній школі. При вступі я шукав спеціальність на якій ми будемо вивчати комплексно і програмування та електронні компоненти пристроїв. Після Дня відкритих дверей в ДонНТУ мій вибір припав на спеціальність Електонні системи і пристрої
– Елс–13
.
З початку навчання мені дуже сподобалося в університеті, адже це кардинально відрізнялося від школи, хоч і предмети на першому курсі були досить схожі.
починаючи з другого курсу мені запропонували працювати керівником гуртка на станції юнних техніків, де я раніше займався в гуртку судномоделювання
. Мене зацікавила дана пропозиція і так почалася моя перша робота.
По закінченню бакалаврату, став вибір теми дипломної роботи. Так як я вже був керівником гуртка робототехніки, я вибрав тему дипломної роботи один з датчиків визначення відстані ультразвуковий датчик вимірювання відстані
.
Після успішного захисту дипломної роботи, навчання не закінчилося і я подав документи на вступ до магістратури. Влітку були здані вступні іспити і я став знову студентом ДонНТУ.
На сьогоднішній день знову підходить час захисту дипломної роботи магістерського ступеня.
По закінченню університету звичайно ж в планах продовжувати розвиватися в своєму напрямку – ЧПУ обладнання. Адже дана робота завжди є високооплачуваною і найголовніше дуже цікавою.