1.3.2 Статистичний метод
Статистичний метод пропановано академіком Б.В.Гнеденко та інженером Б.С.Мешелем. У цьому методі використовується кумулятивний підхід, тобто замість розрахункового навантаження використовують максимум
кумулятивного графіка навантаженя.
. (1.19)
Загальним недоліком кумулятивного підходу є:
- неспівпадіння амплитудно-частотної характеристики (АЧХ) інерційної та кумулятивної ланок у області велеких значень w
q
;
прийняте значення q
=30 хв відповідає постійній часу Т=10 хв, при цьому не враховують, що реально значення Т відрізняється від 10 хв.
У статистичному методі розрахунковий максимум кумулятивного графіка електричного навантаження визначають як
, (1.20)
де
- середнє значення навантаження;

- статистичний коефіцієнт;

- стандарт кумулятивного графіка.
Після перетворення рівняння (1.20) за допомогою коефіцієнтів використання (
) та попиту (
), отримаємо
, (1.21)
де Рн-сумарна номінальна потужність, кВт.
Б.С.Мешель запропонував теорію про існування статистичного зв¢
язку поміж велечинами
та
(або
та
), що дозволило проводити розрахунок з використанням тільки данних про коефіцієнт використання
. Без пропонаваного статистичного зв¢
язку розрахункове навантаження за цим методом визначити неможливо із-за відсутності даних про величину
. Але теоритично для виявлення зв¢
язку поміж величинами необхідна велика кількість дослідів, що на практиці виконати неможливо. Тому про існування зв¢
язку поміж цими величинами судять виходячи з фізичних міркувань і при цьому необхідно використовувати однопараметричне розподілення. А на практиці частіше за все використовують нормальне, біномінальне або рівномірне розподілення. Вищесказане є одним з недоліків статистичного метода.
Також у статистичному методі існують слідуючі недоліки:
- припущення про існування зв¢
язку поміж
та
помилкове, тому що ці величини є незалежними параметрами нормального розподілення кумулятивного графіка;
експерементальне обгрунтування статистичного зв¢
зку поміж
та
робить метод емпіричним, який діє тілки на тих підприємствах, де виконували дослідження;
коефіцієнт
у (1.19) та (1.20) повинен дорівнювати 1,65 для забезпечення інтегральної імовірності 0,95 при визначенні розрахункового навантаження, а у статистичному методі
приймає два значенн 1,7 та 2, які відповідають інтегральній імовірності, відповідно, 0,96 та0,98, що ще раз свідчить про імперизм метода.
Диссертация