Аракелова Земфіра Григорівна

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Сутність поняття інвестиційна привабливість підприємства
• 2. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємства
• 3. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості вугледобувних підприємств
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

В даний час інвестиційна привабливість відіграє важливу роль в активізації інвестиційних процесів. Високий рівень інвестиційної привабливості гарантує стабільне надходження інвестицій в країну, додаткові надходження в бюджет держави, а також поліпшення соціального середовища в країні. Питання оцінки інвестиційних можливостей підприємства набуває все більшої актуальності. Оскільки, з одного боку – це основа для розробки його інвестиційної стратегії, а з іншого – можливість виявити недоліки у діяльності підприємства, передбачити заходи щодо їх ліквідації та поліпшити умови залучення інвестиційних ресурсів. Метою дослідження є аналіз основних підходів та проведення оцінки інвестиційної привабливості вугледобувного підприємства. Обʼєкт дослідження – інвестиційна привабливість вугледобувних підприємств. Предмет дослідження-теоретичні підходи та практичні методи оцінки інвестиційної привабливості вугледобувних підприємств. Методи дослідження: аналіз наукових праць, метод індукції і дедукції, порівняльний та описовий аналізи. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні уявлень про оцінку інвестиційної привабливості промислового підприємства та розробці методичного інструментарію інтегральної оцінки її рівня.

1. Сутність поняття інвестиційна привабливість підприємства

Одним з найбільш важливих аспектів функціонування організацій є інвестиційна діяльність. Для залучення інвестиційних ресурсів підприємство має відповідати ряду характеристик, тобто бути інвестиційно привабливим. Формування інвестиційної привабливості підприємства (ІПП) необхідне для забезпечення конкурентоспроможності продукції і підвищення її якості; структурної перебудови виробництва; створення необхідної сировинної бази для ефективного функціонування підприємств; оновлення основних виробничих фондів; підвищення технічного рівня праці та виробництва.

Вивченню проблеми інвестиційної привабливості присвячено безліч наукових праць. Незважаючи на виняткову увагу дослідників до цієї теми, вчені досі не розробили універсального визначення інвестиційної привабливості, яке б відповідало потребам як теорії, так і практики, а також було б адекватним з позицій конкретного субʼєкта їх здійснення. Наприклад, Носова О. В., Русак Н. А. визначають інвестиційну привабливість, як збалансовану систему інтегральних та комплексних показників доцільності вкладення коштів в субʼєкт господарювання [1, 2]. Донцов С. зазначає, що для інвестора це надійність отримання прибутку при вкладенні грошей в цінні папери підприємства [3]. В результаті проведеного аналізу можна сказати, що, в загальному випадку, інвестиційна привабливість розглядається як інтегрована оцінка підприємства як обʼєкта інвестування, яка характеризує виробничий потенціал, фінансовий стан, менеджмент, галузеву приналежність та інтереси субʼєктів інвестиційного процесу. При цьому, необхідно акцентувати увагу на цілі інвестування. Так, зарубіжні дослідники Р. Н. Холт і С. Б. Барнес [4] вважають, що інвестиції націлені на досягнення прибутку та доходу як найважливіших критеріїв результативності операційної, фінансової та інвестиційної діяльності господарюючих субʼєктів ринкової економіки.

Також, необхідно зробити облік сутнісних характеристик визначення інвестиційна привабливість підприємства:

1. Присутність подвійного ефекту. Процес інвестування передбачає здійснення субʼєктно-обʼєктних відносин з приводу формування, перерозподілу і споживання капіталу. Замовником проведення оцінки інвестиційної привабливості може бути як субʼєкт, так і обʼєкт інвестування. Характерна риса успішного інвестування – це обовʼязкова присутність подвійного ефекту: позитивних наслідків як для субʼєкта інвестування (інвестора), так і для обʼєкта (реципієнта).
2. Облік вимог потенційних інвесторів. Рівень інвестиційної привабливості підвищується за рахунок швидкого досягнення консенсусу інтересів між субʼєктами інвестиційного процесу. Тому обовʼязковим елементом у визначенні має стати врахування вимог потенційних інвесторів, забезпечення яких є важливою умовою високої іміджевої оцінки підприємства. У виборі того чи іншого обʼєкта інвестування визначальне значення має субʼєктивна думка потенційного інвестора щодо того, чи зможе даний обʼєкт стати засобом досягнення його цілей і в якій мірі. Саме цей фактор відіграє ключову роль у формуванні терміна інвестиційна привабливість підприємства.
3. Взаємодія з потенційними інвесторами. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства базується на субʼєктивних судженнях. Тому на етапі формування механізмів, що забезпечують прозорість діяльності, управління інвестиційною привабливістю зводиться до регулювання доступу інвестора як до створення цих механізмів, так і до участі в контролі за їх функціонуванням: чим ширший доступ, тим вище інвестиційна привабливість обʼєкта для інвестора. Коли механізми сформовані і налагоджені, управління інвестиційною привабливістю зводиться до регулювання можливостей інвестора впливати на прийняття стратегічних рішень та формування фінансової політики. З цієї причини можна погодитися з позицією Попова М. Н і Бочарової М. П., що об'єктивне на перший погляд поняття інвестиційної привабливості стає субʼєктивним і керованим [5].
4. Симбіоз фінансово-економічних і психологічних оцінок діяльності компанії допоможе власникам та інвесторам мати цілісне уявлення про компанію.

2. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Аналізуючи існуючі методи до оцінки інвестиційної привабливості підприємства, можна виділити такі напрями малюнок 1 [6]:

Малюнок 1 – Методи оцінки інвестиційної привабливості підприємства
(анимация: 9 кадров, 8 циклов повторения, 150 килобайт)

Найпростішими і зручними в застосуванні є методики, що базуються на аналізі фінансового стану підприємства. Поширеність цього підходу пояснюється легкістю застосування даного аналітичного інструментарію, можливістю комплексно оцінити поточне фінансове становище підприємства. Цей підхід не вимагає збору додаткової інформації, яка не подана у фінансовій звітності підприємства. Однак, така оцінка підприємства не є достатньою, оскільки як задовільний, так і незадовільний фінансовий стан субʼєкта господарювання не відображає перспектив розвитку та резервів поліпшення результатів діяльності [7].

Щодо ринкового підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємства необхідно відзначити, що крім того, що ці методики призначені тільки для підприємств акціонерної форми власності, більшість з них не можуть бути застосовані до вітчизняних підприємств, оскільки ринок цінних паперів не виконує інвестиційної функції. У більшості випадків володіння акціями не супроводжується зростанням дивідендів і отриманням стабільного прибутку. Підприємства не можуть ефективно використовувати інструменти ринку цінних паперів, оскільки останній є непрацюючим і малоефективним.

При застосуванні вартісного підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємства виникає питання, які саме показники використовувати і як. Їх набір залежить від типу інвестора і його мотивації, а також горизонту здійснення оцінки.

Однобічність підходу до оцінки інвестиційної привабливості на основі фінансових показників намагаються виправити автори комплексних методик. Ці методики всебічно оцінюють інвестиційну привабливість підприємств, певним чином враховуючи перспективи розвитку обʼєкта інвестування [8].

3. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості вугледобувних підприємств

Стосовно підприємств вугледобувної галузі, доцільно використовувати інтегральну оцінку інвестиційної привабливості. Існує велика кількість показників, що характеризують діяльність вугільних шахт [9]. Першим етапом побудови інтегральної оцінки є визначення показників, що впливають на інвестиційну привабливість. Усі показники можна розділити на дві групи: гірничо-технічні та економічні. Група гірничо-технічних показників є ключовою і має найбільший вплив на інтегральну оцінку. Значимість цієї групи становить 0,7.

Комплекс економічних показників характеризує діяльність вугледобувного підприємства з точки зору ринку. Дані показники характеризують як господарську діяльність підприємства в цілому, так і якість, і призначення вугілля, яке видобувають шахти. Частка показників цієї групи в підсумковій оцінці становить 0,3.

Перераховані показники дають всебічне уявлення про шахту з позиції інвестиційної привабливості. На першому етапі проведення інтегральної оцінки формується матриця спостережень А розмірністю n×m:

де a_ij – значення j-го показника по i-му обʼєкту дослідження; n – число шахт; m – исло показників, що враховуються.
Кожен вектор-рядок {a_i} свідповідає одному і тому ж набору показників по різним вугледобувним підприємствам.
Вихідними даними для розрахунку інтегрального показника є матриці значень показників всіх шахт.

Наступним етапом є визначення еталонного підприємства. Для цього в кожному стовпці матриці А вибирається оптимальне значення, рівне або мінімуму, або максимуму показника:

• якщо поліпшення значення показника свідчить про позитивну тенденцію, то еталонним буде вважатися показник з максимальним значенням;
• якщо поліпшення значення показника свідчить про негативну тенденції, то еталонним буде вважатися показник з мінімальним значенням;

  Далі для шахти-еталона беруться еталонні значення за всіма показниками. Таким чином визначається максимально досяжні параметри за всіма показникамии в даних умовах функціонування.

  У звʼязку з тим, що більшість показників мають різну розмірність і несумісні, то виникає необхідність приведення їх до безрозмірної, відносної форми. Здійснюється позбавлення від розмірності за допомогою відносного відхилення, що визначається за формулою:

  

  де a_j^эт, a_ij, a_j^max, a_j^min – відповідно еталонні, фактичні, максимальні та мінімальні значення показників ефективності шахт.

  Так як напрями погіршення при максимізації та мінімізації діаметрально різняться (при максимізації погіршення є зменшення, а при мінімізації погіршення є збільшення), то у формулі в чисельнику стоїть знак модуля величини відхилення. Проте слід враховувати і той момент, що деякі фінансові показники при збитковому функціонування вугільного підприємства можуть приймати відʼємні значення. Тому знак модуля слід ставити і в знаменнику.

