Ткаченко Ігор Сергійович

Інститут комп'ютерних наук і технологій

Факультет інтелектуальних систем та програмування

Кафедра Програмна інженерія ім. Л. П. Фельдмана

Підвищення ефективності створення сферичних панорам за фотографіями для генерації віртуального оточення у VR-системах

Науковий керівник: зав. каф., д. т. н., проф. Зорі Сергій Анатолійович

Біографія

Особистісне становлення

Я, Ткаченко Ігор Сергійович, народився 23 грудня 1998 року у м. Горлівці. у родині фрезерувальника Ткаченка Сергія Леонідовича та вчителя Ткаченка Світлани Юріївни. Ці прекрасні люди направили мене у життя і допомагали у всьому. Вони завжди наполягали: Вчись, щоб я міг собі забезпечити набагато краще майбутнє, ніж у них.

З раннього віку я почав розвиватися у різних галузях: спорт, мислення, логіка, лист. Тому, під час перебування в дитсадку я не відчував якихось труднощів і лише далі розвивав свої здібності. Вже до школи я умів непогано читати, рахувати, а також почав займатися танцями, щоб не просиджувати вільний час без руху.

2005 року мене зарахували до Горлівської загальноосвітньої школи №53. З першого по четвертий клас був відмінником, потім з'явилися четвірки, і навіть було близько до трійок, але я виправився і закінчив школу хорошистом. У школі більше віддавав перевагу технічним наукам, ніж гуманітарним. Ніколи не любив заучувати віршики чи історичні дати та складати якісь твори, хоч це й доводилося робити. Я більше любив застосовувати отримані знання на практиці, і математика цьому чудово сприяла – потрібно просто запам'ятати кілька формул і за їх допомогою вирішити поставлені завдання.

У вільний від школи час займався різними видами спорту. У початковій школі продовжував займатися танцями, потім, коли це набридло, відвідував інші спортивні гуртки – баскетбол, велоспорт, плавання.

Професійне становлення

Окрім спортивних та інших активностей я, як і майже будь-який інший хлопчик, любив провести вільний час за комп'ютерними іграми. Можливо, це сприяло визначенню мого виду діяльності у майбутньому. Мені завжди було цікаво, як влаштований комп'ютер та його можливості, причому як із програмного боку, так і з боку заліза.

Вже зі шкільних часів (приблизно 8-9 клас) я починав робити якісь дії у сфері програмування. Мій дядько, Ігор Злобинський – мамин брат –, підказав мені спробувати повивчати мову програмування C#. До його слів я дослухався, т.к. дядько Ігор довгий час живе в Ізраїлі та працює там саме програмістом. Я дивився якісь відеоуроки на YouTube і навіть намагався писати якісь базові програми, однак через вік і шкільні турботи я не міг сконцентруватися на такому матеріалі. Однією з перших моїх програм була проста форма з питанням і двома варіантами відповіді, натисканням на які виводилися відповідні повідомлення. Саме питання та відповіді були якимись жартівливими та дитячими, тому, коли я відправив цю програму другу, ми непогано з неї посміялися.

Крім C# я в той час зацікавився мовою розмітки HTML і структурою веб-сторінок в цілому. Я так само, як і з C#, знайшов якийсь навчальний матеріал і теж створював найпростіші сторінки з використанням найпримітивніших тегів у блокноті. Одним із кумедних відкриттів для мене стало редагування коду елемента сторінки та її надсилання однокласникам у вигляді скріншота. Однак, з тих же вищезгаданих причин, я зупинив навчання у цій сфері.

Не менше – а може навіть більше – я цікавився такими особливостями комп'ютера як фото- та відеомонтаж. Я використовував Adobe Photoshop для додавання різних ефектів на фото, а для редагування відео знайшов собі Sony Vegas Pro. Виходили досить прості композиції, якими я закріплював базові навички користування цими редакторами.

Все це вилилося в те, що після випуску зі школи у 2016 році я знайшов Донецький національний технічний університет із факультетом Комп'ютерних наук та технологій та кафедрою Програмна інженерія, куди й подав документи на вступ. Мого атестата та сертифіката про проходження додаткових курсів математики у старшій школі було достатньо, щоб вступити на бюджет, тому я не сильно замислювався про другий напрямок вступу і, тим більше, другий вищий навчальний заклад. Після успішного вступу я переїхав зі свого рідного міста та оселився у студентському гуртожитку №4.

Такий вид навчання і стиль життя в цілому для мене дуже відрізнявся від старого, тому перший семестр виявився дуже важким. Свій перший іспит у ДонНТУ з предмета Математичний аналіз я благополучно склав на позначку 2. Це було не дуже приємно, тому що я втратив стипендію в наступному семестрі, але я з горем навпіл все перездав і продовжив навчання. І вже з другого семестру аж до кінця навчання в бакалавріаті я не мав оцінок у заліковці нижче 4 (які впливали на стипендію).

Результатом мого навчання в університеті стала дипломна робота на тему Мобільний додаток для створення та перегляду віртуальної обстановки на основі VR-фотографій. Вибір теми дипломної роботи у студентів був на їхній розсуд, але оскільки придумати нічого путнього не зміг, мені її підказав мій науковий керівник Зорі Сергій Анатолійович. Підсумковий результат виявився не настільки задовільним, як цього хотілося, тому я вирішив залишити суміжну тему для дослідження в магістратурі.

Цілі, плани та бачення майбутнього

На момент створення цього сайту я маю місце роботи, де я поки що зупинив свою діяльність для успішного завершення семестру. У 2022 році я повернуся до мого улюбленого та прибуткового заняття, паралельно завершивши своє навчання у Донецькому національному технічному університеті. Також, розглядаю перспективу переїзду в Росію та продовження своєї кар'єрної діяльності, бо саме там знаходиться компанія, в якій я працюю.

За досвідом інших розробників та їхньої діяльності не планую займатися лише написанням коду все життя. Надалі розраховую на прогрес у сфері розробки програмного забезпечення та стати Senior-розробником із гідною винагородою та життям.