Васильченко Олена Анатоліївна
6 Форми взаємодії України з країнами Балто-Чорноморського регіону
Участь у різноманітних формах регіональної інтеграції в Європі, включаючи субрегіональні союзи довгострокового або короткочасного характеру, а в особливості у причорноморській інтеграції відповідає економічним інтересам України.
Актуальним формами співробітництва у цьому регіоні є вироблення проектів в галузі енергетики, транспорту, зв’язку, екології та інших сферах; співпраця у гуманітарній сфері, боротьба з тероризмом, нелегальною міграцією, незаконним обігом наркотиків, зброї, тенденції; розглядання перспектив співпраці в рамках трансатлантичних, загальноєвропейський і регіональних структур ініціатив, спільна робота над створенням єдиного інвестиційного простору. Зокрема, особливо важить співробітництво у будівництві транспортних коридорів.
До Балто-Чорноморського регіону відносяться наступні країни: Швеція, Норвегія, Латвія, Естонія, Польща, Туреччина, Арменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія. Молдова, Україна.
Для створення Балто-Чорноморського економічного альянсу (БЧЕА) потрібно широкомасштабна координація механізмів функціонування національних ринків країн цього регіону. Вона має відбутися за такими основними напрямками
[8]:Сьогодні формування Балто-Чорноморського економічного альянсу вже не просто ініціатива, що перебуває на рівні теоретичних розробок, а реальний процес. Поняття Балто-Чорноморського альянсу вже визнано в економічних колах і розглядається як другий дивізіон Європейського Союзу [17]. Країни, розташовані на осі Балтійське море-Чорне море, повинні себе реалізувати не лише в рамках Європейського Союзу, а й в інших напрямках. Одним з них є вихід у Північну Африку через Туреччину і в Азію через Азербайджан і Грузію.
У сфері співпраці Балто-Чорномор’я є декілька модулів.
Перший модуль
– транспортний. Він стосується наземних перевезень і відповідної інфраструктури. Йдеться передусім про налагодження безперешкодних вантажних і пасажирських перевезень і формування єдиної залізничної системи – з Північної Європи, Балтії, вздовж осі Білорусь–Польща-Україна-Південь, через Чорне море з виходом в Центральну Азію. Не аби яку роль в цьому плані відіграє розбудова загальноєвропейських транспортних коридорів та інфраструктури автошляхів, які зв’яжуть регіон з півдня на північ. Створення вздовж Балто-Чорноморської осі єдиної транспортної системи важливе підґрунтя формування економічно потужної регіональної спільноти.Другий модуль – розбудова системи міжнародних нафтогонів. Цю проблему необхідно розглядати насамперед у контексті формування міжнародного нафтового консорціуму, який би перетворив Чорне море у світовий ринок нафти, куди надходила б у промислових обсягах каспійська нафта, а згодом і нафта з країн Перської затоки, насамперед іракська через Туреччину. Однак така схема запрацює, якщо буде побудований транс турецький нафтопровід Джейхан – Самсун. Перспективними для України можуть також бути поставки в ареал Чорного моря нафти з Ірану через території Азербайджану і Грузії. Втілення в життя проекту будівництва нафтотерміналу “Південний” і нафтопроводу Одеса-Броди набуває величезної ваги для майбутнього України, так як забезпечує альтернативну систему нафтопостачання нашої держави.
Третій модуль – формування газових транспортних потоків у Балто-Чорноморському регіоні.
Четвертий модуль – перетворення Чорного моря на комплексну систему поромних перевезень. Фактично це з’єднає всю Європу – з Півдня до Півночі.
П’ятий модуль – формування механізмів скоординованого функціонування фінансових систем, створення спільних банківських центрів на території Балто-Чорномор’я.
Формування системи партнерства між країнами Балтії, Чорномор’я і Скандинавії шляхом розвою означених вище модулів є геоекономічною та геополітичною перспективою України.
Співпраця України з країнами регіону
Ключова роль у процесі формування Балто-Чорноморського економічного альянсу належить скандинавським країнам. Утворення скандинавської гілки БЧЕА сприятиме зміцненню системи загальної безпеки, впровадженню демократичних цінностей та підтримці суспільно виправданих економічних перетворень на обширах єдиної Європи.
Від 1 січня 2001 року Швеція перебрала на себе обов’язки країни, головуючої в ЄС, а відтак її позиція щодо України і підтримка ініціативи формування БЧЕА набуває вирішального значення.
Швеція налаштована на співпрацю і допомогу тим країнам, які прагнуть до членства в ЄС. І хоча реальні шанси України на те, що вона потрапить найближчим часом до Євросоюзу, є дещо примарними, однак курс держави на євроінтеграцію проголошений, і він поважається Швецією.
Швеція – держава с потужним національним капіталом і високими технологіями, які можна інвестувати в Україну. Вже сьогодні на українському ринку працюють чимало відомих шведських компаній (“АГА”, “СКФ”, “ЕРІКСОН”, “СЕРЕАЛІЯ”).
