Back to the main page

Донецький Національний Технічний Університет Нам не обов'язково треба проситися до Європи, її слід будувати в Україні. Через внутрішній інтелектуально-іноваційний розвиток, через створення практичних механізмів тісної взаємовигідної економічної співпраці у різноманітних формах інтеграції, Україна має Європою стати.

Донецький Національний Технічний Університет

Факультет Економіки та Менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Автор: Васильченко Олена Анатоліївна


E-mail: vasylchenko@ukrtop.com


Назва:

“Протиріччя інтеграційних процесів країн з перехідною економікою (на прикладі України)”


Спеціальність: Міжнародна економіка

Код спеціальності: 6.050103


Категорія: автореферат магістерської випускної роботи


Керівник : кандидат економічних наук Чапала Марина Геннадіївна


E-mail: chapala@bearin.donetsk.ua


1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


1.1 Актуальність теми

Сучасний етап розвитку міжнародних економічних відносин визначається глобалізацією світового економічного і політичного життя, поглибленням всесвітнього поділу праці, активізацією процесів інтеграцій економік різних країн у всесвітнє господарство і світовий ринок. Процес інтеграції національних економік в сучасну систему світогосподарських зв’язків міжнародного обміну на сьогодні є умовою успішного функціонування цих економік в реаліях багатоаспектного, універсального і динамічного розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.

Потребам більш повної інтеграції у світове господарство відповідають і процеси реформування зовнішньоекономічної сфери України, визначення її зовнішньоекономічної стратегії, яка б відповідала цілому ряду вимог в контексті моделі економічного зростання країни в умовах глобалізації світового розвитку.

Досягнення Україною незалежності й подальша розбудова її державності висуває нові вимоги до проблем адаптації та інтеграції молодої держави у сучасному світі. Як і інші країни, Україна не зможе вирішити власні проблеми без врахування впливу глобальних факторів і імперативів нової світової ери і формації, а тим більш, ізолювавши себе від інших країн світу. З іншого боку, надмірна стратегічна відкритість і геополітична невизначеність можуть стати бар'єрами на шляху інтеграції України у світове співтовариство.

Україна за 10 років своєї незалежності ще не розробила ні національної стратегії, ні глобальної орієнтації, ні програми регіональної інтеграції до Європи, хоча - усе це конче потрібно для забезпечення реалізації національних інтересів України в умовах глобалізації.

України знаходиться між двома глобальними цивілізаціями – європейською й азіатською.

Бажаючи будувати демократичне громадське суспільство європейського зразка і вважаючи, що євразійський напрямок інтеграції не дасть їй змогу досягти такого рівня розвитку, Україна проголосила своєю стратегічною метою інтеграцію до Європейського Союзу, як прагнення увійти у коло демократичних, високорозвинених в економічному, соціальному і правовому плані країн.

В той же час, знаходячись на європейському перехресті у складній системі міжнародних координат, будучи одночасно частиною Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, Україна не може не розвивати тісні відносини з усіма країнами цих регіонів, об’єднуючись з ними у регіональні коаліції, які мають спільні економічні, культурні, політичні, а нерідко – воєнні інтереси. Прямуючи до Європи Україна не повинна повертатися спиною до інших своїх сусідів.

Реальна геополітична практика зайвий раз нам переконливо доводить, що українська геостратегія має бути не прозахідною чи просхідною, а скоріше проукраїнською, спрямованою на забезпечення власних національних інтересів.

Як сумістити національну стратегію молодої держави із стратегією глобального розвитку?

Україна має розробити національну стратегію розвитку і надати їй глобальну орієнтацію. Але спочатку слід визначити, які з вже існуючих і можливих у перспективі напрямків зовнішньоекономічної політики відповідають національним інтересам України.

1.2 Мета роботи

Мета роботи – проведення аналізу напрямків інтеграції України у світовий економічний і політичний простір і розробка на основі цього аналізу висновків стосовно відповідності існуючих форм української інтеграції у світову економіку національним інтересам України.

Відповідно до поставленої мети, основними задачами, які потрібно вирішити, є:

1.3 Наукова новизна

У цій дослідницькій роботі я збираюся використати нові методи дослідження: здійснити порівняння рівнів економічного розвитку України і країн, що готуються до вступу до ЄС, а також провести аналіз програм економічного розвитку останніх, з розробкою відповідних пропозицій для української держави.


1.4 Методи дослідження

Методи дослідження – теоретичні дослідження, метод логічної дедукції, аналіз економічних і соціальних досліджень і статистичних даних, творча інтуїція, якісний і кількісний аналіз.


2 ЗМІСТ РОБОТИ

Ефективне існування України у геоекономічному і геополітичному середовищі передбачає активну її взаємодію з іншими державами перш над усе на регіональному рівні. Цей вид інтеграції є необхідною складовою і лежить в основі інтеграції країни у світовий простір. Бо реалізуючи активну зовнішньоекономічну політику саме на регіональному рівні Україна, взаємодіє з країнами, які зацікавлені у співробітництві з нею, налагоджує взаємовигідні економічні і політичні зв’язки, так би мовити, з безпосередніми сусідами, на правах рівного партнера. Це забезпечує захист політичної і економічної безпеки України, відповідність зовнішньоекономічної політики її національним інтересам; підвищує авторитет України і закріплює її положення на світовій арені.

