Русский   Deutsch
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Актуальність теми. Проблема поводження з відходами виробництва в нашій країні продовжує залишатися однією з найважливіших, як з точки зору стабілізації і поліпшення екологічної ситуації, так і вдосконалення соціально-економічної політики. Сформована в більшості великих міст ситуація з освітою, транспортуванням, знешкодженням та утилізацією відходів веде до реального виникнення незворотних процесів деградації природного середовища і представляє реальну загрозу здоров'ю міського населення.

Відсутність ефективної стратегії управління сферою поводження з виробничими від ходами не дозволяє раціонально використовувати бюджетні кошти. У Росії кількість відходів, що підлягають захороненню, не знижується (для порівняння: в Європі заплановано до 2020 року повністю відмовитися від полігонного захоронення відходів). Виникає і все більш посилюється протиріччя між містами (де утворюється велика частина відходів) і передмістям (де відходи розміщують). У Росії інфраструктура сфери поводження з відходами знаходиться практично в зародковому стані і не відповідає сучасним вимогам. Сьогодні можна говорити про муніципалізації управління сферою поводження з відходами, під якою розуміється максимізація концентрації повноважень з поточного та оперативного управління сферою поводження з відходами в руках місцевої влади.

Мета і завдання дослідження. Мета магістерської дисертації полягає в обґрунтуванні теоретичних основ і розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення системи управління виробничими відходами на підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

  1. – розкрити сутність і уточнити класифікацію відходів в процесі діяльності підприємства;
  2. – охарактеризувати функції та завдання управління відходами на підприємстві;
  3. – вивчити законодавчі аспекти регулювання взаємовідносин у сфері поводження з відходами;
  4. – проаналізувати і спрогнозувати розвитку проблем у сфері поводження з відходами;
  5. – розглянути інструменти, що впливають на процес управління виробничими відходами;
  6. – дослідити підходи і методи оцінки ефективності управління відходами;
  7. – запропонувати рекомендації спрямовані на підвищення ефективності управління виробничими відходами на підприємстві.

Об'єктом дослідження є процеси управління виробничими відходами на підприємствах.

Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок корисного використання виробничих відходів.

Огляд досліджень і розробок. Дослідження процесів поводження з відходами та управління ними з позиції підвищення ефективності господарської діяльності, теоретичні та практичні аспекти еколого-економічного розвитку суб'єктів ведення господарства знайшло відображення в роботах Зарічанської Е. В, Глушкової В. Г., Залеського Л. Б., Ігнатова В. Г., Кокіна А. В., Лукьянчикова М. М., Потравного І. М.,Лускіна Г. Г., Москаленко А. П., Осадчого С. Ю., Протасова В. Ф., Гірусова Е. В., Бобильова С. Н., Новосьолова А. П. та ін.

Відзначаючи високу наукову цінність результатів досліджень вчених-економістів, слід помітити, що подальшого розвитку та уточнення вимагають теоретичні та практичні аспекти підвищення ефективності управління відходами на підприємстві.

1. Особливості поводження з виробничими відходами

У першому розділі Теоретичні основи управління виробничими відходами на підприємстві, розглядається поняття, види і позиціонування відходів в системі господарювання.

Розвиток промисловості характеризувався відомчим підходом до використання природних ресурсів, що зумовило утворення величезних мас відходів виробництва, їх накопичення. Вплив відходів на екосистему призвело до помітних порушень в їх балансі, погіршення екологічної обстановки. Цей процес супроводжувався недостатнім стимулюванням підприємств в сфері раціонального природокористування, що проявляється в недостатніх заходах щодо попередження утворення відходів. Очевидно, в той же час те, що відходи виробництва представляють собою одночасно нереалізовану вартість і фактор, що завдає шкоди екосистемі і населенню.

Більшою мірою ця актуальна проблема приурочена до рівня діяльності підприємств, що виконують основну функцію взаємозв'язку в системі: суспільство-природне середовище. Спостережуваний процес розвитку форм власності на підприємстві не сприяє до теперішнього часу вирішення цієї складної проблеми і залишаються актуальними завдання дослідження питань управління відходами на цьому головному рівні. Ця проблема найбільш актуальна для підприємств, де названі наслідки і триваюча практика накопичення відходів вже створює перешкоди підвищенню соціальної, екологічної та економічної ефективності відтворювального процесу в цілому [5].

Це пояснюється, перш за все, тим, що відходи підприємств галузі на відміну від інших виробництв мають досить складну структуру, як за хімічними елементами, так і їх сполуками, і внаслідок цього представляють серйозну екологічну небезпеку при всіх формах емісії забруднюючих речовин: при атмосферних викидах, скиди у водні об'єкти, складуванні великих мас твердих відходів.

Відходами виробництва є залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які виникають в процесі виробництва, втратили свою якість частково або повністю, внаслідок чого перестали відповідати стандартам. Ці залишки можуть бути використані в процесі виробництва або споживання після попередньої обробки, а інколи і без неї, зокрема, для виробництва побічних продуктів [4].

У процесі створення матеріальних благ суб'єкти господарювання використовують природні ресурси і вступають в певні відносини з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання виробленого продукту, синтез цих фаз забезпечує відтворювальний цикл. відтворювальний цикл починається зі стадії виробництва, де відбувається використання і перетворення ресурсів з метою створення блага для задоволення суспільних потреб [1]. одночасно ж і процес виробництва супроводжується значними обсягами відходів, що утворюються. На стадії розподілу активно здійснюється розподіл, як факторів виробництва, так і розподіл його результатів, однією зі складових якого є відходи. Стадія обміну передбачає процес перерозподілу частки отриманого суспільного продукту на необхідні товари і послуги. Без належного рівня розвитку обміну не може розвиватися виробництво і, отже, споживання. На стадії споживання відбувається перетворення продуктів в предмети споживання або предмети праці. Таким чином, споживання є завершальною фазою відтворювального процесу, моментом привласнення блага, але одночасно і початком нового процесу виробництва. Крім того будь-яке споживання призводить до виникнення речовин, які не мають подальшого використання за місцем виникнення і повинні бути утилізовані. Місце відходів в системі відтворення суспільного продукту можна позиціонувати наступним чином (мал. 1).

Позиціонування відходів в системі господарювання

Малюнок 1 – Позиціонування відходів в системі господарювання

Як видно з мал. 1 усі стадії взаємопов'язані в єдиному процесі і знаходяться в постійному економічному кругообігу. Постійне задоволення потреб суспільства безпосередньо залежить від створення благ в процесі господарювання, тому виникає потреба у відтворенні всіх факторів виробництва: робочої сили, засобів виробництва і природних ресурсів. Напрямком відтворення природних ресурсів є не тільки раціональне використання ресурсів, але максимальне залучення відходів в виробництв е в якості вторинної сировини.

2. Оцінка стану системи управління виробничими відходами

Щорічно в Росії утворюється понад 70 млн т. Відходів, 400 кг на людину, з яких тільки 7 млн т. Повертається у вторинній оборот, і то, це за найоптимістичнішими прогнозами. За словами глави Мінприроди, вартість необхідної інфраструктури складе близько 20 млрд. Доларів, а щорічні експлуатаційні витрати зажадають не менше 500-600 млн. доларів [7].

За оцінками Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що діють в Росії полігони вже завантажені на дві третини, 30% з них не відповідає санітарним вимогам, а площа звалищ нерідко перевищує 10 га [7].

Дане положення викликано недостатнім стимулюванням розвитку інфраструктури в цій сфері, нормативно-правових проблем, недостатнім залученням приватних інвесторів в цю сферу. Недостатнє бажання інвесторів вкладати кошти в сферу поводження з відходами викликано, в тому числі, високими ризиками і недостатньою розробкою механізму їх мінімізації [2].

У зв'язку з цим, при поводженні з відходами, необхідна розробка інструментів ефективного управління еколого-економічними ризиками, на основі стимулюючого напрямки природокористування. Існуючі на даний момент підходи в сфері поводження з відходами в основному базуються на виборі технологій переробки та знешкодження, в той же час можливість зниження екологічних ризиків практично не розглядається [10]. Основою для аналізу ризику може послужити розгляд проблеми поводження з відходами як системи, що включає в себе практично всі етапи поводження з відходами споживання. Досліджуючи проблему поводження з відходами, стає зрозуміло, що зниження екологічних ризиків є основним завданням при вирішенні проблем поводження з відходами. Однак і економічні ризики істотно впливають на ефективність поводження з відходами, так як створюють додаткові стимули, як для природокористувачів, так і для інвесторів.

У сфері поводження з відходами екологічний ризик з точки зору негативного впливу, доцільно класифікувати на ризик втрати капіталу і ризик, пов'язаний з небезпечним впливом на навколишнє середовище [3].

Розглядаючи екологічний ризик з точки зору проектного фінансування, даний вид ризику можна визначити як ризик порушення екологічних стандартів, збільшення виробничих витрат через підвищення витрат на охорону навколишнього середовища, припинення або навіть повного закриття об'єкта з причин екологічного характеру.

З точки зору раціонального природокористування екологічний ризик – це можливість появи непереборних екологічних заборон. Слід зазначити, що екологічний ризик слід розглядати на всіх рівнях від точкового до глобального. Так, відкрите складування відходів на локальному рівні викликає забруднення знаходяться поблизу ґрунтів і водойм, а на глобальному рівні призводить до глобального потепління атмосфери.