  Потім матриця вихідних значень замінюється матрицею відносних відхилень такої ж розмірності, і в подальшому всі розрахунки будуть проводитися на основі даної матриці:

  

  Далі для розрахунку інтегральної оцінки інвестиційної привабливості вугільних підприємств необхідно вибрати вид інтегруючої функції. Підсумкова квадратична середньоарифметична функція дозволить звести відносні відхилення від еталону за всіма факторами для кожної шахти до єдиного багатовимірного функціоналу – інтегральному показнику K_i.

  

  Отже, чим менше значення інтегрального показника, тим меншою мірою реальний обʼєкт дослідження поступається умовного еталонного варіанту, тобто тим він краще. Значення інтегрального показника буде відображати ступінь його погіршення, видалення від умовно найкращого варіанту.

  Також необхідно звернути увагу на той факт, що обʼєктивність оцінки повʼязана з урахуванням різної важливості окремих показників в межах групи. Без урахування важливості приватних показників не можна правильно вирішити завдання виділення найбільш інвестиційно-привабливого підприємства.

  У праці [10] обгрунтовані і виражені чисельно важливості гірничо-технічних і економічних показників за 20-ти бальною шкалою. У даній методиці рівень важливості показників і групова вагомість визначалися експертним шляхом.

  Облік різного ступеня важливості показників при обчисленні інтегрального показника визначається наступним чином:

  

  Так проводиться усунення залежності рівня коефіцієнтів важливості від діапазону бальної оцінки. Інтегральний показник інвестиційної привабливості обчислюється наступним чином:

  

  де φ_j – важливість показника в групі;
  φ_ср – cереднє значення важливості за всіма показниками групи;
  m – кількість показників;
  φ_j/φ_ср – відносна вагомість i-го показника в групію

  Таким чином розраховується інтегральний показник окремо по кожній групі гірничо-технічних та економічних показників: K_{гт i}, K_{eк i}.

  На наступному етапі обчислюється загальний інтегральний показник по кожній шахті окремо за формулою:

  

  де K_{гт i}, K_{ек i} – відповідно інтегральний показник окремо по кожному комплексу гірничо-технічних та економічних показників;
  λ^гт, λ^ек – відносна вагомість відповідної групи показників в цілому.

  Для реалізації розробленої методики були прийняті до розгляду показники по державним вугледобувним підприємствам Міністерства вугілля та енергетики ДНР. Результати розрахунків зведеного коефіцієнта можна представити графічно на малюнку 2:

  

  Малюнок 2 – Рівень інвестиційної привабливість вугледобувних підприємств ДНР

  Висновки

  Інвестиційна привабливість підприємства розглядається як узагальнена характеристика переваг та недоліків обʼєкта інвестування, яка дозволяє потенційним інвесторам зробити висновки про необхідність і доцільність вкладення коштів саме в цей обʼєкт.

  Основними підходами до аналізу ІПП є: підхід, заснований на аналізі фінансових показників діяльності підприємства; ринковий, вартісний та комплексний методи.

  У свою чергу, для підприємств вуглевидобувної галузі доцільно використовувати інтегральну оцінку інвестиційної привабливості, тому що вона дозволяє здійснити всебічний аналіз субʼєкта господарювання. Так, у роботі наведена методика розрахунку інтегрального показника оцінки ІПП стосовно вугільних шахт.

  Наступним етапом дослідження стане розробка можливих варіантів інвестиційних проектів стосовно нарощування виробничих потужностей шахти з метою кількісної оцінки ступеня економічної ефективності на шахтах різного ступеня інвестиційної привабливості.

  Перелік посилань

  1. Носова, О. В. Инвестиционная привлекательность предприятия / О. В. Носова // стратегические приоритеты, 2013. – № 44. – С. 120–125.
  2. Русак, Н. А. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия / Н. А. Русак // инвестиции: практика и опыт, 2014. – №15. – С. 22–24.
  3. Донцов, С. С. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия посредством анализа надежности его ценных бумаг /С. С. Донцов. – Владивосток : Фин-М, – 2009. – 167с.
  4. Холт, Р. Н. Планирование инвестиций : Пер. с англ. / Роберт Н. Холт, Сет Б. Барнес. – М. : Акад. нар. хоз-ва : Дело, 2014. – 116с.
  5. Попов, М. Н. Основные подходы к оценке инвестиционной привлекательности российских регионов: преимущества и недостатки [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://moluch.ru/conf...
  6. Пилипенко, О. И. Анализ инвестиционной привлекательности: обзор методик / О. И. Пилипенко // [Электронный ресурс] : сайт : сборник научных трудов. – Киев, 2016. – Режим доступа: http://pbo.ztu.edu.ua/article...
  7. Мелай, Е. А. Подходы к оценке инвестиционной привлекательности организации: сравнительный анализ [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article...
  8. Кохно, П. А. Методика оценки инвестиционной привлекательности предприятий [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://vernadsky.tstu.ru/pdf...
  9. Майдуков, Г. Л. Особенности оценки угольных шахт как объектов инвестирования [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream...
  10. Черный, И. Инвестиционная привлекательность предприятия и факторы, которые ее определяют / И. Черный // [Электронный ресурс] : сайт : статьи, отчеты. – Москва, 2016. – Режим доступа: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream...