Васильченко Олена Анатоліївна
4 Взаємовідносини у рамках ГУУАМ
ГУУАМ є консультативним форумом п’яти держав – Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану та Молдови. В основі цієї форми співробітництва лежить близькість позицій країн з багатьох питань, зокрема щодо оцінки процесів на пострадянському просторі.
Заснування консультаційного форуму ГУАМ-ГУУАМ у складі 4 країн (Грузії, України, Азербайджану, Молдови) відбулось 10 жовтня 1997 року під час саміту Ради Європи у Страсбурзі. Тоді було схвалено спільну Декларацію глав держав ГУАМ. 24 квітня 1999 року у Вашингтоні відбулась зустріч Президентів держав-учасниць ГУАМ і Узбекистану. Формат форуму трансформовано у ГУУАМ.
Основними формами співпраці в рамках ГУУАМ є створення євразійського транспортного коридору, співробітництво у сфері врегулювання конфліктів, військово-технічне, економічне співробітництво.
Пріоритетним напрямом співробітництва України з іншими країнами-членами ГУУАМ є торговельно-економічна сфера.
У таблиці 4 наведені дані щодо об
’ємів торгівлі між Україною і іншими країнами-членами ГУУАМ товарами і давальницькою сировиною.Згідно таблиці 4 взагалі-то обіг товарів і давальницької сировини між Україною та іншими державами ГУУАМ не великий: у середньому експорт з України складає 2,7%, а імпорт – 1,3% загального об’єму експорту-імпорту нашої держави. Основним імпортером української давальницької сировини є Узбекистан, а основним постачальником її до України є Молдова. І навпаки, Молдова є найбільшим серед країн ГУУАМ імпортером українських товарів, а Узбекистан – основним експортером товарів до України [5].
Таблиця 4
|
Експорт |
Імпорт |
|||||
|
1998 |
1999 |
2000 |
1998 |
1999 |
2000 |
|
|
Торгівля товарами |
441,3 |
271,9 |
368,9 |
116,3 |
151,9 |
247,4 |
|
У відсотках до всього об'єму торгівлі |
3,49% |
2,35% |
2,53% |
0,79% |
1,28% |
1,77% |
|
Торгівля давальницькою сировиною |
3,4557 |
4,5434 |
3,1062 |
3,3659 |
1,4436 |
0,3674 |
|
У відсотках до всього об'єму торгівлі |
3,54% |
5,49% |
1,28% |
0,36% |
0,16% |
0,04% |
* - значення підраховані на основі даних cтатистичного щорічника України за 2000 рік [5].
Щодо торгівлі послугами, то Україна у 2000 році експортувала до країн-членів ГУУАМ послуги на суму 36,7 млн. дол. США, а імпортувала - 15 млн. дол. США.
Існує думка, що порівняно невеликий об’єм взаємної торгівлі між державами–членами ГУУАМ нібито обмежує перспективи розвитку об’єднання, ставить під сумнів саму ідею ГУУАМ. Але це лише поверхневе бачення, яке не враховує перспективи розвитку широкомасштабного трансрегіонального співробітництва на просторі від Центральної Європи до Центральної Азії. Потенціал цього співробітництва більш ніж вагомий, бо мова йде про повнокровну транспортно-комунікативну євразійську систему. Вже зараз починається боротьба за пріоритети у визначенні маршруту нового Великого Шовкового шляху, який повинен поєднати Схід і Захід, Євразію і Європу.
У контексті розвитку ГУУАМ реалізується значення України як регіональної держави, чий потенціал впливу може розповсюджуватися на ареал від Центральної Європи, Причорномор’я до Кавказько-Каспійського регіону. Україні потрібен регіональний розвиток, зокрема транспортне співробітництво, тому вона повинна забезпечити подальшу динаміку цього співробітництва, створення необхідних умов для розвитку торгівельно-економічних відносин на всьому просторі ГУУАМ.
Існують різні варіанти подальшого розвитку подій в межах ГУУАМ. Ймовірним є формальне збереження ГУУАМ, який буде використовуватися лише для консультацій, певної координації дій між його учасниками, для здійснення окремих проектів в області транспорту, енергетики, товарообміну і т.ін.
