Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою віпускної роботи

Зміст

Введення

Раціональна експлуатація основних засобів є важливим фактором собівартості продукції, тобто загальних витрат виробництва, і оподаткування підприємства, безпосередньо впливає на кінцевий фінансовий результат діяльності. На сьогоднішньому етапі бухгалтерський облік операцій з основними засобами містить ряд недоліків, які і будуть досліджені в даній роботі.

1. Актуальність теми

Магістерська робота присвячена актуальному науковому завданню правильного обліку операцій, пов'язаних з основними засобами, у зв'язку з проблемними аспектами обліку та недосконалості законодавчої бази. Тема особливо актуальна в регіонах з підприємствами добувної та переробної промисловості, де забезпечення темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва багато в чому обумовлено станом основних засобів, їх відтворення та ефективного використання.

2. Мета і завдання дослідження, плановані результати

Метою дослідження є виявлення проблем, недоліків та протиріч в обліку операцій з основними засобами та розробка рекомендацій щодо вдосконалення обліку та контролю показників.

Основні завдання дослідження:

  1. Розкрити сутність основних засобів як об'єкта обліку
  2. Показати законодавче регулювання бухгалтерського обліку основних засобів
  3. Висвітлити стан проблеми в бухгалтерському обліку основних засобів і дати рекомендації по удосконаленню обліку

Об'єкт дослідження: теоретичні та практичні аспекти обліку основних засобів.

Предмет дослідження: сукупність теоретичних і практичних питань, пов'язаних з обліком основних засобів на підприємстві.

3. Огляд досліджень і розробок

Дослідження обліку основних засобів займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: К. Маркс [1], В. А. Гавриленко [2], Ф. Ф. Бутинець [3]. На тему обліку основних засобів було написано багато наукових статей таких авторів, як: В. А. Гавриленко, Л. А. Леонова [4], В. В. Сопко [5] та інші, з проблем формування первісної вартості основних засобів, амортизації, податкового обліку основних засобів, переоцінка основних засобів.

Незважаючи на те, що багато вчених працювали над даними проблемами, залишаються невирішеними багато питань.

У дослідженні розглядаються сучасні процеси відтворення основних засобів, виявлені проблеми та розроблені рекомендацій щодо їх усунення. Розглянуто питання капітальних ремонтів, які повинні капіталізуватися, а не ставитися на витрати періоду одноразовою сумою, так як термін служби при капітальному ремонті може збільшитися, на відміну від поточних ремонтів. Також у роботі розглянуто переоцінку основних засобів. Розкривається проблема виникнення податкових різниць на основі різного обліку в бухгалтерському та податковому обліку.

4. Сутність основних засобів та проблеми обліку

Як відомо, основні засоби використовуються в роботі всіх підприємств, вони входять до складу майна організації і використовуються як засоби праці протягом тривалого часу, будучи невід'ємною складовою процесу господарської діяльності. Від їх складу та стану залежить ефективність діяльності будь-якого підприємства, якість надаваних послуг, робіт, тому, підвищення ефективності використання основних фондів і потужностей підприємств займає центральне місце.

Бухгалтерський облік регламентується Законом Донецької Народної Республіки про бухгалтерський облік і фінансової звітності, який був прийнятий Постановою Народної Ради від 27.02.2015 року [6]. Порядок обліку основних засобів в ДНР регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), прийнятому 18 травня 2000р [7].

Згідно з П(С)БО 7 сутність основних засобів визначається, насамперед, як матеріальний актив, який підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Критерії визнання основних засобів:

  1. Призначені для використання у виробництві або постачанні товарів і послуг, для здачі в оренду.
  2. Вартість активу може бути достовірна визначена.
  3. Термін служби більше 1 року.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

Відповідно до П (С)бо 7 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість-історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі коштів або справедливій вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито, суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Вже на цій стадії ми стикаємося з протиріччями. Згідно з П(С)БО 7 первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель), тобто ремонт, демонтаж та інші витрати йдуть на збільшення первісної вартості основних засобів. Це не правильно, тому що такі витрати не покращують початкові властивості обладнання. Такі витрати повинні йти на збільшення залишкової вартості.

Далі протягом використання обєкта основних засобів, він піддається зносу, зміни його первісних властивостей і т. д. Потрібно проводити поточний та капітальний ремонт. Що стосується капітальних ремонтів, то у п. 15 П(С)БО 7 викладено наступне: "Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат."Це не зовсім вірно, тому що: не можна змішувати поточний і капітальний ремонт; не можна відносити витрати з капітальних ремонтів безпосередньо до складу виробничих витрат у поточному періоді, тому що техніка, під час здійснення з нею капітальних ремонтів, не бере участі у виробничому процесі, а отже доходи і витрати будуть утворюватися після введення техніки в експлуатацію, що не суперечитиме принципу відповідності доходів і витрат П(С)БО 1. Слід віднести вартість капітальних ремонтів на капітальні інвестиції.

У зв'язку з вищесказаним, п. 15 П(С)БО 7 потребує доопрацювання.

Підприємство повинно переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Згідно п. 17 П(С)БО 7 переоцінка основних засобів – приведення залишкової вартості об'єкта основних засобів у відповідність до його справедливої вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Виняток з цього правила: коли залишкова вартість об'єкта ОЗ дорівнює нулю. У такому разі переоцінена залишкова вартість визначається додатком справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.

Залежно від того, в який бік величина залишкової вартості об'єкта ОЗ відрізняється від його справедливої вартості підприємство може проводити дооцінку, або уцінку первісної вартості об'єкта ОЗ і суми нарахованого зносу.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової ( останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Тут зустрічається ряд проблем. Незрозуміло чому дооцінку потрібно відображати в іншому сукупному доході, а уцінку основних засобів відносити на витрати, оскільки підприємство не несе реальних витрат, як наприклад виробничих, що призводить до штучного завищення витрат. Все це суперечить П(С)БО–1 [8-9].

Обов'язковою операцією та невід'ємною частиною життєвого циклу основних засобів у підприємстві є знос. Амортизація повинна йти на фінансування, в першу чергу основних засобів, технічного переозброєння та модернізації устаткування підприємства, амортизаційні відрахування становлять частину собівартості продукції, а отже і витрат виробництва, саме тому необхідно вдосконалювати бухгалтерський облік операцій по амортизації основних засобів, пошук і визначення найкращих методів амортизації є дуже важливим і актуальним.

На етапі виробництва основні засоби переносять свою вартість на готову продукцію. Цей етап супроводжується амортизацією, яка розглядається як окрема економічна категорія. Накопичення виражається в акумулюванні грошових коштів, одержуваних від реалізації продукції, що представляє собою дохід (виторг) підприємства. Оновлення характеризується використанням грошових коштів на придбання (створення) основних засобів. На цьому етапі здійснюються капітальні вкладення (інвестиції) підприємства.

Амортизація переводиться в грошові кошти. Вартість амортизації списується на витрати. Проблеми полягає в контролі амортизаційної вартості. Справа в тому, що після одержання прибутку, вона йде на: витрати на податки, витрати на виробництво, витрати на збут та витрати на відтворення основних коштів (амортизаційний фонд), а це означає, що підприємству практично неможливо відстежити рух цих коштів і направляти на відтворення основних засобів. Робити це пропонується на позабалансовому рахунку 09 «Амортизаційні відрахування».

Неточно розкриваються операції з вибуття основних засобів, що відображено в пункті 34 П (с)бо–7 «Основні засоби». У ньому дається лише загальний підхід в оцінці фінансових результатів від вибуття основних засобів. Суть розкривається так: кіквідація основних засобів за рішенням підприємства відбувається, як правило, внаслідок невідповідності об'єкта основних засобів встановленим критеріям визнання активом, наприклад–через фізичне та моральне старіння, непридатність до подальшої експлуатації. У разі ліквідації основних засобів за рішенням підприємства, або по незалежним від неї обставинам, або підприємство, вимушено відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, то у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, підприємство збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів [10]. Не підлягає амортизація і повністю включаються до складу витрат за звітний період витрати на ліквідацію основних засобів.

Висновок

У даній роботі було розкрито сутність основних засобів як об'єкта обліку. Показано законодавче регулювання бухгалтерського обліку основних засобів. Розкрито деякі з основних проблем в обліку операцій за основними засобами. Була зроблена спроба дати рекомендації по удосконаленню обліку:

  1. Витрати на ремонт, демонтаж та інші поліпшення основних засобів повинні йти на збільшення залишкової вартості, а не первинною.
  2. Не можна змішувати поточний і капітальний ремонт, а також при проведенні капітальних ремонтів не можна відносити витрати по них безпосередньо до складу виробничих витрат у поточному періоді, а слід віднести вартість капітальних ремонтів на капітальні інвестиції.
  3. Операції з уцінки та дооцінки основних засобів не повинні необґрунтовано призводити до збільшення витрат і доходів відповідно, вони не повинні суперечити принципам доходів і витрат і необґрунтовано збільшувати нерозподілений прибуток.
  4. Слід краще контролювати амортизаційну вартість на окремих рахунках, тому що бо дані кошти витрачаються не за прямим призначенням, а також не встигають накопичуватися для відтворення основних засобів.

Список джерел

  1. Маркс К. Капитал Том 1 / Маркс К..– М., 1960. – 907 с.
  2. Гавриленко В. О. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств / А. В. Гавриленко–Донецьк: ДВНЗ, ДонНТУ 2009.– 353 с.
  3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку / Ф.Ф. Бутинець. – Ж.: ЖІТІ, 2000. – 640 с.
  4. Гавриленко В. О., Леонова Л. О., особливості реформування обліку операцій з основними засобами та його впливу на власний капітал
  5. Сопко В.В. Бухгалтерський облік / В.В. Сопко. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
  6. Законом Донецької Народної Республіки про бухгалтерський облік та фінансову звітність, прийнято постановою Народної ради від 27.02.2015 р.
  7. Положення Стандарт бухгалтерського обліку П(С)БО 7 «Основні засоби». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://kodeksy.com.ua....
  8. Положення Стандарт бухгалтерського обліку П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://kodeksy.com.ua....
  9. В. А. Гавриленко, Л. А. Леонова. Економічне обґрунтування нових підходів у бухгалтерському обліку основних засобів / В. А. Гавриленко, Л. А. Леонова / / " Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна". – № 68. – 2003. – С. 5-11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ea.donntu.ru....
  10. Гавриленко, В. О. / особливості реформування обліку операцій з основними засобами та його вплив на власний капітал / В. О. Гавриленко / / Вісник Інституту економічних досліджень ДонНТУ. – 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://cyberleninka.ru....