Україна має все необхідне для включення її у процеси регіоналізації міжнародного співробітництва. Безумовно, це, перед усім, її вигідне геоекономічне положення (яке надає їй важливу роль транзитної країни між Європою і Євразією). Україна займає велику територію на південному-сході Європи; має вихід до Азовського і Чорного морів, знаходиться на схрещенні торгових шляхів: з півночі Європи – на південь, на азіатський і африканський континенти, в арабський світ, а також з заходу, з країн Європейського Союзу, на схід, у країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону; має сухопутний і морський кордон з великою кількістю сусідів. По-друге, Україна має досить значний економічний потенціал (збільшення якого у 2000-2001 рр. отримало нового поштовху), що дозволяє їй бути активним експортером і імпортером товарів, давальницької сировини і послуг.

Розглянемо напрямки регіональної інтеграції України у світовий економічний і політичний простір:

1. Форми взаємодії України з Європейським Союзом

2. Аналіз форм взаємодії з Росією

3. Форми співробітництва України з країнами-членами СНД

4. Взаємовідносини у рамках ГУУАМ

5. Аналіз форм співпраці України з країнами-членами ОЧЕС

6. Форми взаємодії України з країнами Балто-Чорноморського регіону

3 ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

Аналіз показав, що за 10 років незалежності Україна встигла зарекомендувати себе як країна, яка прагне забезпечити свої національні інтереси і безпеку шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства.

У процесі інтеграції у світовий простір Україна реалізує політику багатовекторності, що відповідає її поточним економічним інтересам, сприяє зростанню її статусу і ролі у сучасному геоекономічному і геополітичному світі. має на меті зменшення залежності країни від якогось одного зовнішньоекономічного вектору розвитку, а також недопущення її економічної і політичної ізольованості.

Взаємодія України з Росією і країнами СНД є з одного боку вигідною, але з іншого – вимушеною і тому загрозливою для економічної і політичної безпеки України, що пов’язано із спільним минулим цих країн, із надмірною економічною залежністю нашої країни від Росії, а також із претензіями останньої на право лідерства у межах СНД.

Співробітництво України у рамках ОЧЕС, ГУУАМ і БЧС дає їй можливість, виходячи з особистих політичних і економічних інтересів, покращити своє політичне і економічне положення і сприяє зростанню українського регіонального впливу, розвитку виробництва і торгівлі, розширенню перспективних ринків збуту, а також інтеграції країн-партнерів у світове співтовариство, за рахунок створення багаторівневої системи співробітництва з країнами угруповань.

Для подальшого успішного входження України у світовий економічний і політичний простір і затвердження її статусу як впливової європейської держави Україна повинна чітко визначити зовнішньоекономічну і зовнішньополітичну стратегію, яка б забезпечила реалізацію її національних інтересів в умовах глобалізації.

Беручи до уваги ключові світогосподарські тенденції, а також умови, проблеми і особливості розвитку української економіки, пріоритетом її інтернаціоналізації має бути інтеграційна макровзаємодія з ЄС, СНД, Росією, центрально- і східноєвропейськими угрупуваннями країн – ГУУАМ, БЧС, ОЧЕС, участь в яких відповідає економічним і політичним інтересам України.

На основі порівняння рівнів економічного розвитку України і країн, що готуються до вступу до ЄС, а також проведення аналізу програм економічного розвитку останніх, планується зробити висновки щодо вірогідності реалізації планів української держави по її готовності у 2011 році до інтеграції до Європейського Союзу.


4 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Проект діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту”/ Урядовий Кур’єр, 2000, 15 березня (№ 47), стор. 3-6.

2.www.eu-ukraine.kharkov.ua

3. Шнайдер-Детерс В. Европейская перспектива Украины: полноправное членство или добрососедство?/ Політична думка, 2000, № 2 (19), стор. 77-87.

4. Макогон Ю.В., Власова Т.В. ЄС у контексті глобалізації світогосподарських зв’язків. Навчальний посібник для студентів за фахом “Міжнародна економіка”. – Донецьк: ДонНУ, 2000. – 68 с.

5. Осауленко О.Г., Головко В.А. Статистичний щорічник Україна за 2000 рік. Держкомстат України. – Київ: “Техніка 2001”, 600 с.

6. Опрышко О. Шире? Как скажется на Украине расширение ЕС/Бизнес, 19 ноября 2001 г., № 47 (462), с. 15.

7.Ильичев Р. Ялтинская “Галочка”/ Бизнес 17 сентября 2001 г. , № 38 (453), с.10.

8. Стратегічні аспекти економічного співробітництва країн Балто-Чорноморського регіону (Матеріали круглого столу, проведеного Інститутом трансформації суспільства та Польським Інститутом у Києві 1 грудня 2000 року)/Економічний часопис, 2001, № 2, стор. 3-18.

9. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой/ Вопросы экономики, 2000, № 10, с. 4-26.

10. Кошевой Д. Россия объявляет Украине войну. Торговую./ Галицкие контракты, 26 марта –1 апреля 2001, № 13, стр. 8.

11. Прейгер Д., Нижник О. Нафтопровід Одеса-Броди. Потрібен державницький підхід./Віче, 2000, № 11(104), стор.88-96.

12. Соскін О. Неоколоніальна залежність України від Росії: прояви та небезпеки/Економічний часопис, 2000, № 10, стор. 29-31.

13. Шумский Н. Формирование зоны свободной торговли государств содружества/ Вопросы экономики, 1999, № 12, стр. 90 – 101.

14. Проблемы и перспективы отношений Украины с государствами ГУУАМ и евразийского экономического сообщества (Материалы научного семинара)/ Політична думка, 2001, № 1-2, стор. 99-121.

15. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия: Перспективы Украины. –К.: Логос, 1998. – 568 с.

16. Литвин В. Зовнішня політика України: 1999-2000/ Віче, 2000, № 1(106), стор.16 - 46.

17. Соскін О. Україна на шляху реформ: досвід і перспективи/ Економічний часопис, 2000, № 6, стор. 31-41.


Page up       Back to the main page