Біографія
Особистісне становлення
Народилася я в місті Харцизьку,в Донецькій області 25 квітня 1997 року.
Проживаю з мамою,так само у мене є старша рідна сестра у якої на даний момент 4 дітей(3-е хлопчиків і 1 дівчинка).
З самого дитинства я часто хворіла і тому щоб зміцнити мій організм мама вирішила віддати мене на акробатику,мені відразу ж сподобався цей вид спорту, до того ж тренера говорили що у мене сильні руки і тому взяли мене відразу.
Але так само як швидко мені сподобався цей вид спорту, так само швидко і разонравился, я перестала займатися.
Потім я пішла в школу, мені там дуже подобалося, особливо подобалося те, коли закінчувався навчальний день і мене зустрічала мама зі школи,ми йшли в магазин і вона купувала мені солодощі.
Так само в школі я познайомилася з новими видами спорту для мене,це був волейбол і баскетбол.
Але як то в 4 класі до нас прийшов тренер з гандболу і запропонував всім дітям кому цікаво прийти на тренування,мене ця ідея зацікавила і я вирішила сходити.
Після першого тренування я відразу зрозуміла що цей вид спорту мені дуже сподобався і мені хотілося ходити на тренування кожен день.
Моя мама була дуже рада, що мені почало приносити задоволення ходити на тренування, розповідати їй про свої досягнення,загалом всі були раді.
Через кілька місяців я поїхала на перші змагання в своє життя, це було місто Луганськ,(сюди ми приїжджали ще багато разів, але саме це місто мені подобалося більше всіх міст куди ми їздили).
Потім влітку ми поїхали на збори в сосновий ліс, ми пробули там 2 тижні, кожен день були тренування,біг вранці навколо озера, зарядка, вечірнє тренування.
І так тривало все до 2012 року.
У цьому ж році я вступила в Харцизький технікум, де знайшла нових друзів, знайомства.
Тренуваннями я займалася ще два роки, але в 2014 році дівчатка з команди закінчили школу і поїхали вчитися за межі Донецької області і наша команда поступово розпалася.
Але я так само продовжувала займатися спортом, ходити на тренування до хлопців молодше.
Професійне становлення
У 2016 році я вступила до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ),туди ж поступили ще дівчатка з технікуму і ми всі вчилися в одній групі.
Знову ж нові знайомства з викладачами, однолітками.
У гуртожитку я не проживала, їздила на навчання кожен день.
Так само ми ходили гуляли по Донецьку, я дуже люблю це місто, особливо Київський район,цей район запав мені в душу, і навіть зараз коли я приїжджаю в Донецьк то обов'язково проїжджаю тут щоб зайвий раз подивитися на цю красу.
Захист диплома пройшов для мене легко, я захистилася на оцінку "відмінно".
2019 рік став найяскравішим роком в моєму житті, так як в цьому році я вступила на магістратуру,вийшла заміж і в цьому ж році я стала мамою прекрасного синочка,якого назвали Єгором.
Цілі, плани та бачення майбутнього
Я мрію стати викладачем, щоб передавати свої знання і досвід майбутньому поколінню.