Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат по темі випускної роботи

Вступ

1. Актуальність теми

2. Мета і завдання дослідження

3. Специфіка фінансово-економічних показників підприємства

4. Принципи управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємств

5. Комплекс рекомендацій з оптимізації управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємства < /p>

Висновки

Список джерел


вступ

В сучасних умовах ринкової економіки дослідження фінансово-економічних результатів підприємств надається особливе значення. Це пов'язано, перш за все, з формування самостійності господарюючих суб'єктів, так як прибуток виступає основним джерелом для фінансування їх діяльності, забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності.


Актуальність теми

Актуальність дослідження зумовлена тим, що створення якісного механізму управління фінансово-економічними результатами на підприємстві сприятиме оптимізації його доходів і витрат, що дозволить забезпечити стабільний розвиток підприємства в довгостроковому періоді.


Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є доопрацювання теоретичних та методологічних засад і формування методичних рекомендацій щодо оптимізації процесу управління фінансово-економічними результатами на підприємствах.

Об'єкт дослідження-економічні та господарські процеси, які плануються та здійснюються на підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Предмет дослідження – принципи і методи управління прибутком на підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Згідно сформованої мети в роботі поставлені наступні завдання, що дозволяють розкрити предмет і об'єкт дослідження:

· Розкрити сутність поняття прибуток;

· Проаналізувати управління прибутком в країнах пострадянського простору;

·  вивчити принципи управління формування і розподілу прибутку на підприємствах;

· Охарактеризувати специфіку управління прибутком на підприємстві;

·  дати комплекс рекомендацій щодо удосконалення процесу управління прибутком на підприємствах.

Об'єкт дослідження-економічні та господарські процеси, які плануються та здійснюються на підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Предмет дослідження – принципи і методи управління прибутком на підприємствах в сучасних умовах господарювання.

 


Специфіка фінансово-економічних показників підприємства

Основною метою підприємницької діяльності є прибуток. Прибуток в сучасних умовах є як джерелом розвитку підприємства, так і створює базу для зростання національної економіки в цілому.

Поняття прибуток з розвитком економічної думки постійно змінювалося і ускладнювалося, проте однозначної трактування категорії прибуток досі немає (табл.1.1) [1].

 

Таблиця 1.1 – Визначення економічної категорії прибуток

Автор

Визначення економічне категорії прибуток

А. Сміт

Прибуток-відрахування з продукту праці робітників на користь капіталіста, неоплачену працю робітників.

К. Маркс

Прибуток – це перетворена форма додаткової вартості, яка,  виникає з капіталістичного способу виробництва.

Д. Хікс

Прибуток – це сума, яку можна витратити протягом якогось відрізку часу і в підсумку достаток буде таким же, як і на початку.

Й.А. Шумпетер

Прибуток – вартісне вираження того, що створює підприємець, подібно до того, як заробітна плата – вартісне вираження того, що створює робочий.

Р. Гросс

Прибуток –  залишок після виплати заробітної плати, відсотка, страхового внеску адміністрації.

Ф. Х. Найт

Прибуток –  винагорода підприємця за те, що він несе тягар ризику» . Прибуток –   це виграш або програш в непередбачуваній грі.

Ф. Б. Хоулі

Прибуток – залишок після оплати послуг праці, землі, капіталу, поставлених господарюючому агенту є винагорода за ризик, яку підприємець покладає на себе.

 

Функції прибутку:

– Оціночна функція – прибуток характеризує економічний ефект від діяльності підприємства, тобто дає оцінку наскільки ефективна господарська діяльність організації. При аналізі фінансової і виробничої діяльності організації використовувати тільки показник прибутку не можна, тому що неможливо оцінити всі аспекти діяльності організації для цього використовують комплекс показників. Прибуток відображає кінцевий результат діяльності.

– Стимулююча функція. Також прибуток є і основним складовим фінансових ресурсів підприємства. Вона використовується для фінансування виробничої діяльності, матеріального заохочення працівників. Для соціального та науково-технічного розвитку організації необхідна достатня частка чистого прибутку.

– Фіскальна функція. Прибуток є джерелом відрахувань до бюджету держави та позабюджетні фонди, надходячи туди у вигляді податків [2].

