Інерційний метод було розроблено професором кафедри ЕПМ ДонНТУ Курінним Е.Г. У цьму методі використовується модель навантаження у вигляді нормального розподілювального процесу з експоненційною кореляційною функцією та теплова модель провідника у вигляді рівняння (1.17). Але у правій частині рівняння (1.17) замість квадрата навантаження використовується навантаження у першому ступені . Таке рівняння має вигляд

DIт – дисперсія інерційного процесу, яка визначається згідно з рівнянням (1.24).

де DI- дисперсія групового графіка експоненційної кореляційної функції.

Після аналізу рівняння (1.24) видно, що при наближенні постійної часу Т до необмеженного значення інерційна дисперсія буде дорівнювати нулю. З цього виходить, що розрахункове навантаження Рр дорівнює середньому навантаженню, а не ефективному. У зв¢ язку з цим інерційний метод можна використовувати тільки для рівномірних графіків електричного навантаження (kф» 1) : похибка інерційного метода не пербільшує 10%, якщо kф£ 1,11.

Недоліком інерційного метода можна вважати підстановку у диференційне рівняння навантаження у першому ступені, але цей недолік скасовано у пропонованій проф. Е.Г.Курінним методиці оцінки нагрівання за ефективним максимальним навантаженням:

- статистичний коефіцієнт закона розподілення процесу ;

- дисперсія процесу .

Однак, і при комбінаторному розподіленні навантаження не було визначено. Але негласно було прийнято, що зміна температури відбувається за нормальним законом розподілення, тобто при межі імовірності значення =1,64. Але таке припущення не можна вважати коректним.

У цілому, метод оцінки нагрівання за ефективним максимальним навантаженням відповідає прийнятим моделям нагріву провідника, однак не має практичного використання із-за відсутності значання параметрів та прцесу .

Диссертация