Для України найбільш ефективним варіантом може стати “економізація” ГУУАМ, створення в його рамках системи взаємних преференцій і зони вільної торгівлі. Існують реальні передмови створення міждержавних коопераційних систем в області енергетики і нафтохімії (переробка азербайджанської нафти на українських підприємствах), легкої і харчової промисловості (на основі узбецької бавовни, продукції АПК східних партнерів), при виробництві окремих видів машин і обладнання тощо. Доцільно більш активно використовувати зацікавленість ЄС у створенні транспортного коридору по проекту TRАСЕСА (Євроазіатський транспортний коридор), можливості розробки інших регіональних і трансконтинентальних проектів. Стратегічного значення для України набула проблема транспортування каспійської нафти за маршрутом Баку-Супса-Одеса-Броди- країни Європи (про який вже йшла мова у розділі 3.2 цієї роботи). Беручи до уваги структуру експорту України (більш ніж 50% - неперероблена продукція), ринки країн ГУУАМ є вельми зручними для економічних відносин України[14].
Рівень економічного розвитку зони ГУУАМ у 2001 році склав 48% від показників 1995 року. Для порівняння: відповідний показник Союзу Білорусі і Росії – 58,3%, ЄАЕС (Євразійське економічне співтовариство) – 70,8% [14].
У виробництві та капіталовкладеннях країн ГУУАМ існують і в певній мірі зростають потенційні можливості взаємодоповнення. Так, Азербайджан має можливість в значній мірі забезпечити країни-партнери продукцією паливної промисловості, Україна - чорної металургії і машинобудування, Узбекистан – кольорової металургії та легкої промисловості, Грузія і Молдова – харчової промисловості.
Пріоритетними задачами системи співробітництва в рамках ГУУАМ можна вважати:
Значні резерви поглиблення економічного співробітництва і розвитку інтеграційних процесів приховуються в окремих секторах промислового виробництва, реалізації науково-технічного потенціалу, більш широкому освоєнні рекреаційних ресурсів, активізації міжнародного туризму.
Розвиток відношень у форматі ГУУАМ, зокрема, успіхи у питанні створення зони вільної торгівлі, має важливе значення для збереження Україною важелів економічного, а разом з тим і політичного, впливу на загальну ситуацію у СНД.
ГУУАМ потенційно може виконувати стабілізуючу функцію в регіоні при умові його перетворення у повноцінну міжнародну організацію і органічного включення його у загальноєвропейську систему безпеки і співробітництва.
Транспортування значних об’ємів нафти і газу створює нові можливості для забезпечення енергетичної безпеки широкого кола країн, серед яких належне місце займає й Україна.
Розвиток міждержавного співробітництва в ГУУАМ по політичним питанням у площині миротворчої діяльності є фактором, який може забезпечити режим безпеки коридору Європа-Кавказ-Азія (хоча такий напрямок діяльності може розвиватися лише у рамках розробки політичних механізмів спільної діяльності по підтримці миротворчих зусиль ОБСЄ та ООН по врегулюванню регіональних конфліктів).
У цих процесах повинна виявитися роль України як фактора укріплення довіри у регіоні, яка буде сприяти залученню країн ГУУАМ до європейських інтеграційних процесів.
Загальні інтереси ГУУАМ у сфері безпеки будуть зберігатися й у довгостроковій перспективі, у тому числі й у контексті відношення до спроб Росії обмежити формування регіональних систем безпеки вузьким колом учасників. Це також є необхідною умовою і можливістю збереження Україною, найбільш могутньою з країн ГУУАМ, позицій ключового учасника об’єднання, що підкріплюється і її військово-технічним, і економічним потенціалом.
Україна та інші учасники об’єднання ГУУАМ набувають нового, континентального, значення. Якщо ми не використаємо перспектив цього союзу, то утратимо реальні можливості для укріплення своєї економіки, підвищення рівня житті українських громадян.
За рахунок створення багаторівневої системи співробітництва з країнами Чорноморсько-Каспійського регіону Україна має всі можливості, виходячи з особистих політичних і економічних інтересів, покращити своє політичне і економічне положення і сприяти інтеграції країн ГУУАМ у світове співтовариство, зростанню власного регіонального впливу, розвитку виробництва і торгівлі, розширенню перспективних ринків збуту.