Норвегія
- одна з ключових держав у реалізації ініціативи формування Балтійсько-Чорноморського економічного альянсу, а також проекту постачання каспійської нафти та нафти Північного моря до Європи. Вона володіє великими запасами нафти та газу, які можна постачати в Україну. Норвегія має конкретні інтереси у Балтійсько-Чорноморському регіоні [17]:Нині на українському ринку вже присутні деякі норвезькі компанії, які вклали в українську економіку інвестиційні ресурси. Наприклад, телекомунікаційний гігант “Теленур” придбав 35% акцій компанії “Київстар GSM”, інвестувавши 65 млн. дол. [8].
Латвія – країна регіону Балтійського моря, яка розвивається найбільш успішно і динамічно. За показниками кредитоспроможності Латвія знаходиться серед економічно сильних країн Центральної і Східної Європи. З огляду на це Україні дуже важливо встановити з цією країною двосторонній економічний діалог як основу солідарного розвитку в регіональному форматі.
Естонія
– балтійська країна, розширення добрих стосунків з якою має для України велике значення. Між Естонією і Україною укладено Договір про безвізові стосунки, Договір про уникнення подвійного оподаткування, Договір про вільну торгівлю.Польща – стає дедалі важливим партнером для України. Це об’єктивно обумовлено тим, що Польща:
Польща зацікавлена у виході на український ринок. Попри те, що головним для Польщі є ринок країн Євросоюзу, східний ринок також є дуже важливим елементом зовнішньоекономічної політики цієї країни [8] .
Названі чинники вимагають від України активніше створювати реальні практичні механізми співпраці з Польщею, втілення яких сприятиме інтеграції нашої держави в Європу.
Реалізація балто-чорноморського співробітництва тісно пов’язана з євроатлантичною інтеграцією і можливим розширенням Євросоюзу і НАТО. Відомо, що шлях з Одеси до Балтійського моря – це найкоротший шлях, який з’єднує Ближній Схід з Північною і Західною Європою. І хоча це ствердження не викликає ніяких сумнівів на протязі останніх 80 років регіони Чорного і Балтійського морів штучно роз’єднувались. Сьогодні ці зв’язки потрібно відроджувати, доводити і переконувати наших партнерів із Західної Європи, що шлях “Із варяг у греки” є перспективним і потрібним Європі. Особлива роль у зв’язку з цим належить реалізації проекту створення нафтотранспортного коридору Одеса-Броди-Гданськ, у якому зацікавлені
не тільки Україна і Польща, але й інші країни Європи, Кавказу, Ближнього Сходу, Центральної Азії.Проблему створення Євроазіатського нафтотранспортного коридору потрібно розглядати дещо ширше. Нафторесурси Каспійського регіону поступово вичерпуються і, за прогнозами фахівців, приблизно за 15-17 років великої нафти буде обмаль [8]. Тому сьогодні навіть більш актуальною є стратегія з’єднання трьох морів – Середземного, Чорного і Балтійського. Утворена таким чином система буде розрахована на десятиліття, відтак вкладені сюди великі інвестиції будуть неризиковані.
З метою диверсифікації джерел постачання нафти в Україну буде забезпечено виконання комплексу робіт з будівництва об’єктів Євро-Азійського нафтотранспортного коридору та визначення маршрутів поставок з урахуванням інтересів України [1].
Співробітництво з країнами Цетрально-Азіатського регіон (ЦАР) надають Україні можливості виходу на перспективні ринки Дальнього Сходу, Центральної і Східної Азії, а також самі є перспективними партнерами у торгових зв’язках. У України з’явиться можливість завозити з центральноазіатських країн на значно більш вигідних умовах бавовну, фосфорні добрива, кольорові метали.
З усіма країнами ЦАР Україна визначила пріоритетні напрямки розвитку в укріпленні торгово-економічного партнерства. Наприклад, у числі пріоритетних напрямків взаємодії України з Казахстаном увійшли електроенергетика, вугільна промисловість, машинобудування, а також взаємні поставки товарів харчової, легкої і медичної промисловості, сільськогосподарської продукції. У Казахстані існує стійкий попит на продукцію агропромислового комплексу України, машинотехнічні вироби, а також чорні метали. В свою чергу, з Казахстану Україна отримує нафтопродукти і кольорові метали. Багато пропозицій по співробітництву України з Казахстаном існують і в інших галузях. Зокрема, є домовленість (у рамках Великого Шовкового Шляху) про спільну розробку механізму переміщення казахських вантажів по території України з максимальним використанням потенціалу митних служб, експедиторських
і транспортних підприємств України і Казахстану [15].Розбудова Балто-Чорноморської осі та формування економічного альянсу країн регіону стає в сучасних умовах одним з геополітичних пріоритетів для України. Налагодження тісних економічних зв’язків між державами Балто-Чорномор’я дасть Україні змогу
[8]:Таким чином, за сучасних геополітичних умов та викликів потрібно приділяти дуже серйозну увагу створенню практичних механізмів тісної економічної співпраці між країнами Балто-Чорноморського регіону. Це дозволить, по-перше, збалансувати геополітичну будову Європи, урівноваживши вектори “Захід-Схід” та “Північ-Південь”, по-друге, надати нових імпульсів розвитку євроатлантичної світової системи і, по-третє, закладе надійні підвалини європейського вектора зовнішньої політики України.