Якщо розглядати ризик як можливість негативного відхилення між плановими і фактичними результатами діяльності підприємств-природокористувачів через непередбачені, випадкових причин, то його можна визначити як гіпотетичну можливість виникнення подій з негативними екологічними наслідками, вираженими в формі збитку [9].

3. Підвищення ефективності управління виробничими відходами на підприємстві

Система управління відходами підприємства повинна відстежувати, контролювати і управляти всіма діями з відходами, починаючи з моменту їх утворення до моменту утилізації або захоронення.

Схема этапов управления отходами предприятия

Малюнок 2 – Схема управління відходами підприємства

На мал. 2 представлена схема етапів управління відходами промыслового підприємства

Ці етапи реалізуються в циклі безперервного вдосконалення виробничого процесу, забезпечуючи постійне підвищення його ефективності і поліпшення якості навколишнього середовища. Розглянемо кожен з цих компонентів стосовно ДП Моспінське ВПП.

  1. Формування політики в галузі управління відходами на підприємстві має базуватися насамперед на інтеграції управління утворенням відходів і поводженням з ними в загальну систему управління пре д прийняттям. У Екологічної політики, задекларованої ДП Моспінське ВПП, охорона навколишнього середовища розглядається як невід'ємна частина бізнесу організації. Підприємство бере на себе добрий про вільні екологічні зобов'язання по відношенню до працюючого персоналу, населенню і громадськості, інвесторам і місцевої влади. Політика ДП Моспінське ВПП має основу для прийняття екологічних цілей і завдань, якими є зобов'язання, пов'язані зі зменшенням впливу виробничих процесів на навколишнє середовище, екологічної освіти персоналу підприємства. У той же час є певні складнощі в області поширення Екологічної політики. Так, вона не доступна для громадськості і не доведена до відома всіх осіб, які працюють в організації або від її особи (підрядників). Для вирішення першої проблеми доцільно розмістити її на офіційному сайті ДП Моспінське ВПП, а для доведення її до працівників підприємства і підрядників об'єднати ознайомлення з основним документом системи екологічного управління з інструктажем з техніки безпеки. Для вдосконалення діяльності в області управління відходами політика ДП Моспінське ВПП повинна бути побудована на відомих принципах ієрархії управління відходами, прийнятої всіма розвиненими державами світу в 1976 р. як класифікація дій з відходами за ступенем їх пріоритетності.
  2. Первинний виробничий облік і контроль. Відходи, які утворюються в цехах ДП Моспінське ВПП при виробництві або отримані цехами для використання, знешкодження або передачі стороннім організаціям, підлягають обліку. Обліку підлягають всі відходи згідно з лімітами на розміщення відходів, визначених для цеху на підставі ПНООЛР, що знаходяться в обігу в цехах незалежно від кількості їх утворення, а також незалежно від того чи знаходяться відходи в цехах на зберіганні, вивезені на поховання або передані іншим цехам (стороннім організаціям) для подальшого використання.
  3. Комплексна оцінка відходів. На підставі даних первинного виробничого обліку утворення відходів та поводження з ними виконується комплексна оцінка відходів, що включає кількісну оцінку втрат з відходами сировинних, енергетичних і фінансових ресурсів підприємства. Така оцінка може проводитися на підставі матеріально-сировинних і енергетичних балансів підприємства. Однак комплексна оцінка підприємства повинна включати не тільки кількісні, але і якісні показники.
  4. Інформаційно-аналітичне забезпечення. Для ефективного планування дій з управління відходами ДП Моспінське ВПП для кожного виробничого процесу повинні бути сформовані інформацій н но-аналітичні бази даних, що включають інформацію про рівень освіти відходів в різних варіантах технологічного процесу, в залежності від якості сировинних матеріалів, режимних параметрів, найкращі показники аналогічних виробництв в світі. Інформаційно-аналітичні бази також повинні містити відомості про відомих способах подальшого поводження з відходами та їх ефективності, включаючи способи збору, транспортування, переробки, рециклінгу, поховання. Такі інформаційно-аналітичні бази даних в галузі поводження з відходами можуть розроблятися і підтримуватися проектно-конструкторським і виробничо-технічним відділами підприємства. Такі інформаційно-аналітичні бази дозволять виконати оцінку можливості і ступеня зниження утворення відходів в даному виробничому процесі і можуть служити основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особлива увага фахівцями підприємства повинна приділятися оновлення та поповнення такої бази інформації.
  5. Планування діяльності. Робота підприємства повинна будуватися на плануванні реалізації політики в галузі управління відходами. Згідно ISO 14000, кожне підприємство, яке виробляє та скидає відходи, повинно мати план управління відходами. Плани управління відходами є ефективним інструментом планування та економії ресурсів. Аналізуючи проголошені цілі і заходи можна зробити висновок про те, що основний упор в природоохоронній діяльності підприємства робиться на впровадження промислових установок і проведення дорогих технічних заходів, спрямованих на зменшення вже утворилися відходів. Такий підхід є не зовсім раціональним, так як спрямований на боротьбу з наслідками еколого-економічної діяльності підприємства. Робота ДП Моспінське ВПП повинна полягати в запобігання утворення відходів, в тому числі за допомогою прийняття організаційно правильних управлінських рішень.
  6. Реалізація дій. Здійснення діяльності в галузі охорони навколишнього середовища на ДП Моспінське ВПП має здійснюватися відповідно до розроблених стратегічними планами, і не повинно суперечити основним виробничим планам підприємства. Реалізація дій повинна бути підкріплена розробками нових технологій і видів продукції, придбанням необхідних технічних засобів, фінансовими, матеріальними і кадровими ресурсами, забезпеченням якими має з а прийматися керівництво підприємства.
  7. Оцінка результатів і коригування дій. ДП Моспінське ВПП повинен оцінювати, контролювати і оцінювати ефективність своєї діяльності в сфері управління відходами. Для цього повинні бути розроблені методи вимірювання або оцінки кількості відходів, а також методи їх ресурсної (матеріальної і енергетичної) та економічної оцінки.
  8. Перегляд управління. ДП Моспінське ВПП має аналізувати і постійно покращувати свою систему управління відходами з метою підвищення своєї загальної економічної і екологічної ефективності. Після закінчення реалізації дій і виконаної оцінки їх ефективності проводиться перегляд управління відходами з переходом на вищий щабель управління відходами, що забезпечує більший ефект в зниженні споживання природних ресурсів і зниження впливу на навколишнє середовище.