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Мета фінансової діяльності підприємства-не тільки отримання прибутку, але і забезпечення високої рентабельності. На відміну від абсолютного показника рентабельність відображає рівень прибутковості щодо певної бази. Підприємство функціонує ефективно і рентабельно, якщо суми виручки від продукції достатньо не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але і для утворення прибутку [3].

Показники рентабельності характеризують відносну прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу. Можливі зіставлення прибутку з факторами, які на нього впливають, формують безліч показників рентабельності. Вони відрізняються між собою за змістом і метою розрахунку [4].

Таким чином, показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

– показники, що характеризують рентабельність капіталу і його складових;

– показники, що характеризують рентабельність активів і їх складових;

– показники, що характеризують рентабельність витрат та інвестицій;

– показники, що характеризують рентабельність реалізації (рис. 1.1).

Малюнок 1.1 – Показники рентабельності підприємств

 

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Їх аналіз доцільно проводити в динаміці, в процесі якого необхідно враховувати галузеву специфіку підприємства, його життєвий цикл, масштаби діяльності.


Принципи управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємств

Управління фінансово-економічними результатами являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень по всіх основних аспектах їх формування, розподілу та використання на підприємстві.

В сучасних умовах розвитку ринкової економіки все більшу актуальність набувають питання управління формуванням прибутку, так як від отриманих доходів залежить подальша діяльність підприємства, ліквідність його активів і платоспроможність, конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість підприємства в довгостроковому періоді.

Ключовими завданнями управління формуванням прибутку підприємства є [5]:

1. Визначення основних джерел її формування.

2.забезпечення максимізації величини прибутку з урахуванням ресурсного потенціалу підприємства та ринкової кон'юнктури.

3.забезпечення оптимального співвідношення між рівнем прибутковості підприємства та допустимим рівнем ризику.

4. Забезпечення максимізації ринкової вартості підприємства.

5. Забезпечення ліквідності активів і платоспроможності підприємства.

6. Забезпечення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства в довгостроковому періоді тощо.

Формування прибутку підприємства відбувається в процесі його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Прибуток від операційної діяльності формується в результаті здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства  і забезпечує основну частину його доходу. До фінансової належить діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства, до інвестиційної – діяльність, пов'язана з придбанням і реалізацією тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів [6].

Важливе значення в процесі розподілу прибутку має встановлення і дотримання оптимального співвідношення між величиною тієї частини прибутку, яка спрямована  на оплату податків і чистим прибутком підприємства, тому можна виділити два етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл величини прибутку до оподаткування.

2.розподіл і використання прибутку, яка залишилася в розпорядженні підприємства після виплати платежів до державного бюджету.

На першому етапі суб'єктами розподілу прибутку виступають підприємство і держава. Шляхом оплати податків на прибуток частина отриманого доходу підприємством спрямована на формування фінансових ресурсів держави [7].

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, не дорівнює чистого прибутку. Чинні нормативні акти визначили, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати штрафи у таких випадках [8]:

– за порушення господарських договорів з суб'єктами господарювання;

– за несвоєчасне подання до податкової адміністрації необхідних розрахунків;

– за затримку перерахування коштів до бюджету та державних цільових фондів;

– за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;

– за недотримання встановлених лімітів збору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);

– за прострочені банківські позики;

– за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;

– за інші порушення.

Отже, чистий прибуток-це частина прибутку, яка залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків і можливих штрафів (внаслідок застосування фінансових санкцій).

Чистий прибуток підприємства розподіляється в двох напрямках [9]:

– Спрямована на виплату дивідендів, доходів засновникам підприємства, додатковий випуск акцій, збільшення статутного капіталу.

– Залишається в розпорядженні підприємства, як джерело фінансування підприємства.

Таким чином, формування оптимальних пропорцій між капіталізованою і споживаною прибутком є основним завданням політики розподілу прибутку.

 


Комплекс рекомендацій з оптимізації управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємства

Для ефективної не тільки господарської, а й фінансової діяльності підприємства в цілому, кожне підприємство має сформувати власну стратегію управління фінансами.

