1.3.4 Інерційний метод
Інерційний метод було розроблено професором кафедри ЕПМ ДонНТУ Курінним Е.Г. У цьму методі використовується модель навантаження у вигляді нормального розподілювального процесу з експоненційною кореляційною функцією та теплова модель провідника у вигляді рівняння (1.17). Але у правій частині рівняння (1.17) замість квадрата навантаження використовується навантаження у першому ступені
. Таке рівняння має вигляд
. (1.22)
Рішенням диференційного рівняння (1.22) названо інерційним процесом (що і дало назву методу розрахуну навантажені взагалі).
Для прийнятої моделі групового графіка з експотенційною кореляційною функцією розрахункове навантаження визначаємо як
, (1.23)
де b -статистичний коефіцієнт;
DIт – дисперсія інерційного процесу, яка визначається згідно з рівнянням (1.24).
, (1.24)
де DI- дисперсія групового графіка експоненційної кореляційної функції.
Після аналізу рівняння (1.24) видно, що при наближенні постійної часу Т до необмеженного значення інерційна дисперсія буде дорівнювати нулю. З цього виходить, що розрахункове навантаження Рр дорівнює середньому навантаженню, а не ефективному. У зв¢ язку з цим інерційний метод можна використовувати тільки для рівномірних графіків електричного навантаження (kф» 1) : похибка інерційного метода не пербільшує 10%, якщо kф£ 1,11.
Недоліком інерційного метода можна вважати підстановку у диференційне рівняння навантаження у першому ступені, але цей недолік скасовано у пропонованій проф. Е.Г.Курінним методиці оцінки нагрівання за ефективним максимальним навантаженням:
, (1.25)
де Іэ – ефективне значення групового графіку навантаженя;
- статистичний коефіцієнт закона розподілення процесу
;
- дисперсія процесу
.
Однак, і
при комбінаторному розподіленні навантаження не було визначено. Але негласно було прийнято, що зміна температури відбувається за нормальним законом розподілення, тобто при межі імовірності
значення
=1,64. Але таке припущення не можна вважати коректним.
У цілому, метод оцінки нагрівання за ефективним максимальним навантаженням відповідає прийнятим моделям нагріву провідника, однак не має практичного використання із-за відсутності значання параметрів та
прцесу
.