    Висновки

    Некероване утворення відходів та поводження з ними тягне за собою не тільки екологічні, але й економічні наслідки, які проявляються в ресурсоємності виробництва, збільшення частки матеріальних з а витрат в собівартості продукції внаслідок підвищеної витрати матеріально-сировинних ресурсів. У сучасних російських умовах, коли плата за забруднення навколишнього середовища надзвичайно низька і практично не стимулює промислові підприємства шукати шляхи її зниження, тільки зменшення собівартості продукції може змусити промислові підприємства знизити негативний вплив процесів на навколишнє середовище. Організація системи комплексного управління відходами на кожному промисловому підприємстві дозволить вирішити обидва ці завдання, забезпечивши ефективне розвиток економіки і екологічну безпеку.

    При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: травень 2019 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

    Список джерел

    1. Глушкова В.Г. Экономика природопользования Учеб. пособие для вузов. – Экономика природопользования: Учеб.пособие для вузов.- М.: Гардарики, 2012.- 448с.
    2. Глобальный зеленый новый курс [Электронный ресурс]. – UNEP, 2009. – 42 с. – Режим доступа: http://www.unepcom.ru/images/greeneconomy /greennewdeal.pdf
    3. Залесский Л.Б. Экологический менеджмент: Учеб.пособие для вузов.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011.- 220с.
    4. Зарічанська Є.В. Сутність та види відходів в господарській діяльності підприємств / Є.В. Зарічанська, О.Ю. Попова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2009. – Вип. 36-1. – С. 87-93.
    5. Игнатов В.Г., Кокин А.В. Экология и экономика природопользования: Учеб. пособие для вузов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2013.-512с.-(Высшее образование).
    6. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юнити-Дана, 2012. – 454с.
    7. Лускин Г.Г.Утилизация отходов: проблемы и пути решения// Твердые Бытовые Отходы.2012.№9.- С.34-35.
    8. Москаленко А.П. Экономика природопользования и охраны окружающей среды: Учеб. пособие для вузов. – М.: Март, 2012.-221с.
    9. Осадчий С.Ю.Обращение с отходами в России: настоящие и будущее//Экология производства.2011.№6.-С.22-26.
    10. Протасов В.Ф. Экология, здоровье и охрана окружающей среды в России: Учеб. и справочное пособие для вузов. – 3-е изд.-М.: Финансы и статистика, 2011.-672с.
    11. Управление отходами на предприятии.//Материалы V Всероссийского форума молодых ученых и студентов Конкурентоспособность территорий и предприятий – стратегия экономического развития страны. Екатерибург, 2011. 0,1 п.л.
    12. 12. Экология и экономика природопользования: Учеб. для вузов/Э.В. Гирусов, С.Н. Бобылев, А.П. Новоселов, Н.В. 39 Чепурных; Под. Ред. Э.В. Гирусова. – 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Юнити-Дана, 2010. – 519с.