Є 3 альтернативи для збільшення прибутковості, які необхідно детально розібрати підприємству і які є дуже актуальними [10]:

1. Збільшення цін при збереженому значенні витрат. Заробіток може бути збільшений кількома шляхами:

– підвищення цін на ваш продукт;

– підвищення рівня продажів;

– збільшенням різниці між ціною і собівартістю товару . Встановлені ціни можуть переглядатися один або два рази в рік, але збільшувати ціну на товар необхідно в умовах збереження конкурентоспроможності.

2. Зниження витрат або собівартості при збереженому значенні заробітку. Другою альтернативою є зниження суми загальних витрат. Це може бути досягнуто зменшенням собівартості товару. Введення в експлуатацію продукції високих технологій, тобто конвеєрів, які ефективно вирішують цю проблему. Іншим важливим інструментом у зниженні загальних витрат є впровадження нових методів управління, таких як спільна діяльність. Потрібно ретельно вивчити експлуатаційний цикл для контролю вливань коштів і зниження ризику виробництва надлишкової продукції. Також не потрібно забувати про те, що зменшення собівартості товарів або послуг не повинна вплинути на погіршення їх якості.

3. Одночасне збільшення цін і зменшення собівартості. Це може бути досягнуто шляхом масового виробництва. Принцип економіки, обумовлений зростанням масштабу виробництва, може призвести до бажаної мети. На додаток до порушеної теми можна сказати, що важливим фактором для одержання загальної прибутковості служить стратегія і комунікабельність самої компанії-виробника. Потрібно пам'ятати той факт, що неправильне визначення цілей або непрацююча стратегія ніколи не приведуть до отримання прибутку.

Створення якісного механізму управління прибутком на підприємстві сприятиме оптимізації його доходів і витрат, що дозволить забезпечити стабільний розвиток підприємства в довгостроковому періоді.


Висновки

Фінансово-економічні результати діяльності є основним джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

Одним з головних фінансово-економічних результатів є прибуток. Управління прибутком являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень по всіх основних аспектах його формування, розподілу і використання на підприємстві.

Формування прибутку підприємства відбувається в процесі його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Можна виділити два етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл величини прибутку до оподаткування.

2.розподіл і використання прибутку, яка залишилася в розпорядженні підприємства після виплати платежів до державного бюджету.

Правильний підхід до вибору стратегії управління фінансами та впровадження запропонованих рекомендацій дозволить збільшити ефективність діяльності підприємства.


Список источников

1. Федорович Т.В., Дрожжина И.В. Концепция формирования консолидированной прибыли группы // Вестник Томского государственного университета. – 2011. – №3. – с.128-138.

2. Хайруллин А. Г. Управление финансовыми результатами деятельности организации // Экономический анализ: теория и практика. — 2006. — № 10. — С.40

3. Федорович Т.В., Дрожжина И.В. Концепция формирования консолидированной прибыли группы/Т.В. Федорович, И.В. Дрожжина // Вестник Томского государственного университета. – 2011. – №3. – с.128-138.

4. Бархатов И.В., Рюмин И.В. Модель формирования и распределения прибыли российских корпораций // Вестник Челябинского государственного университета. – 2013. – №15. – с.85-91.

5. Бланк И. А. Управление прибылью/И. А. Бланк. – Киев : Ника-Центр, 1998. – 543 с. 

6. Мирошниченко О.Ю. Механизм управления прибылью отечественных предприятий/О.Ю.  Мирошниченко // Бизнесинформ. – 2014. – №5. – С. 280-284.

7. Войтов, И.Н. Луговской Р.В. Управление финансовыми результатами предприятия/И.Н. Войтов, Р.В. Луговской // Вестник экономики транспорта и промышленности. – 2014. – №46. – С.267-271.

8. Евлоев, Р.М. Особенности распределения прибыли в российских корпорациях/Р.М. Евлоев // Вестник Челябинского государственного университета. – 2011. –№32. – С.82-87.

9. Опекунова Н.В., Лопата В.Г. Управление прибылью предприятия/Н.В. Опекунова, В.Г. Лопата // Вестник экономики транспорта и промышленности. – 2014. – №46. – с. 294-298. 

10. Опекунова Н.В., Лопата В.Г. Управление прибылью предприятия/Н.В. Опекунова, В.Г. Лопата // Вестник экономики транспорта и промышленности. – 2014. – №46. – с. 294-298.